🏦 Клієнти ПриватБанку витрачають вдвічі більше, ніж до повномасштабної війни

👉 Переказуємо основне з матеріалу Forbes, для якого коментував наш старший економіст Володимир Ланда:

Витрати клієнтів ПриватБанку (понад 19,2 млн активних користувачів) зросли за час повномасштабної війни більш ніж у два рази – з 470 млрд грн у 2021 році до 1,06 трлн грн у 2024-му. 

Що змінилося у витратах?

▪️ Продукти харчування: з 220,9 млрд грн → 466,4 млрд грн
▪️ Товари для здоров’я: з 28,7 млрд грн → 70 млрд грн
▪️ Ресторани: з 33,8 млрд грн → 67,8 млрд грн
▪️ Пальне: з 2,8% до 4,2% загальної структури витрат

При цьому cпоживчі звички українців залишилися практично без змін. Дається взнаки інфляція 一 рівень цін зріс на 45% за три роки, продукти подорожчали менше ніж на 60% за 2022–2024 роки, комуналка – на 42%, а от одяг та взуття фактично не змінилися в ціні.

Водночас середня зарплата за цей час зросла на майже 55% – з 14 194 грн у ІІІ кварталі 2021-го до 21 946 грн у ІІІ кварталі 2024-го. 

🛒 Що цікаво, витрати українців на продукти харчування залишаються суттєво вищими, ніж у інших країнах Європи. Наприклад, середній показник витрат на продукти в ЄС це 14%: від 8% у Ірландії до 25% у Румунії. За даними Держстату, цей показник в Україні досяг мінімуму за історію спостережень (45,9%) у 2021 році, відтоді офіційні дані не оновлювалися. 

«Але за даними платежів через POS-термінали ПриватБанку частка витрат на продовольчі товари продовжує скорочуватися. Це наслідок зростання реальних доходів громадян через структурне безробіття і дефіцит людського капіталу», 一 додає Володимир Ланда.

⛽️ Єдина категорія витрат, частка якої суттєво зросла – пальне: з 2,8% до 4,2%. У грошовому еквіваленті це 13,2 млрд грн у 2021 році та 44,5 млрд грн у 2024-му. Ключова причина зростання вартості пального – знищення інфраструктури цілеспрямованими російськими атаками. Крім того, активні бойові дії збільшили потребу в мобільності як серед військових, так і в тилу.

Що кажуть ці дані про відновлення економіки? У 2022 році через російське вторгнення економіка впала на 28,8%. Повністю компенсувати це поки що неможливо. Деякі галузі відновлюються швидше, але споживання – це не єдиний показник.

💳 Додамо, що дані ПриватБанку не показують витрати українців за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Мотиваційні» контракти для молоді не створять фінансових ризиків для України

👉 Хоч у держбюджеті не закладено коштів на ці ініціативи, їх можна знайти у зовнішніх джерелах фінансування, які гарантовані Україні на 2025-й 一 Ukraine Facility, МВФ і гроші від заморожених російських активів за програмою ERA.

Прокоментували цю тему для УП.

▪️ У 2025 році виплати за «мотиваційними» контрактами можуть коштувати Україні приблизно 55–60 млрд грн (близько $1,5 млрд), якщо такі контракти підпишуть 100 тисяч українців.  

▪️ Впровадження депутатського законопроєкту про мотивацію (додаткові виплати чинним військовим) обійдеться у 70–80 млрд грн на рік.

▪️ Кошти на це можна покрити за допомогою міжнародної допомоги. 

«Якщо в попередні роки ми були невпевнені, отримаємо достатньо фінансування чи ні, то на 2025-й все гарантовано. 

Очікуємо, що цьогоріч партнери нададуть нам понад $60 млрд, при потребі зовнішнього фінансування в $38 млрд. Частину надлишку доведеться відкласти на 2026-й, але резерв для оборонних видатків є», – каже наш старший економіст Юрій Гайдай.

Торік грошове забезпечення військових становило ≈ 700 млрд грн. Якщо завдяки цим контрактам кількість бійців у ЗСУ збільшиться приблизно на 10% від орієнтовної чисельності 800 тисяч, витрати на зарплати бійців зростуть ще умовно на 80 млрд грн. 

«Варто враховувати, що набір відбуватиметься впродовж року: хтось долучиться до ЗСУ зараз, а хтось у грудні. Тому, думаю, суму річних видатків можна сміливо ділити на два», 一 продовжує Юрій Гайдай. 

✍️ Про додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи також говорив на нашій події Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👨‍💼 Скільки чоловіків можуть виїхати за кордон після закінчення війни?

У нашому #дослідженні_про_біженців ми, серед іншого, дослідили скільки ще чоловіків можуть виїхати за кордон після зняття обмежень виїзду.

Для цього ми запитали у біженців, чи розглядають вони возз'єднання з сім’єю за кордоном. Станом на листопад 2024 року, 32,2% українських жінок за кордоном мали чоловіків в Україні, які підпали під обмеження виїзду.

Зауважимо, що цей підхід бере до уваги лише чоловіків, які: 

а) нині перебувають в Україні; 
б) не мають права на виїзд через обмеження воєнного часу; 
в) чиї дружини зараз за кордоном. 

Тобто ця оцінка може бути заниженою. 
 
👉 Отже, за нашими розрахунками, за кордон додатково можуть виїхати:
 
290 тис. українських чоловіків за оптимістичного сценарію 
389 тис. — за середнього 
532 тис. — за песимістичного.

❓ Як ви вважаєте, чи варто відразу відкривати кордони після скасування воєнного стану? Як має бути організований цей процес?

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У якому стані зараз пенсійна система?

Днями ми провели подію про майбутнє солідарної пенсійної системи. 

👉 Про основні проблеми системи розповіла провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.

▪️ За оцінкою Стратегії демографічного розвитку, в Україні проживає 31 млн осіб. Співвідношення працездатних до пенсіонерів скорочується, і вже зараз фактично один платник ЄСВ отримує одного пенсіонера. 

▪️ Поточна система дуже складна. Вона складається з 10 різних підсистем обрахунку пенсій, 55 типів доплат та близько 100 надбавок. Люди з однаковим страховим стажем можуть отримувати різні пенсії залежно від року виходу на пенсію. Наприклад, пенсіонер 2015 року отримає 5 тис. грн, а 2021 року — 9 тис. грн.

▪️ Крім цього, є проблема спецвиплат для окремих груп. Судді отримують понад 100 тис. грн, або «пенсійні мігранти» 一 люди перед виходом на пенсію переїжджають в радіоактивні забруднені зони 一 наприклад, Боярку, 一 і відсуджують пенсію як чорнобильці 10-20 тис. грн. При тому, що в ліквідаторів ЧАЕС, у яких немає інвалідності 一 доплата 178 грн. Також колишні силовики мають високі пенсії, тоді як військові, які зараз захищають Україну, не мають таких самих пільг через різницю в законах.

«Критерії для нової пенсійної системи 一 це прозорість. Ми всі маємо розуміти, за якою формулою будемо отримувати пенсію. Пенсійна система сьогодні 一 це елемент макроекономічної стійкості, тому її реформа зараз дуже на часі», 一 доповнює Олександра Бетлій.

🔗 Подія в записі за посиланням.

Раніше про проблеми пенсійної системи ми говорили з першою заступницею міністра соціальної політики України Дариною Марчак і писали в нас на каналі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Канада та США — лідери за позитивним ставленням до українських біженців 

🇺🇸 Багато американців вийшли на протести в підтримку України після подій в Овальному кабінеті.

👉 У нашому #дослідженні_про_біженців запитали українців за кордоном, як вони оцінюють ставлення місцевих.

Найкраще ставлення в Канаді, США та Британії. Найменш привітні — поляки, чехи та німці.

🇪🇺 Нагадаємо, що найбільше українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%). У США перебуває 5,4% усіх біженців, але разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців.

Загалом приблизно 80% опитаних українців позитивно оцінюють ставлення місцевих до себе. 

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна може не отримати наступного траншу МВФ без підвищення акцизів на цигарки 

Про це йдеться у попередній домовленості МВФ та України щодо сьомого перегляду програми фінансування. Сума траншу, який має отримати Україна — $400 млн. 

Раніше ми писали про те, чому важливо запровадити закон про підвищення акцизів — бюджет недоотримав уже більше 1,5 млрд грн.

👉 Нагадаємо, що наш старший економіст Юрій Гайдай створив петицію, щоб закликати Президента підписати закон.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Чистий експорт електроенергії у лютому був позитивним тільки 4 дні — так само, як і у січні.

У середині лютого через значне падіння температури та збільшення внутрішнього споживання комерційний експорт електроенергії зупинили. 

👉 Про це йдеться у нашому Трекері економіки під час війни, який виходить за підтримки ПриватБанку. 

📈 Водночас імпорт зріс на майже 30% у порівнянні з січнем 一 до 244,3 ГВт·год. Найбільшими постачальниками були Угорщина та Словаччина. 

Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.

💡Минулого року ситуація із зовнішньою торгівлею електроенергією була кращою. У лютому 2024 року Україна експортувала 63,2 ГВт·год електроенергії (32,7 ГВт·год у лютому 2025 року). 

Графік 一 Трекер економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи впораються Україна та Європа без США?

Сьогодні в Міноборони повідомили про модернізацію оборонних закупівель з метою зміцнення співпраці з НАТО. 

👉 Раніше на Економічній правді вийшла стаття про те, чи вистачить ресурсів у Європи та України, щоб протистояти Росії без США. 

▪️ Кільський університет підрахував, що за 2022-2024 роки ЄС та Британія поставили Україні зброї на €62 млрд, а США – на €64 млрд. При цьому торік американці прислали військової техніки на €20 млрд.

▪️ На перший погляд, європейські союзники легко можуть компенсувати нестачу у €20 млрд, що становить 0,001% від ВВП ЄС. Але проблема не лише в грошах, а й у виробничих потужностях.

▪️ За останні три роки європейські країни спустошили свої склади й лише зараз починають відновлювати виробничу базу. Обіцянка ЄС поставити Україні 1 млн артилерійських снарядів мала статися за рік, але затягнулася на два. 

▪️ У 2025 році Європа планує виробити 2 млн боєприпасів, але цього недостатньо. Крім того, не всі снаряди будуть передані Україні. Також проблема в тому, що американці забезпечують постачання високотехнологічної зброї – від HIMARS і Patriot до супутникових розвідданих. Європа має аналоги, але їх не так легко масштабувати.

▪️ Витрати на оборону в ЄС нині становлять 1,9% ВВП (близько $350 млрд), хоча НАТО закликає збільшити цей показник до 3% ($550 млрд).

▪️ Єдиний вихід – залучити ці кошти через спільні облігації ЄС або дозволити країнам виходити за рамки бюджетних обмежень для фінансування оборони. Але це потребує політичного компромісу, який не всі країни готові прийняти. Ще один виклик – ЄС має стратегічно визначити, що він вироблятиме сам, а що – купуватиме за кордоном.

▪️ Україна вже забезпечує себе частиною зброї. Її оборонно-промисловий комплекс активно розвивається і має потенціал стати важливим елементом європейської безпеки. Ключове завдання – збільшити виробничі потужності, залучити європейські інвестиції та нарощувати поставки. А найбільшим викликом для ЄС буде навчитись діяти разом: спільно купувати зброю та спільно будувати ланцюги постачань.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Жорсткий аудит видатків дозволить витратити на армію більше 100 млрд грн щорічно. Для цього не потрібно піднімати податки.

👉 Продовжуємо тему зупинки військової допомоги від США коментарем старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая для Уніан. 

«За три роки повномасштабного вторгнення ми вже урізали багато «цивільних» видатків у реальному виразі. Однак доцільно провести жорсткий і якісний функціональний огляд витрат, щоб підпорядкувати їх цілям воєнного часу, що досі не було зроблено», 一 каже Гайдай.

Серед можливих кроків:

▪️ Зупинка капітальних видатків, які не стосуються критичної інфраструктури та відбудови житла.

▪️ Припинення «вертолітної» роздачі грошей (усім підряд).

▪️ Обмеження державного субсидіювання кредитів для бізнесу та населення. Підпорядкування всіх програм державної підтримки стратегічним цілям: розбудові оборонної промисловості, стимулам для військовослужбовців, підтримці придбання житла для тих, хто втратив його внаслідок війни.

Ефект від таких кроків може сягати 100 млрд грн у річному вимірі, що дозволить краще фінансувати армію, не нарощуючи податкове навантаження на підприємців та громадян.

✍️ Також президент має нарешті підписати ухвалений закон про підвищення тютюнових акцизів, який мав принести понад 10 млрд грн лише у 2025 році. Станом на 4 березня не підписання цього закону коштувало держбюджету вже 1,6 млрд грн з 1 січня.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ підвищив ставку ще на 1 в.п. до 15,5% 一головне

👉 Рішення пояснюють підтримкою гривневих заощаджень та метою сповільнити інфляцію. У разі подальшого зростання інфляційних ризиків НБУ готовий до додаткового посилення монетарної політики.

З головного в релізі регулятора:

▪️ У січні інфляція прискорилася до 12,9% річних, і за оцінками НБУ, у лютому зростала далі. Головними факторами були підвищені витрати підприємств та активний споживчий попит.

▪️ Заходи НБУ допомогли знизити купівлю валюти бізнесом і населенням та зберегти попит на гривневі інструменти.

▪️ Країни G7 та МВФ продовжують фінансову допомогу Україні, що сприятиме стабільності валютного ринку та беземісійному (без друку грошей 一 ЦЕС) фінансуванню бюджету.

▪️ Головним викликом для економіки залишається війна, що створює додаткові бюджетні потреби, руйнує інфраструктуру та посилює дефіцит робочої сили.

Додаткові заходи НБУ: 

▪️ З 4 квітня 2025 року розширюються можливості банків залучати довгострокові гривневі депозити.

▪️ Підвищуються ставки за депозитними сертифікатами та кредитами овернайт на 1 в. п.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💰Європа планує конфіскацію €200 млрд російських активів

Франція та Німеччина, які довгий час виступали проти повної конфіскації російських активів, зараз обговорюють з Британією та іншими країнами можливі шляхи їхнього використання.

Ідея отримала друге дихання після рішення Трампа призупинити військову допомогу Україні. 

Як пише Financial Times, ЄС розглядає пропозицію про вилучення російських активів як елемент безпекових гарантій після війни у разі порушення угоди. 

🪙 Де зараз російські активи? 

Нагадаємо, що більша частина заморожених коштів (близько €190 млрд з €300 млрд ) знаходиться в бельгійському центральному депозитарії Euroclear. Як ми писали раніше, наразі доходи від цих активів використовуються для компенсації G7 наданих Україні кредитів на суму $50 млрд та допомоги Україні. 

Однак самі активи поки що не чіпають через побоювання щодо потенційних економічних збитків. Мовляв, конфіскація російських активів підірве статус євро як безпечної резервної валюти, що дестабілізує фінансову систему.

👉 Наші експерти вже пояснювали, чому цей сценарій не є реалістичним тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 Євро зміцнюється до долара та гривні 

За останній тиждень курс євро зріс з 42,81 до 44,53 грн та з $1,04 до $1,09. Це пов’язано з останніми рішеннями адміністрації США та відповідною реакцією Європи.  

На долар впливають очікування щодо можливого зниження процентних ставок Федеральною резервною системою (ФРС) США. ФРС утримувала високі ставки впродовж тривалого часу для боротьби з інфляцією, проте останні дані свідчать про уповільнення економічного зростання.

🪖 Водночас Європа планує активніше залучати боргове фінансування для оборонних інвестицій, що робить європейські облігації більш привабливими для інвесторів. Це підвищує їхню дохідність та сприяє зміцненню євро.

Додатковим фактором є очікування стабільної політики Європейського центрального банку (ЄЦБ). Хоча ЄЦБ також може піти на зниження ставок, загальний економічний фон у Європі наразі виглядає більш збалансованим порівняно з США, що стимулює зростання євро.

👉 Додамо, що гривня зміцнилась до долара 一 41,27 грн/$ (офіційний курс НБУ). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏬 Україні бракує інвестицій у виробництво, а не в кав'ярні на перших поверхах ЖК

👉 Переповідаємо частинку інтерв’ю директора ЦЕС Гліба Вишлінського для Фокус.

Які зміни потрібні податковій політиці в Україні? 

У суспільстві є сприйняття, що в Україні надзвичайний податковий тиск. У нас є проблеми з адміністрування податків, але саме ставки податків 一  не критичні. 

«Малий бізнес може реєструватись на третій групі платників єдиного податку – це 5% від доходів, може отримувати кеш від клієнтів, який не показувати у звітності, відповідно, і податки з цих доходів не сплачувати. Далі – є ЄСВ та ПДФО на зарплати працівників. Але мікробізнес може або не оформлювати людей офіційно, або платити мінімалку, таким чином ще більше створюючи для себе комфортне пільгове податкове поле», 一 пояснює Вишлінський. 

Водночас у нас є проблеми для середнього бізнесу. 

«На етапі масштабування, коли компанія виходить за межі ФОП, вона стикається з адміністративним навантаженням і ризиками, пов'язаними з загальною системою оподаткування, ПДВ та податком на прибуток.

Багато підприємців не долають цей бар’єр і залишаються на спрощеній системі, щоб уникнути складнощів. Це одна з головних проблем податкової політики: адміністрування та дискреція податкових органів створюють додаткові ризики для бізнесу, гальмуючи його розвиток», 一 додає директор ЦЕС.

Сьогодні нам катастрофічно не вистачає тих інвестицій, які могли бути зроблені в якихось інших форматах бізнесів, не кав’ярні-ФОПи на першому поверсі ЖК, а виробництва.

«Якщо ми не інвестуємо в розвиток бізнесу, нові технології, фізичний капітал, який дозволяє людям працювати більш ефективно, то ми викидаємо цей людський капітал в смітник. 

Якщо інвестувати в обладнання, технології тощо, то люди будуть створювати за кожну одиницю часу більше доданої вартості, але вони і заробляти будуть більше», 一 резюмує Гліб Вишлінський.  

📌 Повне інтерв'ю за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сьогодні українським державним облігаціям 30 років

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) стали особливо важливими під час повномасштабної війни. Після міжнародної допомоги це основне джерело покриття дефіциту держбюджету.

Надходження від ОВДП, як і кошти платників податків, передусім спрямовують на потреби армії.

👉 За словами міністра фінансів Сергія Марченка, за останні 30 років Україна залучила через розміщення облігацій понад 3,3 трлн грн.

Нагадаємо, що зараз ОВДП є найбільш привабливим і безпечним інструментом для інвестицій у гривні. Вони вигідніші за банківські депозити, а отриманий дохід не оподатковується.

🏦 Придбати ОВДП можна зокрема у застосунках банків, Дії або через брокерів.

Графік з нашого Трекеру економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ціни ростуть, але вже не так швидко

📈 Інфляція у лютому зросла до 13,2% у річному вимірі, проте темпи зростання сповільнюються вже третій місяць поспіль.

Щоб стримати ціни, НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% (на 1 в.п), регулятор очікує, що інфляція сповільниться до нижче 10% до кінця року.

🛒 У лютому дорожчали продукти — ціни зросли на все, крім цукру. Найбільше за місяць подорожчали яйця (+3,5% за місяць)

Ставки за ОВДП все ще вищі за поточну й очікувану інфляцію. Це означає, що інвестори можуть захистити свої гроші від знецінення та отримати реальний прибуток.

Графік — Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 У рамках мирної угоди ЄС може запропонувати Україні привілейований доступ до власного ринку — The Telegraph

План Єврокомісії передбачає, що Брюссель сам визначить, які сектори будуть відкриті для Києва, а які залишаться закритими. Ключову роль у цьому відіграє українська оборонна промисловість. 

У 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт. Завдяки цьому експорт українських харчових продуктів до ЄС з 2021 по 2024 рік зріс більш ніж удвічі.

У 2024 році безмитний режим продовжили, але вже з лімітом на низку товарів, таких як цукор чи птицю.

⏳ Чинні домовленості завершуються у червні, проте досі немає офіційних підтверджень їх продовження. 

В уряді запевняють, що обмеження повернуть, але вони торкнуться не всіх товарів. 

Для найбільш чутливих груп уже ведуть переговори як із вітчизняними виробниками, так і з європейськими регуляторами.  

💡 Детально розбиратися у цьому питанні будемо на онлайн-заході 13 березня о 17:00. Як завжди запрошуємо взяти участь в обговоренні. 

👉 Серед спікерів Тарас Качка, заступник міністра економіки України та торговий представник України; представники бізнесу та експерти. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Політика Трампа підриває позицію долара, як резервної валюти

👉 Про це говорили у нашому подкасті з Сергієм Фурсою, заступником директора Dragon Capital. 

Тарифні війни з Китаєм, нові мита для Канади й Мексики підривають репутацію США як стабільного економічного партнера.

«Якщо Штати виходять зі статусу глобального гравця, то і долар може перестати бути головною валютою для збереження капіталу. Це завдасть неймовірної шкоди американській економіці. Успіхи американської економіки останніх 50 років тісно пов'язані з резервною валютою 一 доларом», 一 каже Сергій Фурса.

💵 Яка валюта може замінити долар?

Поки що реальної заміни начебто немає. Але євро 一 вільно конвертована валюта, а Європа більш прогнозований торговельний партнер.

До того ж, поки долар впав до мінімуму за три місяці, євро зміцнюється.

«Штати завжди сприймались як «тиха гавань»: якщо ми чекали проблем, навіть в економіці США, треба було купляти долари. А тепер долар, який мав зростати через торговельні війни, падає», 一 пояснює пан Фурса.

🎧 Також у подкасті про фондові ринки та вплив тарифів, інфляцію та політику ФРС за посиланням. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram