ПроМобільність
У Києві на Контрактовій площі облаштували тимчасовий простір Torv на Контрактовій від данського урбаніста Мікаеля Колвілла-Андерсена й організації DIY Україна. Його створили для покращення фізичного й ментального здоров’я. Тут використовують елементи тактичного…
У суботу цей простір виглядав вже так. Як бачимо, облаштування Torv на завершальному етапі.
Нарешті ця територія, яка залишилася від автомобільної дороги і парковки, стає все більше і більше комфортним простором для людей.
А отак могла виглядати Контрактова площа, якщо б було реалізовано проєкт "Нова Контрактова".
UPD: у коментарях підписники поділилися ще одним посиланням – від команди BURØ.
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Нарешті ця територія, яка залишилася від автомобільної дороги і парковки, стає все більше і більше комфортним простором для людей.
А отак могла виглядати Контрактова площа, якщо б було реалізовано проєкт "Нова Контрактова".
UPD: у коментарях підписники поділилися ще одним посиланням – від команди BURØ.
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
🔥13👍5❤2
💳💵 Електронні абонементи на проїзд у громадському транспорту Львова – наскільки це потрібно та чи принесе місту дивіденди?
З 1 липня у місті Лева можна буде придбати 30-денний абонемент на всі види громадського транспорту, який коштуватиме 900 грн (450 грн для пільгових категорій) та включатиме необмежену кількість поїздок.
Директор департаменту міської мобільності Львівської міської ради Олег Забарило поділився чому таке нововведення є важливим для міста та є послідовним кроком після всіх змін в системі оплати громадського транспорту
Спершу такий абонемент можна буде придбати за допомогою транспортної картки ЛеоКарт, а пізніше додасть цю функцію в однойменний додаток.
Великі питання у громадськості може викликати ціна 900 грн, проте Львівська міська рада пояснює це просто. За ту ж суму пасажир зможе здійснити: 53 поїздки з ЛеоКарт, 45 поїздок при оплаті банківською карткою та лише 36 поїздок при розрахунку готівкою. Забарило зазначає, що така ціна стала продуктом жвавих дискусій та звʼязків з громадськістю, а також додає, що рішення було оприлюднене у відкритих джерелах для ознайомлення всіх охочих.
Ще одним цікавим моментом є загальна мета абонементу та його вартості. Інтервʼюери в під час розмови апелюють до того, що сума, яка включатиме поїздки з дому на роботу й назад, складатиме лише 840 грн, а з ЛеоКарт – всі 714. На це пан Олег відповідає в контексті декоммуталізації громадського транспорту.
Ще одним аргументом від міста є те, що абонемент – це інструмент привабливості вибору альтернативи автівкам та загалом про зручність користування пасажирським транспортом. Ось, що про це каже Олег Забарило:
Придбавши абонемент, людина зможе без обмежень користуватися автобусами, трамваями та тролейбусами протягом 30 днів. А це не лише спростить повсякденні поїздки, а й стимулюватиме пасажирів частіше обирати громадський транспорт замість приватного авто. Адже, придбавши абонемент, людина зацікавлена максимально використати його можливості".
А що ви думаєте про нововведення у Львові?
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
З 1 липня у місті Лева можна буде придбати 30-денний абонемент на всі види громадського транспорту, який коштуватиме 900 грн (450 грн для пільгових категорій) та включатиме необмежену кількість поїздок.
Директор департаменту міської мобільності Львівської міської ради Олег Забарило поділився чому таке нововведення є важливим для міста та є послідовним кроком після всіх змін в системі оплати громадського транспорту
"Дійсно, ми затвердили всі документи для того, аби це стало можливим. Це такий послідовний крок після всіх тих речей, які ми робили впродовж останніх півтора років. Ви памʼятаєте, що з запуском електронного квитка – це був трохи більш обмежений функціонал, потім ми запускали пересадку безкоштовну, потім мобільний додаток, тобто всі ті речі, які привели нас до того, що ми готові запускати абонемент на всі види транспорту".
Спершу такий абонемент можна буде придбати за допомогою транспортної картки ЛеоКарт, а пізніше додасть цю функцію в однойменний додаток.
Великі питання у громадськості може викликати ціна 900 грн, проте Львівська міська рада пояснює це просто. За ту ж суму пасажир зможе здійснити: 53 поїздки з ЛеоКарт, 45 поїздок при оплаті банківською карткою та лише 36 поїздок при розрахунку готівкою. Забарило зазначає, що така ціна стала продуктом жвавих дискусій та звʼязків з громадськістю, а також додає, що рішення було оприлюднене у відкритих джерелах для ознайомлення всіх охочих.
Ще одним цікавим моментом є загальна мета абонементу та його вартості. Інтервʼюери в під час розмови апелюють до того, що сума, яка включатиме поїздки з дому на роботу й назад, складатиме лише 840 грн, а з ЛеоКарт – всі 714. На це пан Олег відповідає в контексті декоммуталізації громадського транспорту.
"Тут все просто. Тут (ред. у обрахунках інтервʼюерів) бралося за базу те, що людина користується громадським транспортом виключно по будням, аби дістатися до свого місця праці. Логіка абонементу в тому, що він дає змогу користуватися громадський транспортом і на вихідних і по кілька разів впродовж дня, в незалежності від тих чи інших обмежень. Він в першу чергу орієнтований на тих пасажирів, які мегаактивно користуються громадським транспортом".
Ще одним аргументом від міста є те, що абонемент – це інструмент привабливості вибору альтернативи автівкам та загалом про зручність користування пасажирським транспортом. Ось, що про це каже Олег Забарило:
"Мета абонементу – популяризація громадського транспорту. Тож встановлена така вартість, яка буде привабливою для пасажирів і не збитковою для перевізників. Окрім фінансових переваг, абонемент зробить процес оплати значно комфортнішим: користувачам більше не доведеться щодня думати про поповнення картки чи перевірку балансу.
Придбавши абонемент, людина зможе без обмежень користуватися автобусами, трамваями та тролейбусами протягом 30 днів. А це не лише спростить повсякденні поїздки, а й стимулюватиме пасажирів частіше обирати громадський транспорт замість приватного авто. Адже, придбавши абонемент, людина зацікавлена максимально використати його можливості".
А що ви думаєте про нововведення у Львові?
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍12🤔6❤5👎1😁1
🚗 Публікуємо наш новий щотижневий звіт про трафік у Києві. Нагадуємо, що в його основі – дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.
Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 23 – 29 червня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:
🛑 понеділок – 42%;
🛑 вівторок – 51%;
🛑 середа – 53%;
🛑 четвер – 52%;
🛑 п’ятниця – 63%;
🛑 субота – 24%;
🛑 неділя – 14%.
Тренд на зниження затримок продовжується – цього тижня середня затримка в Києві склала 40%, що на 2% менше, ніж на попередньому тижні.
Найповільнішим рух в місті був у п’ятницю – о 17:00 затримки досягли позначки в 110%. В решту днів затримки були помірніші та майже не перевищували затримки минулого тижня.
Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 36,9 млн. гривень. (на 2,4 млн. гривень менше, ніж минулого тижня.
🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.
#про_Київ #про_трафік
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 23 – 29 червня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:
Тренд на зниження затримок продовжується – цього тижня середня затримка в Києві склала 40%, що на 2% менше, ніж на попередньому тижні.
Найповільнішим рух в місті був у п’ятницю – о 17:00 затримки досягли позначки в 110%. В решту днів затримки були помірніші та майже не перевищували затримки минулого тижня.
Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 36,9 млн. гривень. (на 2,4 млн. гривень менше, ніж минулого тижня.
🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.
#про_Київ #про_трафік
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍3❤2
Forwarded from Пасажири Києва
🚊 Запуск трамваю по Подільському мосту - розбір від Єгора Бондаренка
Усім привіт! Деякі активісти та небайдужі кияни, вже не перший рік пропоную альтернативу метро на Троєщину. Сьогодні розглянемо одну з таких пропозицій: запуску трамваю по Подільському мосту. Почнемо.
Отже, що ми наразі маємо з побудованого: тунелі метро, метрорівень до Рибалської затоки, автомобільний та трамвайний (наразі ще один автомобільний) тунель під залізницею. Тепер почнемо з того, що ще потрібно зробити для запуску трамвая.
🚊 Перш за все, необхідно збудувати спуск з лінії швидкісного трамвая до тунеля та прокласти колії до вул. Центральна-Садова. Біля Центральна-Садова необхідно буде створити портал, оскільки згідно з дійсним проектом Подільського моста, тунелі будуть занурені на глибину 12 м. До того ж, будівництво порталу дозволить уникнути пересікання з автомобільною дорогою.
Перейдемо до метрорівня. Згідно з ДБН В.2.3-18:2007, висота контактної мережі у тунелі швидкісного трамваю має бути на висоті 3,9 м. Висота тунелю та метрорівня — близько 5,1 м. Отже, контактну мережу для трамвая можна буде влаштовувати без проблем. Однак у тунелях та на метрорівні необхідно буде зробити кріплення для КМ.
Також необхідно буде облаштувати тимчасову безпекову платформу, які оскільки відстань між зупинками більше 2 км. Сама платформа та виходи з неї мають бути модульними — повинні легко збиратись та розбиратись.
Тепер ми підійшли до Рибальської затоки. Враховуючи вже побудовану платформу ст. «Судобудівна», трамвайний міст через затоку має бути з кривими радіусом, щоб можна було його направити трамвай до Валів. Однак швидкість при спуску та заїзду на Поділський міст має бути невеликою. За своєю конструкцією, новий міст має теж бути модульним. Чи можливо це технічно зробити — питання відкрите.
В рамках реконструкції вул. Нижній Вал та Верхній Вал, потрібно збудувати дві нові односторонні лінії, які мають поєднатись з наявною мережею. На зупинці «вул. Верхній Вал» будуються повноцінні трамвайні платформи.
Щодо маршруту, який буде курсувати, то логічно буде продовжити до вул. Старовокзальна трамвай Т4, який зараз курсує до станції міської електрички.
🚋 Рухомий склад
На перший час, по маршруту будуть їздити вже наявні трамвайні вагони, які будуть зчеплені у два чи три вагоні потяги. Випуск на маршруті має складати близько 15 трамваїв, а обслуговувати маршрут мають 2 депо: Подільське та Дарницьке.
Згодом, необхідно буде закупити 15-20 пʼятисекційних трамваї.
💲Вартість реалізації та фінансування
Вартість будівництва, без закупівлі нових трамваїв, складе близько 2,5-3 млрд грн. Строк реалізації — 1,5-2 року. Фінансування за рахунок кредитних коштів від євпропейських чи міжнародних фінансових установ.
Висновок:
В нинішніх умовах, трамвай по ПВМП набагато дешевший та швидкий у реалізації, а ніж четверта гілка метро.
Однак для його появи, потрібно змінити проект правобережної частини Подільського моста — чого навряд чи буде робити КМДА. Крім цього, маючи кейс з поки нереалізованим трамваєм до Палацу Спорту — ідея з трамваєм по ПВМП буде сприйматись киянами, як забаганка активістів. Крім цього, не маючи на руках самого проекта, який би був розроблений відповідними спеціалістами — вищеописані рішення та пропозиції є лише здогадками того, як це має бути.
Знову ж таки, я не кажу що запуск трамвай по Подільському є не реалістичним задумом. Просто при подальшому просуванні цього проекта, потрібно памʼятати ці фактори, які я описав.
_____________________________________
✍️ Якщо хочете змусити КМДА запустити по Подільському мосту саме трамвай - підпишіть петицію:
Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13563
Київ Цифровий - https://kvd.page.link/YHz6kK8qU3aTSrL97
Усім привіт! Деякі активісти та небайдужі кияни, вже не перший рік пропоную альтернативу метро на Троєщину. Сьогодні розглянемо одну з таких пропозицій: запуску трамваю по Подільському мосту. Почнемо.
Отже, що ми наразі маємо з побудованого: тунелі метро, метрорівень до Рибалської затоки, автомобільний та трамвайний (наразі ще один автомобільний) тунель під залізницею. Тепер почнемо з того, що ще потрібно зробити для запуску трамвая.
🚊 Перш за все, необхідно збудувати спуск з лінії швидкісного трамвая до тунеля та прокласти колії до вул. Центральна-Садова. Біля Центральна-Садова необхідно буде створити портал, оскільки згідно з дійсним проектом Подільського моста, тунелі будуть занурені на глибину 12 м. До того ж, будівництво порталу дозволить уникнути пересікання з автомобільною дорогою.
Перейдемо до метрорівня. Згідно з ДБН В.2.3-18:2007, висота контактної мережі у тунелі швидкісного трамваю має бути на висоті 3,9 м. Висота тунелю та метрорівня — близько 5,1 м. Отже, контактну мережу для трамвая можна буде влаштовувати без проблем. Однак у тунелях та на метрорівні необхідно буде зробити кріплення для КМ.
Також необхідно буде облаштувати тимчасову безпекову платформу, які оскільки відстань між зупинками більше 2 км. Сама платформа та виходи з неї мають бути модульними — повинні легко збиратись та розбиратись.
Тепер ми підійшли до Рибальської затоки. Враховуючи вже побудовану платформу ст. «Судобудівна», трамвайний міст через затоку має бути з кривими радіусом, щоб можна було його направити трамвай до Валів. Однак швидкість при спуску та заїзду на Поділський міст має бути невеликою. За своєю конструкцією, новий міст має теж бути модульним. Чи можливо це технічно зробити — питання відкрите.
В рамках реконструкції вул. Нижній Вал та Верхній Вал, потрібно збудувати дві нові односторонні лінії, які мають поєднатись з наявною мережею. На зупинці «вул. Верхній Вал» будуються повноцінні трамвайні платформи.
Щодо маршруту, який буде курсувати, то логічно буде продовжити до вул. Старовокзальна трамвай Т4, який зараз курсує до станції міської електрички.
🚋 Рухомий склад
На перший час, по маршруту будуть їздити вже наявні трамвайні вагони, які будуть зчеплені у два чи три вагоні потяги. Випуск на маршруті має складати близько 15 трамваїв, а обслуговувати маршрут мають 2 депо: Подільське та Дарницьке.
Згодом, необхідно буде закупити 15-20 пʼятисекційних трамваї.
💲Вартість реалізації та фінансування
Вартість будівництва, без закупівлі нових трамваїв, складе близько 2,5-3 млрд грн. Строк реалізації — 1,5-2 року. Фінансування за рахунок кредитних коштів від євпропейських чи міжнародних фінансових установ.
Висновок:
В нинішніх умовах, трамвай по ПВМП набагато дешевший та швидкий у реалізації, а ніж четверта гілка метро.
Однак для його появи, потрібно змінити проект правобережної частини Подільського моста — чого навряд чи буде робити КМДА. Крім цього, маючи кейс з поки нереалізованим трамваєм до Палацу Спорту — ідея з трамваєм по ПВМП буде сприйматись киянами, як забаганка активістів. Крім цього, не маючи на руках самого проекта, який би був розроблений відповідними спеціалістами — вищеописані рішення та пропозиції є лише здогадками того, як це має бути.
Знову ж таки, я не кажу що запуск трамвай по Подільському є не реалістичним задумом. Просто при подальшому просуванні цього проекта, потрібно памʼятати ці фактори, які я описав.
_____________________________________
✍️ Якщо хочете змусити КМДА запустити по Подільському мосту саме трамвай - підпишіть петицію:
Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13563
Київ Цифровий - https://kvd.page.link/YHz6kK8qU3aTSrL97
❤17👍2🤔2
🚃 У той же час вірогідність реалізації цієї ідеї виглядає сумнівно. Чому? Пояснює транспортний планувальник команди "ПроМобільність" Лев Іванець.
По-перше, варто відзначити, що ідея не нова. Зокрема, її просував містобудівник, урбаніст Віктор Петрук ще декілька років тому. Зокрема, на фото, доданого до посту, видно пропозицію зі статті Хмарочоса за 2019-й рік "У Києва є проблема з Подільсько-Воскресенським мостом. Як її вирішувати?". Цікаво, що роки йдуть, але проблеми з мостами залишаються. Стабільність – ознака майстерності?
По-друге, ця ініціатива викликає необхідність реконструкції вулиць Глибочицької, Дмитрівської та Валів. При чому ця реконструкція має бути спрямованою на те, щоб швидкісний трамвай рухався з максимальним рівнем виділеності і не залежав від трафіку. Інакше все ще більш вигідним з точки зору часу буде сісти в транспорт, який довезе до станції метро "Почайна" Північним мостом, і сенсу трамвая буде небагато. Чи готовий департамент транспортної інфраструктури до якісних змін? Можна подивитися на ремонт на вулиці Глибочицькій, щоб зрозуміти, що шанси якщо не нульові, то стрімко прагнуть до нульової відмітки.
Сама ідея логічна, і, ймовірно, має більше шансів, наприклад, отримати схвалення фінансування від партнерів. Складно сказати, чи дійсно можна реалізувати цей проєкт за 2,5-3 млрд грн та за 1,5-2 роки (тому що власне цей проєкт, як і низка інших, є лише однією з пропозицій), але це точно буде більш швидке і дешеве рішення, яке зможе суттєво пришвидшити шлях Троєщини хоч кудись. Утім те, що робиться зараз на Глибочицькій, вчергове доводить, що вірогідність реалізації такого проєкту вкрай мала.
Є ще один важливий нюанс. Крім того, що гроші потрібні не тільки щоб створити нову інфраструктуру, але і щоб її додатково утримувати. Відповідно до книжкових норм, після будівництва нового обʼєкту транспортної інфраструктури потрібно розуміти, що близько 6% від вже зроблених капіталовкладень потрібно мати щороку на підтримання працездатності цього обʼєкту. При цьому бажано, щоб 1% виділявся безпосередньо з бюджету, а 5% відкладалися у спеціальний фонд, гроші з якого умовно можно використати за 20 років, коли виникне потреба капітально ремонтувати або реконструювати споруду. Детальніше про це можна прочитати в нашому блозі – "Чи ризикує Київ і далі втрачати транспортну інфраструктуру у майбутньому?"
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
По-перше, варто відзначити, що ідея не нова. Зокрема, її просував містобудівник, урбаніст Віктор Петрук ще декілька років тому. Зокрема, на фото, доданого до посту, видно пропозицію зі статті Хмарочоса за 2019-й рік "У Києва є проблема з Подільсько-Воскресенським мостом. Як її вирішувати?". Цікаво, що роки йдуть, але проблеми з мостами залишаються. Стабільність – ознака майстерності?
По-друге, ця ініціатива викликає необхідність реконструкції вулиць Глибочицької, Дмитрівської та Валів. При чому ця реконструкція має бути спрямованою на те, щоб швидкісний трамвай рухався з максимальним рівнем виділеності і не залежав від трафіку. Інакше все ще більш вигідним з точки зору часу буде сісти в транспорт, який довезе до станції метро "Почайна" Північним мостом, і сенсу трамвая буде небагато. Чи готовий департамент транспортної інфраструктури до якісних змін? Можна подивитися на ремонт на вулиці Глибочицькій, щоб зрозуміти, що шанси якщо не нульові, то стрімко прагнуть до нульової відмітки.
Сама ідея логічна, і, ймовірно, має більше шансів, наприклад, отримати схвалення фінансування від партнерів. Складно сказати, чи дійсно можна реалізувати цей проєкт за 2,5-3 млрд грн та за 1,5-2 роки (тому що власне цей проєкт, як і низка інших, є лише однією з пропозицій), але це точно буде більш швидке і дешеве рішення, яке зможе суттєво пришвидшити шлях Троєщини хоч кудись. Утім те, що робиться зараз на Глибочицькій, вчергове доводить, що вірогідність реалізації такого проєкту вкрай мала.
Є ще один важливий нюанс. Крім того, що гроші потрібні не тільки щоб створити нову інфраструктуру, але і щоб її додатково утримувати. Відповідно до книжкових норм, після будівництва нового обʼєкту транспортної інфраструктури потрібно розуміти, що близько 6% від вже зроблених капіталовкладень потрібно мати щороку на підтримання працездатності цього обʼєкту. При цьому бажано, щоб 1% виділявся безпосередньо з бюджету, а 5% відкладалися у спеціальний фонд, гроші з якого умовно можно використати за 20 років, коли виникне потреба капітально ремонтувати або реконструювати споруду. Детальніше про це можна прочитати в нашому блозі – "Чи ризикує Київ і далі втрачати транспортну інфраструктуру у майбутньому?"
#про_Київ
Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍16❤3🔥1😢1
🚆 Європейський Союз має намір виділити 76 мільйонів євро грантових коштів на будівництво євроколії від Львова до кордону з Польщею. Проєкт схвалено Координаційним комітетом програми Connecting Europe Facility (CEF). Кошти буде спрямовано на реалізацію першого етапу будівництва колії європейського стандарту (1435 мм) на ділянці Скнилів – Мостиська ІІ.
Після цього, за словами міського голови Андрія Садового, колію продовжать до головного вокзалу Львова.
Проєкт "Укрзалізниці" "Скнилів – Мостиська ІІ" увійшов до топ-10 пріоритетних проєктів, які цього року погодився підтримати CEF.
Також на завершальному етапі — будівництво євроколії між Ужгородом та Чопом.
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Після цього, за словами міського голови Андрія Садового, колію продовжать до головного вокзалу Львова.
Проєкт "Укрзалізниці" "Скнилів – Мостиська ІІ" увійшов до топ-10 пріоритетних проєктів, які цього року погодився підтримати CEF.
Також на завершальному етапі — будівництво євроколії між Ужгородом та Чопом.
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍18❤3🤔1
🚃 "Львівелектротранс" показав, як пройшло тестування другого інклюзивного маршруту "Дошвейцарський період" на трамвайному вагоні Vevey Be 4/8.
Хороша ініціатива і правильний посил:
"Доступність починається з чесності. Адже неправда - це найлютіший ворог довіри. Тому безбар'єрність – це не лише інфраструктура, а й певна свідомість, активна участь та включення у процес усіх. Ми закликаємо львів'ян та гостей нашого міста більше цікавитися процесами створення інклюзивного середовища, навчатися коректній комунікації, сміливіше пропонувати допомогу та вміти приймати її".
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Хороша ініціатива і правильний посил:
"Доступність починається з чесності. Адже неправда - це найлютіший ворог довіри. Тому безбар'єрність – це не лише інфраструктура, а й певна свідомість, активна участь та включення у процес усіх. Ми закликаємо львів'ян та гостей нашого міста більше цікавитися процесами створення інклюзивного середовища, навчатися коректній комунікації, сміливіше пропонувати допомогу та вміти приймати її".
#про_UA
Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
❤31👍2