Незважаючи на вихідний, тема для роздумів 🧐👇

Ринок праці в Україні 2025 року демонструє дисбаланс: ПОПИТ НА МОЛОДИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗРОСТАЄ, у той же час як збільшується кількість пошукачів старшого віку🤨
 
Таке повідомляє Finance.ua за даними Державної служби зайнятості (ДСЗ).
 
Розподіл віку шукачів роботи:

🔵15−19 років — 2,5%;
🔵20−24 роки — 6%;
🔵25−29 років — 6,4%;
🔵30−34 роки — 10%;
🔵35−39 років — 13%;
🔵40−44 роки — 13,5%;
🔵45−49 років — 14%;
🔵50−54 роки — 14%;
🔵55+ років     — 20%.
 
Таким чином, наймолодших шукачів роботи майже в 10 разів менше, ніж найстарших.
 
Які вакансії обирають різні вікові групи:
 
🟢15−19 років — переважно вакансії без професії: продавець, перукар, тракторист.
🟢20−24 роки — професіонали та фахівці: продавець, вчитель, підсобний робітник, адміністратор, касир.
🟢25−29 років — професіонали та працівники торгівлі: кухар, касир, медсестра.
🟢30−34 роки — професіонали: продавець, водій, бухгалтер.
🟢35−39 років — економісти, держслужбовці, менеджери.
🟢40−44 роки — торгівля, бухгалтери, швачки, представники простих професій (прибиральники).
🟢45−49 років — схожі напрямки, зростає попит на охоронників.
🟢50−54 роки — прибиральники, водії, кухарі, вчителі.
🟢55+ років — найпростіші професії, торгівля, робітничі вакансії: охоронники, сторожі, оператори котельні, машиністи.
 🤷‍♀️
1/2

ℹ️За даними НБУ ІЗ ПОЧАТКУ 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах 394 млрд грн❗️, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 трлн 852 млрд грн.

Упродовж січня – вересня 2025 року Міністерство фінансів:

➕залучило від розміщення ОВДП на аукціонах:
- 302 млрд 926,3 млн грн,
- 1 млрд 462,1 млн дол. США;
- 643,4 млн євро.

➖ спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами:
- 240 млрд 615,6 млн грн;
- 1 млрд 983,2 млн дол. США;
- 752,5 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у вересні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,15% річних (4, 25% У СЕРПНІ), у євро – 3,25% річних.

Мінфін у вересні 2025 року здійснив погашення військових ОВДП на суму 18 млрд 761,9 млн грн, 350,0 млн дол. США та 86,8 млн євро.

НАГАДАЮ, ПЛАНОВИЙ РОЗМІР ВНУТРІШНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ СКЛАДАЄ 764 МЛРД ГРН❗️
ЗА 9-ть місяців залучено ⬆️☝️394 млрд грн (🙄 близько 51, 6%).

Що буде з видатками, ? якими ресурсами вони будуть забезпечені при такому низькому залученні коштів по ОВДП❓

За повідомленням Державної митної служби за 9 місяців 2025 року товарообіг України склав $89,6 млрд:

➡️імпортували товарів на суму $60,1 млрд,
⬅️експортували – на $29,5 млрд. 
 
Країни, з яких найбільше ІМПОРТУВАЛИ товарів до України:
🇨🇳Китай — $13,3 млрд,
🇵🇱Польща — $5,7 млрд,
🇩🇪Німеччина — $4,8 млрд.
 
ЕКСПОРТУВАЛИ з України найбільше до:
🇵🇱Польщі — на $3,7 млрд,
🇹🇷Туреччини — на $2,1 млрд,
🇩🇪Німеччини — на $1,8 млрд.
 
У загальних обсягах ВВЕЗЕНИХ товарів 69% склали такі категорії товарів: 

🔵машини, устаткування та транспорт — $23,8 млрд  (при митному оформленні до бюджету сплачено 148,3 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів);

🔵продукція хімічної промисловості — $9,4 млрд(сплачено 72,9 млрд грн, що складає 14% надходжень);

🔵паливно-енергетичні  — $7,6 млрд (сплачено 146,6 млрд грн, що складає 29% надходжень).
 
До трійки найбільш ЕКСПОРТОВАНИХ з України товарів увійшли: 
🟢продовольчі товари — $16,2 млрд, 
🟢метали та вироби з них — $3,4 млрд,
🟢машини, устаткування та транспорт — $2,8 млрд.
 
За 9 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 641,9 млн грн.
 

Мінекономіки 📣 про урядові рішення (прийняті 10.10.2025), які спростять ведення бізнесу в Україні🤔, зменшать кількість бюрократичних процедур❗️, посилять підтримку підприємців державою👍, забезпечать додатковий захист та можливості для українського виробника💪🏻
 
1. Цифрові рішення для підприємців та громадян:
 
1/1 📍«Пульс». 
Ця інформаційна система, створена для спрощення комунікації між бізнесом і владою, ВЖЕ ПРАЦЮЄ та демонструє позитивні результати.
Статус системи «Пульс» як єдиної державної системи прийому та моніторингу бізнес-звернень закріплено офіційно. Рішенням Уряду з 1 січня 2026 року розпочнеться експериментальний проєкт із цифровізації взаємодії влади та бізнесу.
 
1/2📍Модуль управління ризиками.
Уряд ВНІС ЗМІНИ до порядку роботи Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду. Модуль управління ризиками в системі автоматично визначатиме, які підприємства включати до плану інспекційних перевірок у 85 сферах — від охорони праці й довкілля до технічних стандартів. Це мінімізує людський фактор і зменшить корупційні ризики.
 
1/3

2. Підтримка бізнесу та українських виробників: 
 
2/1📍Захист українських виробників у публічних закупівлях.
  Уряд посилив контроль за виконанням умов локалізації під час закупівель за державні кошти.😐 Виробники, які бажають брати участь у тендерах, МАЮТЬ НАДАВАТИ БІЛЬШЕ ДОКУМЕНТІВ, що підтверджують відповідність вимогам локалізації🤷‍♀️.

2/2📍 Спрощення дозвільних процедур у рибному промислі.
 Уряд удосконалив порядок спеціального використання водних біоресурсів, чітко визначивши механізми видачі дозволів на рибний промисел. Це ЗМЕНЩИТЬ ВИТРАТИ БІЗНЕСУ на дозвільні процедури.

2/3📍 Розширення програми «Доступні кредити 5–7–9%.
ℹ️❗️Дію програми поширено на території активних бойових дій, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси. 👉А підприємства, які працюють на прифронтових територіях та скористалися державною підтримкою у 2022–2024 роках, зможуть, зокрема, рефінансувати заборгованість на пільгових умовах.

2/4📍Компенсація за розмінування полів для одноосібників.
  ℹ️❗️Домогосподарства зможуть отримувати державну компенсацію за послуги з розмінування їхніх земель.

2/3

3339 ‼️поправок від народних депутатів подано до урядового проекту про Державний бюджет на 2026 рік (це на 60 відсотків більше поправок, ніж було подано до проекту бюджету на 2025 рік).

Серед них і мої поправки з колегами від Європейської Солідарності щодо збільшення на 300 млрд гривень видатків для Міністерства оборони за рахунок скорочення непріоритетних видатків міністерств, збільшення доходів від детінізації ринку підакцизних товарів та азартних ігор.

Проте, враховуючи збільшену потребу на цей рік для сектору безпеки і оборони на 325 млрд грн (які ще не враховані у проекті на 2026 рік), ПОВНОЦІННЕ ФІНАНСУВАННЯ ОБОРОННИХ ВИДАТКІВ НАСТУПНОГО РОКУ ЯВНО ПІД ЗАГРОЗОЮ.

А практика минулих років свідчить про небажання влади скорочувати фінансування "кишенькових" та популістських програм уряду.

Якщо кожен автор поправки використає своє право на 1 хвилину в залі для представлення та голосування за поправку – їх розгляд складатиме понад 80 годин.

Тож попереду нас чекає складний бюджетний процес.

П.С. Сьогодні о 10 годині в Комітеті ВРУ з питань бюджету розпочинається розгляд цих поправок, та ще й лише в оф-лайн режимі, – очевидно не всі депутати (автори поправок) зможуть прийняли участь.

ЄС запроваджує нові правила перетину кордонів⬇️

Відповідно до інформації Європейської Комісії (https://travel-europe.europa.eu/ees) з 12 жовтня 2025 року запроваджується НОВА цифрова Система в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES) на зовнішніх кордонах 29 європейських держав.

Система EES замінить процедуру проставлення штампів у паспортах під час перетину кордону. Проте упродовж перших місяців застосування зберігатиметься практика проставлення штампів у паспортах поряд із цифровою реєстрацією даних.

Система EES призначена для реєстрації персональних даних громадян третіх країн (включаючи Україну), які перетинають зовнішні кордони зони Шенген.

Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме:
👉 збір біометричних даних (зображення обличчя та відбитки пальців),
👉 відомості проїзного документа,
👉 дати, місця в’їзду, виїзду,
🫤 випадки відмови у в’їзді.
Відповідно до чинних норм, відбитки пальців не знімаються у дітей віком до 12 років, навіть якщо вони підлягають реєстрації в системі EES.

1/2

Держприкордонслужба України 🗣️🚨, що планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Впровадження системи в Республіці Польща розпочнеться на пункті пропуску “Медика” та поступово буде запроваджено на іншихавтомобільних переходах.
 
За попередньою інформацією польських прикордонних органів, у кінці жовтня-листопаді 2025 року до EES планується підключення основних міжнародних аеропортів Польщі — Варшава-Шопен, Модлін та Краків.
 
