🇨🇳 Китай розширив перелік товарів для імпорту з України — але тільки на горох та рибу 

У 2024 році ці категорії разом склали 0,33% українського експорту харчових продуктів до ЄС. 

Тому це варто оцінювати радше, як символічний крок. 

Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни, на фоні більш інтенсивної торгівлі України з ЄС, частка експорту до Китаю впала з 15% до 10%.

Торгівля із найважливішим партнером — ЄС, може скоротитися у разі зупинки безмитного режиму у червні. 

👉 Про те, до чого готуватися українським виробникам будемо говорити вже завтра, 13 березня о 17:00. 

Серед запрошених спікерів Тарас Качка, заступник міністра економіки та торговий представник України, представники бізнесу та експерти. 

🔗 Реєстрація за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

👨‍💻 Експорт ІТ-послуг у січні сягнув 4-річного мінімуму

Український експорт ІТ-послуг у січні скоротився на 21% і склав $489 млн. Ця сума вперше менша ніж півмільярда доларів із лютого 2021 року.

🇺🇸 Головна причина – падіння експорту до США, який знизився до $150 млн. Через це частка США в українському ІТ-експорті впала до 31%, що є найнижчим показником із 2016 року.

Також, у другій половині 2024 року ринок праці в ІТ продовжив скорочуватися: топ-50 компаній втратили 1,4% працівників, а загальна кількість фахівців зменшилася до 79 388. Від початку повномасштабного вторгнення галузь втратила понад 20 000 робочих місць.

Графік із нашого щомісячного огляду економіки, який ми презентуємо вже сьогодні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Тарифи Трампа на сталь і алюміній: що було у 2018-му і чого чекати зараз

У середу набули чинності нові мита Трампа на сталь та алюміній, однак такі тарифи він запроваджує не вперше. Reuters опублікували цікавий матеріал про те, якими були наслідки тарифів Трампа на сталь та алюміній у 2018 році для економіки США. 

▪️ У перші роки адміністрації Трампа ціни на алюміній і сталь зростали, але введення тарифів спричинило ще стрімкіший стрибок. Протягом місяця після запровадження мит у березні 2018 року сталь у США подорожчала на 5%, а алюміній — на 10%. Згодом ціни почали знижуватися, але розрив із світовими залишався більшим, ніж до введення тарифів. Американська сталь повернулася до рівня, що передував тарифам, лише в січні 2019 року.

▪️ Поступове зниження цін було частково зумовлене зростанням внутрішнього виробництва. Мита тимчасово збільшили виплавку сталі на 6 млн тонн, а алюмінію - на 350 тис. тонн. Але підвищення цін призвело до вищих витрат для галузей виробництва, будівництва та транспорту, що, в свою чергу, уповільнило подальше зростання.

▪️ Створення робочих місць було неоднозначним. Зайнятість у металургії США зросла на 5-6% у період 2017-2019. Однак, як і у випадку з виробництвом металу, цих досягнень було недостатньо, щоб підтримати робочі місця у разі зниження попиту, як це сталось під час пандемії.

👉 Чого чекати від нових тарифів?

▪️ У 2018 році тимчасова підтримка металургії США обернулася вищими цінами, що вдарило по залежних від металу галузях. Ймовірно, цього разу ефект буде схожим. До того ж нові мита ще жорсткіші — вони передбачають вищі ставки та охоплюють не лише сировину, а й готову металеву продукцію.

Детальніше - у статті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Чому важливо, щоб ЄС зберіг безмитний режим для України? У 2024 році на ЄС припадало 60% українського експорту та 50% імпорту.

За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, українська економіка може втратити близько €3 млрд, якщо постачання нашої продукції до ринку ЄС припиниться — про це на нашій події розповіла Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ. 

👉 Графік з презентації ЦЕС огляду економіки за останній місяць.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Споживчі настрої в США падають: інфляційні очікування на максимумі за 32 роки

Про це пише Financial Times, переказуємо головне:

▪️ Індекс споживчих настроїв Мічиганського університету в березні впав з 64,7 до 57,9 — це третє зниження поспіль і найгірший показник з листопада 2022 року.

▪️ Інфляційні очікування на наступний рік підскочили до 4,9%, найвищого значення з кінця 2022-го. А довгострокові піднялись з 3,5% до 3,9%, що стало рекордом з 1993 року.

▪️ Інфляція в лютому сповільнилась до 2,8% у річному вимірі (порівняно з 3% у січні), але споживачі все більше занепокоєні економічною політикою Трампа. 

▪️ Побоювання щодо нових тарифів підштовхнули американців до завчасних покупок. Продажі товарів тривалого користування (наприклад, авто, побутова техніка) у листопаді-січні зросли більш ніж на 4% в річному вимірі — вдвічі швидше, ніж перед виборами.

На відміну від США, економічні очікування українців покращуються, хоча досі не досягли позитивного рівня.

👉 Про споживчі настрої в Україні читайте у нашому Трекері економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Без роботи залишався кожен сьомий українець 一 підсумки 2024 року

👉 Представляємо спецвипуск Трекеру економіки — більше 20 інтерактивних графіків з ключовими показниками української економіки за минулий рік та коментарями експертів.

Отже, у 2024 році середній рівень безробіття зменшився до 14,3% (у 2023 році – 17,4%, у 2022-му – 18,5%).

▪️ Ринок праці залишався нерівномірним: вакансій було багато, а безробіття все ще залишалося високим. Бізнесу критично не вистачає робочої сили.

▪️ Дефіцит кадрів стимулював зростання реальних зарплат. Компанії активніше залучали жінок, студентів і літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки. 

Втім, перенавчання потребує часу, а кількість робочої сили й далі скорочується через мобілізацію та виїзд людей за кордон. 

Тому диспропорції на ринку праці збережуться й у найближчі роки.

Графік 一 спецвипуск Трекеру економіки за рік. Щоб отримувати щомісячні оновлення Трекеру, поставте галочку за словом підписатися.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Беремо і вітаємо 🎉

Сьогодні ПриватБанк святкує своє 33-річчя 一 дякуємо їм за підтримку. 

Нагадаємо, що Приват підтримує два продукти ЦЕС: Трекер економіки та подкаст «Що з економікою?»

Підтримуючи нас, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

👉 Ми, у свою чергу, можемо розповідати про українську економіку через експертні розмови та візуалізацію даних. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як передати Україні російські активи і не «викликати занепокоєння» європейців?

Європейські країни стурбовані тим, що повна передача на користь України російських активів на $300 млрд може суперечити міжнародному праву. 

💸 Нагадуємо, що відсотки від заморожених російських активів уже працюють на Україну через механізм ERA. Це кредит на $50 млрд, забезпечений майбутніми доходами від цих активів для підтримки українського бюджету.

🧐 American Enterprise Institute, як вихід із ситуації, пропонує механізм «репараційної позики» під заставу російських активів, який буде можливо юридично легалізувати. 

Коротко про це з їх листа для Financial Times:

▪️ Україна може отримати кредит на $300 млрд (стільки ж, скільки заморожених росактивів) від їхніх власників. Під заставу вона надасть своє право вимагати репарації від Росії.

▪️ Міжнародна Компенсаційна комісія оцінить збитки, завдані війною, і визначить, скільки Росія має заплатити Україні.

▪️ Якщо Росія відмовиться платити, кредитори зможуть вимагати гроші, використовуючи заставу. Таким чином, вони отримають право конфіскувати заморожені активи.

▪️ Цей механізм базується на двох основних правових принципах: по-перше, країни зобов’язані виплачувати репарації за незаконне вторгнення в іншу державу.

По-друге, кредитори можуть зарахувати активи боржника в рахунок його боргів. 

👉 Нагадаємо, що раніше ми вже пояснювали, чому економічні аргументи проти конфіскації російських активів не витримують критики.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📖 У Харкові відновили друкарню «Фактор-Друк», зруйновану російським обстрілом рік тому.

Відновлення відбулось за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.

👉 Минулоріч, після обстрілів друкарень, ми поспілкувалися з харківськими підприємцями про їх найбільші виклики.

Найцікавіші цитати у дописі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Чому українці залишаються в Україні?

Ми в ЦЕС багато досліджували настрої українських біженців за кордоном. За нашими оцінками, з початку повномасштабного вторгнення за межі країни виїхало 5,2 млн українців. 

Водночас близько 31 млн осіб залишаються в Україні. Якщо для більшості чоловіків існують правові обмеження на виїзд, то жінки переважно приймають це рішення самостійно.

👩 Цього разу ми вирішили з’ясувати, що мотивує жінок залишатися в Україні попри війну? Скільки з них планують виїхати найближчим часом і що може стати вирішальним фактором для виїзду за кордон?

👉 Відповіді на ці питання ми презентуємо у спільному з колегами дослідженні «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати».

Коли: 28 березня о 10:00 (початок реєстрації о 9:30) офлайн у Києві та онлайн у Zoom. Точну адресу надішлемо зареєстрованим учасникам.

Для учасників події офлайн, які проживають не в місті Києві та Київській області передбачена компенсація витрат на транспорт та готель. 

🔗 Реєстрація на захід обов’язкова за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України (участь уточнюється);
▪️ Ілона Гавронська, заступниця міністра національної єдності України;
▪️ Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби

В закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.

За цей час бюджет недоотримав близько 2 млрд грн. 

👉 Ось що про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай. 

«Дотисли всі разом, вітаю! Хоча, схоже, наші партнери перш за все, але дякую усім, хто підписав петицію!

📌 Дві короткі ремарки:

1) Ціна пачки сигарет виросте не на 40 грн, а на 20-25 грн. (Чому так, пояснювали тут).

2) Бюджет втратив більше, ніж 2 млрд грн. Надходження від тютюнових акцизів у перші два місяці можуть вказувати на те, що тютюнщики активно форстолили, тобто накопичували запаси товару за "старими" акцизами. Тепер будуть економити. Перевіримо цю гіпотезу на горизонті кількох місяців.

Взагалі ця вся історія, на мій погляд, тягне на кримінальне провадження — шкода економічним інтересам держави завдана серйозна, і варто б розібратися, чому так сталося. У нас держслужбовці за копійки і дуже сумнівні склади злочину на допити ходять роками. 

Але провадження, звісно, не буде. Не на часі. Тут (майже) без іронії, справді не на часі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна витратила 30% ВВП на оборону у 2024 році 一 це найвищий показник у світі

👉 Жодна інша країна світу не витрачає таку значну частину свого ВВП на оборону. Навіть Росія за доступною статистикою має нижчий показник.

Серед країн НАТО найбільшу частку ВВП на оборону спрямовують Польща (4,1%), Естонія (3,4%), Латвія (3,2%), Литва (2,9%) та Греція (3%).

Водночас вісім країн, зокрема Італія, Канада та Іспанія, досі не досягли мінімального порогу у 2%.

📊 Про це йдеться у спецвипуску нашого Трекеру економіки за рік. 

Трекер економіки 一 це один з наших флагманських продуктів, де ми у форматі інтерактивних графіків відслідковуємо головні зміни в економіці країни.

Як і минулого року, ми підготували спеціальний річний випуск Трекеру, в якому зібрали найцікавіші дані про різні сектори української економіки за минулий рік  — від ринку праці до бюджету. 

Трекер виходить за підтримки ПриватБанку. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Не буде ніяких +40 гривень на пачку цигарок

Наскільки реально подорожчають цигарки пояснив у дописі наш старший економіст Юрій Гайдай.

«Бачу, треба ще раз про сигарети, і як вони подорожчають.

У 2024-му році мінімальний акциз на 1000 штук був 2517 грн. Оскільки законопроєкт 11090 не набув чинності з 1 січня, залишився в дії чинний графік підвищення акцизів, і мінімальний акциз зріс у 2025-му до 3020 грн за 1000 штук.

Тепер, після набуття чинності 11090 мінімальна ставка акцизу буде в євро, 78 євро за 1000 штук. Це 3510 грн. Тобто +490 грн.

👉 Це +9,8 грн на пачку! (UPD: насправді ще менше, бо курс для розрахунку береться станом на 01.07.2024). З ПДВ це +11,5 грн на пачку відносно чинних акцизів. Або +22-24 грн відносно 2024-го року. 

Ніяких +40 грн і страшної тінізації через це не буде.

Та сама історія щоразу. Пам'ятаєте, яке виття було, коли акцизи на пальне підіймали? "Літр виросте на 20 грн! Буде колапс!!!!" І шо? Ціни майже не змінилися, бо приріст від акцизів, який мав бути значно менший, взагалі компенсував спад цін на нафту. Тільки автогаз подорожчав, бо там значні пільги нарешті відмінили.

Риночок може закочувати очі, скільки завгодно. Це їхня робота, їм це вигідно. Але шановні журналісти, візьміть калькулятор, відкрийте податковий кодекс і перевірте слова тих, у кого очевидний конфлікт інтересів. Це ваша робота». 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram