з дна морського у височінь неба

мандрівка книги світом)
вчора була у Варшаві, а сьогодні вже в Тбілісі

я у відпустці читаю дуже повільно, тому тільки перевалила за половину Наших дружин…

а що ви читаєте?

як ви думаєте чого я гигочу з цього опису книги, яка мене зацікавила, чому я напевне не буду її читати, і що це за видавництво?

всі: просто читають
лікарі: бачать клінічну задачу, яку треба вирішити😁

це фрагмент із Наші дружини на дні морському, і тут йдеться про спадкову хворобу матері однієї з героїнь

🧠з найбільшою ймовірністю мова йде про хорею Гантінгтона – дуже рідкісну хворобу нервової системи, коли людина втрачає здатність керувати своїми рухами і мʼязи рухаються мимовільно

💃🏻здалеку може виглядати ніби людина постійно танцює химерний танець

📌зазвичай, ця хвороба є спадковою, дуже рідко хворіє хтось, у кого не було в сімʼї випадків

все ще в голові не вкладається, що у 1975 році, жінці самій залишитись ночувати у мотелі – це був прецедент, про який потім можна було пліткувати пів року🤯

Лісовий Бог
Ліз Мур

моя оцінка:
4,5/5✨

Це було дуже добре, мені складно було відірватись від книги. Мабудь, повпливало те, що тут структура книги одна з моїх улюблених – розповідь ведеться від кількох персонажів в різних часових лініях.

Заявлено, що Лісовий Бог – це психологічний трилер, та я б додала що і від сімейної саги тут доволі багато. Але найбільше ця книга про долі жінок різного походження та різних соціальних класів. За деякими було дуже цікаво спостерігати, за декого дуже боялась, а деякі викликали дуже багато суму і відчуття приреченості.
Зрозуміла, жінці в ті часи (60ті-70ті) треба було багато сміливості щоб бути особистістю зі своїми бажаннями, ідеями, баченням та потребами.
Задумалась, як воно тепер.

Взагалі вайб книги мені нагадав Життя хлопця, сюжетно вони доволі різні, але відчуття від книги схожі. Це добрі книги, від них трошки більше хочеться вірити у людське в людях.

Дуже раджу!
#відгук@nevpokiy