Обожнюю цю землю, це небо та ці поля. І не готовий миритися з тим, що оркські танки їздять по теренам нашої Омріяної.

Навіть під час війни доводиться мандрувати по таким неймовірним місцям нашої з тобою країни 🇺🇦

Люблю тебе, Омріяна.

Ми боронимо кожен метр твоєї землі, кожен камінчик міст та кожну квіточку на твоїх полях. Щоб потім відбудувати та ростити дітей в любові до твоїх теренів. І щоб більше ніколи не допустити, щоб ця навала забрала хоча б єдине життя твоїх дітей, Омріяна.

Привіт, незламність ❤️

Сподіваюсь, що ти, твої близькі і рідні в безпеці, живі та здорові.

Я довго не писав, бо в якийсь момент здалося, що мої подорожі Омріяною обмежилися бліндажем, кулеметом та пораненими.

Але потім відкрив очі і помітив, що мене оточує вся та сама краса нашої української землі. Та краса та свобода рідної землі, за яку ми боремося кожного дня.

Сьогодні був теплий та чудовий день на наших позиціях на Херсонщині. Якщо на хвилину відволіктися від війни та обстрілів, то можна помітити дивовижну природу, яка продовжує жити. І не було ще жодного дня, щоб я не думав "Як же тут гарно. Я обов'язково повернусь сюди з наметом та каяком після перемоги. Після нашої перемоги."

Обіймаю тебе міцно ❤️

Як наповнювався Інгулець

Ріка Інгулець, яка є притоком Дніпра, створює унікальну та гарну екосистему української природи.
Я дуже люблю ці місця та багато писав тобі в цьому щоденнику про подорожі та сплави байдарками по Інгульцю. Впевнений, що повернусь сюди після перемоги.

А поки, так сталося, що смуга відповідальності мого підрозділу опинилась саме між Інгульцем та Дніпром та окрім захисту України нам ще довелось допомагати місцевому населенню впоратися з наслідками теракту.

Всі ці дні увага світу була прикута до Херсону. І це логічно, адже в Херсон без жодних перешкод могли доїхати волонтери, зоо-захисники та журналісти. В якийсь момент кількість волонтерів стала більшою за кількість людей, які потребували допомоги, а в інтернеті є багато відео, де за однією собакою гналося одразу 2 або три човна повні волонтерів та людей з камерами. Ця трагедія знову об'єднала всіх українців 🇺🇦

Через бойові дії та небезпеку, в нашу зону не пускали ані журналістів, ані волонтерів. При цьому на якийсь час ріка повністю відрізала всі села від сполучення із суходолом. Масової істерії та евакуації не було, але командуванню доводилось вирішувати багато проблем: постачання питної води та ліків, лікування людей та тварин в умовах недоступності лікарень, постачання пального та їжі, допомога та переміщення людей, які постраждали від затоплення.

Впорались. Зараз вода спадає, деякі вулиці знову можна проїхати машиною і люди повертаються до домівок. Постачання човнами всього необхідного відновлено, а ми продовжуємо нести службу та оберігати нашу єдину та незламну Україну.

Обіймаю тебе, як би важко тобі не було, знай. Ми разом.

Українські військові патрулюють вулицю в затопленому селі на Херсонщині.

Зараз рівень води спадає, життя на деяких вулицях відновлюється, місцеві повертаються до свого "нормального" та звичного вже життя під постійними обстрілами ворожої артилерії.

Проте все ще є велика проблема з електроенергією , водопостачанням та забрудненням навколишнього середовища, адже потом змив всі нечистоти, що призвело до забруднення води в колодязях та ріках.