🤖 Штучний інтелект збільшить розрив у зарплатах

(з допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая 一 про цікаву статтю в The Economist «Як ШІ відділить кращих від решти»).

«Якщо в двох словах 一 свіжі дослідження показують, що ШІ не буде «великим вирівнювачем». Навпаки:

1) для низькокваліфікованих робіт, на кшталт клієнтської підтримки чи простого копірайтингу, ШІ знижує планку вимог, і це знизить оплату такої праці;

2) для висококваліфікованої роботи, на кшталт консалтингу 一 будь-то інвестиційного, юридичного, чи управлінського, чи наукових досліджень, найбільша віддача у ШІ 一 у топових фахівців, відтак вони стають ще дорожчими.

Тобто, окрім знищення окремих професій, ШІ буде ще збільшувати розриви у оплаті праці.

І, далі додам від себе 一 масштабування таких розривів створюватиме нові виклики для держав у плані соціальної та податкової політики.

Бо нерівність створює проблеми. Але, як показує практика, старі, «аналогові» підходи до вирішення проблем нової, цифрової економіки 一 працюють погано».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як переозброїти Європу дешевше і ефективніше?

Після інавгурації Трампа США відійшли від ролі гаранта європейської безпеки, але наявні інструменти ЄС надто слабкі для ефективної відповіді. Одна з причин — фрагментований і залежний від США оборонний ринок ЄС, майже без конкуренції. Через це переозброєння дороге, а технології відстають.

👉 Як рішення, аналітичний центр Bruegel пропонує створити «Європейський оборонний механізм» (EDM).

Це міжурядова інституція, яка стане екслюзивним агентом із закупівель, планування та фінансування. Вона має об’єднати потреби країн ЄС і союзників за його межами, щоб забезпечити спільні закупівлі, які в окремих випадках можуть зменшити вартість на понад 50%.

🇺🇦 Що може запропонувати Україна?

Bruegel вважає, що для розвитку оборонного потенціалу Європи необхідна максимальна інтеграція української військово-промислової сфери. Українське виробництво здатне суттєво знизити витрати на озброєння, зокрема завдяки дешевшим дронам, які є набагато доступнішими за західні аналоги.

Участь України в EDM не лише посилить європейську оборону, а й підтримуватиме економіку країни через розвиток виробництва. Водночас повноцінне членство може вимагати від України передавати частину озброєння на спільні потреби, що складно під час війни. Тому пропонується перехідний період: поки триває війна, Україна могла б користуватися закупівлями через EDM, профінансованими іншими учасниками.

Щоб механізм працював ефективно, він також передбачає:

▪️ Створення єдиного ринку оборонної промисловості шляхом (1) заборони пріоритетності в закупівлях за національною ознакою; (2) заборони державної допомоги для оборонних компаній.

▪️ EDM матиме право власності на важливі стратегічні активи, такі як ракети, супутникові й протиповітряні системи, полегшуючи навантаження на національні бюджети та зменшуючи залежність від США.

Перебудова оборонного ринку та відмова від національних лідерів у цій галузі буде складним завданням. Однак, з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі, ця пропозиція виглядає реалістично.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чи справді зарплати військових під загрозою? 

Вчора Економічна правда опублікували матеріал про те, що без змін до бюджету держава може не мати коштів на виплату зарплат військовим наприкінці року.

Причина – закупівля боєприпасів, на які почали використовувати грошове забезпечення військовим.

👉 Одразу у Мінфіні спростували нестачу коштів для виплат військовим у цьому році.

Коротко про що йдеться у статті:

▪️Міноборони перевиконує план видатків з початку 2025 року, витрачаючи кошти, призначені на зарплати військовим, на закупівлю боєприпасів. Так вже близько 200 млрд грн витрачено з бюджету останніх місяців року.

▪️ Бюджет оборони на 2025 рік – 1,568 трлн грн, що лише трохи більше за 2024 рік, хоча потреби зростають. Як і в 2024 році, дефіцит сформувався через брак західної допомоги, зокрема затримку військової підтримки від США.

Ці кошти закладалися в умовах сценаріїв перемир’я або деескалації, які не справдилися. Зеленський доручив готуватись до сценарію відмови США від підтримки України і нарощувати внутрішні оборонні спроможності.

▪️ На оборонні закупівлі держава витрачає сотні мільярдів гривень. Водночас такі контракти закриті для суспільства. Через це купівля зброї має високі корупційні ризики. В останні роки держава не раз "обпікалася" на закупівлях снарядів. Наприклад, у 2022 році заплатили одній компанії 1,5 млрд грн за снаряди, які не отримала.

▪️ Безнадійна дебіторська заборгованість Міноборони перевищує 50 млрд грн — це прострочені контракти, виконання яких малоймовірне.

