Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в перископі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро — водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря! —
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, —
той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав — осипалась стіна.

Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q

#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
📸 Олена Шовкопляс
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко

Ми все ще шукаємо переможця! 🔎
🏆 Ігор Р., якщо ви читаєте це — будь ласка, підтвердіть згоду на передачу даних через Монобанк, щоб ми могли зв’язатися з вами і передати поетичний скарб!

💛 Ми дуже сподіваємось, що ви в безпеці і з вами все гаразд.

⏳ Якщо ж переможець не вийде на зв’язок найближчим часом — будемо змушені обрати нового.

І хто б там що кому не говорив,
а згине зло і правда переможе!
Той у Яги царівну відбере,
той кам'янисте поле переоре.
Кощій Безсмертний непремінно вмре,
і всі безглуздя розум переборе.
Лише борись, а щастя не втече.


Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q

#ЛінаКостенко #Великдень #Пасха
🎨 Algirdas Bučas
💫 Читай поезію Ліни Костенко

МИ ВОЇНИ. НЕ ЛЕДАРІ. НЕ ЛЕЖНІ.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.


Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q

#ЛінаКостенко #Великдень #Пасха
💫 Читай поезію Ліни Костенко

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов"їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ганки.
Жив-був народ над Прип"яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q

#ЛінаКостенко
💫 Читай поезію Ліни Костенко

Я лісу не впізнала. Він горів.
Ще ж був живий. Недавно. Позавчора.
Обвуглений корою стовбурів,
він був сумний, задуманий і чорний.
Гілки кричали в небо, як хрести.
Стояла тиша. Жаль було планету.
І я сказала лісові: - Прости!
Йшов гамадрил і кинув сигарету.


Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q

#ЛінаКостенко #Чорнобиль #МадоннаПерехресть
📸 Юрій Косін
💫 Читай поезію Ліни Костенко

На березі Прип’яті спить сатана,
прикинувся, клятий, сухою вербою.
На березі Прип’яті – березі – на –
ріки, що колись була голубою.

Стоїть йому атомна чорна свіча.
Лежать йому села в біді і розрусі.
Уп’явся в пісок пазурями корча,
свистить йому вітер в дуплястому вусі.

Він скрізь по хатах понаписував мат.
Ікони покрав. Загубив респіратор.
Тепер захотілось йому подрімать.
Оце його царство. Він тут імператор.

Той чорний реактор – і пекло, і трон.
Він спить на піску, підібгавши коліна.
І сниться йому в ореолі ворон
вже вся Україна, вже вся Україна..

Ліна Костенко біля четвертого реактора ЧАЕС


Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q

#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
#Чорнобиль #Chоrnobyl
💫 Читай поезію Ліни Костенко

Ліна Костенко

Загадили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
Нікого з вас довіку не простять!


Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q

#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
#Чорнобиль #Chоrnobyl
💫 Читай поезію Ліни Костенко

Ліну Костенко та французького філософа Бернара-Анрі Леві нагородили у Конгресі США медаллю імені митрополита Андрея Шептицького — «за визнання безстрашної відданості справедливості та правді». 

Як зазначено на сайті Єврейської конфедерації України: «Ліна Костенко є найвидатнішою українською поетесою. За часів радянської влади її твори були заборонені через теми, які вона порушувала: захист людської гідності та права націй на самовизначення. Вона твердо стояла на захисті ідентичності та прав євреїв, поляків, татар та інших народів, які постраждали від тоталітарних систем. Її твори надихають українців у їхній боротьбі з російськими окупантами. Ліна Костенко завжди була голосом правди — однієї з базових цінностей, яких дотримувався Митрополит Шептицький».

Подаємо відеозвернення Ліни Костенко до учасників зібрання, а також повний текст її промови: https://telegra.ph/L%D1%96na-Kostenko-05-01

Як ви знаєте, панує думка, мовляв, зараз головне — економіка: дешевий газ, добробут народу, а потім розпочнеться розквіт культури.
Неправда. Згадайте, коли створювалися великі твори. Не тоді, коли художник чи письменник перебував у найкращому становищі. Так, Сервантес писав «Дон Кіхота», живучи у трактирі з ласки трактирника, який сам вже потрапляв у боргову яму. Одначе Сервантес створив шедевр.
Так от, гуманітарна аура нації повинна бути насамперед. Ясно, вона не вирішує всіх суспільних, соціальних проблем, але дає той ушляхетнюючий образ нації, що не соромно з’явитися у світі.
Одним із найяскравіших спектрів оцього ушляхетнюючого образу є література. Моя ідея-фікс: література — та високовольтна лінія духу, яка проходить крізь віки. Донька Оксана у мене десь знайшла рядок, що то — високовольтна лінія Голгоф. Теж правда. Тому що люди, котрі по-справжньому присвячують себе культурі рідного народу, які знають, що роблять, часом за це розплачуються життям.
© Ліна Костенко #Ліна_Костенко
Українська література - це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих.
© Ліна Костенко

Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
а післязавтра - казкою казок.
А через півжиття, коли ти вже здорожений,
ця нереальна мить - як сон серед садів!
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений,
і навіть той їжак, що в листі шарудів.

Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q


📸 Sergey Polyushko
💫 Читай поезію Ліни Костенко

🇺🇦 23 травня - День Героїв України

Це день вшанування всіх, хто боровся і бореться за нашу волю. Від Русі, козаків, повстанців, січових стрільців, вояків УНР, УПА та діячів ОУН - до Героїв сьогодення: добровольців, волонтерів, захисників Революції Гідності, АТО/ООС і повномасштабної війни.

🕯 У найтемніші часи ми маємо триматися разом і не забувати, хто ми є - українці!

📚 Читаючи книжки, пізнаючи мову, історію, культуру та мистецтво, слухаючи музику, дивлячись українське кіно -
ми не просто зростаємо,
ми вшановуємо свою спадщину. А культура - це памʼять, опора і сила!

Ми знаємо, ви сумували 😉
Тому запрошуємо до нашої Культурної теки - простору натхнення та єдності,
де зібрані найкращі українські Telegram-канали з душею.💛💙

Разом творімо українське й споживаємо лише якісний контент

🫡 ТИЦЯЙТЕ СЮДИ

Держава в смартфоні? А культура де?

📲 Якщо в тебе є Telegram - має бути і українська культура!

Круті канали без зради й «рузького міра»

👉 Вривайся сюди

Висота

Хто знає круті підйоми,
ходив на високі мости,
тому, напевно, знайоме
чуття — боязнь висоти.

Спочатку провалля зяє,
обрій не має меж,
і страшно стояти скраю:
здається — ось упадеш.

А потім зберешся на силі,
поглянеш спокійно вниз
і все побачиш в тій хвилі —
до найдрібніших рис...

Пишу про це неспроста:
поезія — теж висота.

📸 KaLisa Veer

І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.

✍🏻 Ліна Костенко #Берестечко

17.06.2025
Київ. Соломʼянський район

Це ж треба мати сатанинський намір,
чаїть в собі невиліковний сказ,
щоб тяжко так знущатися над нами,
та ще й у всьому звинувачувати нас!

#ЛінаКостенко
🎨 Стас Колотов
🇺🇦 Читай поезію Ліни Костенко

Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути.

#ЛінаКостенко
🎨 Yaroslava Yatsuba
🇺🇦 Читай поезію Ліни Костенко