Абсурд з анулюванням ліцензії для вже державної "Укрнафтобуріння"
Як Держгеондара врятувала Україну від надлишку видобутку газу і завдала збитків державі на 2,5 млрд грн
Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (УНБ) 28 лютого опублікувала реліз щодо рішення Київського окружного адмінсуду (КОАС), яким він зобов'язав Держслужбу геології та надр (Держгеонадра) видати спецдозвіл УНБ для видобутку газу на Сахалінському родовищі.
Теоретично, після трьох місяців простою УНБ зможе відновити видобуток природного газу.
Що таке УНБ?
УНБ - газовидобувна компанія, створена ще в 2004 році тодішнім керівником Держкомітету природних ресурсів Миколою Злочевським, який зараз володіє газовидобувною групою Burisma.
Тоді за однаковим сценарієм створювались акціонерні товариства (АТ), де якусь частку мала держкомпанія НАК "Надра України".
На цій підставі нове АТ отримувало спецдозвіл на розробку перспективних родовищ.
Після того "Надра України" виходила з капіталу АТ.
В 2009 році Злочевський вимушений був передати УНБ Ігорю Коломойському та Віталію Хомутинніку. Пізніше до акціонерів приєднався росіянин Павло Фукс.
В 2022 році компанія мала виторг 9,7 млрд грн і чистий прибуток 3,8 млрд грн.
В квітні 2023 року Печерський райсуд, за клопотанням прокурора у справі Держбюро розслідувань (ДБР) щодо "незаконного збагачення чиновників" арештував активи УНБ.
Згодом компанія була передана Агентству з розшуку та управління активами (АРМА), а та передала УНБ в управління Укрнафті, в якій за півроку до того держава нарешті змогла прибрати вплив Коломойського.
Але вже в червні 2023 року Держегонадра подала позов в КОАС щодо перегляду рішень попередніх інстанцій та анулювання спецздозовлу УНБ – "поворот виконання рішення".
Аргументація така: ще в 2009 році той же КОАС зобов'язав Держгеондара видати спецдозвіл УНБ.
В 2014 році Служба та Мінекології намагались оспорити цей наказ. Не вийшло.
В липні 2019 року Держгеондара подовжує спецдозвіл УНБ ще на 10 років.
А в листопаді того ж року Верховний суд виносить рішення про скасування постанов суду в 2009 і 2014 роках. Відповідно, спецдозвіл не мав взагалі видаватись УНБ.
Кінець-кінцем, в листопаді 2023 року Шостий апеляційний адмінсуд задовольняє вимогу Держгеонадр і скасовує її наказ від 2019 року про видачу спецдозволу УНБ.
УНБ, яка на цей час вже в управлінні держави, припиняє видобуток.
Тобто, поки УНБ була в руках недоброчесних бізнесменів, державна бюрократично-судова машина не приймала рішень.
Як тільки компанія почала видобувати газ для держави, система зупинила роботу УНБ.
Хто відповідальні в першому наближенні?
1. Нинішній керівник Держгеондар Роман Опімах, який до призначення на цю посаду очолював Асоціацію газовидобувних компаній, де провідну скрипку грали компанії Злочевського.
2. Сам Опімах казав, що вимушений був зробити це після запиту від ДБР.
3. Суді Шостого ААС, які приймали рішення про "поворот": Тетяна Вівдиченко, Володимир Аліменко, Олена Кузьмишина.
Від зупинки видобутку газу УНБ, за оцінками Укрнафти, держава понесла збитки приблизно на 2,5 млрд грн за три місяці.
Монополіст
Як Держгеондара врятувала Україну від надлишку видобутку газу і завдала збитків державі на 2,5 млрд грн
Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (УНБ) 28 лютого опублікувала реліз щодо рішення Київського окружного адмінсуду (КОАС), яким він зобов'язав Держслужбу геології та надр (Держгеонадра) видати спецдозвіл УНБ для видобутку газу на Сахалінському родовищі.
Теоретично, після трьох місяців простою УНБ зможе відновити видобуток природного газу.
Що таке УНБ?
УНБ - газовидобувна компанія, створена ще в 2004 році тодішнім керівником Держкомітету природних ресурсів Миколою Злочевським, який зараз володіє газовидобувною групою Burisma.
Тоді за однаковим сценарієм створювались акціонерні товариства (АТ), де якусь частку мала держкомпанія НАК "Надра України".
На цій підставі нове АТ отримувало спецдозвіл на розробку перспективних родовищ.
Після того "Надра України" виходила з капіталу АТ.
В 2009 році Злочевський вимушений був передати УНБ Ігорю Коломойському та Віталію Хомутинніку. Пізніше до акціонерів приєднався росіянин Павло Фукс.
В 2022 році компанія мала виторг 9,7 млрд грн і чистий прибуток 3,8 млрд грн.
В квітні 2023 року Печерський райсуд, за клопотанням прокурора у справі Держбюро розслідувань (ДБР) щодо "незаконного збагачення чиновників" арештував активи УНБ.
Згодом компанія була передана Агентству з розшуку та управління активами (АРМА), а та передала УНБ в управління Укрнафті, в якій за півроку до того держава нарешті змогла прибрати вплив Коломойського.
Але вже в червні 2023 року Держегонадра подала позов в КОАС щодо перегляду рішень попередніх інстанцій та анулювання спецздозовлу УНБ – "поворот виконання рішення".
Аргументація така: ще в 2009 році той же КОАС зобов'язав Держгеондара видати спецдозвіл УНБ.
В 2014 році Служба та Мінекології намагались оспорити цей наказ. Не вийшло.
В липні 2019 року Держгеондара подовжує спецдозвіл УНБ ще на 10 років.
А в листопаді того ж року Верховний суд виносить рішення про скасування постанов суду в 2009 і 2014 роках. Відповідно, спецдозвіл не мав взагалі видаватись УНБ.
Кінець-кінцем, в листопаді 2023 року Шостий апеляційний адмінсуд задовольняє вимогу Держгеонадр і скасовує її наказ від 2019 року про видачу спецдозволу УНБ.
УНБ, яка на цей час вже в управлінні держави, припиняє видобуток.
Тобто, поки УНБ була в руках недоброчесних бізнесменів, державна бюрократично-судова машина не приймала рішень.
Як тільки компанія почала видобувати газ для держави, система зупинила роботу УНБ.
Хто відповідальні в першому наближенні?
1. Нинішній керівник Держгеондар Роман Опімах, який до призначення на цю посаду очолював Асоціацію газовидобувних компаній, де провідну скрипку грали компанії Злочевського.
2. Сам Опімах казав, що вимушений був зробити це після запиту від ДБР.
3. Суді Шостого ААС, які приймали рішення про "поворот": Тетяна Вівдиченко, Володимир Аліменко, Олена Кузьмишина.
Від зупинки видобутку газу УНБ, за оцінками Укрнафти, держава понесла збитки приблизно на 2,5 млрд грн за три місяці.
Монополіст
Чому кешбек на українські товари не спрацює
Президент Володимир Зеленський 26 лютого анонсував «програму національного кеш-беку», згідно з якою споживач отримуватиме частину коштів від купівлі товару українського виробництва.
Деталей немає. Forbes робив спробу їх дізнатись. Але в Мінекономіки і Офісі президента (ОП) лише наголосили, що «йдуть дискусії».
Критику цієї ідеї доступно розписали співзасновник Нової пошти Володимир Поперешнюк та опозиційний нардеп Ярослав Железняк.
Зауважимо, що ціль – підтримати власне виробництво – гарна. Ідея – гівно.
Спробуємо структурувати основні проблеми.
1️⃣ Визначення вітчизняного товару.
Як зазвичай з’являється український товар на прикладі умовної дрилі?
Спочатку українська фірма імпортує готові дрилі з Китаю. Потім домовляється, щоб на китайському заводі на них ставили лого українського бренду. Приклад – RZTK, або Dnipro-M.
Потім компанія розуміє, що купуючи окремі комплектуючи і збираючи їх в Україні, можна збільшити маржинальність.
Далі розглядається заміна окремих комплектуючих власним виробництвом. Наприклад, можна точити гайки, або на 3D-принтері штампувати якісь пластикові деталі.
Згодом, якщо є успішні продажі, можна дійти локалізації понад 50%. На 100% власне виробництво, мабуть, ніде в світі зараз і не існує.
Не ясно, на якому етапі можна назвати виробника українським, щоб давати кеш-бек за його товари?
2️⃣ Адміністрування. Вочевидь для такої програми потрібно створити реєстр виробників, розробити критерії, як вони туди потрапляють.
Ми вже маємо проблемний приклад – Реєстр локалізованих товарів в Prozorro.
Суть: державні замовники, коли закуповують визначений перелік товарів (автобуси, спецтехніку, трансформатори, генератори, насоси і т.д.), можуть купити його лише з переліку локалізованих товарів, виключаючи імпорт з ЄС або США.
Закон діє з 2022 року з підвищенням мінімально необхідно рівня локалізації в рік на 5% – до 45%. В цьому році необхідний мінімум – 20%.
Ціль закону гарна – підвищити збут для українських виробників. Перелік товарів визначався з огляду на наявність вітчизняних виробників.
Компанії подаються в Реєстр заявочним принципом через Мінекономіки. Фактично їх ніхто не перевіряє.
Відповідно, подається заявка на повністю імпортний товар з Китаю чи Туреччини з локалізацією, наприклад, 20,01%.
Через це постійно виникають скандали. Наприклад, замовники закуповують повністю турецькі автобуси Temsa від імпортера Авто-Регіон, який вніс їх в Реєстр локалізації (дивись скрін).
При тому, в Україні є більше 5 вітчизняних виробників: запорізький ЗАЗ, львівський Електрон, Черкаський автобус і так далі.
3️⃣ Нестача грошей. Для кеш-беку планується використати гроші донорів, які точно не зацікавлені у таких програмах.
Загалом, для підтримки внутрішнього виробника використовується сталий набір інструментів, які застосовувались в різні часи Великобританією, США, Німеччиною, Японією та Південною Кореєю.
1. Імпортні мита на товари з високою переробкою, експортні мита на сировину. Зараз це важко реалізувати через міжнародні зобов’язання.
2. Дотації на створення нових робочих місць – зараз це активний інструмент в ЄС.
3. Підтримка експорту шляхом кредитування іноземних контрагентів і дипломатією.
В ОП ж навіщось вигадали власний велосипед, якому від початку ніхто не довіряє.
Монополіст
Президент Володимир Зеленський 26 лютого анонсував «програму національного кеш-беку», згідно з якою споживач отримуватиме частину коштів від купівлі товару українського виробництва.
Деталей немає. Forbes робив спробу їх дізнатись. Але в Мінекономіки і Офісі президента (ОП) лише наголосили, що «йдуть дискусії».
Критику цієї ідеї доступно розписали співзасновник Нової пошти Володимир Поперешнюк та опозиційний нардеп Ярослав Железняк.
Зауважимо, що ціль – підтримати власне виробництво – гарна. Ідея – гівно.
Спробуємо структурувати основні проблеми.
1️⃣ Визначення вітчизняного товару.
Як зазвичай з’являється український товар на прикладі умовної дрилі?
Спочатку українська фірма імпортує готові дрилі з Китаю. Потім домовляється, щоб на китайському заводі на них ставили лого українського бренду. Приклад – RZTK, або Dnipro-M.
Потім компанія розуміє, що купуючи окремі комплектуючи і збираючи їх в Україні, можна збільшити маржинальність.
Далі розглядається заміна окремих комплектуючих власним виробництвом. Наприклад, можна точити гайки, або на 3D-принтері штампувати якісь пластикові деталі.
Згодом, якщо є успішні продажі, можна дійти локалізації понад 50%. На 100% власне виробництво, мабуть, ніде в світі зараз і не існує.
Не ясно, на якому етапі можна назвати виробника українським, щоб давати кеш-бек за його товари?
2️⃣ Адміністрування. Вочевидь для такої програми потрібно створити реєстр виробників, розробити критерії, як вони туди потрапляють.
Ми вже маємо проблемний приклад – Реєстр локалізованих товарів в Prozorro.
Суть: державні замовники, коли закуповують визначений перелік товарів (автобуси, спецтехніку, трансформатори, генератори, насоси і т.д.), можуть купити його лише з переліку локалізованих товарів, виключаючи імпорт з ЄС або США.
Закон діє з 2022 року з підвищенням мінімально необхідно рівня локалізації в рік на 5% – до 45%. В цьому році необхідний мінімум – 20%.
Ціль закону гарна – підвищити збут для українських виробників. Перелік товарів визначався з огляду на наявність вітчизняних виробників.
Компанії подаються в Реєстр заявочним принципом через Мінекономіки. Фактично їх ніхто не перевіряє.
Відповідно, подається заявка на повністю імпортний товар з Китаю чи Туреччини з локалізацією, наприклад, 20,01%.
Через це постійно виникають скандали. Наприклад, замовники закуповують повністю турецькі автобуси Temsa від імпортера Авто-Регіон, який вніс їх в Реєстр локалізації (дивись скрін).
При тому, в Україні є більше 5 вітчизняних виробників: запорізький ЗАЗ, львівський Електрон, Черкаський автобус і так далі.
3️⃣ Нестача грошей. Для кеш-беку планується використати гроші донорів, які точно не зацікавлені у таких програмах.
Загалом, для підтримки внутрішнього виробника використовується сталий набір інструментів, які застосовувались в різні часи Великобританією, США, Німеччиною, Японією та Південною Кореєю.
1. Імпортні мита на товари з високою переробкою, експортні мита на сировину. Зараз це важко реалізувати через міжнародні зобов’язання.
2. Дотації на створення нових робочих місць – зараз це активний інструмент в ЄС.
3. Підтримка експорту шляхом кредитування іноземних контрагентів і дипломатією.
В ОП ж навіщось вигадали власний велосипед, якому від початку ніхто не довіряє.
Монополіст
Енергетичний регулятор зміг обрати нового голову, але через Кабмін ризикує втратити дієздатність
Новим головою Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) 3 березня був обраний Валерій Тарасюк.
Він замінив Костянтина Ущаповського? дворічний термін повноважень якого стік в лютому.
Про проблематику обрання нового голови НКРЕКП ми писали наприкінці січня.
Тарасюк був головою НКРЕКП з 2020 по лютий 2022 року.
На його каденцію прийшлись складні рішення. Наприклад, запровадження стимулюючого регулювання для операторів систем розподілу (обленерго), більше третини яких були сконцентровані в ДТЕК Ріната Ахметова.
ДТЕК хотів вищих тарифів, Комісія опиралась. Це призводило до постійних нападок з боку ДТЕК на Тарасюка.
В червні 2021 року ми писали про 5 спроб ДТЕК скинути Тарасюка з посади голови Комісії.
Є сподівання, що відтепер НКРЕКП стане трохи більш незалежним від політичного впливу Міненерго та Офісу президента (ОП).
Цікаво, що Міненерго на чолі з Германом Галущенко та Ростислав Шурма з ОП штовхали на посаду голови НКРЕКП Олександра Формагея, який є фігурантом провадження НАБУ по справі «Роттердам+».
Голоси шести членів Комісії розділились 4/2. НЕ складно здогадатись, хто проголосував за Формагея, крім самого Формагея.
Тепер головною проблемою НКРЕКП, як інституції, є призначення нових членів.
Крім існуючої вакансії, у липні звільняться ще дві: закінчаться каденції Ольги Бабій та Дмитра Коваленка.
Влітку 2023 року вже проходив конкурс на обрання нового члена.
Але уряд, знехтувавши законом, не призначив його.
Потенційна причина – бажання довести Комісію до недієздатності.
В іншому випадку її інституційна незалежність може вивести НКРЕКП з під впливу ОП.
Пізніше закінчились повноваження комісії з обрання кандидатів НКРЕКП.
Таким чином, вже в цьому році в НКРЕКП буде 4 члени замість 7.
З цього приводу дуже занепокоєна Energy Community – Енергетичне співтовариство.
Відповідний лист із занепокоєнням пішов на прем’єра Дениса Шмигаля ще 13 лютого.
Монополіст
Новим головою Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) 3 березня був обраний Валерій Тарасюк.
Він замінив Костянтина Ущаповського? дворічний термін повноважень якого стік в лютому.
Про проблематику обрання нового голови НКРЕКП ми писали наприкінці січня.
Тарасюк був головою НКРЕКП з 2020 по лютий 2022 року.
На його каденцію прийшлись складні рішення. Наприклад, запровадження стимулюючого регулювання для операторів систем розподілу (обленерго), більше третини яких були сконцентровані в ДТЕК Ріната Ахметова.
ДТЕК хотів вищих тарифів, Комісія опиралась. Це призводило до постійних нападок з боку ДТЕК на Тарасюка.
В червні 2021 року ми писали про 5 спроб ДТЕК скинути Тарасюка з посади голови Комісії.
Є сподівання, що відтепер НКРЕКП стане трохи більш незалежним від політичного впливу Міненерго та Офісу президента (ОП).
Цікаво, що Міненерго на чолі з Германом Галущенко та Ростислав Шурма з ОП штовхали на посаду голови НКРЕКП Олександра Формагея, який є фігурантом провадження НАБУ по справі «Роттердам+».
Голоси шести членів Комісії розділились 4/2. НЕ складно здогадатись, хто проголосував за Формагея, крім самого Формагея.
Тепер головною проблемою НКРЕКП, як інституції, є призначення нових членів.
Крім існуючої вакансії, у липні звільняться ще дві: закінчаться каденції Ольги Бабій та Дмитра Коваленка.
Влітку 2023 року вже проходив конкурс на обрання нового члена.
Але уряд, знехтувавши законом, не призначив його.
Потенційна причина – бажання довести Комісію до недієздатності.
В іншому випадку її інституційна незалежність може вивести НКРЕКП з під впливу ОП.
Пізніше закінчились повноваження комісії з обрання кандидатів НКРЕКП.
Таким чином, вже в цьому році в НКРЕКП буде 4 члени замість 7.
З цього приводу дуже занепокоєна Energy Community – Енергетичне співтовариство.
Відповідний лист із занепокоєнням пішов на прем’єра Дениса Шмигаля ще 13 лютого.
Монополіст
Вебінар: Трансформуй свій бізнес – використай можливості ШІ
⌚️ 14 березня | 11:00
📌 Teams Live Event, участь безкоштовна
Незалежно від того, чи ваша компанія являється стартапом, який прагне до зростання, чи зрілою компанією, що прагне підтримувати конкурентоспроможність – програму нашого вебінару розроблено таким чином, щоб на прикладі практичних кейсів розкрити трансформаційний потенціал ШІ.
Про що поговоримо:
✔️ Екосистема Microsoft Data & Al
✔️ Cтворення цінності для бізнесу за допомогою рішень ШІ
✔️ Компетенції Crayon y cфepi Data & Al
✔️ Приклади успішних впроваджень рішень Data & Al компанією Crayon на базі технологій Microsoft
✔️ Пропозиція від Crayon "Try AI"
➡️ Реєстрація
#crayon #AI #innovations
⌚️ 14 березня | 11:00
📌 Teams Live Event, участь безкоштовна
Незалежно від того, чи ваша компанія являється стартапом, який прагне до зростання, чи зрілою компанією, що прагне підтримувати конкурентоспроможність – програму нашого вебінару розроблено таким чином, щоб на прикладі практичних кейсів розкрити трансформаційний потенціал ШІ.
Про що поговоримо:
✔️ Екосистема Microsoft Data & Al
✔️ Cтворення цінності для бізнесу за допомогою рішень ШІ
✔️ Компетенції Crayon y cфepi Data & Al
✔️ Приклади успішних впроваджень рішень Data & Al компанією Crayon на базі технологій Microsoft
✔️ Пропозиція від Crayon "Try AI"
➡️ Реєстрація
#crayon #AI #innovations
Експорт з Польщі в РФ після початку великої війни впав, але обсяги продажу товарів у Білорусь дійшли до рекордного рівня
У 2023 році Польща поставила в Білорусь товарів на 2,9 млрд дол, а в Росію – на 3,7 млрд дол. Якщо у випадку з країною-агресором експорт обвалився одразу після початку великої війни, то обсяги продажу товарів у Білорусь після незначного просідання на початку 2022 року поступово зростали і дійшли до рекордного, щонайменше з 2000 року, рівня.
З чого складається польський експорт у Білорусь? Передусім, з автівок. Їх у 2023 році поставили на майже 1 млрд дол, це третина від усіх проданих товарів Польщі до цієї країни. На другій позиції – пластик (217 млн дол), на третій – машинне обладнання (158 млн дол), на четвертій – електроніка (148 млн дол), на п'ятій – фарби (125 млн дол).
У першій двадцятці товарів на експорт є чимало позицій, пов’язаних з виробництвом: промислове обладнання, локомотиви, оптичне приладдя, електроніка. Саме їх експорт у Білорусь зростав у 2023 році.
Тут багато позиції "подвійного призначення", тобто цивільні товари, які можуть використовуватися у військових цілях. Усього у 2023 році лише в групі "електроніка" Польща експортувала їх до Білорусі на 7,4 млн дол.
Чимало позицій подвійного призначення сховані в категорії "оптика". Загалом її польський експорт у Білорусь у 2023 році сягнув 34 млн дол, переважно в частині медтехніки, контактних лінз та окулярів для корекції зору. З цієї суми на позиції подвійного призначення припало близько 650 тис дол. З вересня 2023 року продажі в Білорусь товарів подвійного призначення суттєво впали або припинилися за низкою позицій, але не за всіма.
Водночас експорт цих товарів з Білорусі до Росії зріс одночасно із збільшенням торгівлі першої країни з Польщею. Особливо яскраво це видно в частині транспортних засобів, поставки яких до РФ у 2023 році сягнули 60 млн дол. Так само зріс експорт у напрямку держави-агресора електричних машин та оптики.
У 2023 році Польща поставила в Білорусь товарів на 2,9 млрд дол, а в Росію – на 3,7 млрд дол. Якщо у випадку з країною-агресором експорт обвалився одразу після початку великої війни, то обсяги продажу товарів у Білорусь після незначного просідання на початку 2022 року поступово зростали і дійшли до рекордного, щонайменше з 2000 року, рівня.
З чого складається польський експорт у Білорусь? Передусім, з автівок. Їх у 2023 році поставили на майже 1 млрд дол, це третина від усіх проданих товарів Польщі до цієї країни. На другій позиції – пластик (217 млн дол), на третій – машинне обладнання (158 млн дол), на четвертій – електроніка (148 млн дол), на п'ятій – фарби (125 млн дол).
У першій двадцятці товарів на експорт є чимало позицій, пов’язаних з виробництвом: промислове обладнання, локомотиви, оптичне приладдя, електроніка. Саме їх експорт у Білорусь зростав у 2023 році.
Тут багато позиції "подвійного призначення", тобто цивільні товари, які можуть використовуватися у військових цілях. Усього у 2023 році лише в групі "електроніка" Польща експортувала їх до Білорусі на 7,4 млн дол.
Чимало позицій подвійного призначення сховані в категорії "оптика". Загалом її польський експорт у Білорусь у 2023 році сягнув 34 млн дол, переважно в частині медтехніки, контактних лінз та окулярів для корекції зору. З цієї суми на позиції подвійного призначення припало близько 650 тис дол. З вересня 2023 року продажі в Білорусь товарів подвійного призначення суттєво впали або припинилися за низкою позицій, але не за всіма.
Водночас експорт цих товарів з Білорусі до Росії зріс одночасно із збільшенням торгівлі першої країни з Польщею. Особливо яскраво це видно в частині транспортних засобів, поставки яких до РФ у 2023 році сягнули 60 млн дол. Так само зріс експорт у напрямку держави-агресора електричних машин та оптики.
Бюджетні витрати росії знов досягли річного дефіциту за два місці
Що це означає?
Мінфін РФ опублікував звітність щодо видатків бюджету за січень-лютий 2024 року
Тут можна подивитись пруф через VPN. Або дивіться скрін.
Дефіцит бюджету РФ досяг 1,47 трлн рублів при тому що плановий дефіцит в 2024 році має скласти 1,59 трлн.
Загалом таку саму бюджету стратегію кацапи використовували і минулого року.
На початку року вони профінансували оборонні замовлення на весь рік, досягши річного дефіциту у лютому. А потім протягом року намагались тримати видатки в рамках надходжень.
Грошова маса видатків за перші два місяця виросла на 17% рік до року – з 5,54 трлн до 6,5 трлн рублів.
Це стало можливим завдяки збільшенню нафтогазових доходів на 71% рік до року – до 1,62 трлн.
Також на 53% виросли не нафтогазові доходи. Це пояснюється надходженням податків за четвертий квартал минулого року зі збільшеної податкової бази через інфляцію.
Збільшення нафтогазових доходів забезпечили три складові:
1️⃣ Збільшення ціни нафти за останні два місяці з $76 до $82 за барель Brent.
2️⃣ Введення у лютому урядом РФ обмеження знижки в $15 за барель на російську нафту Urals до ціни Brent для розрахунку податкової бази.
Реальна знижка складає $17-18. Тобто, у експортерів забирають більший відсоток податку, ніж торік.
3️⃣ Девальвація рубля. Нагадаємо, що в лютому 2023 року долар коштував близько 70 рублів. Зараз – близько 90 рублів.
Відповідно, валютна виручка перетворюється у більшу кількість рублів.
Висновки для лінивих
Як і в минулому році путін проавансував виробництво зброї на рік. При тому, прибутки і видатки бюджету в рубльовому вимірі зросли.
Але зростання грошовою маси «з’їдається» інфляцією та девальвацією рубля.
Умовно, за рубль можна закупити на чверть менше імпортних товарів, ніж рік тому.
Нагадаємо, на цей рік рашисти заклали збільшення видатків бюджету на третину, щоб фінансувати війну.
Джерелами видатків має стати збільшення нафтогазових доходів та «фонд національного благосостоянія» (ФНБ).
В ФНБ залишилось близько 5 трлн рублів ліквідних коштів в рублях і юанях, не враховуючи акції російських підприємств та золото, які складно швидко монетизувати.
Індикатор нашого виживання, крім західної допомоги – ціна нафти.
Якщо вона різко не виросте, росія, як мінімум, не зможе фінансувати заплановані видатки.
Хіба що, прискоривши інфляцію.
Монополіст
Що це означає?
Мінфін РФ опублікував звітність щодо видатків бюджету за січень-лютий 2024 року
Тут можна подивитись пруф через VPN. Або дивіться скрін.
Дефіцит бюджету РФ досяг 1,47 трлн рублів при тому що плановий дефіцит в 2024 році має скласти 1,59 трлн.
Загалом таку саму бюджету стратегію кацапи використовували і минулого року.
На початку року вони профінансували оборонні замовлення на весь рік, досягши річного дефіциту у лютому. А потім протягом року намагались тримати видатки в рамках надходжень.
Грошова маса видатків за перші два місяця виросла на 17% рік до року – з 5,54 трлн до 6,5 трлн рублів.
Це стало можливим завдяки збільшенню нафтогазових доходів на 71% рік до року – до 1,62 трлн.
Також на 53% виросли не нафтогазові доходи. Це пояснюється надходженням податків за четвертий квартал минулого року зі збільшеної податкової бази через інфляцію.
Збільшення нафтогазових доходів забезпечили три складові:
1️⃣ Збільшення ціни нафти за останні два місяці з $76 до $82 за барель Brent.
2️⃣ Введення у лютому урядом РФ обмеження знижки в $15 за барель на російську нафту Urals до ціни Brent для розрахунку податкової бази.
Реальна знижка складає $17-18. Тобто, у експортерів забирають більший відсоток податку, ніж торік.
3️⃣ Девальвація рубля. Нагадаємо, що в лютому 2023 року долар коштував близько 70 рублів. Зараз – близько 90 рублів.
Відповідно, валютна виручка перетворюється у більшу кількість рублів.
Висновки для лінивих
Як і в минулому році путін проавансував виробництво зброї на рік. При тому, прибутки і видатки бюджету в рубльовому вимірі зросли.
Але зростання грошовою маси «з’їдається» інфляцією та девальвацією рубля.
Умовно, за рубль можна закупити на чверть менше імпортних товарів, ніж рік тому.
Нагадаємо, на цей рік рашисти заклали збільшення видатків бюджету на третину, щоб фінансувати війну.
Джерелами видатків має стати збільшення нафтогазових доходів та «фонд національного благосостоянія» (ФНБ).
В ФНБ залишилось близько 5 трлн рублів ліквідних коштів в рублях і юанях, не враховуючи акції російських підприємств та золото, які складно швидко монетизувати.
Індикатор нашого виживання, крім західної допомоги – ціна нафти.
Якщо вона різко не виросте, росія, як мінімум, не зможе фінансувати заплановані видатки.
Хіба що, прискоривши інфляцію.
Монополіст
Хочете, щоб навчання співробітників не тільки підвищувало їхній рівень англійської, а і працювало як team building? 🙌
Тоді вам підійде груповий формат навчання в онлайн-школі Englishdom.
Що пропонується:
✅ Група від 4 до 6 співробітників однієї компанії (кількість груп не обмежена).
✅ Індивідуальний графік занять.
✅ Можливість обирати тічера: локальний або носій мови.
✅ Адаптацію курсу під потреби компанії.
✅ Контроль успішності співробітників.
✅ Особистий кабінет для кожного співробітника.
✅ Отримання сертифікату по закінченню курсу.
Якщо бажаєте, щоб ваші співробітники почали вивчати англійську вже зараз, записуйтеся на безкоштовний пробний урок та консультацію з корпоративного навчання від експерта Englishdom за посиланням: https://tinyurl.com/2c34rm7t
Тоді вам підійде груповий формат навчання в онлайн-школі Englishdom.
Що пропонується:
✅ Група від 4 до 6 співробітників однієї компанії (кількість груп не обмежена).
✅ Індивідуальний графік занять.
✅ Можливість обирати тічера: локальний або носій мови.
✅ Адаптацію курсу під потреби компанії.
✅ Контроль успішності співробітників.
✅ Особистий кабінет для кожного співробітника.
✅ Отримання сертифікату по закінченню курсу.
Якщо бажаєте, щоб ваші співробітники почали вивчати англійську вже зараз, записуйтеся на безкоштовний пробний урок та консультацію з корпоративного навчання від експерта Englishdom за посиланням: https://tinyurl.com/2c34rm7t
Чим Україна може заманити інвесторів
Цікава дискусія бізнесу з владою
Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) в п'ятницю 15 березня організував цікаву "зустріч бізнесу із владою".
З боку влади були перший заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, який курує економіку та голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Бізнес представляли голова Федерації роботодавців (ФРУ) Дмитро Олійник та член Ради захисту підприємництва Костянтин Єфименко, власник фармкомпанії Біофарма.
Найцікавіша дискусія точилась між Гетманцевим і Єфименко.
Пряма мова Єфименко:
"Хто буде інвестором в Україні? Припустимо, я іноземний інвестор. Сиджу в Мюнхені. В мене $100 млн. Я поклав їх в банк під 5%. Скажіть, навіщо мені приходити в Україну?
Тут літають шахеди і ракети. Страхування військових ризиків немає. Приходять прокуратура, БЕБ. Землю всі отримали таким шляхом, що складно описати (відсилка до кейсу Мазепи - Mt)".
Цікаво, що у бізнеса розповсюджена впевненість, що розвитку економіки, в першу чергу, заважає бюрократія: чиновницький апарат, силовики та контролери.
Типу, вся ця зграя дармоїдів споживає кошти платників податків і за їхні ж гроші створює проблеми для того, щоб ці податки сплачувались.
За словами Шурми, "плюшками" для інвестора в Україні мають бути порівняно дешева кваліфікована праця та перспектива відкриття для України ринку ЄС.
На що бізнес зауважив, що перший пункт "з'їдений" мобілізацією, а другий – ставленням Польщі до українського експорту.
Гетманцев проговорив, що Національна економічна стратегія, яку в 2023 році розробив Мінфін, не передбачає зменшення податків.
Вони будуть тільки збільшуватись. Наступним кроком, швидше за все, буде збільшення податкового навантаження на ФОП.
Слід відзначити, що крупний бізнес розмір податків мало цікавить. Єфименко каже, що ідеальною моделлю була б сплата громадянином податків особисто, як в США.
"Нехай сам заплатить, щоб бачив скільки платив за нього роботодавець, а потім питає у вас, що ви з цими податками зробили".
Цікавим був виступ бізнесмена Ігоря Тинного. Серед інших бізнесів, йому належить "мажорний" ресторан Прага в столиці.
"90% клієнтів, які закривають найбільші рахунки – це мої ідейні вороги: менти, прокурори, судді. Саме вони споживають лакшері-сегмент".
Типу, вдень вони "кошмарять" підприємця, а ввечері проїдають "награбоване" в його ресторані.
Тинний пропонує перенести основний тягар податків з доходів на споживання.
Друга пропозиція – звільнити керівництво ментів, прокурорів, суддів і набрати нових.
Гетманцев на це відповів, що на зарплати бюрократам держава витрачає всього 1,5% національного бюджету.
Вся проблема – у клановості цих структур. Але "всіх замінити" – немає людей.
І взагалі – не можна простими рішеннями швидко змінити країну. Потрібен довгий шлях поступових реформ.
На фото: Гетманцев, Олійник, Шурма, Єфименко
Цікава дискусія бізнесу з владою
Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) в п'ятницю 15 березня організував цікаву "зустріч бізнесу із владою".
З боку влади були перший заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, який курує економіку та голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Бізнес представляли голова Федерації роботодавців (ФРУ) Дмитро Олійник та член Ради захисту підприємництва Костянтин Єфименко, власник фармкомпанії Біофарма.
Найцікавіша дискусія точилась між Гетманцевим і Єфименко.
Пряма мова Єфименко:
"Хто буде інвестором в Україні? Припустимо, я іноземний інвестор. Сиджу в Мюнхені. В мене $100 млн. Я поклав їх в банк під 5%. Скажіть, навіщо мені приходити в Україну?
Тут літають шахеди і ракети. Страхування військових ризиків немає. Приходять прокуратура, БЕБ. Землю всі отримали таким шляхом, що складно описати (відсилка до кейсу Мазепи - Mt)".
Цікаво, що у бізнеса розповсюджена впевненість, що розвитку економіки, в першу чергу, заважає бюрократія: чиновницький апарат, силовики та контролери.
Типу, вся ця зграя дармоїдів споживає кошти платників податків і за їхні ж гроші створює проблеми для того, щоб ці податки сплачувались.
За словами Шурми, "плюшками" для інвестора в Україні мають бути порівняно дешева кваліфікована праця та перспектива відкриття для України ринку ЄС.
На що бізнес зауважив, що перший пункт "з'їдений" мобілізацією, а другий – ставленням Польщі до українського експорту.
Гетманцев проговорив, що Національна економічна стратегія, яку в 2023 році розробив Мінфін, не передбачає зменшення податків.
Вони будуть тільки збільшуватись. Наступним кроком, швидше за все, буде збільшення податкового навантаження на ФОП.
Слід відзначити, що крупний бізнес розмір податків мало цікавить. Єфименко каже, що ідеальною моделлю була б сплата громадянином податків особисто, як в США.
"Нехай сам заплатить, щоб бачив скільки платив за нього роботодавець, а потім питає у вас, що ви з цими податками зробили".
Цікавим був виступ бізнесмена Ігоря Тинного. Серед інших бізнесів, йому належить "мажорний" ресторан Прага в столиці.
"90% клієнтів, які закривають найбільші рахунки – це мої ідейні вороги: менти, прокурори, судді. Саме вони споживають лакшері-сегмент".
Типу, вдень вони "кошмарять" підприємця, а ввечері проїдають "награбоване" в його ресторані.
Тинний пропонує перенести основний тягар податків з доходів на споживання.
Друга пропозиція – звільнити керівництво ментів, прокурорів, суддів і набрати нових.
Гетманцев на це відповів, що на зарплати бюрократам держава витрачає всього 1,5% національного бюджету.
Вся проблема – у клановості цих структур. Але "всіх замінити" – немає людей.
І взагалі – не можна простими рішеннями швидко змінити країну. Потрібен довгий шлях поступових реформ.
На фото: Гетманцев, Олійник, Шурма, Єфименко
Укрзалізниця знов не може відновити продажі брухту на український ринок
Через це недозаробляє
В 2023 році Укрзалізниця (УЗ) покращила свій фінансовий результат (дивись графік).
Більшою частиною, завдяки підвищенню тарифів на перевезення та скороченню персоналу.
Ми вже писали, що українські металургійні компанії збільшують виробництво.
У лютому ця тенденція продовжується: середньодобові показники виробництва ще збільшилися (дивись графік).
Але головною проблемою для них досі є дефіцит брухту чорних металів, необхідний для технологічного процесу.
Велике джерело цього брухту – списане майно УЗ.
З жовтня минулого року компанія не продає брухт, оскільки за постановою №1054, що регулює Порядок розпорядження майном УЗ, для продажу потрібне узгодження Уряду.
Але наприкінці лютого голова правління УЗ Євген Лященко анонсував старт продажів брухту на майданчику Prozorro в березні – 20 тис. тон щомісяця.
Проте продажі так і не відновились. УЗ знов говорить, що їй заважає відсутність змін в постанові №1054.
Зараз залізниця пропонує скоротити процедуру та продавати самостійно – без узгодження Уряду.
Це добре, оскільки, бюрократію потрібно прибирати. Але у період, поки вносяться зміни у постанову №1054, УЗ все ж таки могла б реалізовувати брухт.
Засідання Кабміну відбуваються щотижнево. Але УЗ не демонструє бажання заробити більше та відновити продажі брухту.
З листопада минулого року минуло 20 тижнів.
Бюрократія, некомпетентність або ж «ігри в активність» з боку УЗ завдають збитки економіці, металургам, бюджету і кінець-кінцем самій УЗ.
В 2023 році УЗ продала 113 тис. тон на 460 млн грн.
В цьому році компанія також могла б покращити фінпоказники приблизно на 0,5 млрд грн мінімум. Адже можна виходити на ринок у періоди пікового попиту і заробляти більше.
Натомість монополія віддає перевагу більш традиційним методам – черговій індексації тарифів на перевезення на 15%.
Через це недозаробляє
В 2023 році Укрзалізниця (УЗ) покращила свій фінансовий результат (дивись графік).
Більшою частиною, завдяки підвищенню тарифів на перевезення та скороченню персоналу.
Ми вже писали, що українські металургійні компанії збільшують виробництво.
У лютому ця тенденція продовжується: середньодобові показники виробництва ще збільшилися (дивись графік).
Але головною проблемою для них досі є дефіцит брухту чорних металів, необхідний для технологічного процесу.
Велике джерело цього брухту – списане майно УЗ.
З жовтня минулого року компанія не продає брухт, оскільки за постановою №1054, що регулює Порядок розпорядження майном УЗ, для продажу потрібне узгодження Уряду.
