Росія чи росія: з великої чи малої букви? 🤔
Наприкінці вересня Національна комісія зі стандартів державної мови опублікувала таке повідомлення:
«Написання назв «російська федерація», «росія», «москва», «московія», «московське царство», «російська імперія»», «державна дума рф» тощо з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру».
Згодом з’явилася офіційна позиція Інституту української мови НАН України:
«Згідно із чинним «Українським правописом» в офіційно-діловому та науковому стилях сучасної української літературної мови (у текстах законів, постанов, наукових праць і под.) слова Росія, РФ, Московія, Московське царство, Російська імперія потрібно писати з великої букви (див.: Український правопис. Київ: Наукова думка, 2019. п. 6. 8 § 50).
Уважаємо допустимим написання з малої літери слів росія, рф, московія, московське царство, російська імперія в текстах публіцистичного та художнього стилів зі стилістичною настановою».
Підсумуємо:
▪️ з великої букви потрібно писати в офіційних і ділових паперах (закони, постанови, договори, статути, протоколи, заяви тощо) та наукових працях;
▪️ допустимо писати з малої букви в художніх текстах (романи, оповідання, вірші) і текстах публіцистичного стилю (статті в ЗМІ, дописи в соцмережах, рекламні матеріали).
Наприкінці вересня Національна комісія зі стандартів державної мови опублікувала таке повідомлення:
«Написання назв «російська федерація», «росія», «москва», «московія», «московське царство», «російська імперія»», «державна дума рф» тощо з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру».
Згодом з’явилася офіційна позиція Інституту української мови НАН України:
«Згідно із чинним «Українським правописом» в офіційно-діловому та науковому стилях сучасної української літературної мови (у текстах законів, постанов, наукових праць і под.) слова Росія, РФ, Московія, Московське царство, Російська імперія потрібно писати з великої букви (див.: Український правопис. Київ: Наукова думка, 2019. п. 6. 8 § 50).
Уважаємо допустимим написання з малої літери слів росія, рф, московія, московське царство, російська імперія в текстах публіцистичного та художнього стилів зі стилістичною настановою».
Підсумуємо:
▪️ з великої букви потрібно писати в офіційних і ділових паперах (закони, постанови, договори, статути, протоколи, заяви тощо) та наукових працях;
▪️ допустимо писати з малої букви в художніх текстах (романи, оповідання, вірші) і текстах публіцистичного стилю (статті в ЗМІ, дописи в соцмережах, рекламні матеріали).
👍40🖕5🤯3😐3👏2🤡2🤷♂1🤬1
#Пароніми
Барва – природний колір, забарвлення, тон, колорит, відтінок, а також характер, колорит.
Фарба – речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин.
Барва – природний колір, забарвлення, тон, колорит, відтінок, а також характер, колорит.
Фарба – речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин.
👍34🖕4
У кожного свій шлях до мови. Хтось розмовляє нею з колиски, а хтось обирає її свідомо.
Якщо ви бодай колись думали про те, щоб перейти на українську, то зараз саме час.
Адже мова — це не просто слова. Не тільки ознака національної приналежності.
Сьогодні мова — це:
▪️ громадянська позиція людини й бізнесу;
▪️ знаряддя виявлення й боротьби з ворогом;
▪️ сигнал «свій», «безпека», «підтримка», де б ви не були;
▪️ символ незламного духу, сміливості та боротьби за свободу, за найвищі цінності.
Перейти на українську — це скинути постколоніальні кайдани, розірвати зв’язок із країною-агресором.
P. S. Друзі! Підтримуйте тих, хто сьогодні починає говорити українською. 🙏🏻 Не сваріть за помилки, не докоряйте «Чому так довго чекали?». Будьте прикладом для наслідування. 💙💛
Якщо ви бодай колись думали про те, щоб перейти на українську, то зараз саме час.
Адже мова — це не просто слова. Не тільки ознака національної приналежності.
Сьогодні мова — це:
▪️ громадянська позиція людини й бізнесу;
▪️ знаряддя виявлення й боротьби з ворогом;
▪️ сигнал «свій», «безпека», «підтримка», де б ви не були;
▪️ символ незламного духу, сміливості та боротьби за свободу, за найвищі цінності.
Перейти на українську — це скинути постколоніальні кайдани, розірвати зв’язок із країною-агресором.
P. S. Друзі! Підтримуйте тих, хто сьогодні починає говорити українською. 🙏🏻 Не сваріть за помилки, не докоряйте «Чому так довго чекали?». Будьте прикладом для наслідування. 💙💛
❤36🔥6🖕4👍2🤔1🤡1
#Фразеологізми
Про походження фразеологізму:
Колись прості люди носили взуття, сплетене з лика — внутрішньої частини липової кори. Називалося воно личаками. Із лика плели кошики та інші вироби. Кожен селянин умів, якщо не плести, то принаймні лагодити личаки. Сказати про людину, що вона лика не в’яже, означало, що вона або не сповна розуму, або дуже п’яна. У сучасному розумінні «лика не в’яже» — неспроможний нормально, зрозуміло говорити (про п’яного). Із ликом пов’язані й інші фразеологізми: не ликом шитий — здібний, кмітливий, сміливий, сильний, досвідчений; надерти лика — бити, карати, розправлятися або жорстоко оббирати, експлуатувати; як з гречки лико — погано, незграбно.
Джерело: Забіяка В. А., Забіяка І. М. «Світ фразеологізмів. Етимологія, тлумачення, застосування».
Про походження фразеологізму:
Колись прості люди носили взуття, сплетене з лика — внутрішньої частини липової кори. Називалося воно личаками. Із лика плели кошики та інші вироби. Кожен селянин умів, якщо не плести, то принаймні лагодити личаки. Сказати про людину, що вона лика не в’яже, означало, що вона або не сповна розуму, або дуже п’яна. У сучасному розумінні «лика не в’яже» — неспроможний нормально, зрозуміло говорити (про п’яного). Із ликом пов’язані й інші фразеологізми: не ликом шитий — здібний, кмітливий, сміливий, сильний, досвідчений; надерти лика — бити, карати, розправлятися або жорстоко оббирати, експлуатувати; як з гречки лико — погано, незграбно.
Джерело: Забіяка В. А., Забіяка І. М. «Світ фразеологізмів. Етимологія, тлумачення, застосування».
👍24🔥8🖕4❤3
#Наголос
Зверніть увагу на правопис і вимову найпопулярніших кавових напоїв українською: еспресо (а не «еКспресо» чи «еспреССо»), капучино (а не «капучіно» або «капуччино»), лАте (а не «латЕ»), ристрето (а не «рІстрето» чи «ристреТТо»). ☕️
До речі, усі ці слова іншомовного походження належать до середнього роду з огляду на їхню форму: лавандове лате (а не «лавандовий лате»).
Зверніть увагу на правопис і вимову найпопулярніших кавових напоїв українською: еспресо (а не «еКспресо» чи «еспреССо»), капучино (а не «капучіно» або «капуччино»), лАте (а не «латЕ»), ристрето (а не «рІстрето» чи «ристреТТо»). ☕️
До речі, усі ці слова іншомовного походження належать до середнього роду з огляду на їхню форму: лавандове лате (а не «лавандовий лате»).
👍30❤10🖕4
#Пароніми
🌧 Дощовитий — це «багатий на дощі»: дощовитий день, дощовита осінь, дощовита погода, дощовитий рік.
💦 Дощовий — відносний прикметник до слова «дощ»: дощова вода, дощові краплини, дощові хмари, дощовий черв’як.
🌧 Дощовитий — це «багатий на дощі»: дощовитий день, дощовита осінь, дощовита погода, дощовитий рік.
💦 Дощовий — відносний прикметник до слова «дощ»: дощова вода, дощові краплини, дощові хмари, дощовий черв’як.
❤24👍12🖕4🤯2
🌬️❄️ Сильний вітер із снігом — це завірю́ха, хуртови́на, мете́лиця, ві́хола, заметі́ль, ху́га, заві́я, снігові́й, сніжни́ця, хурде́лиця, хугові́й, пурга́…
Приклади вживання:
🌬 «Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі» (В. Петльований);
🌬 «Надвечір здійнялася страшна хуртовина. Увесь світ зятягло білою пеленою» (І. Цюпа);
🌬 «Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад» (Олесь Донченко);
🌬 «Віхола втихла, було навіть тепло. Засніжена мати не нарікала на хурделицю і, здавалось, посміхалася» (А. Іщук);
🌬 «Артем убрав голову в плечі і, як плавець у розбурхані хвилі, кинувся в снігову заметіль» (А. Головко);
🌬 «В глибоких заметах брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу» (М. Коцюбинський);
🌬 «І свистить в степу завія, І зникає крутія» (А. Малишко);
🌬 «Вітроносна зима випала, мете, в'южить, вивертається вітер, б'є сніговій» (К. Гордієнко);
🌬 «На другий день похолодніло, завіяла ще більша сніжниця» (А. Турчинська).
Приклади вживання:
🌬 «Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі» (В. Петльований);
🌬 «Надвечір здійнялася страшна хуртовина. Увесь світ зятягло білою пеленою» (І. Цюпа);
🌬 «Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад» (Олесь Донченко);
🌬 «Віхола втихла, було навіть тепло. Засніжена мати не нарікала на хурделицю і, здавалось, посміхалася» (А. Іщук);
🌬 «Артем убрав голову в плечі і, як плавець у розбурхані хвилі, кинувся в снігову заметіль» (А. Головко);
🌬 «В глибоких заметах брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу» (М. Коцюбинський);
🌬 «І свистить в степу завія, І зникає крутія» (А. Малишко);
🌬 «Вітроносна зима випала, мете, в'южить, вивертається вітер, б'є сніговій» (К. Гордієнко);
🌬 «На другий день похолодніло, завіяла ще більша сніжниця» (А. Турчинська).
👍29❤11🖕4😡1
#Фразеологізми
Пускатися берега – занедбуючи себе, порушувати загальноприйнятні норми моралі, суспільної поведінки. Приклад вживання: «Чіпка – наче таке собі діло вигадав – кожнісінький день гуля та гуля… Зовсім пустився берега…» (Панас Мирний).
Пускатися берега – занедбуючи себе, порушувати загальноприйнятні норми моралі, суспільної поведінки. Приклад вживання: «Чіпка – наче таке собі діло вигадав – кожнісінький день гуля та гуля… Зовсім пустився берега…» (Панас Мирний).
👍23🖕4❤2
🎄 Як вітати зі святами українською?
Друзі, напередодні свят дозвольте нагадати. 😇
Мовознавці радять уникати невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу, які закінчуються на -ачий, -ячий, -учий, -ючий (бачачий, спляча, слабнучий, наступаючий).
Щоб привітати рідних, друзів і колег з наближенням свята, маємо низку варіантів:
✨ З Різдвом Христовим!
✨ Зі світлим святом Різдва Христового!
✨ З Новим Роком!
✨ Щасливого Нового року!
✨ Веселих свят!
Усі зрозуміють, що ви маєте на увазі прийдешні свята, а не попередні. 🙃
Друзі, напередодні свят дозвольте нагадати. 😇
Мовознавці радять уникати невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу, які закінчуються на -ачий, -ячий, -учий, -ючий (бачачий, спляча, слабнучий, наступаючий).
Щоб привітати рідних, друзів і колег з наближенням свята, маємо низку варіантів:
✨ З Різдвом Христовим!
✨ Зі світлим святом Різдва Христового!
✨ З Новим Роком!
✨ Щасливого Нового року!
✨ Веселих свят!
Усі зрозуміють, що ви маєте на увазі прийдешні свята, а не попередні. 🙃
❤33👍10🖕4🤬1🐳1
Зимова лексика ❄️
І́ній, па́морозь — тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на гілках дерев, дротах тощо.
Сніг, крупа́ — атмосферні опади у вигляді білих кристаликів.
Поро́ша — пухкий сніг, переважно перший або який щойно випав.
Кри́га, лід — замерзла й затверділа вода.
Са́ло, шуга́, ше́решень — дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу.
Льодоста́в — суцільний шар льоду на поверхні водойми.
Сльотá, ляпави́ця, мокроте́ча — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.
І́ній, па́морозь — тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на гілках дерев, дротах тощо.
Сніг, крупа́ — атмосферні опади у вигляді білих кристаликів.
Поро́ша — пухкий сніг, переважно перший або який щойно випав.
Кри́га, лід — замерзла й затверділа вода.
Са́ло, шуга́, ше́решень — дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу.
Льодоста́в — суцільний шар льоду на поверхні водойми.
Сльотá, ляпави́ця, мокроте́ча — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.
👍29❤5🖕4🤬2
Чекаєте на Різдво? 😌
Зверніть увагу на наголос у словах «святки», «колядники», «дідух».
💡 Різдвяні святки — це святкова пора від Різдва до Водохрестя.
💡 Дідух — сніп, який традиційно ставлять у кутку оселі перед Різдвом.
💡 Донедавна назву вечора напередодні Різдва писали по-різному: свят-вечір, святвечір, Свят-вечір, Святвечір. У новій редакції українського правопису зафіксовано останній варіант, тому правильно писати разом і з великої літери: Святвечір.
Зверніть увагу на наголос у словах «святки», «колядники», «дідух».
💡 Різдвяні святки — це святкова пора від Різдва до Водохрестя.
💡 Дідух — сніп, який традиційно ставлять у кутку оселі перед Різдвом.
💡 Донедавна назву вечора напередодні Різдва писали по-різному: свят-вечір, святвечір, Свят-вечір, Святвечір. У новій редакції українського правопису зафіксовано останній варіант, тому правильно писати разом і з великої літери: Святвечір.
👍34🖕4❤1
8 січня 1935 року народився український поет-шістдесятник, журналіст, діяч українського руху опору Василь Симоненко.
Ділимося двома віршами поета про мову.
МОЯ МОВА
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.
Василь Симоненко
Ділимося двома віршами поета про мову.
МОЯ МОВА
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.
Василь Симоненко
👍40🥰10🖕6❤3
Змерзнути чи замерзнути? 🥶🤔
Дозвольте процитувати мовознавця Олександра Пономарева:
«Обидва ці слова походять від одного кореня, проте їх не можна вживати одне замість одного.
Замерзнути означає «стати твердим від холоду, перетворитися на кригу; згинути від холоду»: «Замерзло поле скрізь» (Є. Гребінка); «Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода» (В. Сосюра); «Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу» (Панас Мирний). А змерзнути — це відчути холод: «Змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Зима не здавалась. Вівдя задмухала на світло. — Дивіться, як парує! Хіба ви не змерзли?» (М. Хвильовий)».
Дозвольте процитувати мовознавця Олександра Пономарева:
«Обидва ці слова походять від одного кореня, проте їх не можна вживати одне замість одного.
Замерзнути означає «стати твердим від холоду, перетворитися на кригу; згинути від холоду»: «Замерзло поле скрізь» (Є. Гребінка); «Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода» (В. Сосюра); «Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу» (Панас Мирний). А змерзнути — це відчути холод: «Змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Зима не здавалась. Вівдя задмухала на світло. — Дивіться, як парує! Хіба ви не змерзли?» (М. Хвильовий)».
👍32🖕6❤2👎1
Do you enjoy reading this channel?
Perhaps you have thought about placing ads on it?
To do this, follow three simple steps:
1) Sign up: https://telega.io/c/solovina
2) Top up the balance in a convenient way
3) Create an advertising post
If the topic of your post fits our channel, we will publish it with pleasure.
Perhaps you have thought about placing ads on it?
To do this, follow three simple steps:
1) Sign up: https://telega.io/c/solovina
2) Top up the balance in a convenient way
3) Create an advertising post
If the topic of your post fits our channel, we will publish it with pleasure.
🖕8👾4👍2