Красива інфографіка про українські мінерали від Visual Capitalist.
За словами Трампа, угоду з Україною про рідкісноземельні метали буде підписано «незабаром». Більше про неї ми писали тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
За словами Трампа, угоду з Україною про рідкісноземельні метали буде підписано «незабаром». Більше про неї ми писали тут.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Продовжуємо ділитись найцікавішим з спецвипуску нашого Трекеру економіки за минулий рік.
Минулоріч, вперше з осені 2022 року інфляція в Україні почала прискорюватись 一 до 12% у грудні 2024 року (проти 5,1% рік до року наприкінці 2023-го).
Основні причини зростання цін:
▪️ засуха влітку та як наслідок слабкий урожай
▪️ подорожчання енергоносіїв, пального
▪️ збільшення витрат на оплату праці.
Якщо в першій половині року ціни здебільшого були нижчі, ніж 2023 року, вже до кінця року вони зросли на всі товари. У листопаді найбільше подорожчали яйця 一 ціна зросла у 1,5 рази.
Проєкт виходить за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У 2024 році українці втратили оптимізм, який з'явився на початку повномасштабного вторгнення, і почали оцінювати ситуацію більш реалістично.
Середньорічний індекс споживчих настроїв у 2024 році досяг найнижчого рівня за останні три роки.
👀 Попри зростання реальних доходів, інфляція та загальна соціально-економічна невизначеність посилювали песимізм щодо майбутнього.
Графік: спецвипуск Трекеру економіки за рік (виходить за підтримки ПриватБанку).
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Чому бізнес-логіка Маска не спрацює в управлінні держави?
👉 Ділимося частиною матеріалу нашого старшого економіста Юрія Гайдая (повна стаття за пейволом).
[...]
Ключовою помилкою Маска, як виглядає, є сліпе відтворення агресивного бізнес-підходу до скорочення видатків.
Підхід Маска до реструктуризації його бізнесів в умовах неповної інформації – різати стільки, щоб потім треба було додавати. Тобто, не маючи точної оцінки, краще урізати більше, ніж треба, а не менше.
Так він робив щоразу, заходячи у новий бізнес через придбання, є чимало свідчень співробітників та партнерів Маска про такий його підхід до оптимізації витрат та процесів.
Якщо в процесі щось поламається – це не "баг", це "фіча". Далі потрібно швидко і якісно збирати зворотний зв'язок та реагувати на нього. Десь бізнес-процеси перебудують ефективно, зникнення якихось функцій справді ніхто не помітить, а десь – почнуться проблеми.
Ракети та цифрові сервіси почнуть падати, з машин відпадатимуть неякісно закріплені панелі (див. історію із кібертраками), більше рекламацій та скарг від клієнтів, плюс зворотний зв'язок від внутрішнього аудиту та управлінців. Все це дозволяє швидко виявити, де зрізали забагато і куди справді потрібно додати ресурсів.
📌 Проблема в тому, що у державі зворотний зв'язок завжди працюватиме гірше та повільніше, ніж в ефективних і значно менших корпораціях. Матриця ухвалення рішень у державі складніша, цикл ухвалення рішень та бюджетний процес є значно довшими.
Інакше й бути не може. Інституційна рамка держави більше заточена на стійкість та надійність, а у проривних технологічних компаній – на прийняття ризиків, проби та помилки, на яких вчаться заради швидкої експансії.
Ще гірше, що не розуміючи специфіки державного управління, у перші хвилі DOGE поскорочував і органи та підрозділи, завданням яких саме і є надання зворотного зв’язку, наприклад – службу при Департаменті охорони здоров’я, яка проводить наукові дослідження ефективності протоколів лікування. [...]
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
[...]
Ключовою помилкою Маска, як виглядає, є сліпе відтворення агресивного бізнес-підходу до скорочення видатків.
Підхід Маска до реструктуризації його бізнесів в умовах неповної інформації – різати стільки, щоб потім треба було додавати. Тобто, не маючи точної оцінки, краще урізати більше, ніж треба, а не менше.
Так він робив щоразу, заходячи у новий бізнес через придбання, є чимало свідчень співробітників та партнерів Маска про такий його підхід до оптимізації витрат та процесів.
Якщо в процесі щось поламається – це не "баг", це "фіча". Далі потрібно швидко і якісно збирати зворотний зв'язок та реагувати на нього. Десь бізнес-процеси перебудують ефективно, зникнення якихось функцій справді ніхто не помітить, а десь – почнуться проблеми.