Але наприкінці лютого голова правління УЗ Євген Лященко анонсував старт продажів брухту на майданчику Prozorro в березні – 20 тис. тон щомісяця.
Проте продажі так і не відновились. УЗ знов говорить, що їй заважає відсутність змін в постанові №1054.
Зараз залізниця пропонує скоротити процедуру та продавати самостійно – без узгодження Уряду.
Це добре, оскільки, бюрократію потрібно прибирати. Але у період, поки вносяться зміни у постанову №1054, УЗ все ж таки могла б реалізовувати брухт.
Засідання Кабміну відбуваються щотижнево. Але УЗ не демонструє бажання заробити більше та відновити продажі брухту.
З листопада минулого року минуло 20 тижнів.
Бюрократія, некомпетентність або ж «ігри в активність» з боку УЗ завдають збитки економіці, металургам, бюджету і кінець-кінцем самій УЗ.
В 2023 році УЗ продала 113 тис. тон на 460 млн грн.
В цьому році компанія також могла б покращити фінпоказники приблизно на 0,5 млрд грн мінімум. Адже можна виходити на ринок у періоди пікового попиту і заробляти більше.
Натомість монополія віддає перевагу більш традиційним методам – черговій індексації тарифів на перевезення на 15%.
В 2024 році оклади чиновників виросли, а доходи знизились
Про неоднозначну реформу державної служби
Перед 2024 роком всі державні органи провели нову класифікацію посад.
Такі вимоги були закладені в Прикінцевих положеннях Закону про Бюджет-2024 та в постанові Кабміну №1109 від 23 жовтня 2023 року.
З одного боку, документи передбачають підвищення посадових окладів чиновників. З іншого – обмежують коефіцієнти преміювання на рівні 150% окладу.
Реформа призвела до зниження доходів спеціалістів в окремих державних органах і відтоку притомних кадрів.
Грубо про суть класифікації
Всі державні посади поділяються на 27 сімей за функціональними обов'язками (дивись картинку).
Посади держслужбовців категорій "А" (вищій корпус) і "Б" (інші керівні посади) поділяються на 9 керівних рівнів (латинськими цифрами від I до IX).
Всі державні органи поділяються на три юрисдикції – національні, регіональні та локальні.
Окремо державні органи поділяються на три типи – за рівнем значимості для функціонування країни.
Відповідно, кожна посада має свій код з чотирьох складових.
Наприклад, посада 4-VII-1-1 означає: сім'ю Бухгалтерія, сьомий керівний рівень, першу юрисдикцію і перший тип держоргану.
На основі класифікатора встановлюється відповідний грейд, яким регулюється посадовий оклад. Всього 15 грейдів.
Чим вище керівний рівень, сім'я, юрисдикція і тип, тим вищій оклад.
Найбільший оклад буде мати посада 1-І-1-1.
Таблиця з окладами затверджена постановою Кабміну №1409 від 29 грудня 2023 року.
Як можна переконатись, оклади йдуть від 7 тис. грн (мінімальна зарплата в цьому році) до 52 тис. грн на місяць.
Така класифікація створила декілька проблем.
1️⃣ Тип держоргану визначається Кабміном, що було використано як інструмент політичного тиску.
Наприклад, Держрибагентство відноситься до 2 типу, а Агентство з відновлення, яке входить в юрисдикцію опального міністра інфраструктури Олександра Кубракова – до 3 типу.
2️⃣ Сім'ї посад створюють ситуацію, коли спеціалісти в двох рівнозначних за важливістю департаментах отримують різні зарплати.
3️⃣ Обмеження коефіцієнтів доплат значно знизило доходи кваліфікованих спеціалістів.
Раніше керівники тримали персонал менше штатного розпису.
Невикористані кошти доплачували необхідним спеціалістам преміями в розмірі 2-3 посадових окладів. Тепер ця шпарина закрита.
Умовний кваліфікований закупівельник зі знанням англійської не буде працювати в Києві за 15 тис. грн на місяць.
4️⃣ Слідчі новостворених антикорупційних органів – НАБУ, ДБР, БЕБ – отримують 60-70 тисяч гривень.
І тепер вони будуть перевіряти чиновників, які розподіляють сотні мільйонів державних коштів, а отримують за це 15-20 тисяч гривень.
Коротше, реформа вчергове запустила негативний кадровий відбір на державній службі.
Або жебракуй, або кради, або звільняйся.
Монополіст
Про неоднозначну реформу державної служби
Перед 2024 роком всі державні органи провели нову класифікацію посад.
Такі вимоги були закладені в Прикінцевих положеннях Закону про Бюджет-2024 та в постанові Кабміну №1109 від 23 жовтня 2023 року.
З одного боку, документи передбачають підвищення посадових окладів чиновників. З іншого – обмежують коефіцієнти преміювання на рівні 150% окладу.
Реформа призвела до зниження доходів спеціалістів в окремих державних органах і відтоку притомних кадрів.
Грубо про суть класифікації
Всі державні посади поділяються на 27 сімей за функціональними обов'язками (дивись картинку).
Посади держслужбовців категорій "А" (вищій корпус) і "Б" (інші керівні посади) поділяються на 9 керівних рівнів (латинськими цифрами від I до IX).
Всі державні органи поділяються на три юрисдикції – національні, регіональні та локальні.
Окремо державні органи поділяються на три типи – за рівнем значимості для функціонування країни.
Відповідно, кожна посада має свій код з чотирьох складових.
Наприклад, посада 4-VII-1-1 означає: сім'ю Бухгалтерія, сьомий керівний рівень, першу юрисдикцію і перший тип держоргану.
На основі класифікатора встановлюється відповідний грейд, яким регулюється посадовий оклад. Всього 15 грейдів.
Чим вище керівний рівень, сім'я, юрисдикція і тип, тим вищій оклад.
Найбільший оклад буде мати посада 1-І-1-1.
Таблиця з окладами затверджена постановою Кабміну №1409 від 29 грудня 2023 року.
Як можна переконатись, оклади йдуть від 7 тис. грн (мінімальна зарплата в цьому році) до 52 тис. грн на місяць.
Така класифікація створила декілька проблем.
1️⃣ Тип держоргану визначається Кабміном, що було використано як інструмент політичного тиску.
Наприклад, Держрибагентство відноситься до 2 типу, а Агентство з відновлення, яке входить в юрисдикцію опального міністра інфраструктури Олександра Кубракова – до 3 типу.
2️⃣ Сім'ї посад створюють ситуацію, коли спеціалісти в двох рівнозначних за важливістю департаментах отримують різні зарплати.
3️⃣ Обмеження коефіцієнтів доплат значно знизило доходи кваліфікованих спеціалістів.
Раніше керівники тримали персонал менше штатного розпису.
Невикористані кошти доплачували необхідним спеціалістам преміями в розмірі 2-3 посадових окладів. Тепер ця шпарина закрита.
Умовний кваліфікований закупівельник зі знанням англійської не буде працювати в Києві за 15 тис. грн на місяць.
4️⃣ Слідчі новостворених антикорупційних органів – НАБУ, ДБР, БЕБ – отримують 60-70 тисяч гривень.
І тепер вони будуть перевіряти чиновників, які розподіляють сотні мільйонів державних коштів, а отримують за це 15-20 тисяч гривень.
Коротше, реформа вчергове запустила негативний кадровий відбір на державній службі.
Або жебракуй, або кради, або звільняйся.
Монополіст
Міністр Галущенко заднім числом знизив зарплату членам наглядової ради державного Оператору ринку
Корпоративна цікавинка
В грудні 2022 року міністр енергетики Герман Галущенко своїм наказом призначив наглядову раду АТ "Оператор ринку".
До неї увійшли:
Лукаш Дзеконський, незалежний член, польський інвестбанкір, представник бізнесу в Єврокомісії;
Ліна Масюлієне, незалежний член, колишня топ-менеджер скандинавської енергобіржі Nord Pool;
Юлія Житник, незалежний член, юрист, колишня працівниця ДП "Гарантований покупець";
Олена Ковальчук, представник держави;
Дмитро Оліфер, представник держави, пізніше його замінив Андрій Степаненко, колишній член правління Нацдепозитарію.
Оператор ринку – це державний адміністратор спотового енергетичного ринку – на добу наперед (РДН) та внутрішньодобового (ВДР).
Ця компанія, разом з приватною біржою УЕБ відіграватиме ключову роль у поєднанні комерційних ринків електроенергії України та Європи.
До грудня 2021 року Оператор ринку був держпідприємством. Через рік після акціонування отримав наглядову раду (НР).
Членам НР була запропонована винагорода, яку Міненерго порахував за відповідним Порядком, який затверджений постановою Кабміну №668 від липня 2017 року.
Вийшло близько 2 млн грн на рік до оподаткування на кожного члена НР.
Але на початку 2024 року внутрішній аудит Міненерго помітив, що міністр Герман Галущенко, який вів переговори з членами НР, некоректно порахував винагороду. Вона має бути меншою.
Міністр трохи злякався, що на нього повісять розтрату державних коштів.
Сумарно переплата складає близько 4 млн грн.
Тоді 20 березня міністр видав наказ, яким голові правління Олександру Гавві запропоновано зменшити винагороду членам НР приблизно в два рази заднім числом – з початку 2023 року.
Члени НР, особливо іноземці – в шоці.
Тобто, зниження зарплати – зрозуміла всім історія. Але заднім числом – це щось нове.
Тепер члени НР мають або звільнитись і віддати частину вже отриманої винагороди, або працювати якійсь період безкоштовно.
На фото зліва направо згадані в тексті: Олександр Гавва, Ліна Масюлієне, Герман Галущенко, Олена Ковальчук, Лукаш Дзеконський, Юлія Житник
Корпоративна цікавинка
В грудні 2022 року міністр енергетики Герман Галущенко своїм наказом призначив наглядову раду АТ "Оператор ринку".
До неї увійшли:
Лукаш Дзеконський, незалежний член, польський інвестбанкір, представник бізнесу в Єврокомісії;
Ліна Масюлієне, незалежний член, колишня топ-менеджер скандинавської енергобіржі Nord Pool;
Юлія Житник, незалежний член, юрист, колишня працівниця ДП "Гарантований покупець";
Олена Ковальчук, представник держави;
Дмитро Оліфер, представник держави, пізніше його замінив Андрій Степаненко, колишній член правління Нацдепозитарію.
Оператор ринку – це державний адміністратор спотового енергетичного ринку – на добу наперед (РДН) та внутрішньодобового (ВДР).
Ця компанія, разом з приватною біржою УЕБ відіграватиме ключову роль у поєднанні комерційних ринків електроенергії України та Європи.
До грудня 2021 року Оператор ринку був держпідприємством. Через рік після акціонування отримав наглядову раду (НР).
Членам НР була запропонована винагорода, яку Міненерго порахував за відповідним Порядком, який затверджений постановою Кабміну №668 від липня 2017 року.
Вийшло близько 2 млн грн на рік до оподаткування на кожного члена НР.
Але на початку 2024 року внутрішній аудит Міненерго помітив, що міністр Герман Галущенко, який вів переговори з членами НР, некоректно порахував винагороду. Вона має бути меншою.
Міністр трохи злякався, що на нього повісять розтрату державних коштів.
Сумарно переплата складає близько 4 млн грн.
Тоді 20 березня міністр видав наказ, яким голові правління Олександру Гавві запропоновано зменшити винагороду членам НР приблизно в два рази заднім числом – з початку 2023 року.
Члени НР, особливо іноземці – в шоці.
Тобто, зниження зарплати – зрозуміла всім історія. Але заднім числом – це щось нове.
Тепер члени НР мають або звільнитись і віддати частину вже отриманої винагороди, або працювати якійсь період безкоштовно.
На фото зліва направо згадані в тексті: Олександр Гавва, Ліна Масюлієне, Герман Галущенко, Олена Ковальчук, Лукаш Дзеконський, Юлія Житник
💁♂️Друзі, тримайте добірку корисних Telegram-каналів про технології, бізнес, економіку та можливості
💰Останній Капіталіст — найбільша українська просвітницька націонал-буржуазна організація. Спільнота лобіює інтереси добробуту нації, зростання економічної активності, вільний ринок та цінності демократичного суспільства
💥LIGA.net — перевірені новини про Україну та світ: важливі події, ексклюзивні коментарі, глибока аналітика та пояснення актуальних тем
💸«Мінфін» — канал найвідомішого українського сайту про фінанси та інвестиції. Читайте, куди вкласти гроші, що буде з курсом долара та депозитними ставками
🔵dev.ua | IT України — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки
🔴УП. Кляті питання — стислі перекази публікацій з Української правди, подкасти та короткі пояснення важливих тем
🏦Ціна держави — канал CASE Україна, think tank, який зі світовими економістами розробив план реформ. Тут професійно розповідають про економіку, податки, бізнес і гроші
🪙Finance.ua — офіційний канал одного з найвідоміших фінансових ЗМІ України. Спеціалізація — особисті фінанси та світ навколо грошей. Тут завжди корисні для гаманця поради, статті, інфографіки, актуальні курси валют та новини
🟢Економічна правда — проєкт Української правди про бізнес та економіку. Ми якісно та оперативно інформуємо про основні економічні новини великої війни: санкції проти РФ, світова економіка, технології, ВПК, податки і фінанси
🔥SPEKA — медіа для тих, хто горить технологіями. Редакція щодня готує ґайди та кейси про те, як не дати йоду, коли живеш в часи кіберпанку та кібервійни
🧑🏻💻AIN.UA — найбільше українське медіа на тему ІТ, технологій та бізнесу. Найважливіші новини та ексклюзивні історії про стартапи, інвестиції та гроші
⚡️TOP ENERGY — канал про енергетику та політику. Інсайди від топ джерел з уряду, парламенту та енергокомпаній. Оперативні новини про стан енергосистеми та залаштунки прийняття важливих рішень
📰The Page — ділове медіа для тих, хто хоче розібратися з економікою, політикою, а також знайти поради та кейси для свого бізнесу
💼LIGA.Бізнес — все про бізнес, економіку та фінанси без політики
📲Mezha.Media — видання про технології, софт, хард, єкомерс, науку і майбутнє. Тестуємо можливості ґаджетів, пишемо про цікавинки зі світу IT та стоїмо на межі прогресу
💰Останній Капіталіст — найбільша українська просвітницька націонал-буржуазна організація. Спільнота лобіює інтереси добробуту нації, зростання економічної активності, вільний ринок та цінності демократичного суспільства
💥LIGA.net — перевірені новини про Україну та світ: важливі події, ексклюзивні коментарі, глибока аналітика та пояснення актуальних тем
💸«Мінфін» — канал найвідомішого українського сайту про фінанси та інвестиції. Читайте, куди вкласти гроші, що буде з курсом долара та депозитними ставками
🔵dev.ua | IT України — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки
🔴УП. Кляті питання — стислі перекази публікацій з Української правди, подкасти та короткі пояснення важливих тем
🏦Ціна держави — канал CASE Україна, think tank, який зі світовими економістами розробив план реформ. Тут професійно розповідають про економіку, податки, бізнес і гроші
🪙Finance.ua — офіційний канал одного з найвідоміших фінансових ЗМІ України. Спеціалізація — особисті фінанси та світ навколо грошей. Тут завжди корисні для гаманця поради, статті, інфографіки, актуальні курси валют та новини
🟢Економічна правда — проєкт Української правди про бізнес та економіку. Ми якісно та оперативно інформуємо про основні економічні новини великої війни: санкції проти РФ, світова економіка, технології, ВПК, податки і фінанси
🔥SPEKA — медіа для тих, хто горить технологіями. Редакція щодня готує ґайди та кейси про те, як не дати йоду, коли живеш в часи кіберпанку та кібервійни
🧑🏻💻AIN.UA — найбільше українське медіа на тему ІТ, технологій та бізнесу. Найважливіші новини та ексклюзивні історії про стартапи, інвестиції та гроші
⚡️TOP ENERGY — канал про енергетику та політику. Інсайди від топ джерел з уряду, парламенту та енергокомпаній. Оперативні новини про стан енергосистеми та залаштунки прийняття важливих рішень
📰The Page — ділове медіа для тих, хто хоче розібратися з економікою, політикою, а також знайти поради та кейси для свого бізнесу
💼LIGA.Бізнес — все про бізнес, економіку та фінанси без політики
📲Mezha.Media — видання про технології, софт, хард, єкомерс, науку і майбутнє. Тестуємо можливості ґаджетів, пишемо про цікавинки зі світу IT та стоїмо на межі прогресу
Як зменшити крадіжки під час будівництва на державне замовлення
Треба оприлюднювати кошториси на будматеріали
На початку березня у Верховній Раді зареєстровано проект закону №11057 зі змінами в Закон про державні закупівлі.
Документ передбачає оприлюднення державними замовниками в Prozorro цін на матеріальні ресурси під час закупівель робіт з будівництва та ремонту.
Під законом підписались 14 нардепів, як від "Слуги народу", так і від опозиції.
Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Центру протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна.
В пояснювальній записці є конкретні приклади таких розслідувань.
В чому суть?
В 2022-2023 роки за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн.
Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників.
Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів.
Ціни на матеріали мають ринковий вимір. І якщо закон зобов'яже оприлюднювати їх в Prozorro, учасникам складно буде завищувати їх в рази без наслідків.
Наразі, не ясно коли проект буде винесений в сесійну залу на розгляд.
Треба розуміти, що після закінчення війни закупівля будівельних робіт державою стане найбільшою витратою бюджетних і донорських коштів.
І щоб велику частину цих грошей не розкрадали, достатньо зобов'язати публікувати кошториси.
На фото обвал недобудованого Дегятрівського шляхопроводу в столиці, який замовила Київська міська держадміністрація одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн.
Після обвалу у вересні 2023 року журналісти через запити отримали кошторис для аналізу.
Виявилось, що ціна асфальт для будівництва – найдорожча в Україні.
Металеві конструкції мають подвійний прайс, порівняно з ринковими цінами.
Спеціальна смола для будівництва коштувала втричі дорожче, ніж в Польщі.
Монополіст
Треба оприлюднювати кошториси на будматеріали
На початку березня у Верховній Раді зареєстровано проект закону №11057 зі змінами в Закон про державні закупівлі.
Документ передбачає оприлюднення державними замовниками в Prozorro цін на матеріальні ресурси під час закупівель робіт з будівництва та ремонту.
Під законом підписались 14 нардепів, як від "Слуги народу", так і від опозиції.
Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Центру протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна.
В пояснювальній записці є конкретні приклади таких розслідувань.
В чому суть?
В 2022-2023 роки за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн.
Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників.
Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів.
Ціни на матеріали мають ринковий вимір. І якщо закон зобов'яже оприлюднювати їх в Prozorro, учасникам складно буде завищувати їх в рази без наслідків.
Наразі, не ясно коли проект буде винесений в сесійну залу на розгляд.
Треба розуміти, що після закінчення війни закупівля будівельних робіт державою стане найбільшою витратою бюджетних і донорських коштів.
І щоб велику частину цих грошей не розкрадали, достатньо зобов'язати публікувати кошториси.
На фото обвал недобудованого Дегятрівського шляхопроводу в столиці, який замовила Київська міська держадміністрація одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн.
Після обвалу у вересні 2023 року журналісти через запити отримали кошторис для аналізу.
Виявилось, що ціна асфальт для будівництва – найдорожча в Україні.
Металеві конструкції мають подвійний прайс, порівняно з ринковими цінами.
Спеціальна смола для будівництва коштувала втричі дорожче, ніж в Польщі.
Монополіст
Україні потрібна безмитна торгівля з ЄС та США
Але обіцяних успіхів уряд у цьому напрямку не демонструє
Віце-прем'єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина обіцяла, що 29 березня Єврорада має остаточно ухвалити рішення про подовження ще на рік так званих автономних торговельних преференцій для України.
Але остаточне рішення досі не прийняте. Наразі активним противником цих "преференцій" є лише Польща. Також до "дискусії" доєдналась Франція.
Що це за "преференції"?
До війни українській виробники – в першу чергу аграрії та металурги, як найбільші експортери – потерпали від квот та мит з боку ЄС та США.
В 2018 році президент США Дональд Трамп запровадив 25% мито на імпорт сталевої та алюмінієвої продукції. В тому числі – і для України, і для країн ЄС.
До речі, у відповідь країни ЄС запровадили квотування усієї імпортної сталі. В тому числі – і для України.
Імпорт української аграрної продукції в ЄС обмежувався квотами. Все що йшло вище квот, обкладалось високим митом.
Для прикладу, квота ЄС на поставки меду з України складала 8 тис. тон на рік. В 2018 році річна квота була вибрана за перші 11 днів січня.
З початком російського вторгнення в 2022 році партнери пустили Україну на свої ринки.
При тому, рішення були прийняті строком на рік.
США відмінила мита на українську сталь в травні.
А ЄС відмінив квоти і мита на 36 видів української агропродукції в червні.
В 2023 році це рішення було пролонговане ще на рік.
І от зараз – в ЄС точаться дискусії щодо подовження цього рішення, але з обмеженнями.
Розглядається варіант, щоб встановити квоти на рівні середньорічного українського експорту в 2021 – 2023 роках.
І це вкрай невигідно Україні, бо в 2021 році ще діяли квоти. А значить, нові квоти будуть менше можливостей експорту.
Остаточна конфігурація подовження безмитного режиму з ЄС ще невідома.
Стефанішина правильно каже, що Україна має домагатись безвізової торгівлі на постійній основі – ще до фактичного вступу в ЄС.
Мабуть, реалізації цієї задачі бізнес чекає від влади більше, ніж кешбеку на локалізовані товари.
Але обіцяних успіхів уряд у цьому напрямку не демонструє
Віце-прем'єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина обіцяла, що 29 березня Єврорада має остаточно ухвалити рішення про подовження ще на рік так званих автономних торговельних преференцій для України.
Але остаточне рішення досі не прийняте. Наразі активним противником цих "преференцій" є лише Польща. Також до "дискусії" доєдналась Франція.
Що це за "преференції"?
До війни українській виробники – в першу чергу аграрії та металурги, як найбільші експортери – потерпали від квот та мит з боку ЄС та США.
В 2018 році президент США Дональд Трамп запровадив 25% мито на імпорт сталевої та алюмінієвої продукції. В тому числі – і для України, і для країн ЄС.
До речі, у відповідь країни ЄС запровадили квотування усієї імпортної сталі. В тому числі – і для України.
Імпорт української аграрної продукції в ЄС обмежувався квотами. Все що йшло вище квот, обкладалось високим митом.
Для прикладу, квота ЄС на поставки меду з України складала 8 тис. тон на рік. В 2018 році річна квота була вибрана за перші 11 днів січня.
З початком російського вторгнення в 2022 році партнери пустили Україну на свої ринки.
При тому, рішення були прийняті строком на рік.
США відмінила мита на українську сталь в травні.
А ЄС відмінив квоти і мита на 36 видів української агропродукції в червні.
В 2023 році це рішення було пролонговане ще на рік.
І от зараз – в ЄС точаться дискусії щодо подовження цього рішення, але з обмеженнями.
Розглядається варіант, щоб встановити квоти на рівні середньорічного українського експорту в 2021 – 2023 роках.
І це вкрай невигідно Україні, бо в 2021 році ще діяли квоти. А значить, нові квоти будуть менше можливостей експорту.
Остаточна конфігурація подовження безмитного режиму з ЄС ще невідома.
Стефанішина правильно каже, що Україна має домагатись безвізової торгівлі на постійній основі – ще до фактичного вступу в ЄС.
Мабуть, реалізації цієї задачі бізнес чекає від влади більше, ніж кешбеку на локалізовані товари.
Рада схвалила законопроєкт про "клуб білого бізнесу", який звільняє підприємців від перевірок
Законопроєкт передбачає звільнення від податкового контролю підприємств, які відповідають певним критеріям, зокрема щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та рівня заробітної плати, який також вищий за середні по галузі.
Які переваги дає "клуб білого бізнесу"?
мораторій на документальні перевірки;
скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного
відшкодування – 5 календарних днів;
індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;
за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе
взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Законопроєкт передбачає звільнення від податкового контролю підприємств, які відповідають певним критеріям, зокрема щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та рівня заробітної плати, який також вищий за середні по галузі.
Які переваги дає "клуб білого бізнесу"?
мораторій на документальні перевірки;
скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного
відшкодування – 5 календарних днів;
індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;
за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе
взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Змушені платити ПДВ але продовжують “ховати” прибуток: як мережі АЗС сплачують податки
У 2023 році топ-10 мереж АЗС майже вдвічі збільшили сплату ПДВ до бюджету – з 1,4 млрд грн у першому кварталі до 2,4 млрд грн у четвертому кварталі, йдеться в аналізі Консалтингової групи А-95.
Проте це зростання відбулося за рахунок збільшення ставки ПДВ: з 1 липня 2023 року він збільшився втричі – з 7% до 20%. Тому і відрахування зросли у 5 разів.
Водночас податки на прибуток і на зарплати зростали повільно.
Зокрема у частині сплати податку на прибуток більшість мереж задекларували мінімальний прибуток або безприбутковість. Крім однієї мережі. І це дані за 2023 – найуспішнішому році по розміру роздрібної націнки.
При цьому майже всі мережі відкривали нові та реконструйовані об’єкти, оновлювали парки газо- та бензовозів. Тобто прибуток все ж таки був, але його не побачила держава.
Податки на зарплати зросли на 30%.
Трійка лідерів за обсягами сплати податків виглядає так:
Із великим відривом першу позицію займає ОККО. Її продажі серед найбільших мереж займають 34%, а сплата податків – 50%. По податку на прибуток – 70%.
Другу та третю сходинки обійняли компанії з закордонним капіталом – Shell та AMIC.
Різкий прорив під кінець року показали мережі UPG та WOG, які збільшили податкову ефективність з літру реалізації майже у півтора рази.
Друга половина ТОП-10 АЗС викликає головний біль.
На шостому місці БРСМ-Нафта. У 3 кварталі податківці змусили мережу сплатити додатково 300 млн грн податку на прибуток (у 4,5 рази більше показника 1 та 2 кварталів). Але у четвертому кварталі податкове навантаження на літр впало до 0,7 грн/л – трохи вище рівня 1 та 2 кв.
Avantage 7 також змусили доплатити 200 млн грн – в 9 разів більше, ніж у 1 кв. 2023-го.
Замикає ТОП-10 МОТТО – до останнього часу традиційний антилідер податкових рейтингів разом із Avantage 7.
Попри вимоги закону, податківці продовжують приховувати дані про сплату податків мережами. При цьому податки – єдине джерело фінансування армії.
У 2023 році топ-10 мереж АЗС майже вдвічі збільшили сплату ПДВ до бюджету – з 1,4 млрд грн у першому кварталі до 2,4 млрд грн у четвертому кварталі, йдеться в аналізі Консалтингової групи А-95.
Проте це зростання відбулося за рахунок збільшення ставки ПДВ: з 1 липня 2023 року він збільшився втричі – з 7% до 20%. Тому і відрахування зросли у 5 разів.
Водночас податки на прибуток і на зарплати зростали повільно.
Зокрема у частині сплати податку на прибуток більшість мереж задекларували мінімальний прибуток або безприбутковість. Крім однієї мережі. І це дані за 2023 – найуспішнішому році по розміру роздрібної націнки.
При цьому майже всі мережі відкривали нові та реконструйовані об’єкти, оновлювали парки газо- та бензовозів. Тобто прибуток все ж таки був, але його не побачила держава.
Податки на зарплати зросли на 30%.
Трійка лідерів за обсягами сплати податків виглядає так:
Із великим відривом першу позицію займає ОККО. Її продажі серед найбільших мереж займають 34%, а сплата податків – 50%. По податку на прибуток – 70%.
Другу та третю сходинки обійняли компанії з закордонним капіталом – Shell та AMIC.
Різкий прорив під кінець року показали мережі UPG та WOG, які збільшили податкову ефективність з літру реалізації майже у півтора рази.
Друга половина ТОП-10 АЗС викликає головний біль.
На шостому місці БРСМ-Нафта. У 3 кварталі податківці змусили мережу сплатити додатково 300 млн грн податку на прибуток (у 4,5 рази більше показника 1 та 2 кварталів). Але у четвертому кварталі податкове навантаження на літр впало до 0,7 грн/л – трохи вище рівня 1 та 2 кв.
Avantage 7 також змусили доплатити 200 млн грн – в 9 разів більше, ніж у 1 кв. 2023-го.
Замикає ТОП-10 МОТТО – до останнього часу традиційний антилідер податкових рейтингів разом із Avantage 7.
Попри вимоги закону, податківці продовжують приховувати дані про сплату податків мережами. При цьому податки – єдине джерело фінансування армії.
Дві основні проблеми відсутності інвестицій в маневрову генерацію
Борги на Балансуючому ринку і низька ціна електрики для населення
Зараз країна намагається відновити хоча б частину генерації, яку зруйнували російські терористи ракетними ударами. Міністр енергетики Герман Глущенко оцінив втрати на рівні 7 ГВт.
Всі згодні з твердженням, що нам потрібна мала розподілена генерація, наближена до споживача, а не відновлення ТЕС, на які знов прилетить..
Це можуть бути газо-поршневі, газотурбінні станції, промислові акумулятори, станції на біогазі та біомасі.
Останнім часом з'являються повідомлення про допомогу обладнанням від міжнародних організацій. Як от – повідомлення від Енергетичного співтовариства Європи.
Наразі це непогано. Але стратегічно проблему не вирішує.
Є три умовні шляхи відбудови генерації:
1️⃣ Створити умовне АТ "Укрбудгенерація", призначити туди обраного Офісом президента керівника і випускати релізи про побудову генустановок державним коштом.
2️⃣ Просити західних партнерів допомогти обладнанням, яке все одно буде встановлювати якась державна компанія. По цьому шляху, здається, йдуть керманичі енергетичного сектору зараз.
3️⃣ Створити ринкові умови для заробітку інвесторам в маневрову генерацію. В короткій перспективі електроенергія може дорого коштувати. Але стратегічно це вирішить проблему. Саме так була подолана паливна криза весни 2022 року.
Напередодні війни ми давали розрахунок окупності інвестицій в системи накопичення енергії (СНЕ, промисловий акумулятор).
Як і будь-яка маневрова генерація, така установка зароблятиме двічі:
▪️ На Ринку допоміжних послуг, який оплачується системним оператором НЕК Укренерго з тарифу на диспетчеризацію. Це плата за готовність увімкнутись за командою диспетчера.
▪️ На Балансуючому ринку. Це ринкова вартість е/е з премією.
1 МВт газових пікерів або СНЕ коштує 0,5-0,6 млн євро.
Цей 1 МВт пікерів може принести з допоміжного ринку 150-180 тис. євро в рік, не рахуючи прибутку від проданої електроенергії.
Тобто, така установка може окупитись за 4 роки і приносити прибуток.
Чому ж ніхто не інвестує?
Математика прибутку сходиться, а фізика – ні.
Проблема в тому, що багато контрагентів не платять Укренерго по зобов'язанням.
Найболючіша точка – це несплата за ресурс, відібраний на Балансуючому ринку.
Станом на кінець березня борги перевищували 30 млрд грн.
Найбільші неплатники: державні шахти, водоканали і обленерго.
▪️Шахти не мають обігових коштів через те, що мало видобувають вугілля.
▪️Частина водоканалів не платить через недостатність тарифу на воду, частина – через корупцію. Нагадаємо, в липні 2023 року Президент заборонив Регулятору піднімати тарифи на воду для населення.
▪️Обленерго не платять через постійні борги з боку постачальників універсальних послуг (ПУП). Ті мають отримувати покриття різниці між ринковими і субсидованими тарифами для населення від Енергоатому. Але зазвичай отримують їх із затримкою.
Популізм руйнує ринок. А при відсутності ринку дефіцит генерації не вдасться подолати.
Монополіст
Борги на Балансуючому ринку і низька ціна електрики для населення
Зараз країна намагається відновити хоча б частину генерації, яку зруйнували російські терористи ракетними ударами. Міністр енергетики Герман Глущенко оцінив втрати на рівні 7 ГВт.
Всі згодні з твердженням, що нам потрібна мала розподілена генерація, наближена до споживача, а не відновлення ТЕС, на які знов прилетить..
Це можуть бути газо-поршневі, газотурбінні станції, промислові акумулятори, станції на біогазі та біомасі.
Останнім часом з'являються повідомлення про допомогу обладнанням від міжнародних організацій. Як от – повідомлення від Енергетичного співтовариства Європи.
Наразі це непогано. Але стратегічно проблему не вирішує.
Є три умовні шляхи відбудови генерації:
1️⃣ Створити умовне АТ "Укрбудгенерація", призначити туди обраного Офісом президента керівника і випускати релізи про побудову генустановок державним коштом.
2️⃣ Просити західних партнерів допомогти обладнанням, яке все одно буде встановлювати якась державна компанія. По цьому шляху, здається, йдуть керманичі енергетичного сектору зараз.
3️⃣ Створити ринкові умови для заробітку інвесторам в маневрову генерацію. В короткій перспективі електроенергія може дорого коштувати. Але стратегічно це вирішить проблему. Саме так була подолана паливна криза весни 2022 року.
Напередодні війни ми давали розрахунок окупності інвестицій в системи накопичення енергії (СНЕ, промисловий акумулятор).
Як і будь-яка маневрова генерація, така установка зароблятиме двічі:
▪️ На Ринку допоміжних послуг, який оплачується системним оператором НЕК Укренерго з тарифу на диспетчеризацію. Це плата за готовність увімкнутись за командою диспетчера.
▪️ На Балансуючому ринку. Це ринкова вартість е/е з премією.
1 МВт газових пікерів або СНЕ коштує 0,5-0,6 млн євро.
Цей 1 МВт пікерів може принести з допоміжного ринку 150-180 тис. євро в рік, не рахуючи прибутку від проданої електроенергії.
Тобто, така установка може окупитись за 4 роки і приносити прибуток.
Чому ж ніхто не інвестує?
Математика прибутку сходиться, а фізика – ні.
Проблема в тому, що багато контрагентів не платять Укренерго по зобов'язанням.
Найболючіша точка – це несплата за ресурс, відібраний на Балансуючому ринку.
Станом на кінець березня борги перевищували 30 млрд грн.
Найбільші неплатники: державні шахти, водоканали і обленерго.
▪️Шахти не мають обігових коштів через те, що мало видобувають вугілля.
▪️Частина водоканалів не платить через недостатність тарифу на воду, частина – через корупцію. Нагадаємо, в липні 2023 року Президент заборонив Регулятору піднімати тарифи на воду для населення.
▪️Обленерго не платять через постійні борги з боку постачальників універсальних послуг (ПУП). Ті мають отримувати покриття різниці між ринковими і субсидованими тарифами для населення від Енергоатому. Але зазвичай отримують їх із затримкою.
Популізм руйнує ринок. А при відсутності ринку дефіцит генерації не вдасться подолати.
Монополіст
Як отримути пасивні доходи від інвестицій у $10 000
Інвестиційний фонд blago.invest: прямі інвестиції та доходи від будівельного бізнесу на Заході Україні
Мінімальна інвестиція - від $10 000.
Чиста річна дохідність:
- 9 % в USD від $10 000
- 10 % в USD від $50 000
Всі інвестори є співвласниками фонду та щорічно отримують дивіденди.
- Інвестиції та доходи номіновані в доларах США;
- Активи забезпечені готовою інвестиційною нерухомістю
- Швидке повернення коштів по заявках інвесторів
Більше інформації на сайті фонду, ознайомлюйтесь за посиланням
#рекомендація
Інвестиційний фонд blago.invest: прямі інвестиції та доходи від будівельного бізнесу на Заході Україні
Мінімальна інвестиція - від $10 000.
Чиста річна дохідність:
- 9 % в USD від $10 000
- 10 % в USD від $50 000
Всі інвестори є співвласниками фонду та щорічно отримують дивіденди.
- Інвестиції та доходи номіновані в доларах США;
- Активи забезпечені готовою інвестиційною нерухомістю
- Швидке повернення коштів по заявках інвесторів
Більше інформації на сайті фонду, ознайомлюйтесь за посиланням
#рекомендація
Канали про бізнес, інвестиції та податки. Їх читають та цитують. Підписуйтесь:
📈ІнвестМуд | Інвестиції — Канал про інвестиції, де ти зрозумієш, як можна зберегти і примножити свої гроші. Не пропусти свою можливість - підпишись.
🪖 Територія права — про Ваші права та обов'язки: все про мобілізацію, виїзд за кордон, виплати ВПО, зміни у законодавстві та поради від юристів. Підпишіться, щоб потім не шкодувати!
🏦 Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Автори каналу публікуються у Forbes Україна, Chicago Tribune, Rzeczpospolita та дають коментарі Reuters та Bloomberg.
🟪 Податки фіз осіб та ФОП в Україні — найбільший канал в Україні по цій темі. Пишемо про податки з інвестицій та важливі зміни в податковій сфері. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань!
❗️Just Бізнес — канал про податки та фінанси. Автор розповідає про те, скільки і яких податків ми платимо у 2024 році і куди інвестувати заощадження під час війни.
❤️ LIGA.Бізнес — все про бізнес, економіку та фінанси без політики.
💻SEO LABORATORY — канал присвячений всім аспектам SEO - від основ до продвинутих стратегій. Поради з оптимізації веб-сайтів для підвищення їх рейтингу в пошукових системах. Тут ви дізнаєтесь про нові тенденції у світі SEO. Також можна замовити розробку та комплексне просування сайту у Google в топ.
📈ІнвестМуд | Інвестиції — Канал про інвестиції, де ти зрозумієш, як можна зберегти і примножити свої гроші. Не пропусти свою можливість - підпишись.
🪖 Територія права — про Ваші права та обов'язки: все про мобілізацію, виїзд за кордон, виплати ВПО, зміни у законодавстві та поради від юристів. Підпишіться, щоб потім не шкодувати!
🏦 Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Автори каналу публікуються у Forbes Україна, Chicago Tribune, Rzeczpospolita та дають коментарі Reuters та Bloomberg.
🟪 Податки фіз осіб та ФОП в Україні — найбільший канал в Україні по цій темі. Пишемо про податки з інвестицій та важливі зміни в податковій сфері. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань!
❗️Just Бізнес — канал про податки та фінанси. Автор розповідає про те, скільки і яких податків ми платимо у 2024 році і куди інвестувати заощадження під час війни.
💻SEO LABORATORY — канал присвячений всім аспектам SEO - від основ до продвинутих стратегій. Поради з оптимізації веб-сайтів для підвищення їх рейтингу в пошукових системах. Тут ви дізнаєтесь про нові тенденції у світі SEO. Також можна замовити розробку та комплексне просування сайту у Google в топ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM