подивився, чим займався в цьому році антикорупційний Комітет ВР під головуванням А. Радіної, його засідання, порядки денні:
10.02 - 5 питань , із яких 4 законопроекти щодо АРМА, 1 - різне.
12.02 - 1 питання: спільне засідання з ТСК по ВПО.
25.02 - 4 питання, із них: власний звіт, звіт Рахункової палати щодо АРМА, законопроєкти
12.03 - 2 питання: рішення щодо спільного засідання з ТСК по ВПО, законопроєкт щодо АРМА
24.03 - 1 питань: законопроєкт про АРМА
14.04 - 1 питання: законопроєкти інших комітетів
12.05 - 4 питання, законопроєкти
14.05 - заслуховування НАЗК
28.05 - 2 питання, законопроєкти про АРМА
всього: 9 засідань, 22 питання, із яких 9 (майже половина) щодо АРМА, 1 заслуховування (НАЗК), яке ніхто чомусь не помітив, інше.
по 3 із 9 засідань рішення взагалі відсутні, зокрема і по заслуховуванню НАЗК 14.05.
жодної згадки про НАБУ, за діяльністю якого цей Комітет здійснює парламентський контроль: ні заслуховування звіту за 2024, ні щодо завершеного на початку травня зовнішнього аудиту. взагалі нічого.
жодного питання про стан діяльності антикору як такого, про рівень корупції в державі, про стан виконання раніше ухвалених антикорупційних законів, заходів, програм, планів, стратегій тощо як загалом, так і в окремих сферах державного управління.
думаю, все очевидно…
10.02 - 5 питань , із яких 4 законопроекти щодо АРМА, 1 - різне.
12.02 - 1 питання: спільне засідання з ТСК по ВПО.
25.02 - 4 питання, із них: власний звіт, звіт Рахункової палати щодо АРМА, законопроєкти
12.03 - 2 питання: рішення щодо спільного засідання з ТСК по ВПО, законопроєкт щодо АРМА
24.03 - 1 питань: законопроєкт про АРМА
14.04 - 1 питання: законопроєкти інших комітетів
12.05 - 4 питання, законопроєкти
14.05 - заслуховування НАЗК
28.05 - 2 питання, законопроєкти про АРМА
всього: 9 засідань, 22 питання, із яких 9 (майже половина) щодо АРМА, 1 заслуховування (НАЗК), яке ніхто чомусь не помітив, інше.
по 3 із 9 засідань рішення взагалі відсутні, зокрема і по заслуховуванню НАЗК 14.05.
жодної згадки про НАБУ, за діяльністю якого цей Комітет здійснює парламентський контроль: ні заслуховування звіту за 2024, ні щодо завершеного на початку травня зовнішнього аудиту. взагалі нічого.
жодного питання про стан діяльності антикору як такого, про рівень корупції в державі, про стан виконання раніше ухвалених антикорупційних законів, заходів, програм, планів, стратегій тощо як загалом, так і в окремих сферах державного управління.
думаю, все очевидно…
і ще декілька слів про висновки аудиту НАБУ, діяльність якого оцінили на 1.4 з 3-х максимальних балів.
щоб було зрозуміліше.
1.4 із 3-х це те ж саме як 2+ за 5-ти бальною шкалою або 5.6 за 12-ти бальною.
і це на 10-му році їх існування.
а що було в періоди, не охоплені аудитом (до березня 2023)? якою б була оцінка, якби аудит був дійсно обʼєктивний, професійний і незалежний, якби від аудиту не були приховані, були враховані всі відомі і невідомі широкому загалу факти про діяльності цього бюро? якби порівняти його діяльність з іншими правоохоронними органами? якби дослідили, як його діяльність з виключною підслідністю вплинула на рівень корупції в державі?
отож-бо й воно …
щоб було зрозуміліше.
1.4 із 3-х це те ж саме як 2+ за 5-ти бальною шкалою або 5.6 за 12-ти бальною.
і це на 10-му році їх існування.