Ракети та цифрові сервіси почнуть падати, з машин відпадатимуть неякісно закріплені панелі (див. історію із кібертраками), більше рекламацій та скарг від клієнтів, плюс зворотний зв'язок від внутрішнього аудиту та управлінців. Все це дозволяє швидко виявити, де зрізали забагато і куди справді потрібно додати ресурсів.
📌 Проблема в тому, що у державі зворотний зв'язок завжди працюватиме гірше та повільніше, ніж в ефективних і значно менших корпораціях. Матриця ухвалення рішень у державі складніша, цикл ухвалення рішень та бюджетний процес є значно довшими.
Інакше й бути не може. Інституційна рамка держави більше заточена на стійкість та надійність, а у проривних технологічних компаній – на прийняття ризиків, проби та помилки, на яких вчаться заради швидкої експансії.
Ще гірше, що не розуміючи специфіки державного управління, у перші хвилі DOGE поскорочував і органи та підрозділи, завданням яких саме і є надання зворотного зв’язку, наприклад – службу при Департаменті охорони здоров’я, яка проводить наукові дослідження ефективності протоколів лікування. [...]
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Найбільший приріст у грошовому вимірі забезпечили податок на прибуток (+127 млрд грн), акцизні збори (+106 млрд грн) та ПДВ з імпорту (+100 млрд грн).
Усі основні податки зростали швидше за інфляцію. У реальному вимірі (в цінах жовтня 2021 року) надходження у 2024-му вперше повернулися на довоєнний рівень.
Основний акцент зробили на підвищенні військового збору. Це збільшило податковий тягар для офіційно працевлаштованих громадян і “білого” бізнесу, тоді як тіньовий сектор залишився недоторканим. Як наслідок, фінансове навантаження розподілилося нерівномірно, створюючи додатковий тиск на легальних платників.
Більш збалансованим рішенням було б підвищення ПДВ, що дозволило б рівномірно розподілити податкове навантаження на всю економіку, а не лише на її “білу” частину.
🚬 Також нагадаємо, що президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюн, що дозволить залучити додаткові кошти в бюджет на оборону.
Графік: спецвипуск Трекеру економіки за рік (виходить за підтримки ПриватБанку).
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Пояснюємо це у колонці для Економічної правди.
З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала $287 млрд міжнародної допомоги (військової, бюджетної, гуманітарної). Найбільше від:
▪️ ЄС та країнів-членів ($125,4 млрд)
▪️ США ($103,9 млрд), з них військова підтримка оцінюється в $69 млрд.
При цьому, за оцінками групи Economist for Ukraine, реальний обсяг військової допомоги США з 2022 року становить $18,3 млрд. Основна причина різниці – завищена оцінка вартості зброї зі складів США і врахування витрат, які не стосуються України.
У звіті спеціального генерального інспектора США Конгресу йдеться про $40,8 млрд Міноборони США і $5 млрд Держдепартаментом: суму розподілили на поповнення запасів Пентагону та програми НАТО. Безпосередньо Україна отримала $13,6 млрд.
🧮 Ще один спосіб оцінити підтримку США — це дані держбюджету. Основні поставки зброї, техніки та обладнання відображаються у спецфонді в категорії "Інші надходження власних бюджетних установ".
За 2022-2024 роки в цій статті зафіксовано щонайменше 1,52 трлн грн від всіх партнерів (близько $40,6 млрд 一
Це не гроші, а вартість переданої техніки, зброї та обладнання, які ставляться на баланс держави. Проте незрозуміло, за якою методикою оцінюють: яку вартість вказують для техніки, як обліковують боєприпаси та витратні матеріали.
Таким чином, оцінка варіюється в межах $6-23 млрд на рік — від мінімальної вартості фактичних поставок до максимальної, яка включає витрати США на поповнення своїх складів і підтримку союзників по НАТО.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Очікується, що ЄС готує удар по техногігантах і банках США. Раніше ЄС дотримувався традиційного підходу, відповідаючи США митами на товари.
Проте зараз Брюссель готується вдарити по американських послугах, де має більше важелів впливу як чистий імпортер.
Як це буде реалізовано?
1. Використання чинних регуляцій
ЄС може застосувати Digital Markets Act (DMA), який обмежує домінування Big Tech. Вони вже використали його проти Apple та Meta, а перші штрафи мають бути цього тижня.
Також з допомогою чинних регуляцій можна запровадити податки для великих американських банків, таких як J.P. Morgan.
2. Обмеження доступу США до держзамовлень
Брюссель може заборонити американським компаніям брати участь у тендерах по енергетиці та консалтингу, позбавляючи їх значного джерела доходів.
Опція «Базука»
У випадку ЄС, це “Антипримусовий інструмент” (ACI). Якщо його активують, Брюссель може:
▪️ Заборонити роботу X Ілона Маска в ЄС.
▪️ Обмежити права на інтелектуальну власність американських технологічних компаній.
▪️ Заборонити інвестиції американських компаній у Європі.
Однак для реалізації цього заходу потрібно схвалення щонайменше 15 із 27 країн ЄС.
Попри можливість відповісти, ЄС ризикує нашкодити власним економічним інтересам. Через глибоку економічну взаємозалежність із США будь-які обмеження на послуги можуть негативно вплинути і на європейський бізнес та споживачів.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Введення хоч і «всього лише» 10% мит на українські товари навряд допоможе американській промисловості.
Наша старша економістка Яна Охріменко проаналізувала, яку роль США відіграють в українському експорті – і навпаки.
🇺🇦 👉 🇺🇸
У 2024-му році, 2% українського експорту (або $0,9 млрд) припадало на США. Роль США як імпортера української продукції не зазнала значних змін із початку повномасштабного вторгнення – на відміну від ЄС, чия частка в українському експорті зросла із 41% до 60% між 2021 та 2024 роками.
🇺🇸 👉🇺🇦
Водночас частка США в українському імпорті складала майже 5% в 2024 році. Торговий дефіцит України із США становив $2,6 млрд. Тобто торгівля з Україною явно не загрожує торговому балансу США.
Згідно з безглуздою формулою адміністрації Трампа, заснованою на торгових балансах, країни, з якими США мають торговий профіцит, підпадають під базову ставку у 10%. Оскільки Україна має дефіцит у торгівлі зі США, українські товари не потрапляють під дію підвищених мит, лише під базову ставку.
🏭 Основу українського експорту до США становлять продукція металургійної галузі (61% від усього експорту у 2024 році), тоді як імпорт з США здебільшого складається з машин, обладнання та транспорту (50% імпорту у 2024 році).
Таким чином, скорочення експорту з України до США може опосередковано призвести до зниження імпорту американських товарів в Україну.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Наша старша економістка Яна Охріменко проаналізувала, яку роль США відіграють в українському експорті – і навпаки.
У 2024-му році, 2% українського експорту (або $0,9 млрд) припадало на США. Роль США як імпортера української продукції не зазнала значних змін із початку повномасштабного вторгнення – на відміну від ЄС, чия частка в українському експорті зросла із 41% до 60% між 2021 та 2024 роками.
Водночас частка США в українському імпорті складала майже 5% в 2024 році. Торговий дефіцит України із США становив $2,6 млрд. Тобто торгівля з Україною явно не загрожує торговому балансу США.
Згідно з безглуздою формулою адміністрації Трампа, заснованою на торгових балансах, країни, з якими США мають торговий профіцит, підпадають під базову ставку у 10%. Оскільки Україна має дефіцит у торгівлі зі США, українські товари не потрапляють під дію підвищених мит, лише під базову ставку.
🏭 Основу українського експорту до США становлять продукція металургійної галузі (61% від усього експорту у 2024 році), тоді як імпорт з США здебільшого складається з машин, обладнання та транспорту (50% імпорту у 2024 році).
Таким чином, скорочення експорту з України до США може опосередковано призвести до зниження імпорту американських товарів в Україну.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації Трампа 一 і це найкраща демонстрація, чому його політика 一 маячня
Роздуми від учасника нашої Наглядової ради, фінансиста та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022) Романа Сульжика (це скорочений варіант).
«(...) Як дуже добре сказав один американський аналітик, «Трамп абсолютно непередбачуваний, але в одному постійний 一 він завжди захищає інтереси россії».
Останні 50 років світ будував глобальну постіндустріальну економіку. Виробництво переміщалося у дешевші країни, а в багатих залишалися сервіси та капітал. Це позбавило роботи нижні 25% населення: без потрібної освіти, без доступу до кваліфікованої праці. Звідси й протестне голосування, на яке наклали страх перед іммігрантами й трансгендерами у жіночому спорті.
Білл Клінтон пояснив, що разом з NAFTA планувалась підтримка для постраждалих робітників, але республіканці заблокували її. Тільки Обамі вдалось протягнути медичне страхування для всіх громадян, і весь свій перший термін Трамп намагався його знищити.
🕹️ Реальні наслідки тарифів
(...) Спроба повернути виробництво в США тарифами приречена. Американці не будуть працювати по 12 годин на добу зпісянням у пластикові пляшки та 5-хвилинними перервами кожні три години. Такі робочі місця вже є в Amazon — і чомусь вони американцям не дуже подобаються.
(...) Те, що фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації найкраща демонстрація, чому це маячня. Навіть при податковій ставці 20% ці паперові прибутки могли б принести трильйон податків 一 які зараз просто зникли.
(...) Те, що речі виробляються у союзників, а не в США і це ризик 一 так для цього у вас і є найкраща армія в світі! Щоб захищати своїх союзників та ланцюги постачань!
Але натомість розмова іде про те, щоб виходити з НАТО та кидати союзників сам на сам з потенційними загрозами. Південна Корея та Японія вже сказали, що будуть координувати з Китаєм відповідь на американським тарифи.
🍯 «Медовий місяць закінчився»
Але в усьому цьому є і позитивні наслідки. Honeymoon, або медовий місяць кожного нового президента, коли йому можливо робити все, для Трампа вже офіційно закінчився. І те, що він не включив россію у перелік тарифів робить йому ще важче давати їм наступні «подарунки» 一 знімати санкції, тиснути на Україну, тощо. Не те, що він не буде намагатись цього робити, просто це стане важче.
А нам треба просто продовжувати триматись. Індекс Московської Біржи падає два тижні поспіль 一 найдовше в історії. Навіть там розуміють що їх надії на те, що Дональд їх врятує закінчуються. І це добре».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Роздуми від учасника нашої Наглядової ради, фінансиста та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022) Романа Сульжика (це скорочений варіант).
«(...) Як дуже добре сказав один американський аналітик, «Трамп абсолютно непередбачуваний, але в одному постійний 一 він завжди захищає інтереси россії».
Останні 50 років світ будував глобальну постіндустріальну економіку. Виробництво переміщалося у дешевші країни, а в багатих залишалися сервіси та капітал. Це позбавило роботи нижні 25% населення: без потрібної освіти, без доступу до кваліфікованої праці. Звідси й протестне голосування, на яке наклали страх перед іммігрантами й трансгендерами у жіночому спорті.
Білл Клінтон пояснив, що разом з NAFTA планувалась підтримка для постраждалих робітників, але республіканці заблокували її. Тільки Обамі вдалось протягнути медичне страхування для всіх громадян, і весь свій перший термін Трамп намагався його знищити.
🕹️ Реальні наслідки тарифів
(...) Спроба повернути виробництво в США тарифами приречена. Американці не будуть працювати по 12 годин на добу з
(...) Те, що фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації найкраща демонстрація, чому це маячня. Навіть при податковій ставці 20% ці паперові прибутки могли б принести трильйон податків 一 які зараз просто зникли.
(...) Те, що речі виробляються у союзників, а не в США і це ризик 一 так для цього у вас і є найкраща армія в світі! Щоб захищати своїх союзників та ланцюги постачань!
Але натомість розмова іде про те, щоб виходити з НАТО та кидати союзників сам на сам з потенційними загрозами. Південна Корея та Японія вже сказали, що будуть координувати з Китаєм відповідь на американським тарифи.
Але в усьому цьому є і позитивні наслідки. Honeymoon, або медовий місяць кожного нового президента, коли йому можливо робити все, для Трампа вже офіційно закінчився. І те, що він не включив россію у перелік тарифів робить йому ще важче давати їм наступні «подарунки» 一 знімати санкції, тиснути на Україну, тощо. Не те, що він не буде намагатись цього робити, просто це стане важче.
А нам треба просто продовжувати триматись. Індекс Московської Біржи падає два тижні поспіль 一 найдовше в історії. Навіть там розуміють що їх надії на те, що Дональд їх врятує закінчуються. І це добре».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
"Рудий лебідь" 🙄 一 зараз найнижчий курс долара по відношенню до гривні з 9 вересня.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM