Вальпурґієва ніч, знана ще й як Бельтайн (Bealltainn) у кельтів і Ніч відьом (Hexenfeuer – [Ніч] Відьомського вогню) у середньовічних германців (і не лише під цими назвами) містила в собі емоційну амбівалентність: з одного боку, вона була святом вогню, а з іншого – тріумфом відьомських кавалькад. Мабуть, найбільш відомою вона стала саме через її святкування на Півночі – як у межах сучасної Німеччини, так і у Скандинавії й на кельтських теренах. Спробуємо ж і ми наблизитись до цього грандіозного міфологічного акту – до ночі Святої Вальпурґи, коли немає такого пагорба, де не збирались би відьми, а від вогню на вулицях пломеніє вся Європа.

Більше про історію свята в статті:
https://plomin.club/witches-holidays-and-the-maypole-approaching-walpurgis-night/

З чого випливає актуальність чи неактуальність філософа?

Всі, хто міркують головою, а не ведеться на сьогоднішні політичні та ідеологічні шарманки, добре розуміють загальну ситуацію, в якій ми опинилися в цей епохальний момент, і тому усвідомлюють, що необхідно — хоча б для особистого, а значить, і внутрішнього виживання — мати чіткі і тверді орієнтири.

Про що б не говорили і про що б не жартували, їх може забезпечити лише референція, яка є водночас філософською, екзистенційною і духовною. Не можна йти наосліп, без плану, якщо не хочеш жити епізодично, на хвилі подій, не протистоячи їм, а навіть підтримуючи їх, як це пропонує так званий «слабкий розум». Тільки той, хто розвинув загальний «світогляд» і заглибився в різні аспекти, теоретичні і практичні, нашого життя тут і зараз, може бути корисним.

https://plomin.club/the-relevance-of-the-outdated/