а що було в періоди, не охоплені аудитом (до березня 2023)? якою б була оцінка, якби аудит був дійсно обʼєктивний, професійний і незалежний, якби від аудиту не були приховані, були враховані всі відомі і невідомі широкому загалу факти про діяльності цього бюро? якби порівняти його діяльність з іншими правоохоронними органами? якби дослідили, як його діяльність з виключною підслідністю вплинула на рівень корупції в державі?
отож-бо й воно …
хто цікавиться митницею, що там, як і куди рухається …
YouTube
Євроінтеграція і митниця: що зміниться для бізнесу і громадян?
Що зміниться на митниці після вступу України до ЄС? Говоримо про реформи, нові правила та виклики для бізнесу у 2025.
💥Новий епізод TAX Podcast
Цього разу говоримо про митницю:
Що зміниться в правилах перетину кордону
Як нові процедури вплинуть на бізнес…
💥Новий епізод TAX Podcast
Цього разу говоримо про митницю:
Що зміниться в правилах перетину кордону
Як нові процедури вплинуть на бізнес…
прокинулись після копняка чи підбирали правильні слова )
як то «інституція з певними досягненням».
або ще краще, оцініть: «попри тривалу підготовку Бюро до цієї процедури, комісія виявила суттєві зони росту».
і накінець «грунтовна зовнішня оцінка» комісією, яка всі без виключення засідання провела онлай, а то й взагалі не відвідували нашу державу.
за «суттєві зони росту», які в багатьох сферах виключної відповідальності НАБУ обʼєктивно починаються або з позначки «0», або з відʼємного значення, дякую )
як то «інституція з певними досягненням».
або ще краще, оцініть: «попри тривалу підготовку Бюро до цієї процедури, комісія виявила суттєві зони росту».
і накінець «грунтовна зовнішня оцінка» комісією, яка всі без виключення засідання провела онлай, а то й взагалі не відвідували нашу державу.
за «суттєві зони росту», які в багатьох сферах виключної відповідальності НАБУ обʼєктивно починаються або з позначки «0», або з відʼємного значення, дякую )
«Ніякого воістину глобального «світового порядку» ніколи не було. Те, що вважається порядком у наш час, винайдено майже чотири століття тому в Західній Європі на мирній конференції в німецькому регіоні Вестфалія, у якій більшість інших континентів і цивілізацій не брала участі чи навіть не мала про неї уявлення».
«Людина безсмертна, її спасіння в майбутньому, - казав Рішельє. — Держава не має ніякого безсмертя, її спасіння можливе зараз або ніколи».
Ярославе Івановичу, призначення одного із діючих працівників НАБУ директором БЕБ, про що писав задовго до сьогодні, це точно не реформа.
реформа - це зовсім інше і ви це насправді дуже добре розумієте.
цей «конкурс» давно потрібно було давно припинити, а конкурсу комісію, особливо її міжнародну компоненту, розпустити.
реформа - це зовсім інше і ви це насправді дуже добре розумієте.
цей «конкурс» давно потрібно було давно припинити, а конкурсу комісію, особливо її міжнародну компоненту, розпустити.
триває засідання конкурсної комісії з обрання директора БЕБ
дуже дивно (насправді ні) виглядають т.з. «кращі міжнародні практики», які демонструють іноземні представники в її складі з переважним правом голосу, дуже рішуче наполягаючи на продовженні роботи і проведенні співбесід попри те, що є офіційне звернення самої комісії до СБУ щодо перевірки інформації про звʼязки одного із кандидатів з країною-агресором.
з позиції стороннього спостерігача, така їх наполегливість виглядає не інакше як бажання реалізувати заздалегідь визначений сценарій. чи не так? )
дуже дивно (насправді ні) виглядають т.з. «кращі міжнародні практики», які демонструють іноземні представники в її складі з переважним правом голосу, дуже рішуче наполягаючи на продовженні роботи і проведенні співбесід попри те, що є офіційне звернення самої комісії до СБУ щодо перевірки інформації про звʼязки одного із кандидатів з країною-агресором.
з позиції стороннього спостерігача, така їх наполегливість виглядає не інакше як бажання реалізувати заздалегідь визначений сценарій. чи не так? )
Є. Плінський: «Неймовірний перебіг подій навколо конкурсу.
Під час голосування членів комісії по питанню «Чи варто проводити співбесіди не чекаючи уточнення від СБУ?» голоси розлілилися.
Троє членів комісії від Уряду проголосували «Проти», а троє міжнародників «За».
Оскільки голоси міжнародників мають домінуючий вплив то впродовж 24 годин комісія випустить рішення про продовження співбесід».
так, неймовірно чудова демонстрація ставлення іноземних членів комісії з переважним правом голосу до своїх колег по комісії і не тільки.
виглядає як «бачу мету - не бачу перешкод».
то проголосуйте вже за призначення того скомарова чи кого ви там визначили з числа діючих працівників НАБУ ))
Під час голосування членів комісії по питанню «Чи варто проводити співбесіди не чекаючи уточнення від СБУ?» голоси розлілилися.
Троє членів комісії від Уряду проголосували «Проти», а троє міжнародників «За».
Оскільки голоси міжнародників мають домінуючий вплив то впродовж 24 годин комісія випустить рішення про продовження співбесід».
так, неймовірно чудова демонстрація ставлення іноземних членів комісії з переважним правом голосу до своїх колег по комісії і не тільки.
виглядає як «бачу мету - не бачу перешкод».
то проголосуйте вже за призначення того скомарова чи кого ви там визначили з числа діючих працівників НАБУ ))
питання до всіх кандидатів на посаду директора БЕБ, які наразі працюють детективами НАБУ (майже половина):
де можна дізнатися про ваші здобутки за час роботи в НАБУ:
кількість розслідуваних проваджень, їх категорії, кількість підозрюваних у них, обвинувачених, строки слідства в кожній із них, розмір встановлених і відшкодованих в ході досудового розслідування збитків, результати розгляду в суді?
дякую
де можна дізнатися про ваші здобутки за час роботи в НАБУ:
кількість розслідуваних проваджень, їх категорії, кількість підозрюваних у них, обвинувачених, строки слідства в кожній із них, розмір встановлених і відшкодованих в ході досудового розслідування збитків, результати розгляду в суді?
дякую
будь-яка комісія, в т.ч. і конкурсна, це колегіальний орган, де рішення приймаються більшістю голосів.
але коли частина комісії, тим більше делегована іноземними «партнерами» (у випадку з комісією, що обирає директора БЕБ, - половина), має переважне право голосу, тобто може самостійно, не будучи в більшості, ухвалити чи заблокувати будь-яке рішення представників нашої держави, то це вже щось зовсім інше.
з чого виникає очевидне та логічне питання: нащо тоді у складі комісії з обрання директора БЕБ представники нашої держави, якщо вони не впливають і не можуть вплинути на рішення іноземних «колег»?
легітимізувати рішення «партнерів», яким по великому рахунку все одно що і як у нас було, є та буде, бо мають власні інтереси, в чому всі ми багато разів могли пересвідчитися, чи щось інше?
Ярославе Івановичу, можете пояснити?
і забігаючи наперед, якщо все ок і так правильно, то може варто щоб і кандидатів в народні депутати відбирали якісь іноземні «експерти», делеговані західними «партнерами»?
але коли частина комісії, тим більше делегована іноземними «партнерами» (у випадку з комісією, що обирає директора БЕБ, - половина), має переважне право голосу, тобто може самостійно, не будучи в більшості, ухвалити чи заблокувати будь-яке рішення представників нашої держави, то це вже щось зовсім інше.
з чого виникає очевидне та логічне питання: нащо тоді у складі комісії з обрання директора БЕБ представники нашої держави, якщо вони не впливають і не можуть вплинути на рішення іноземних «колег»?
легітимізувати рішення «партнерів», яким по великому рахунку все одно що і як у нас було, є та буде, бо мають власні інтереси, в чому всі ми багато разів могли пересвідчитися, чи щось інше?
Ярославе Івановичу, можете пояснити?
і забігаючи наперед, якщо все ок і так правильно, то може варто щоб і кандидатів в народні депутати відбирали якісь іноземні «експерти», делеговані західними «партнерами»?
натрапив на статтю в Форбс.ua від 30.05., де наші «реформатори» в особі голови антикор. Комітету ВР А. Радіної, першого заступника голови фін. Комітету ВР Я. Железняк і представниця Transparency International Ukraine К. Риженко розповідають як треба реформувати АРМА, інакше партнери не дадуть грошей.
суть законопроекту, якщо коротко:
1) обрання голови АРМА конкурсною комісією, де переважне право голосу належить іноземним її членам, делегованих «партнерами»;
2) зовнішній аудит, за результатами якого можна звільнити голову, – три іноземні аудитори, делеговані «партнерами».
суть статті в цитаті: «Якщо реформу АРМА не буде проведено, це коштуватиме бюджету щонайменше €300 млн, каже Радіна. Принаймні у короткостроковій перспективі. Таку саму оцінку дає і Железняк».
про те, як аналогічні процедури обрання керівника працюють в НАЗК, НАБУ, САП, детально писав багато разів в ФБ та ТГ, зокрема і під час проведення відповідних конкурсів – не інакше як змодельовані історії із заздалегідь визначеним результатом.
як працює механізм такого зовнішнього аудиту НАЗК, НАБУ, САП, одним словом і дуже м’яко – ніяк.
як триває такий механізм обрання директора БЕБ, всі ми бачили 8 червня, в цю неділю, коли іноземні члени комісії, маючи переважне право голосу, вирішили продовжувати конкурсу попри те, що стосовно декількох кандидатів триває перевірка СБУ на предмет їх зв’язків з країною-агресором рф, проігнорувавши пропозиції представників у складі Комісії від Уряду дочекатися її результатів.
що майже половина фіналістів конкурсу на посаду директора БЕБ є діючими працівники НАБУ і як так трапилося та чому іноземна компонента в складі комісії з переважним правом голосу наполягає на продовженні конкурсу попри все, пояснювати теж, думаю, зайве.
у зв'язку з цим, зустрічна тези, питання до А. Радіної, Я. Железняка, К. Риженко:
де можна побачити обіцяні вами результати від діяльності вже створеного за «кращими міжнародними практиками» і діючого протягом останніх 10 років антикору у вигляді НАБУ, САП, НАЗК та ін., як їх створення та діяльність вплинула на рівень корупції в нашій державі, як допомогло обрання їх керівників іноземцями, як допомогло не проведення протягом цих 10 років обов’язкового щорічного аудиту НАБУ, як допомогло проведення за 2020-2021 і допомагає не проведення з 2022 і до сьогодні аудиту НАЗК, як допомагає не проведення аудиту САП, про що з вас ніхто навіть і не згадує?
яка ваша мета у всьому цьому?
якщо доламувати далі те, що дивом вижило після ваших «реформ», заганяючи нашу державу, сьогоднішнє і наступні покоління в борги, даючи одночасно добре підзаробити таким як ТІ Ukraine і ін. подібним, ультимативно розповідаючи про втрату державою кредитних коштів у разі невиконання ваших забаганок, тоді все те, що ви робите і вимагаєте, насправді виглядає і логічно, і зрозуміло.
та якщо ж говорите, що дієте в інтересах нашої держави, то як тоді бути з усім тим, що вже настворювалося та діє за «кращими міжнародними практиками» і більш ніж переконливо продемонструвало свою неспроможність виконувати покладені Законом, державою, громадянами завдання?
що вам заважає в межах Закону, наявних повноважень ефективно контролювати діяльність тих самих органів: НАЗК, НАБУ, САП, АРМА – антикор Комітет А.Радіна; БЕБ, митниця, податкова – фін. Комітет Я. Железняк, ТІ Ukraine і ко – будь-кого, за що заплатять іноземні грантодавці?!
пересічному українцю по цимбалам ваші «шашечки» у вигляді всіляких абревіатур, процедур, практик і т.д.
нам потрібні Р-Е-З-У-Л-Ь-Т-А-Т-И, а не шоу та презентації, відчутні, ще на вчора, а ви спроможні лише на безкінечний процес …
суть законопроекту, якщо коротко:
1) обрання голови АРМА конкурсною комісією, де переважне право голосу належить іноземним її членам, делегованих «партнерами»;
2) зовнішній аудит, за результатами якого можна звільнити голову, – три іноземні аудитори, делеговані «партнерами».
суть статті в цитаті: «Якщо реформу АРМА не буде проведено, це коштуватиме бюджету щонайменше €300 млн, каже Радіна. Принаймні у короткостроковій перспективі. Таку саму оцінку дає і Железняк».
про те, як аналогічні процедури обрання керівника працюють в НАЗК, НАБУ, САП, детально писав багато разів в ФБ та ТГ, зокрема і під час проведення відповідних конкурсів – не інакше як змодельовані історії із заздалегідь визначеним результатом.
як працює механізм такого зовнішнього аудиту НАЗК, НАБУ, САП, одним словом і дуже м’яко – ніяк.
як триває такий механізм обрання директора БЕБ, всі ми бачили 8 червня, в цю неділю, коли іноземні члени комісії, маючи переважне право голосу, вирішили продовжувати конкурсу попри те, що стосовно декількох кандидатів триває перевірка СБУ на предмет їх зв’язків з країною-агресором рф, проігнорувавши пропозиції представників у складі Комісії від Уряду дочекатися її результатів.
що майже половина фіналістів конкурсу на посаду директора БЕБ є діючими працівники НАБУ і як так трапилося та чому іноземна компонента в складі комісії з переважним правом голосу наполягає на продовженні конкурсу попри все, пояснювати теж, думаю, зайве.
у зв'язку з цим, зустрічна тези, питання до А. Радіної, Я. Железняка, К. Риженко:
де можна побачити обіцяні вами результати від діяльності вже створеного за «кращими міжнародними практиками» і діючого протягом останніх 10 років антикору у вигляді НАБУ, САП, НАЗК та ін., як їх створення та діяльність вплинула на рівень корупції в нашій державі, як допомогло обрання їх керівників іноземцями, як допомогло не проведення протягом цих 10 років обов’язкового щорічного аудиту НАБУ, як допомогло проведення за 2020-2021 і допомагає не проведення з 2022 і до сьогодні аудиту НАЗК, як допомагає не проведення аудиту САП, про що з вас ніхто навіть і не згадує?
яка ваша мета у всьому цьому?
якщо доламувати далі те, що дивом вижило після ваших «реформ», заганяючи нашу державу, сьогоднішнє і наступні покоління в борги, даючи одночасно добре підзаробити таким як ТІ Ukraine і ін. подібним, ультимативно розповідаючи про втрату державою кредитних коштів у разі невиконання ваших забаганок, тоді все те, що ви робите і вимагаєте, насправді виглядає і логічно, і зрозуміло.
та якщо ж говорите, що дієте в інтересах нашої держави, то як тоді бути з усім тим, що вже настворювалося та діє за «кращими міжнародними практиками» і більш ніж переконливо продемонструвало свою неспроможність виконувати покладені Законом, державою, громадянами завдання?
що вам заважає в межах Закону, наявних повноважень ефективно контролювати діяльність тих самих органів: НАЗК, НАБУ, САП, АРМА – антикор Комітет А.Радіна; БЕБ, митниця, податкова – фін. Комітет Я. Железняк, ТІ Ukraine і ко – будь-кого, за що заплатять іноземні грантодавці?!
пересічному українцю по цимбалам ваші «шашечки» у вигляді всіляких абревіатур, процедур, практик і т.д.
нам потрібні Р-Е-З-У-Л-Ь-Т-А-Т-И, а не шоу та презентації, відчутні, ще на вчора, а ви спроможні лише на безкінечний процес …
«Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження».
це саме та норма Закону «Про прокуратуру» (ч. 1 ст. 45), на яку посилаються члени КДКП відмовляючи у відкритті дисциплінарного провадження щодо прокурорів, які, зловживаючи наданими їм правами та процесуальними повноваженнями, використовуються інструменти кримінального провадження в інших завданнях, ніж визначені Законом.
вчора «Судовий репортер» звернув увагу на свіже рішення КДКП від 04 червня №107дп-25 про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган на прокурора та першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури.
що ж порушили ці прокурори, за що отримали догани:
«…у діях прокурора Л. вбачається неналежне виконання службових обов’язків, а саме недотримання вимог п. 2 ч. 1 ст. 3, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону «Про прокуратуру», ст. 80 КК України, п. 20 ст. 36, ст. 395, 539 КПК України,
а в діях прокурора С. – вимог п. 2 ч. 1 ст. 3, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону «Про прокуратуру», ст. 80 КК України, ст. 395, 539 КПК України».
там ще є посилання і на порушені вимоги їх галузевих наказів, але то підзаконний акт і не суть головного.
процитую встановлені КДКП порушені прокурорами вимоги ЗУ «Про прокуратуру»:
п. 2 ч. 1 ст. 3 - діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
п. 3 ч. 4 ст. 19 - прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, в сухому залишку маємо порушення цими прокурорами вимог КПК (п. 20 ст. 36, ст. 395, 539 КПК) та порушення вимог ст. 80 КК.
Тобто, цих двох прокурорів притягнуто до дисциплінарної відповідальності за їх рішення, дії та бездіяльність саме у кримінальному процесі, які, як зазначив вище, можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому самим КПК.
І лише якщо за результатами розгляду такої скарги буде встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, то таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Таку скаргу на рішення, дії та бездіяльність в порядку КПК у цій історії ніхто не подавав, а дисциплінарне провадження відкрите за скаргою начальника Департаменту ОГП.
До чого все це.
Якщо дуже потрібно якомусь керівнику/начальнику органу прокуратури, то прокурор може і буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності за його рішення, дії чи бездіяльність у кримінальному процесі, попри прямі вимоги ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про прокуратуру», попри те, що рішення, дії чи бездіяльність такого прокурора ніхто в порядку КПК не оскаржував і ніхто не встановлював за результатами розгляду відповідної скарги факти порушення ним прав осіб або вимог закону.
якщо ні або коли дисциплінарна скарга буде подана іншим учасником кримінального провадження, будь-яким громадянином, то …
мені здається, це рішення є гарним прикладом того, що КДКП, її члени, які розглядають скарги на предмет наявності підстав для відкриття дисциплінарного провадження, мають змінити свій підхід, бо обґрунтована дисциплінарна скарга будь-якого керівника органу прокуратури точно нічим не гірша, ніж обґрунтована скарга будь-якого іншого учасника кримінального провадження, будь-якого іншого громадянина.
продовжувати і далі демонструвати існуючі подвійні стандарти розгляду дисциплінарних скарг щодо прокурорів буде виглядати дуже негарно.
це саме та норма Закону «Про прокуратуру» (ч. 1 ст. 45), на яку посилаються члени КДКП відмовляючи у відкритті дисциплінарного провадження щодо прокурорів, які, зловживаючи наданими їм правами та процесуальними повноваженнями, використовуються інструменти кримінального провадження в інших завданнях, ніж визначені Законом.
вчора «Судовий репортер» звернув увагу на свіже рішення КДКП від 04 червня №107дп-25 про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган на прокурора та першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури.
що ж порушили ці прокурори, за що отримали догани:
«…у діях прокурора Л. вбачається неналежне виконання службових обов’язків, а саме недотримання вимог п. 2 ч. 1 ст. 3, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону «Про прокуратуру», ст. 80 КК України, п. 20 ст. 36, ст. 395, 539 КПК України,
а в діях прокурора С. – вимог п. 2 ч. 1 ст. 3, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону «Про прокуратуру», ст. 80 КК України, ст. 395, 539 КПК України».
там ще є посилання і на порушені вимоги їх галузевих наказів, але то підзаконний акт і не суть головного.
процитую встановлені КДКП порушені прокурорами вимоги ЗУ «Про прокуратуру»:
п. 2 ч. 1 ст. 3 - діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
п. 3 ч. 4 ст. 19 - прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, в сухому залишку маємо порушення цими прокурорами вимог КПК (п. 20 ст. 36, ст. 395, 539 КПК) та порушення вимог ст. 80 КК.
Тобто, цих двох прокурорів притягнуто до дисциплінарної відповідальності за їх рішення, дії та бездіяльність саме у кримінальному процесі, які, як зазначив вище, можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому самим КПК.
І лише якщо за результатами розгляду такої скарги буде встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, то таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Таку скаргу на рішення, дії та бездіяльність в порядку КПК у цій історії ніхто не подавав, а дисциплінарне провадження відкрите за скаргою начальника Департаменту ОГП.
До чого все це.
Якщо дуже потрібно якомусь керівнику/начальнику органу прокуратури, то прокурор може і буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності за його рішення, дії чи бездіяльність у кримінальному процесі, попри прямі вимоги ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про прокуратуру», попри те, що рішення, дії чи бездіяльність такого прокурора ніхто в порядку КПК не оскаржував і ніхто не встановлював за результатами розгляду відповідної скарги факти порушення ним прав осіб або вимог закону.
якщо ні або коли дисциплінарна скарга буде подана іншим учасником кримінального провадження, будь-яким громадянином, то …
мені здається, це рішення є гарним прикладом того, що КДКП, її члени, які розглядають скарги на предмет наявності підстав для відкриття дисциплінарного провадження, мають змінити свій підхід, бо обґрунтована дисциплінарна скарга будь-якого керівника органу прокуратури точно нічим не гірша, ніж обґрунтована скарга будь-якого іншого учасника кримінального провадження, будь-якого іншого громадянина.
продовжувати і далі демонструвати існуючі подвійні стандарти розгляду дисциплінарних скарг щодо прокурорів буде виглядати дуже негарно.
лише вчора писав про «реформаторів» А. Радіну, Я. Железняка та К. Риженко, які спроможні лише на безкінечний процесу, аж тут ще двоє, ЦПК та Фундація DEJURE зі своїми оцінками Дорожньої карти щодо верховенства права на шляху до ЄС в статті на «Європейській правді»
декілька їх цитат та тез:
«Кабмін наполягає, щоб участь міжнародних експертів у комісіях була тимчасовим заходом, обмеженим конкретними строками. і подається це як захист "суверенітету" та "довіра до системи"».
«Дорожня карта взагалі оминає проблему участі міжнародних експертів та закінчення їхніх строків повноважень, так наче цієї критичної проблеми не існує».
«Дорожня карта взагалі оминає проблему участі міжнародних експертів та закінчення їхніх строків повноважень, так наче цієї критичної проблеми не існує».
«Документ замовчує, що вже найближчим часом спливають терміни роботи експертів у ключових конкурсних комісіях».
«Це мовчання – промовисте».
«Але рішення є, і воно лежить на поверхні.
Участь міжнародних експертів має тривати до досягнення конкретних показників розвитку верховенства права або принаймні до 2030 року».
а ще:
- відсутність реформи реформованого з їх участю та міжнародних експертів Верховного Суду,
- відсутність реформи реформованої з їх участю та міжнародних експертів прокуратури,
- відсутність реформи не реформованого, на щастя, з їх участю та міжнародних експертів ДБР і т.д.
____
мені здається, виглядає вже як патологія чи фобія – страх втрати заробітків та засобів для існування, що вони отримують від іноземних «партнерів» на просування/адвокування безкінечних «реформ».
справжні самураї ) жодної мети, лише шлях, шлях безкінечних «реформ»…
п.с. слово реформи в «», бо те, про що вони говорять, що пишуть, роблять, не має з реформами нічого спільного, зовсім.
декілька їх цитат та тез:
«Кабмін наполягає, щоб участь міжнародних експертів у комісіях була тимчасовим заходом, обмеженим конкретними строками. і подається це як захист "суверенітету" та "довіра до системи"».
«Дорожня карта взагалі оминає проблему участі міжнародних експертів та закінчення їхніх строків повноважень, так наче цієї критичної проблеми не існує».
«Дорожня карта взагалі оминає проблему участі міжнародних експертів та закінчення їхніх строків повноважень, так наче цієї критичної проблеми не існує».
«Документ замовчує, що вже найближчим часом спливають терміни роботи експертів у ключових конкурсних комісіях».
«Це мовчання – промовисте».
«Але рішення є, і воно лежить на поверхні.
Участь міжнародних експертів має тривати до досягнення конкретних показників розвитку верховенства права або принаймні до 2030 року».
а ще:
- відсутність реформи реформованого з їх участю та міжнародних експертів Верховного Суду,
- відсутність реформи реформованої з їх участю та міжнародних експертів прокуратури,
- відсутність реформи не реформованого, на щастя, з їх участю та міжнародних експертів ДБР і т.д.
____
мені здається, виглядає вже як патологія чи фобія – страх втрати заробітків та засобів для існування, що вони отримують від іноземних «партнерів» на просування/адвокування безкінечних «реформ».
справжні самураї ) жодної мети, лише шлях, шлях безкінечних «реформ»…
п.с. слово реформи в «», бо те, про що вони говорять, що пишуть, роблять, не має з реформами нічого спільного, зовсім.
реформозалежність
тяжке прогресуюче захворювання, яке складно піддається лікуванню та має багато супутніх розладів.
окремі основні симптоми у попередньому дописі
тяжке прогресуюче захворювання, яке складно піддається лікуванню та має багато супутніх розладів.
окремі основні симптоми у попередньому дописі
вибачайте
спробував уявити «Клуб анонімних реформозалежних»,
сидять такі в колі, зі сльозами на очах діляться нереалізованими планами реформ: судової, прокуратури, адвокатури, КСУ, АРМА, БЕБ, митниці, ДБР, СБУ, Поліції та ін.; непроадвокованими змінами до КПК та купи інших законів, які заважають працювати НАЗК, НАБУ, САП; конкурсними процедурами, атестаціями, переатестаціями, які на їх вимоги ніхто не призначає; не складеними звітами та презентаціями про використані гранти …
співчувають один одному, обіймаються, оплесками вітають нових членів, діляться першим досвідом життя «без реформ», небагатим досвідом суспільно корисної праці …
не витримують, часто плачуть …
спробував уявити «Клуб анонімних реформозалежних»,
сидять такі в колі, зі сльозами на очах діляться нереалізованими планами реформ: судової, прокуратури, адвокатури, КСУ, АРМА, БЕБ, митниці, ДБР, СБУ, Поліції та ін.; непроадвокованими змінами до КПК та купи інших законів, які заважають працювати НАЗК, НАБУ, САП; конкурсними процедурами, атестаціями, переатестаціями, які на їх вимоги ніхто не призначає; не складеними звітами та презентаціями про використані гранти …
співчувають один одному, обіймаються, оплесками вітають нових членів, діляться першим досвідом життя «без реформ», небагатим досвідом суспільно корисної праці …
не витримують, часто плачуть …
дуже сильно вибачаюся, але як там в НАБУ/САП справи зі строками слідства?!
з радістю послухали б,
почитали як вони ефективно, всебічно та повно розслідують кримінальні провадження в розумні строки.
добре пам’ятаю слова одного з ваших представників на засіданні правоохоронного Комітету ВР:
середній строк розслідування вами злочинів становить:
за ст. 368, 369 КК - 1,5 роки,
за економічними злочинами, як то ст. 191 КК - 3 роки!
і це без міжнародної компоненти.
можна, для предметності, навіть на конкретному прикладі, який зараз розглядається в ВАКС, де вже досліджені всі письмові матеріали сторони обвинувачення, а отже таємниця досудового розслідування не завадить, провести публічну дискусію.
НАБУ/САП, погоджуйтеся, буде цікаво, не пошкодуєте! ;)
з радістю послухали б,
почитали як вони ефективно, всебічно та повно розслідують кримінальні провадження в розумні строки.
добре пам’ятаю слова одного з ваших представників на засіданні правоохоронного Комітету ВР:
середній строк розслідування вами злочинів становить:
за ст. 368, 369 КК - 1,5 роки,
за економічними злочинами, як то ст. 191 КК - 3 роки!
і це без міжнародної компоненти.
можна, для предметності, навіть на конкретному прикладі, який зараз розглядається в ВАКС, де вже досліджені всі письмові матеріали сторони обвинувачення, а отже таємниця досудового розслідування не завадить, провести публічну дискусію.
НАБУ/САП, погоджуйтеся, буде цікаво, не пошкодуєте! ;)