Відповідно до наданих польською стороною роз’яснень, від процедур EES звільняються акредитовані дипломати, глави держав, члени урядів, офіційні делегації та члени королівських родин, прибуття яких офіційно погоджене дипломатичними каналами.
 
Громадяни України, які мають тимчасовий захист на території Польщі і застосунок Diia.pl, не підлягатимуть реєстрації в системі EES.
 
2/2

Комітетом асоціації Україна-ЄС у торговельному складі була затверджена схвалена Радою ЄС 13 жовтня оновлена угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною. після завершення дії автономних торговельних заходів (АТЗ), які запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року

Ухвалені умови дещо кращі❗️ за довоєнні, водночас набагато гірші за "торговельний безвіз", який діяв з червня 2022 року до червня 2025 року:

🔶 НАЙМЕНШЕ ЗРОСТУТЬ КВОТИ для товарів, які традиційно ЗАЙМАЮТЬ ЗНАЧНУ ЧАСТИНУ з експорту агропродукції з України (пшениця, кукурудза, м’ясо птиці), та є дуже «чутливими» для деяких країн ЄС;

🔶 для менш «чутливих», таких як крохмаль і харчові добавки, крупи, сухе молоко, КВОТИ БУДУТЬ СУТТЄВО РОЗШИРЕНІ – аж до рівня автономних торговельних преференцій 2024 року;

🔶 лібералізований режим імпорту без квотних обмежень отримають товари, імпортні квоти яких Україна і раніше не вичерпувала.

За попередніми підрахунками асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», перехід від «торгівельного безвізу» до доступу до ринку ЄС на умовах угоди призведе до скорочення валютних надходжень майже на 900 млн євро на рік 😉

1/2

Оновлена угода передбачає❗️ створення захисного механізму, який будь-яка сторона може активувати у разі порушення ринкових відносин.

Водночас експерти відзначають

туманність підстав для запровадження захисних заходів, зокрема як «економічні», так і «соціальні» та «екологічні» «труднощі», з якими начебто може зіткнутися сторона у зв'язку зі зростанням імпорту, та відсутність деталізації критеріїв, яким повинні відповідати такі підстави.

При цьому ініціаторами застосування захисних заходів можуть бути окремі держави-члени, на національних ринках яких можуть виникнути ці підстави.

Крім того, умовою доступу України до ринку ЄС є імплементація до 2028 року стандартів ЄС у сфері виробництва агропродовольчої продукції, включаючи правила щодо благополуччя тварин, пестицидів, захисту довкілля, ветеринарних препаратів та ГМО, з щорічним звітуванням щодо прогресу у цьому напрямі.

Невиконання цих зобов’язань може призвести до позбавлення наданого нового додаткового доступу до ринку🤷‍♀️

2/2

🧾 Проект «захист критичної інфраструктури» — провалено

Рахункова палата провела аудит реалізації експериментального проекту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору у 2023–2024 роках.

Уряд виділив 35,9 млрд грн, але:
💰 надійшло лише 29,97 млрд (83%),
💸 використано — 18,71 млрд (52% від плану).

Координатором і Виконавцем стало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення), яке не має профільного досвіду у сфері енергетичної безпеки.

Проект реалізовувався за СПРОЩЕНОЮ схемою «проектуй–будуй» без чіткого законодавчого врегулювання.
Закупівлі — через прямі договори, без відкритих торгів.

То ж вийшло і без контролю і без результату:
‼️готовність захисних споруд від дронів — менш ніж три четверті від запланованого;
‼️фортифікаційних споруд протиракетного захисту —менш ніж на чверть.
Більшість об’єктів — недобудовані.

1/2

ℹ️Світовий банк мобілізував 2,4 млрд доларів для підтримки та відновлення України

Міністерство фінансів повідомило: через Цільовий фонд URTF Світовий банк залучив 2,4 млрд доларів, з яких 1,4 млрд Україна вже отримала у грантовій формі.

Фінансування надходить через 12 проєктів Світового банку — серед них PEACE, REPOWER, HOPE, HEAL, ARISE, LEARN. Лише у 2025 році залучено понад 236 млн доларів додаткових грантів.

Завдяки URTF:
🏠 понад 111 тис. домогосподарств отримали компенсації за зруйноване житло;
⚡️ 3,5 млн українців відновили електропостачання;
💊 5,6 млн осіб забезпечено ліками, а 6,4 млн доз вакцин отримали діти;
🌾 12 тис. фермерів отримали доступне фінансування, 55 тис. — гранти;
👨‍👩‍👧‍👦 13 млн українців мають соціальну підтримку.

Під час Щорічних зборів МВФ і Світового банку у Вашингтоні партнери обговорили розширення допомоги для енергетичного сектору — критично важливого в умовах постійних атак.🙏