​​Внук, унук чи онук?

Внук походить від праслов. vъnukъ. Як це властиво українській мові, відбувається чергування префіксів у — в задля милозвучності, де у зазвичай вживаємо на початку речення та після приголосного, а в — після голосного звука. Онук фонетично утворився із вищезгаданого праслов'янського слова.

✅ До бабусі на літо приїхали внуки.

✅ Унуки мої, ходіть їсти, я вам пиріжків напекла.

✅ Онук діда Степана був старанною дитиною.

​​Що таке "насподі?"

Спід — нижня частина чогось. Слово походить від праслов. spodъ, що означало низ. Так утворилося слово спідниця. Раніше вважалося, що вона повинна бути довгою, до самої землі.
Насподі — прислівник, що означає внизу; на дні чогось.

✅ Насподі бочки я намацав два яблука.

✅ На дні бочки я намацав два яблука.

​​ВУЗ чи ВНЗ?

Ні так, ні сяк.

Торік 25 квітня Кабмін замінив термін «вищий навчальний заклад» (ВНЗ) на «заклад вищої освіти» (ЗВО), що відповідає Закону «Про освіту».

Що ж стосовно «ВУЗ», то це калька російської абевіатури «высшее учебное заведение».

У неофіційних документах краще взагалі користуватися словом «виш» – скорочення «вища школа».

✅ Правильно:
І вчився він у Києві в одному з вишів.

❌ Неправильно:
І вчився він у Києві в одному з вузів.

​​Як ще можна називати гральні кубики?

Може здатися, що дослівно по-нашому російський вираз «игральные кости» перекласти не можна. Не будуть же це гральні кістки.

Однак наша мова має власне слово «кості», а тому можна застосувати його і до кубиків.

Із уст українця можна почути також запозичене з англійської дайси (dice), але навіщо нам ще одне слово, якщо ми вже маємо три власні: кісточки, кості та кубики.

✅ Правильно:
Дістав козак гральні кубики та й давай із чортом грати.

✅ Правильно:
Дістав козак гральні кості та й давай із чортом грати.

​​По місті або по місту: чи правильно співав Кузьма Скрябін?

Андрій Кузьменко, більш відомий під псевдо Кузьма Скрябін, залишив нам пісню «Танець пінгвіна», в одному з рядків якої співається «Коли я ходжу по місті…» Та чи правильна така форма? Хіба не краще «по місту»?

Насправді правильними є обидва варіанти, так само як і в багатьох інших виразах: «по селу» / «по селі», «по небу» / «по небі», «по крилу» / «по крилі». Альтернативи немає лише у випадках, коли з «по» вживаються слова на позначення часу: «по полудні», «по закінченні» тощо.

✅ Правильно:
Я піду додому і впаду на ліжко мертвим сном по закінченні цього шаленого рок-концерту.

❌ Неправильно:
Я піду додому і впаду на ліжко мертвим сном по закінченню цього шаленого рок-концерту.

​​Чоловік чи мужчина?

У словах з коренем -муж- немає нічого поганого. Ми ж навіть маємо цілком нашу «мужність».

До того ж словники фіксують значення і «мужчина» (проте як рідковживане і розмовне), і навіть «мужик» (але як застаріле та розмовне).

До речі, тільки в нашій мові з множини «люди» утворилася однина «людина». В решті слов'янських мов так і лишилося: множина – люди, однина – чоловік. До появи людини українці користувалися словом «мужик».

Отже, в розмові можна вживати і «мужик», і «мужчина». В решті випадків – «чоловік».

✅ Правильно:
За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік.

❌ Лише в розмові:
За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий мужчина.

​​Жа́люзі чи жалюзі́?

Слово походить від французького jalousie, що означає «заздрість, ревнощі». Згідно з народними переказами, виходячи з дому, ревниві французи зашторювали вікна спеціальними пристроями, щоб інші не дивилися на їхніх красунь дружин.
Запам'ятайте: у французькій мові всі наголоси на останній склад, тому правильно говорити жалюзі́, як це звучить мові оригіналу.

✅ Правильно:
Місячне сяйво пробивається крізь жалюзі́.

❌ Неправильно:
Ми купили нові жа́люзі.

​​Плаття чи сукня?

В українській мові є обидва слова. Не варто цуратися іменника "плаття". Воно походить від давньоруської, де платъ означало шматок тканини. Також не забувайте про "сукенку". Це слово, як і "сукня", походить від іменника сукно, тобто полотно.

✅ Правильно:
Сьогодні я одягну своє найкраще плаття.

✅ Правильно:
Ця сукня їй так пасує!

​​Видання́ чи вида́ння?

Іменники середнього роду другої відміни (тобто ті, при відмінюванні яких не з'являється суфікс -ят-), що закінчуються на -я, зазвичай мають наголос на передостанній склад: чита́ння, коха́ння, зітха́ння, вида́ння.
Винятком є слова вподо́бання, очíкування, зіста́влення тощо.

✅ Правильно:
Я тримаю у руках перше вида́ння "Кобзаря".

❌ Неправильно:
Мене приголомшило поє́днання кольорів у цьому інтер’єрі.

​​Просити чи прохати? Просю чи прошу?

Слово «просити» походить від праслов'янського prositi. Прохати — одна із пізніше утворених фонетичних форм. Обидва є гідними вживання, але зазвичай перевагу надають першому.
У першій особі однини теперішнього часу в дієслові «просити» відбувається чергування с та ш. Не чергувати — риса деяких говорів, але зовсім не літературної мови.

✅ Правильно:
Не прохай зробити те, що можеш сам.

✅ Правильно:
Він такий впертий, ніяк не впросиш.

❌ Неправильно:
Віддай мені льодяник, просю тебе.

​​Як писати «раз/у/раз» та «рік/у/рік»

Сталі граматичні сполуки на кшталт «раз у раз», «день у день», «рік у рік» в українській мові пишуться окремо. За своєю структурою такі вирази складаються з двох іменників та прийменника між ними. Оскільки іменник є самостійною частиною мови, то орфографічне скріплення його зі службовим прийменником не є доцільним.
Але ось «всього-на-всього» пишеться з двома дефісами, адже в цьому виразі немає іменників.

✅ Правильно:
Ми падали на коліна, або навіть горілиць, але раз у раз підіймалися й ішли далі.

❌ Неправильно:
Ми падали на коліна, або навіть горілиць, але раз-у-раз підіймалися й ішли далі.

​​Яка різниця між словами «дипломат» і «дипломант»?

Слова «дипломат» та «дипломант» відрізняються один від одного всього єдиним звуком, проте мають кардинально різні значення. Дипломат — це політичний термін, що називає особу, яка має службові повноваження для зносин з іноземними державами.

А ось слово «дипломант» має два значення, при цьому дуже близькі. Дипломантом називають або особу, що працює над дипломною роботою, або особу, що вже здобула диплом за свої старання.

✅ Правильно:
Цьогоріч наш штаб підготував одинадцять дипломатів на замовлення Міністерства закордонних справ.

❌ Неправильно:
Цьогоріч наш штаб підготував одинадцять дипломантів на замовлення Міністерства закордонних справ.

​​Являтися чи бути?

Дієслово являтися — синонім спільнокореневого з’являтися й має такі значення: приходити куди-небудь; появлятися, показуватися десь; ставати наявним.
Помилково використовувати замість «бути».

✅ Правильно:
Чого являєшся мені у сні?

❌ Неправильно:
Шевченко являється найвидатнішим українським письменником.

​​Що не так у реченні «Мій дім знаходиться на правому березі Дніпра»?

Основне значення дієслова «знаходитися» — бути виявленим у результаті пошуку. Наприклад, знайшлися загублені папери. Але тут ні про яке віднайдення не йдеться, тому краще сказати «Мій дім розташований на правому березі Дніпра» або «Мій дім — на правому березі Дніпра».
В інших випадках також можна використовувати слова перебувати, бути, міститися, рідше — лежати.

✅ Правильно:
Мій дім розташований на правому березі Дніпра.

❌ Неправильно:
Мій дім знаходиться на правому березі Дніпра.

​​Аудиторія чи авдиторія?

Нова редакція правопису нормує подвійне передавання дифтонга au грецького та латинського походження: аудиторія та авдиторія, аудієнція та аудієнція. Але невже все так просто?
Насправді "в" перед приголосною та в кінці слова вимовляється як щось середнє між звуками у та в. Його називають нескладовим "у". Білоруська навіть має спеціальну букву для позначення цього слова, а саме ў. Так само й у слові "авдиторія" присутній цей звук. Оглушення в до ф перед приголосним та в кінці слова властиве російській, але у жодному разі не українській.

✅ Правильно:
Уроки математики відбудуться в п'ятій авдиторії.

✅ Правильно:
Уроки математики відбудуться в п'ятій аудиторії.

​​Безплатний і безкоштовний: у чім різниця?

На жаль, ці прикметники часто плутають, а буває, що відмовляються від першого через нібито суржик.
Власне, прикметник «платний» означає «той, за якого платять». Тоді безплатний — який не потребує оплати. А синонімами до слова «коштовний» є «цінний, дорогий». Звідси безкоштовний — який не має ціни, не потребує затрат. Безплатними можуть бути товари, послуги, а безкоштовними — загальнодоступні блага, як повітря, сонячна енергія тощо.

✅ Правильно;
Для пільговиків навчання — безплатне!

❌ Неправильно:
Для пільговиків навчання — безкоштовне!

​​Як правильно взимку: трохи замерзнути чи змерзнути?

Сьогодні поговоримо про те, як українською мовою правильно описати відчуття холоду. Правильно вжити варіант «змерзнути», адже слово «замерзати» радше вживається щодо продуктів харчування, води чи будь-яких предметів, що покриваються льодом.

А ось слово «змерзати» стосується живих організмів, які відчувають холод. Звичайно, якщо вам десь зустрінеться людина, повністю покрита кригою, то казати, що вона «змерзла», буде несправедливо м’яко.

✅ Правильно:
Кохана, візьми-но моє твідове пальто, я ж бачу, що ти добряче змерзла.

❌ Неправильно:
Кохана, візьми-но моє твідове пальто, я ж бачу, що ти добряче замерзла.

​​Чи можна їсти минулорічний салат?

Наша мова має коротке слово на заміну довгому «минулого року» – це торік. Від цього слова можна утворити легке «торішній», яке значно краще за довге «минулорічний».

Тож віддавайте перевагу коротким формам «торік» і «торішній», а до минулого року вдавайтеся, наприклад, для уникнення повтору слів.

І боронь боже говорити «прошлогодній» – це вже суржик.

✅ Правильно:
Мовчки їж торішній салат.

❌ Неправильно:
Мовчки їж прошлогодній салат.

​​Якщо я в шоці, то чи можу я бути у жасі?

Часом добір українського відповідника російському виразу звучить карикатурно.

Вирази «я в жасі» або «я в шоці» є дослівним перекладом російських зворотів «я в ужасе», «я в шоке» без жодного огляду, як ці вирази звучать по-нашому.

Наші відповідники: «мене взяв жах» і «мене взяв шок».

✅ Правильно:
Побачила Юнона з неба, що пан Еней на поромах; а то шепнула сука Геба... Юнону взяв великий жах!

❌ Неправильно:
Побачила Юнона з неба, що пан Еней нізвідки взявся; а то шепнула сука Геба... Юнона, бідна, в жасі!

​​Чи може дякую бути великим?

Словник не фіксує слово «дякую» взагалі. Отже, це дієслово «дякувати» теперішнього часу першої особи однини. Тому і поєднання «велике дякую» з погляду граматики хибне.

З дієсловом парується прислівник, а не прикметник. Може бути, наприклад, «щиро дякую», «дуже дякую», а щодо великого, то тут ліпше вдатися до вдячности, дяки тощо. Себто «велика дяка», «велика вдячність» – хай навіть важко уявити великі розміри чогось абстрактного, але ж ніхто не скасовував переносних значень.

✅ Правильно:
Щиро тобі дякую, що допоміг розібратися в цьому питанні.

❌ Неправильно:
Велике тобі дякую, що допоміг розібратися в цьому питанні.