У 2024 році ці категорії разом склали 0,33% українського експорту харчових продуктів до ЄС.
Тому це варто оцінювати радше, як символічний крок.
Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни, на фоні більш інтенсивної торгівлі України з ЄС, частка експорту до Китаю впала з 15% до 10%.
Торгівля із найважливішим партнером — ЄС, може скоротитися у разі зупинки безмитного режиму у червні.
Серед запрошених спікерів Тарас Качка, заступник міністра економіки та торговий представник України, представники бізнесу та експерти.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15👍10✍5👀5
Наразі США запровадили тарифні мита проти Канади, Мексики, ЄС та Китаю. Усі ці країни відповіли дзеркальними заходами, встановивши мита на американський імпорт.
Про це говорили в останньому випуску подкасту «Що з економікою?» з заступником директора Dragon Capital Сергієм Фурсою.
«Головна загроза для світової та американської економіки — не самі тарифи, а невизначеність. Коливання та очікування лише погіршують ситуацію.
До того ж у Лондоні та Нью-Йорку вже говорять про те, що через непевність компанії відкладають угоди й відтерміновують IPO (первинне публічне розміщення акцій). Це тривожний сигнал», 一 пояснює Фурса.
Простими словами, тариф — це додатковий податок на імпортовані товари. Його сплачують не експортери, а американські імпортери, що, своєю чергою, підвищує ціни для споживачів.
Якщо США введуть тарифи на автомобілі з Мексики та Китаю, подорожчають не лише імпортні, а й американські авто через зростання вартості комплектуючих.
Тарифи можуть принести короткострокові вигоди окремим галузям, але в довгостроковій перспективі їхній вплив буде негативним.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
✍19😁12👍7💯4😢1🗿1
Український експорт ІТ-послуг у січні скоротився на 21% і склав $489 млн. Ця сума вперше менша ніж півмільярда доларів із лютого 2021 року.
Також, у другій половині 2024 року ринок праці в ІТ продовжив скорочуватися: топ-50 компаній втратили 1,4% працівників, а загальна кількість фахівців зменшилася до 79 388. Від початку повномасштабного вторгнення галузь втратила понад 20 000 робочих місць.
Графік із нашого щомісячного огляду економіки, який ми презентуємо вже сьогодні.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😭30👍5🤷♂3😁3❤2😱2😨1
У середу набули чинності нові мита Трампа на сталь та алюміній, однак такі тарифи він запроваджує не вперше. Reuters опублікували цікавий матеріал про те, якими були наслідки тарифів Трампа на сталь та алюміній у 2018 році для економіки США.
▪️ У перші роки адміністрації Трампа ціни на алюміній і сталь зростали, але введення тарифів спричинило ще стрімкіший стрибок. Протягом місяця після запровадження мит у березні 2018 року сталь у США подорожчала на 5%, а алюміній — на 10%. Згодом ціни почали знижуватися, але розрив із світовими залишався більшим, ніж до введення тарифів. Американська сталь повернулася до рівня, що передував тарифам, лише в січні 2019 року.
▪️ Поступове зниження цін було частково зумовлене зростанням внутрішнього виробництва. Мита тимчасово збільшили виплавку сталі на 6 млн тонн, а алюмінію - на 350 тис. тонн. Але підвищення цін призвело до вищих витрат для галузей виробництва, будівництва та транспорту, що, в свою чергу, уповільнило подальше зростання.
▪️ Створення робочих місць було неоднозначним. Зайнятість у металургії США зросла на 5-6% у період 2017-2019. Однак, як і у випадку з виробництвом металу, цих досягнень було недостатньо, щоб підтримати робочі місця у разі зниження попиту, як це сталось під час пандемії.
▪️ У 2018 році тимчасова підтримка металургії США обернулася вищими цінами, що вдарило по залежних від металу галузях. Ймовірно, цього разу ефект буде схожим. До того ж нові мита ще жорсткіші — вони передбачають вищі ставки та охоплюють не лише сировину, а й готову металеву продукцію.
Детальніше - у статті.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21💯3❤2🔥1
За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, українська економіка може втратити близько €3 млрд, якщо постачання нашої продукції до ринку ЄС припиниться — про це на нашій події розповіла Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27❤7🤡1
Про це пише Financial Times, переказуємо головне:
▪️ Індекс споживчих настроїв Мічиганського університету в березні впав з 64,7 до 57,9 — це третє зниження поспіль і найгірший показник з листопада 2022 року.
▪️ Інфляційні очікування на наступний рік підскочили до 4,9%, найвищого значення з кінця 2022-го. А довгострокові піднялись з 3,5% до 3,9%, що стало рекордом з 1993 року.
▪️ Інфляція в лютому сповільнилась до 2,8% у річному вимірі (порівняно з 3% у січні), але споживачі все більше занепокоєні економічною політикою Трампа.
▪️ Побоювання щодо нових тарифів підштовхнули американців до завчасних покупок. Продажі товарів тривалого користування (наприклад, авто, побутова техніка) у листопаді-січні зросли більш ніж на 4% в річному вимірі — вдвічі швидше, ніж перед виборами.
На відміну від США, економічні очікування українців покращуються, хоча досі не досягли позитивного рівня.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍26❤5😁1
У 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт. У 2024 році безмитний режим продовжили, але вже з лімітом на низку товарів, таких як цукор чи птицю.
Чинні домовленості завершуються у червні, та офіційних підтверджень їх продовження немає.
Тарас Качка, заступник міністра економіки України:
«Між Україною і ЄС питання полягає винятково в аграрній продукції. І тут справді інтрига – що буде після завершення автономних торговельних заходів, чи вони будуть продовжені. Єврокомісія задекларувала, що їх не треба продовжувати, ми проведемо переговори по статті 29 Угоди про асоціацію. Зараз ми чекаємо позиції ЄС, яка ще не сформульована.
З точки зору балансу ринків та продовольчої безпеки ЄС більше за все зацікавлений у збереженні повної лібералізації торгівлі з Україною, але політично не все так просто. Це питання більш політичне, ніж економічне. Україна ще має резерв часу, щоб знайти конструктивне рішення: 9 квітня у Брюсселі буде засідання Ради асоціації – там можливо будуть певні домовленості».
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу):
«За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько €3 млрд, якщо наша продукція не буде постачатись на ринок ЄС. А часу для того, щоб диверсифікувати експорт на треті ринки буде недостатньо.
Для нас найгіршим варіантом буде повернення до режиму торгівлі, який діяв у 2021 році. Він не відповідав ані реальним обсягам виробництва та експорту з української сторони, ані споживчим потребам всередині ЄС. Ми часто говоримо про чутливі товари, такі як цукор, птиця та яйця. Якщо подивитися на статистику, то частка української продукції на європейському ринку, особливо у споживчому секторі, не перевищує 2-3%.
Загалом, наш вплив на європейський ринок є незначним, якщо не мізерним. Водночас, хотілося б, щоб асоціації, які споживають українську продукцію, активніше висловлювали свою позицію та мали вагоміший голос».
Катерина Співакова, директор з комунікацій та взаємодії з урядом Kernel:
«Європа наразі – це приблизно 40% нашого експорту. Оскільки європейські ринки є доволі вже збалансованими, ми фактично замістили російський продукт, який вийшов».
Частка Європи в структурі експорту компанії Kernel з початку повномасштабної війни суттєво зросла: по зернових – з 27% до 52%, по олії наливом – з 15% до 30%, по бутильованій олії – з 18% до 42%.
Олег Нів’євський, доцент Kyiv School of Economics/Freie University Berlin:
«В окремі місяці після 2022 року український цукор становив до 50% імпорту Європейського Союзу. В середньому ця частка складала близько 35%.
Однак це аж ніяк не означає, що ми завдали шкоди європейському бізнесу чи порушили ринок. Навпаки, наш експорт допоміг стабілізувати ціни в ЄС, оскільки в той період спостерігався неврожай цукрових буряків.
І це стосується не лише цукру. Аналогічна ситуація спостерігалася щодо кукурудзи, інших зернових, курятини та навіть молочних продуктів. Очевидно, що зростання експорту свідчить про високу потребу в українській продукції на європейському ринку.
Тому логічно, що економічний фактор має зіграти нам на руку, аби ми могли й надалі працювати в умовах ліберального торговельного режиму».
📌 Подивитись подію в записі можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
✍11😢5👍3😁3❤2
У нашому останньому подкасті з заступником голови НБУ Олексієм Шабаном говорили про те:
▪️ Як змінилася система платежів через IBAN
▪️ Яка пропускна здатність НБУ на день
▪️ Чи витіснять цифрові гроші паперову валюту
Декілька цікавих цитат:
▪️ Про структуру системи електронних платежів:
«За добу в системі електронних платежів Національного банку в середньому проходить 1,3 млн платежів на суму близько 658 млрд грн. Ми можемо виконувати в 10 разів більше платежів.
Найбільше проходить платежів до 1 тис. грн – 40% за кількістю, але це лише 1% за сумою. А платежі понад 100 тис. грн становлять 5% за кількістю, але 98,5% за сумою».
▪️ Про цифрові гроші (е-гривню).
95% усіх карткових операцій в Україні – це оплати, а не зняття готівки. Чи стане е-гривня повноцінною альтернативою готівці? Це питання, яке наразі вивчає НБУ.
Закон про платіжні послуги вже закріпив е-гривню як третю форму національної валюти – поряд із готівкою та безготівковими коштами.
НБУ ще не ухвалив рішення про емісію, але планує пілотні випробування за участю реальних користувачів, бізнесу та державних установ.
«Зараз ми в пошуку технологічного провайдера, який допоможе нам реалізувати таку платформу. Ми працюємо і маємо підтвердження в зацікавленості від декількох українських банків.
Ми хочемо розуміти, чи виконує е-гривня функції грошей. Наскільки вона зручна, наскільки ті програмовані функції зайдуть як громадянам, так і бізнесу, і державним органам – Пенсійному фонду, Міністерству соцполітики, можливо Державному казначейству. Наскільки це спростить для них їхні процеси та адміністрування».
🤪 Скрин з нашого YouTube (слухайте наш подкаст там та на всіх інших подкаст-платформах).
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁20👍7🤡6🤔1
Без роботи залишався кожен сьомий українець 一 підсумки 2024 року
👉 Представляємо спецвипуск Трекеру економіки — більше 20 інтерактивних графіків з ключовими показниками української економіки за минулий рік та коментарями експертів.
Отже, у 2024 році середній рівень безробіття зменшився до 14,3% (у 2023 році – 17,4%, у 2022-му – 18,5%).
▪️ Ринок праці залишався нерівномірним: вакансій було багато, а безробіття все ще залишалося високим. Бізнесу критично не вистачає робочої сили.
▪️ Дефіцит кадрів стимулював зростання реальних зарплат. Компанії активніше залучали жінок, студентів і літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки.
Втім, перенавчання потребує часу, а кількість робочої сили й далі скорочується через мобілізацію та виїзд людей за кордон.
Тому диспропорції на ринку праці збережуться й у найближчі роки.
Графік 一 спецвипуск Трекеру економіки за рік. Щоб отримувати щомісячні оновлення Трекеру, поставте галочку за словом підписатися.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Отже, у 2024 році середній рівень безробіття зменшився до 14,3% (у 2023 році – 17,4%, у 2022-му – 18,5%).
▪️ Ринок праці залишався нерівномірним: вакансій було багато, а безробіття все ще залишалося високим. Бізнесу критично не вистачає робочої сили.
▪️ Дефіцит кадрів стимулював зростання реальних зарплат. Компанії активніше залучали жінок, студентів і літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки.
Втім, перенавчання потребує часу, а кількість робочої сили й далі скорочується через мобілізацію та виїзд людей за кордон.
Тому диспропорції на ринку праці збережуться й у найближчі роки.
Графік 一 спецвипуск Трекеру економіки за рік. Щоб отримувати щомісячні оновлення Трекеру, поставте галочку за словом підписатися.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16✍8❤2🙏2🔥1🦄1
Беремо і вітаємо 🎉
Сьогодні ПриватБанк святкує своє 33-річчя 一 дякуємо їм за підтримку.
Нагадаємо, що Приват підтримує два продукти ЦЕС: Трекер економіки та подкаст «Що з економікою?»
Підтримуючи нас, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.
👉 Ми, у свою чергу, можемо розповідати про українську економіку через експертні розмови та візуалізацію даних.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Сьогодні ПриватБанк святкує своє 33-річчя 一 дякуємо їм за підтримку.
Нагадаємо, що Приват підтримує два продукти ЦЕС: Трекер економіки та подкаст «Що з економікою?»
Підтримуючи нас, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤27👍16🥰1
НБУ може змінити дизайн монет 1 та 2 гривні, щоб їх було легше розрізняти
У 2021 році Національний банк України отримав чимало скарг на те, що монети номіналом 1 і 2 гривні надто схожі між собою.
👉 Ось що про це розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан в нашому останньому подкасті:
🎧 Слухайте наш подкаст на усіх подкаст-платформах (також на сайті ЦЕС доступні текстові розшифровки). Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У 2021 році Національний банк України отримав чимало скарг на те, що монети номіналом 1 і 2 гривні надто схожі між собою.
«До нас звертались і організації, і асоціації людей з інвалідністю. Ми створили робочу групу, до якої увійшли не лише представники Національного банку, а й члени цих асоціацій. Провели фокус-групи, обговорили можливі зміни в дизайні однієї з монет – 1 або 2 гривень. Однак повномасштабна війна призупинила цей процес. Впевнений, що після стабілізації ситуації ми повернемося до цього питання.
Загалом оновлення банкнотно-монетного ряду – це безперервний процес для всіх центральних банків, і Національний банк України не є винятком».
🎧 Слухайте наш подкаст на усіх подкаст-платформах (також на сайті ЦЕС доступні текстові розшифровки). Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍40🤷♂9✍3😁2🥴2
Як передати Україні російські активи і не «викликати занепокоєння» європейців?
Європейські країни стурбовані тим, що повна передача на користь України російських активів на $300 млрд може суперечити міжнародному праву.
💸 Нагадуємо, що відсотки від заморожених російських активів уже працюють на Україну через механізм ERA. Це кредит на $50 млрд, забезпечений майбутніми доходами від цих активів для підтримки українського бюджету.
🧐 American Enterprise Institute, як вихід із ситуації, пропонує механізм «репараційної позики» під заставу російських активів, який буде можливо юридично легалізувати.
Коротко про це з їх листа для Financial Times:
▪️ Україна може отримати кредит на $300 млрд (стільки ж, скільки заморожених росактивів) від їхніх власників. Під заставу вона надасть своє право вимагати репарації від Росії.
▪️ Міжнародна Компенсаційна комісія оцінить збитки, завдані війною, і визначить, скільки Росія має заплатити Україні.
▪️ Якщо Росія відмовиться платити, кредитори зможуть вимагати гроші, використовуючи заставу. Таким чином, вони отримають право конфіскувати заморожені активи.
▪️ Цей механізм базується на двох основних правових принципах: по-перше, країни зобов’язані виплачувати репарації за незаконне вторгнення в іншу державу.
По-друге, кредитори можуть зарахувати активи боржника в рахунок його боргів.
👉 Нагадаємо, що раніше ми вже пояснювали, чому економічні аргументи проти конфіскації російських активів не витримують критики.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Європейські країни стурбовані тим, що повна передача на користь України російських активів на $300 млрд може суперечити міжнародному праву.
Коротко про це з їх листа для Financial Times:
▪️ Україна може отримати кредит на $300 млрд (стільки ж, скільки заморожених росактивів) від їхніх власників. Під заставу вона надасть своє право вимагати репарації від Росії.
▪️ Міжнародна Компенсаційна комісія оцінить збитки, завдані війною, і визначить, скільки Росія має заплатити Україні.
▪️ Якщо Росія відмовиться платити, кредитори зможуть вимагати гроші, використовуючи заставу. Таким чином, вони отримають право конфіскувати заморожені активи.
▪️ Цей механізм базується на двох основних правових принципах: по-перше, країни зобов’язані виплачувати репарації за незаконне вторгнення в іншу державу.
По-друге, кредитори можуть зарахувати активи боржника в рахунок його боргів.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27✍6❤3🙏2👎1
Що з економікою?
Сьогодні росіяни вдарили по друкарні видавництва Vivat у Харкові, відомо про загиблих і поранених працівників. Історично у місті зосереджено найбільший в Україні поліграфічний кластер. Наприклад, видавництво «Ранок» минулого року надрукувало 4,2 млн книжок.…
Відновлення відбулось за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.
Найцікавіші цитати у дописі.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤70👍11⚡9🤯3👏2🔥1🤔1
🏠 Яким був ринок нерухомості у 2024 році?
Переказуємо цікаве з дослідження OLX:
🏡 Оренда:
▪️ Медіанна ціна оренди квартир за рік підскочила на 20%, досягнувши 12 000 грн. Пропозиція зменшується, а попит зростає — у середньому 11 відгуків на одне оголошення.
▪️ Найдорожче орендувати трикімнатні квартири у Києві (50 000 грн, +39%), а найбільші стрибки цін — в Одесі (+72%) та Сумах (+120%).
🏠 Купівля:
▪️ Попит на купівлю житла у 2024 році сягнув 75% від рівня 2021-го (у 2022 році було 63%). Водночас, ціни зростають у більшості міст, особливо в західних та центральних областях.
▪️ Київ залишається найдорожчим містом, за ним — Львів та Ужгород. Найбільше подорожчали квартири в Рівному, Луцьку та Житомирі (від 7 до 29%).
▪️ Оголошень про продаж квартир на вторинному ринку стало на 5% більше. Найбільше зростання зафіксоване для двокімнатних (+8%) та трикімнатних (+5%) квартир. При цьому медіанна вартість житла у доларах майже не змінилася (-1%), лише трикімнатні подешевшали на 4%.
▪️ У середньому по країні потрібно 12-13 років орендувати однокімнатну квартиру, щоб витрати дорівнювали її купівлі на вторинному ринку. Найвигідніші умови в Ужгороді, Дніпрі, Луцьку та Сумах, де купівля окупається менш ніж за 10 років.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Переказуємо цікаве з дослідження OLX:
▪️ Медіанна ціна оренди квартир за рік підскочила на 20%, досягнувши 12 000 грн. Пропозиція зменшується, а попит зростає — у середньому 11 відгуків на одне оголошення.
▪️ Найдорожче орендувати трикімнатні квартири у Києві (50 000 грн, +39%), а найбільші стрибки цін — в Одесі (+72%) та Сумах (+120%).
▪️ Попит на купівлю житла у 2024 році сягнув 75% від рівня 2021-го (у 2022 році було 63%). Водночас, ціни зростають у більшості міст, особливо в західних та центральних областях.
▪️ Київ залишається найдорожчим містом, за ним — Львів та Ужгород. Найбільше подорожчали квартири в Рівному, Луцьку та Житомирі (від 7 до 29%).
▪️ Оголошень про продаж квартир на вторинному ринку стало на 5% більше. Найбільше зростання зафіксоване для двокімнатних (+8%) та трикімнатних (+5%) квартир. При цьому медіанна вартість житла у доларах майже не змінилася (-1%), лише трикімнатні подешевшали на 4%.
▪️ У середньому по країні потрібно 12-13 років орендувати однокімнатну квартиру, щоб витрати дорівнювали її купівлі на вторинному ринку. Найвигідніші умови в Ужгороді, Дніпрі, Луцьку та Сумах, де купівля окупається менш ніж за 10 років.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
✍18👍6😢2
Чому українці залишаються в Україні?
Ми в ЦЕС багато досліджували настрої українських біженців за кордоном. За нашими оцінками, з початку повномасштабного вторгнення за межі країни виїхало 5,2 млн українців.
Водночас близько 31 млн осіб залишаються в Україні. Якщо для більшості чоловіків існують правові обмеження на виїзд, то жінки переважно приймають це рішення самостійно.
👩 Цього разу ми вирішили з’ясувати, що мотивує жінок залишатися в Україні попри війну? Скільки з них планують виїхати найближчим часом і що може стати вирішальним фактором для виїзду за кордон?
👉 Відповіді на ці питання ми презентуємо у спільному з колегами дослідженні «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати».
Коли: 28 березня о 10:00 (початок реєстрації о 9:30) офлайн у Києві та онлайн у Zoom. Точну адресу надішлемо зареєстрованим учасникам.
Для учасників події офлайн, які проживають не в місті Києві та Київській області передбачена компенсація витрат на транспорт та готель.
🔗 Реєстрація на захід обов’язкова за посиланням.
Запрошені спікери:
▪️ Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України (участь уточнюється);
▪️ Ілона Гавронська, заступниця міністра національної єдності України;
▪️ Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ми в ЦЕС багато досліджували настрої українських біженців за кордоном. За нашими оцінками, з початку повномасштабного вторгнення за межі країни виїхало 5,2 млн українців.
Водночас близько 31 млн осіб залишаються в Україні. Якщо для більшості чоловіків існують правові обмеження на виїзд, то жінки переважно приймають це рішення самостійно.
👩 Цього разу ми вирішили з’ясувати, що мотивує жінок залишатися в Україні попри війну? Скільки з них планують виїхати найближчим часом і що може стати вирішальним фактором для виїзду за кордон?
Коли: 28 березня о 10:00 (початок реєстрації о 9:30) офлайн у Києві та онлайн у Zoom. Точну адресу надішлемо зареєстрованим учасникам.
Для учасників події офлайн, які проживають не в місті Києві та Київській області передбачена компенсація витрат на транспорт та готель.
Запрошені спікери:
▪️ Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України (участь уточнюється);
▪️ Ілона Гавронська, заступниця міністра національної єдності України;
▪️ Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍26😁14✍3🔥1
🚬 Президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби
В закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.
За цей час бюджет недоотримав близько 2 млрд грн.
👉 Ось що про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай.
«Дотисли всі разом, вітаю! Хоча, схоже, наші партнери перш за все, але дякую усім, хто підписав петицію!
📌 Дві короткі ремарки:
1) Ціна пачки сигарет виросте не на 40 грн, а на 20-25 грн. (Чому так, пояснювали тут).
2) Бюджет втратив більше, ніж 2 млрд грн. Надходження від тютюнових акцизів у перші два місяці можуть вказувати на те, що тютюнщики активно форстолили, тобто накопичували запаси товару за "старими" акцизами. Тепер будуть економити. Перевіримо цю гіпотезу на горизонті кількох місяців.
Взагалі ця вся історія, на мій погляд, тягне на кримінальне провадження — шкода економічним інтересам держави завдана серйозна, і варто б розібратися, чому так сталося. У нас держслужбовці за копійки і дуже сумнівні склади злочину на допити ходять роками.
Але провадження, звісно, не буде. Не на часі. Тут (майже) без іронії, справді не на часі».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
В закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.
За цей час бюджет недоотримав близько 2 млрд грн.
«Дотисли всі разом, вітаю! Хоча, схоже, наші партнери перш за все, але дякую усім, хто підписав петицію!
📌 Дві короткі ремарки:
1) Ціна пачки сигарет виросте не на 40 грн, а на 20-25 грн. (Чому так, пояснювали тут).
2) Бюджет втратив більше, ніж 2 млрд грн. Надходження від тютюнових акцизів у перші два місяці можуть вказувати на те, що тютюнщики активно форстолили, тобто накопичували запаси товару за "старими" акцизами. Тепер будуть економити. Перевіримо цю гіпотезу на горизонті кількох місяців.
Взагалі ця вся історія, на мій погляд, тягне на кримінальне провадження — шкода економічним інтересам держави завдана серйозна, і варто б розібратися, чому так сталося. У нас держслужбовці за копійки і дуже сумнівні склади злочину на допити ходять роками.
Але провадження, звісно, не буде. Не на часі. Тут (майже) без іронії, справді не на часі».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍48✍8👏3❤2🔥1
Україна витратила 30% ВВП на оборону у 2024 році 一 це найвищий показник у світі
👉 Жодна інша країна світу не витрачає таку значну частину свого ВВП на оборону. Навіть Росія за доступною статистикою має нижчий показник.
Серед країн НАТО найбільшу частку ВВП на оборону спрямовують Польща (4,1%), Естонія (3,4%), Латвія (3,2%), Литва (2,9%) та Греція (3%).
Водночас вісім країн, зокрема Італія, Канада та Іспанія, досі не досягли мінімального порогу у 2%.
📊 Про це йдеться у спецвипуску нашого Трекеру економіки за рік.
Трекер економіки 一 це один з наших флагманських продуктів, де ми у форматі інтерактивних графіків відслідковуємо головні зміни в економіці країни.
Як і минулого року, ми підготували спеціальний річний випуск Трекеру, в якому зібрали найцікавіші дані про різні сектори української економіки за минулий рік — від ринку праці до бюджету.
Трекер виходить за підтримки ПриватБанку.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Серед країн НАТО найбільшу частку ВВП на оборону спрямовують Польща (4,1%), Естонія (3,4%), Латвія (3,2%), Литва (2,9%) та Греція (3%).
Водночас вісім країн, зокрема Італія, Канада та Іспанія, досі не досягли мінімального порогу у 2%.
Трекер економіки 一 це один з наших флагманських продуктів, де ми у форматі інтерактивних графіків відслідковуємо головні зміни в економіці країни.
Як і минулого року, ми підготували спеціальний річний випуск Трекеру, в якому зібрали найцікавіші дані про різні сектори української економіки за минулий рік — від ринку праці до бюджету.
Трекер виходить за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30❤8👀6👏3😁2🫡1
Що з економікою?
🚬 Президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби В закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.…
🚬 Не буде ніяких +40 гривень на пачку цигарок
Наскільки реально подорожчають цигарки пояснив у дописі наш старший економіст Юрій Гайдай.
«Бачу, треба ще раз про сигарети, і як вони подорожчають.
У 2024-му році мінімальний акциз на 1000 штук був 2517 грн. Оскільки законопроєкт 11090 не набув чинності з 1 січня, залишився в дії чинний графік підвищення акцизів, і мінімальний акциз зріс у 2025-му до 3020 грн за 1000 штук.
Тепер, після набуття чинності 11090 мінімальна ставка акцизу буде в євро, 78 євро за 1000 штук. Це 3510 грн. Тобто +490 грн.
👉 Це +9,8 грн на пачку! (UPD: насправді ще менше, бо курс для розрахунку береться станом на 01.07.2024). З ПДВ це +11,5 грн на пачку відносно чинних акцизів. Або +22-24 грн відносно 2024-го року.
Ніяких +40 грн і страшної тінізації через це не буде.
Та сама історія щоразу. Пам'ятаєте, яке виття було, коли акцизи на пальне підіймали? "Літр виросте на 20 грн! Буде колапс!!!!" І шо? Ціни майже не змінилися, бо приріст від акцизів, який мав бути значно менший, взагалі компенсував спад цін на нафту. Тільки автогаз подорожчав, бо там значні пільги нарешті відмінили.
Риночок може закочувати очі, скільки завгодно. Це їхня робота, їм це вигідно. Але шановні журналісти, візьміть калькулятор, відкрийте податковий кодекс і перевірте слова тих, у кого очевидний конфлікт інтересів. Це ваша робота».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Наскільки реально подорожчають цигарки пояснив у дописі наш старший економіст Юрій Гайдай.
«Бачу, треба ще раз про сигарети, і як вони подорожчають.
У 2024-му році мінімальний акциз на 1000 штук був 2517 грн. Оскільки законопроєкт 11090 не набув чинності з 1 січня, залишився в дії чинний графік підвищення акцизів, і мінімальний акциз зріс у 2025-му до 3020 грн за 1000 штук.
Тепер, після набуття чинності 11090 мінімальна ставка акцизу буде в євро, 78 євро за 1000 штук. Це 3510 грн. Тобто +490 грн.
Ніяких +40 грн і страшної тінізації через це не буде.
Та сама історія щоразу. Пам'ятаєте, яке виття було, коли акцизи на пальне підіймали? "Літр виросте на 20 грн! Буде колапс!!!!" І шо? Ціни майже не змінилися, бо приріст від акцизів, який мав бути значно менший, взагалі компенсував спад цін на нафту. Тільки автогаз подорожчав, бо там значні пільги нарешті відмінили.
Риночок може закочувати очі, скільки завгодно. Це їхня робота, їм це вигідно. Але шановні журналісти, візьміть калькулятор, відкрийте податковий кодекс і перевірте слова тих, у кого очевидний конфлікт інтересів. Це ваша робота».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍55✍9❤5🙈3💯1