Держати і тримати. Ждати і чекати.
Через схожість перших слів у парі з російськими може здатися, що вони калька: держати і ждати. Проте це не так.
Усі вкраїнські словники фіксують ці слова. До того ж Іван Нечуй-Левицький вживав переважно «держати» і «ждати», а він був страшним пуристом.
На лівобережжі більшого поширення набули «держати» і «ждати», а на правобережжі – «тримати» й «чекати».
✅ Правильно:
Держу в руках листа, ждав якого кілька місяців.
✅ Правильно:
Тримаю в руках листа, чекав якого кілька місяців.
Через схожість перших слів у парі з російськими може здатися, що вони калька: держати і ждати. Проте це не так.
Усі вкраїнські словники фіксують ці слова. До того ж Іван Нечуй-Левицький вживав переважно «держати» і «ждати», а він був страшним пуристом.
На лівобережжі більшого поширення набули «держати» і «ждати», а на правобережжі – «тримати» й «чекати».
✅ Правильно:
Держу в руках листа, ждав якого кілька місяців.
✅ Правильно:
Тримаю в руках листа, чекав якого кілька місяців.
Мимохіть чи мимохідь?
Попри схоже звучання, ці слова відрізняються на одну букву і мають різне значення. Коли що варто вживати?
Мимохіть — це те саме, що й мимоволі. Тобто ненароком, несвідомо чи попри власне бажання. Всеволод Нестайко писав: «А коли він скінчив, то обличчя його було таким радісним і він так торжествуюче сказав: "Все! В мене вже все!" — що учні мимохіть усміхнулися».
Мимохідь — проходячи повз, по дорозі. У Григора Тютюнника читаємо: «Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив».
✅ Правильно:
Помітивши Ганну, Василь мимохідь привітався з нею.
✅ Правильно:
Я мимохіть запам'ятав рядки Шевченкового «Заповіту».
Попри схоже звучання, ці слова відрізняються на одну букву і мають різне значення. Коли що варто вживати?
Мимохіть — це те саме, що й мимоволі. Тобто ненароком, несвідомо чи попри власне бажання. Всеволод Нестайко писав: «А коли він скінчив, то обличчя його було таким радісним і він так торжествуюче сказав: "Все! В мене вже все!" — що учні мимохіть усміхнулися».
Мимохідь — проходячи повз, по дорозі. У Григора Тютюнника читаємо: «Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив».
✅ Правильно:
Помітивши Ганну, Василь мимохідь привітався з нею.
✅ Правильно:
Я мимохіть запам'ятав рядки Шевченкового «Заповіту».
Чому слово «торнадо» чоловічого роду?
Ні, шановні, слово «торнадо» в українській мові належить до чоловічого роду, не до середнього. Оскільки цей іменник є іншомовний за походженням, а до того ж не змінюється залежно від відмінка, то логічно, що з його інтегруванням в українську мову виникли певні проблеми.
Якщо говорити мовою правил, то серед незмінюваних слів іншомовного походження назви вітрів завжди належать до чоловічого роду: грего, майстро, сироко. Сюди ж входить і «торнадо».
✅ Правильно:
Морські хвилі дивом викинули мене до узбережжя — сильний торнадо розтрощив наш корабель на друски.
❌ Неправильно:
Морські хвилі дивом викинули мене до узбережжя — сильне торнадо розтрощило наш корабель на друски.
Ні, шановні, слово «торнадо» в українській мові належить до чоловічого роду, не до середнього. Оскільки цей іменник є іншомовний за походженням, а до того ж не змінюється залежно від відмінка, то логічно, що з його інтегруванням в українську мову виникли певні проблеми.
Якщо говорити мовою правил, то серед незмінюваних слів іншомовного походження назви вітрів завжди належать до чоловічого роду: грего, майстро, сироко. Сюди ж входить і «торнадо».
✅ Правильно:
Морські хвилі дивом викинули мене до узбережжя — сильний торнадо розтрощив наш корабель на друски.
❌ Неправильно:
Морські хвилі дивом викинули мене до узбережжя — сильне торнадо розтрощило наш корабель на друски.
Хвороб чи хворіб?
Ікавізм — унікальне явище, властиве українській мові. Воно полягає в чергуванні звуків о, е з і в складах, що закінчуються на приголосний. Наприклад, село — сіл, воли — віл, коло — кіл. Але у кореневих формах -оро- та -оло-, які мають сталий наголос, такого чергування не відбувається: хвороб, мороз, подорож.
✅ Правильно:
Я знайшов ліки проти всіх хвороб.
❌ Неправильно:
Я знайшов ліки проти всіх хворіб.
Ікавізм — унікальне явище, властиве українській мові. Воно полягає в чергуванні звуків о, е з і в складах, що закінчуються на приголосний. Наприклад, село — сіл, воли — віл, коло — кіл. Але у кореневих формах -оро- та -оло-, які мають сталий наголос, такого чергування не відбувається: хвороб, мороз, подорож.
✅ Правильно:
Я знайшов ліки проти всіх хвороб.
❌ Неправильно:
Я знайшов ліки проти всіх хворіб.
Мариво чи марево?
В українській мові звуки и та е в ненаголошеній позиції вимовляються з наближенням один до одного, тому їхнє написання часто плутають. Якщо ми не можемо перевірити за допомогою наголосу, то треба звернути увагу на суфікси. Один із них, -ив(о), вживається в іменниках, що означають матеріал чи продукт праці, наприклад, печиво, вариво, плетиво, а також він присутній у слові мариво, де має інше значення.
✅ Правильно:
Як тільки я заснув, у голові постали страшні марива.
❌ Неправильно:
Як тільки я заснув, у голові постали страшні марева.
#Правопис2019
В українській мові звуки и та е в ненаголошеній позиції вимовляються з наближенням один до одного, тому їхнє написання часто плутають. Якщо ми не можемо перевірити за допомогою наголосу, то треба звернути увагу на суфікси. Один із них, -ив(о), вживається в іменниках, що означають матеріал чи продукт праці, наприклад, печиво, вариво, плетиво, а також він присутній у слові мариво, де має інше значення.
✅ Правильно:
Як тільки я заснув, у голові постали страшні марива.
❌ Неправильно:
Як тільки я заснув, у голові постали страшні марева.
#Правопис2019
Надобраніч або на добраніч?
Правопис прислівників — одна із найскладніших тем в українській ортографії. Бува, думаєш, що разом писати треба, а виявляється навпаки. Запам'ятайте: прийменники з незмінюваними іменниками, що не втратили свого лексичного значення, пишуться окремо. Прикладом таких є сполука на добраніч.
✅ Правильно:
На добраніч, друже! Завтра обов'язково зустрінемося.
❌ Неправильно:
Надобраніч, друже! Завтра обов'язково зустрінемося.
#Правопис
Правопис прислівників — одна із найскладніших тем в українській ортографії. Бува, думаєш, що разом писати треба, а виявляється навпаки. Запам'ятайте: прийменники з незмінюваними іменниками, що не втратили свого лексичного значення, пишуться окремо. Прикладом таких є сполука на добраніч.
✅ Правильно:
На добраніч, друже! Завтра обов'язково зустрінемося.
❌ Неправильно:
Надобраніч, друже! Завтра обов'язково зустрінемося.
#Правопис
Коли вживати слово "даний"?
Часто ми чуємо фрази у даному разі, при даних обставинах тощо. Але в наведених прикладах це слово вжите у невластивому для української мови значенні та є калькою з російської.
Дієприкметник даний означає той, якого дали. Наприклад, «Він має даний Богом талан». В іншому випадку варто використати такий, цей, той.
✅ Правильно:
Це питання вимагає обговорення.
❌ Неправильно:
Дане питання вимагає обговорення.
#ТонкощіВживання
Часто ми чуємо фрази у даному разі, при даних обставинах тощо. Але в наведених прикладах це слово вжите у невластивому для української мови значенні та є калькою з російської.
Дієприкметник даний означає той, якого дали. Наприклад, «Він має даний Богом талан». В іншому випадку варто використати такий, цей, той.
✅ Правильно:
Це питання вимагає обговорення.
❌ Неправильно:
Дане питання вимагає обговорення.
#ТонкощіВживання
У Львові чи в Львові? Частина 1
Прийменники у — в нічим не відрізняються за значенням в українській мові, їх розрізняють лише для милозвучности. У цій частині ми розглянемо, коли вживається прийменник в:
1. На початку речення перед голосними:
В Одесі сьогодні дощитиме.
2. Між голосними:
Вона побувала в Анголі цьогоріч.
3. Між приголосними і голосними:
Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні. (Т. Шевченко)
4. Між голосними та приголосними (окрім наступних в, ф, льв, зв, св, дв, тв, гв, хв):
Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає. (Т. Шевченко)
5. Перед абревіатурою, у назві першої букви якої вимовляють голосний:
В МВФ (В ем в еф).
6. Після скороченого слова на приголосний, яке вимовляють повністю з
кінцевим голосним:
1569 р. в Любліні затвердили угоду про об'єднання Польщі та Литви в Річ Посполиту.
✅ Правильно:
В НБУ вирішили, якою буде політика грошового обігу в цьому році.
❌ Неправильно:
У НБУ вирішили, якою буде політика грошового обігу у цьому році.
Прийменники у — в нічим не відрізняються за значенням в українській мові, їх розрізняють лише для милозвучности. У цій частині ми розглянемо, коли вживається прийменник в:
1. На початку речення перед голосними:
В Одесі сьогодні дощитиме.
2. Між голосними:
Вона побувала в Анголі цьогоріч.
3. Між приголосними і голосними:
Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні. (Т. Шевченко)
4. Між голосними та приголосними (окрім наступних в, ф, льв, зв, св, дв, тв, гв, хв):
Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає. (Т. Шевченко)
5. Перед абревіатурою, у назві першої букви якої вимовляють голосний:
В МВФ (В ем в еф).
6. Після скороченого слова на приголосний, яке вимовляють повністю з
кінцевим голосним:
1569 р. в Любліні затвердили угоду про об'єднання Польщі та Литви в Річ Посполиту.
✅ Правильно:
В НБУ вирішили, якою буде політика грошового обігу в цьому році.
❌ Неправильно:
У НБУ вирішили, якою буде політика грошового обігу у цьому році.
У Львові чи в Львові? Частина 2
У цій частині я розкажу вам про позиції вживання прийменника у. Тож не зволікаймо:
1. На початку речення перед приголосним:
У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялиночка і зайчик з нею ріс.
2. Між двома приголосними:
Заїхав у село до бабусі.
3. Перед в, ф, льв, зв, св, дв, тв, гв, хв, незалежно від попередньої букви:
Зайшли у фоє. Не спитавши броду, не лізь у воду (укр. прислів’я).
4. Після павзи, що позначена на письмі комою, двокрапкою, тире, крапками перед приголосним:
Микола здивувався: у мішку вже не було ні картоплі, ні моркви.
✅ Правильно:
За 10 років життя у Львові я увібрав у себе місцеву культуру.
❌ Неправильно:
За 10 років життя в Львові я увібрав в себе місцеву культуру.
#ТонкощіВживання
У цій частині я розкажу вам про позиції вживання прийменника у. Тож не зволікаймо:
1. На початку речення перед приголосним:
У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялиночка і зайчик з нею ріс.
2. Між двома приголосними:
Заїхав у село до бабусі.
3. Перед в, ф, льв, зв, св, дв, тв, гв, хв, незалежно від попередньої букви:
Зайшли у фоє. Не спитавши броду, не лізь у воду (укр. прислів’я).
4. Після павзи, що позначена на письмі комою, двокрапкою, тире, крапками перед приголосним:
Микола здивувався: у мішку вже не було ні картоплі, ні моркви.
✅ Правильно:
За 10 років життя у Львові я увібрав у себе місцеву культуру.
❌ Неправильно:
За 10 років життя в Львові я увібрав в себе місцеву культуру.
#ТонкощіВживання
Стола чи столу?
Ми знаємо, що в родовому відмінку іменники чоловічого роду можуть мати різні закінчення: якщо предмет чітко окреслений, то -а(я), а коли ні, то -у(ю). Але є слова, де через мовну традицію ці норми порушені чи не повністю дотримуються, як-от стіл. Можна говорити і стола, і столу.
✅ Правильно:
Сидить батько кінець стола,
На руки схилився. (Т. Шевченко)
✅ Правильно:
Здавалося, тут, у цій брудній, напівтемній хаті, не було вже ні цього довгого столу з порожніми великими мисками, з розкиданими ложками, з плямами кандьору, не було ні чорної, блискучої від бруду долівки... (В. Винниченко)
#Відмінювання
Ми знаємо, що в родовому відмінку іменники чоловічого роду можуть мати різні закінчення: якщо предмет чітко окреслений, то -а(я), а коли ні, то -у(ю). Але є слова, де через мовну традицію ці норми порушені чи не повністю дотримуються, як-от стіл. Можна говорити і стола, і столу.
✅ Правильно:
Сидить батько кінець стола,
На руки схилився. (Т. Шевченко)
✅ Правильно:
Здавалося, тут, у цій брудній, напівтемній хаті, не було вже ні цього довгого столу з порожніми великими мисками, з розкиданими ложками, з плямами кандьору, не було ні чорної, блискучої від бруду долівки... (В. Винниченко)
#Відмінювання
Як відмінювати ім'я Ігор?
Іменник Ігор належить до м'якої групи, тому він відмінюється так:
Н. в.: І́гор
Р. в.: І́горя
Д. в.: І́гореві, І́горю
Зн. в.: І́горя
О. в.: І́горем
М. в.: на І́гореві, І́горю
Кл. в.: І́горю
До речі, відбулися зміни у правописі. Тепер ім'я по батькові — Ігорьович, Ігорівна — не Ігорович і не Ігорьовна.
✅ Правильно:
Людмило Ігорівно, ви чудова жінка!
❌ Неправильно:
Людмило Ігорьовно, ви чудова жінка!
#Відмінювання, #Правопис2019
Іменник Ігор належить до м'якої групи, тому він відмінюється так:
Н. в.: І́гор
Р. в.: І́горя
Д. в.: І́гореві, І́горю
Зн. в.: І́горя
О. в.: І́горем
М. в.: на І́гореві, І́горю
Кл. в.: І́горю
До речі, відбулися зміни у правописі. Тепер ім'я по батькові — Ігорьович, Ігорівна — не Ігорович і не Ігорьовна.
✅ Правильно:
Людмило Ігорівно, ви чудова жінка!
❌ Неправильно:
Людмило Ігорьовно, ви чудова жінка!
#Відмінювання, #Правопис2019
Що гладимо, а що прасуємо?
Гладити можна дівчину по голові, котика або песика. Коли ж ми щось вирівнюємо праскою, ліпше вжити дієслово «прасувати».
Поряд з тим, що словник фіксує «гладити» у значенні «прасувати», він позначає його як розмовне, а це означає, що його не можна вживати в літературній мові.
✅ Правильно:
Я гладжу собаку, а сестра прасує мені сорочку.
❌ Неправильно:
Я прасую собаку, а сестра гладить мені сорочку.
Гладити можна дівчину по голові, котика або песика. Коли ж ми щось вирівнюємо праскою, ліпше вжити дієслово «прасувати».
Поряд з тим, що словник фіксує «гладити» у значенні «прасувати», він позначає його як розмовне, а це означає, що його не можна вживати в літературній мові.
✅ Правильно:
Я гладжу собаку, а сестра прасує мені сорочку.
❌ Неправильно:
Я прасую собаку, а сестра гладить мені сорочку.
Давай мовчати... Чи не давай?
«Давай виключим світло і будем мовчати», — співав Кузьма Скрябін в одній зі своїх пісень. Але чи все там добре і як сказати правильно?
Давати — передавати від однієї особи до іншої; надавати у чиєсь користування. Використовувати це як допоміжне дієслово при волевиявленні — неправильно! Давай мовчати, давай малювати, давай прибирати — небажані форми. Є кілька шляхів сказати інакше. По-перше, не бійтеся
✅ Правильно:
Заспіваймо, браття й сестри, щоб весь світ затрясся!
❌ Неправильно:
Давайте співати, браття й сестри, щоб весь світ затрясся!
#ТонкощіВживання
«Давай виключим світло і будем мовчати», — співав Кузьма Скрябін в одній зі своїх пісень. Але чи все там добре і як сказати правильно?
Давати — передавати від однієї особи до іншої; надавати у чиєсь користування. Використовувати це як допоміжне дієслово при волевиявленні — неправильно! Давай мовчати, давай малювати, давай прибирати — небажані форми. Є кілька шляхів сказати інакше. По-перше, не бійтеся
наказового способу дієслова, бо він виражає не лише наказ, але й заклик, прохання, спонукання тощо. Його творимо у першій особі множини (ми), додаючи частинку (і)мо (робімо), у другій однини (ти) — и (роби), у другій множини (ви) — (і)ть (робіть). По-друге, можна використовувати допоміжні нумо чи гайда.✅ Правильно:
Заспіваймо, браття й сестри, щоб весь світ затрясся!
❌ Неправильно:
Давайте співати, браття й сестри, щоб весь світ затрясся!
#ТонкощіВживання
Поліцейський чи міліцейський?
Українська засвоїла тільки іншомовне слово «поліція», від якого і творять похідні. Зі слова «поліція» не можна утворити прикметник «поліцейський» – тільки «поліційний».
До того ж працівника поліції ми називаємо поліціянтом, а поліцейський – прикметник, що утворився під впливом російської мови, хай навіть і присутній у вжитку і словнику.
✅ Правильно:
Із поліційного авто вийшли три поліціянти.
❌ Нерекомендовано:
Із поліцейського авто вийшли три поліцейські.
Українська засвоїла тільки іншомовне слово «поліція», від якого і творять похідні. Зі слова «поліція» не можна утворити прикметник «поліцейський» – тільки «поліційний».
До того ж працівника поліції ми називаємо поліціянтом, а поліцейський – прикметник, що утворився під впливом російської мови, хай навіть і присутній у вжитку і словнику.
✅ Правильно:
Із поліційного авто вийшли три поліціянти.
❌ Нерекомендовано:
Із поліцейського авто вийшли три поліцейські.
Як пишеться прем'єр/міністр?
Ми знаємо, що в чинному правописі такі частинки, як веб-, кібер-, мета-, поп-, супер-, топ-, міні-, віце-, екс- пишуться через дефіс. А чи змінилася ортографія слова прем'єр/міністр?
Насправді ні. Зазирнувши в документ із правописом, на 38 сторінці ми прочитаємо, що складні слова, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного, пишуться через дефіс, коли вони становлять єдине найменування військового звання, державної посади тощо, наприклад, прем'єр-міністр.
✅ Правильно:
Прем'єр-міністр очолює виконавчу владу в країні.
❌ Неправильно:
Прем'єрміністр очолює виконавчу владу в країні.
#правопис, #правопис2019.
Ми знаємо, що в чинному правописі такі частинки, як веб-, кібер-, мета-, поп-, супер-, топ-, міні-, віце-, екс- пишуться через дефіс. А чи змінилася ортографія слова прем'єр/міністр?
Насправді ні. Зазирнувши в документ із правописом, на 38 сторінці ми прочитаємо, що складні слова, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного, пишуться через дефіс, коли вони становлять єдине найменування військового звання, державної посади тощо, наприклад, прем'єр-міністр.
✅ Правильно:
Прем'єр-міністр очолює виконавчу владу в країні.
❌ Неправильно:
Прем'єрміністр очолює виконавчу владу в країні.
#правопис, #правопис2019.
Учителька чи вчителька?
Префікси у- та в- мають такі ж правила вживання, як і відповідні прийменники (про них можна почитати у першій посилання на допис та другій посилання на допис частині):
Але ці префікси не чергуються у словах іншомовного походження, ба більше, навіть в українській іноді можуть відрізнятися за лексичним значенням:
Управа — державна установа, що відповідала за суспільні, станові й адміністративні питання. Вправа — спеціальне завдання для покращення якихось навичок.
Удача — щасливий збіг обставин. Вдача — характер, натура людини.
✅ Правильно:
Учителька приїхала до нас.
✅ Правильно:
До нас приїхала вчителька.
#ТонкощіВживання
Префікси у- та в- мають такі ж правила вживання, як і відповідні прийменники (про них можна почитати у першій посилання на допис та другій посилання на допис частині):
Але ці префікси не чергуються у словах іншомовного походження, ба більше, навіть в українській іноді можуть відрізнятися за лексичним значенням:
Управа — державна установа, що відповідала за суспільні, станові й адміністративні питання. Вправа — спеціальне завдання для покращення якихось навичок.
Удача — щасливий збіг обставин. Вдача — характер, натура людини.
✅ Правильно:
Учителька приїхала до нас.
✅ Правильно:
До нас приїхала вчителька.
#ТонкощіВживання
Корисний чи корисливий?
Як правильно, у чім різниця? Нумо розбиратися. На перший погляд, питання доволі просте та зрозуміле, проте чимало людей все ж допускають помилку.
Запам'ятайте: корисний — той, що приносить або здатен приносити користь, дає добрі наслідки. Натомість корисливий (зазвичай про людину) — який прагне власної вигоди, робить щось заради наживи.
✅ Правильно:
Робіть якомога більше корисних справ, розвивайтеся!
✅ Правильно:
Він був чудовим художником, проте корисливою та нахабною людиною.
❌ Неправильно:
Телефон — надзвичайно корислива річ: він має стільки функцій.
#ТонкощіВживання
Як правильно, у чім різниця? Нумо розбиратися. На перший погляд, питання доволі просте та зрозуміле, проте чимало людей все ж допускають помилку.
Запам'ятайте: корисний — той, що приносить або здатен приносити користь, дає добрі наслідки. Натомість корисливий (зазвичай про людину) — який прагне власної вигоди, робить щось заради наживи.
✅ Правильно:
Робіть якомога більше корисних справ, розвивайтеся!
✅ Правильно:
Він був чудовим художником, проте корисливою та нахабною людиною.
❌ Неправильно:
Телефон — надзвичайно корислива річ: він має стільки функцій.
#ТонкощіВживання
Жнець, Швець, жнець та швець в кличному відмінку
⠀
Будьте обережними зі словами «швець» та «жнець», адже вони можуть мати різні значення. Коли ці слова вживаються як назви професій, вони матимуть інші форми кличного відмінка, ніж коли виступають в ролі прізвищ.
⠀
До людей із відповідними прізвищами слід звертатися «Швецю» і «Кравцю», а ось до людей, що працюють у відповідних ремеслах, правильно звертатися «шевче» і «женче». Ідентифікувати значення слова можна за великою чи малою літерою на початку.
⠀
✅ Правильно:
Рядовий Швецю, наказую вам негайно повернутися в стрій!
⠀
❌ Неправильно:
Рядовий Шевче, наказую вам негайно повернутися в стрій!
⠀
Будьте обережними зі словами «швець» та «жнець», адже вони можуть мати різні значення. Коли ці слова вживаються як назви професій, вони матимуть інші форми кличного відмінка, ніж коли виступають в ролі прізвищ.
⠀
До людей із відповідними прізвищами слід звертатися «Швецю» і «Кравцю», а ось до людей, що працюють у відповідних ремеслах, правильно звертатися «шевче» і «женче». Ідентифікувати значення слова можна за великою чи малою літерою на початку.
⠀
✅ Правильно:
Рядовий Швецю, наказую вам негайно повернутися в стрій!
⠀
❌ Неправильно:
Рядовий Шевче, наказую вам негайно повернутися в стрій!
Стосовно проблем при відмінюванні слова «Сибір»
Слово «Сибір», що позначає великий за розмірами регіон на півночі Азії, є проблемним для багатьох носіїв української мови, коли йдеться про його відмінювання. По-перше, в родовому відмінку правильно «Сибіру», а не «Сибіра». За це відповідає спеціальне правило, згідно з яким географічні назви чоловічого роду II відміни (ох, дітлахи, ви й не уявляєте, наскільки все було простіше з мовою за моїх часів…) мають закінчення «а» лише у випадку, якщо наголос у них падає на закінчення: Дніпра, Збруча, Смотрича.
Також у місцевому відмінку, згідно з сучасними словниками, правильно «у/на Сибіру», а не «у/на Сибірі».
✅ Правильно:
Ми, Ханенки, у Сибіру живемо вже трьома поколіннями, за «злочинні» вчинки нашого діда.
❌Неправильно:
Ми, Ханенки, у Сибірі живемо вже трьома поколіннями, за «злочинні» вчинки нашого діда.
Слово «Сибір», що позначає великий за розмірами регіон на півночі Азії, є проблемним для багатьох носіїв української мови, коли йдеться про його відмінювання. По-перше, в родовому відмінку правильно «Сибіру», а не «Сибіра». За це відповідає спеціальне правило, згідно з яким географічні назви чоловічого роду II відміни (ох, дітлахи, ви й не уявляєте, наскільки все було простіше з мовою за моїх часів…) мають закінчення «а» лише у випадку, якщо наголос у них падає на закінчення: Дніпра, Збруча, Смотрича.
Також у місцевому відмінку, згідно з сучасними словниками, правильно «у/на Сибіру», а не «у/на Сибірі».
✅ Правильно:
Ми, Ханенки, у Сибіру живемо вже трьома поколіннями, за «злочинні» вчинки нашого діда.
❌Неправильно:
Ми, Ханенки, у Сибірі живемо вже трьома поколіннями, за «злочинні» вчинки нашого діда.