▪️ Попри запуск Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Міноборони продовжує укладати частину нових контрактів через Держприкордонслужбу, яка не є профільною установою для загальновійськових закупівель.

Уряд планує покрити видатки трьома способами:

▪️Перевиконати план доходів бюджету: за перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн.

▪️ Профінансувати частину оборонних закупівель коштами партнерів через кредит, забезпечений замороженими російськими активами.

▪️ Збільшити внутрішні запозичення через випуск ОВДП.

Підвищення податків наразі не планується, хоча це можливо у разі гострої нестачі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👟 Скільки коштує зробити пару кросівок Nike в Азії?

(Переповідаємо тред Дерека Гая 一 канадського письменника і коментатора чоловічої моди).

У 2014 році Nike розкрили, що виготовлення та транспортування пари кросівок з Азії в США коштує близько $25.

Після цього компанія продає їх оптовикам (таким як Footlocker) за $50, що приносить 9% прибутку для Nike. Роздрібні продавці націнюють взуття на 100% і продають їх за $100.

💸 Як мита змінять ціну кросівок?

Білий Дім оголосив, що тарифи на товари з Китаю зростуть до 104% (а вчора «розізлився» на Китай і оголосив про мита 125% та перерву в 90 днів для усіх інших країн). 

Якщо Nike платить $25 за виготовлення кросівок, тариф складе $26, що фактично подвоїть витрати на їх виготовлення та доставку в США.

Зрозуміло, це все ще вигідно для Nike. Однак, головне, що потрібно зрозуміти — тарифи не просто додаються до фінальної ціни. Вони змінюють всю структуру витрат.

Припускаємо, що Nike витрачає $25 на доставку кросівок, продає їх Footlocker за $50, а Footlocker продає за $100. Але якщо збільшуються витрати на перевезення, страхування та митницю, тоді Nike продає взуття Footlocker за $75, а вони продають їх за $150. Кожен має фіксовані відсотки, щоб уникнути збитків.

🇺🇸 Які наслідки для робочих місць у США?

Дешевше виробництво в Азії дозволяє купувати Nike американцям за $100. Це створює робочі місця для працівників Footlocker, дизайнерів Nike та маркетологів.

А ось кросівки, виготовлені в США, такі як моделі New Balance, продають за близько $220. Для них використовують імпортні матеріали (до 30%), що також підвищує ціну через тарифи.

Виготовлення взуття за кордоном може створювати робочі місця в США, пропонуючи більш доступні продукти. Однак, якщо повернути виробництво назад до США, менше людей купуватиме кросівки за $220, що врешті може призвести до зменшення працевлаштування як у США, так і за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Три роки бюджетної стійкості 一 обговорення з міністром фінансів

👉 Наступного тижня спільно з Інститутом світової економіки Кіля (IfW Kiel) ми проведемо подію на тему публічних фінансів України впродовж повномасштабного вторгнення. 

За розрахунками Інституту Кіля в останні три роки Україна отримала близько €267 млрд допомоги, з них:

▪️ €130 млрд – це військова допомога, 
▪️ €118 млрд – фінансова підтримка уряду, яка дозволила покрити критичні соціальні видатки, 
▪️ решта – гуманітарна допомога.

Ця структура підтримки дозволила уряду перерозподілити внутрішні ресурси на потреби фронту без зупинки важливих соціальних витрат.

📌 Як зараз виглядає український бюджет і як змінилась роль донорів з екстреної допомоги до структурного фінансування?

Говоритимемо про це 16 квітня о 12:00 (за київським часом) разом з міністром фінансів України Сергієм Марченком.

🔗 Детальний розклад події тут. Зареєструватися можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 Нацбанк на 14 квітня встановив рекордний курс євро — 46 грн 92 коп.

Це одразу на 68 копійок вище попереднього максимуму, зафіксованого 20 вересня 2024 року.

💸 Це пов’язано з стрімким обвалом долара до більшості провідних світових валют та розрахунком курсу євро (та інших валют) Національним банком України на основі фіксингів BFIX.

11 квітня євро оновив трирічний максимум до долара і торгувався за курсом 1,13.

Максимальний офіційний курс долара в Україні був зафіксований на рівні 42 грн 28 коп 13 січня цього року, з того часу гривня зміцнішала до долара на 2,1%.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Про виробництво сумочок Louis Vuitton в США

(допис нашого старшого економіста Юрій Гайдая)

"Тим, хто досі вірить у геній трампової економічної політики і масове перенесення складних, високотехнологічних заводів у США за 8-12 місяців, дуже раджу почитати цей матеріал Reuters про те, як Луї Віттон шість років мучиться з налагодженням виробництва жіночих сумочок в Техасі.

Відкривав Трамп з помпою в минулу каденцію, штат дав 75% податкову пільгу з податку на майно на 10 років, яка економить заводу під 30 млн доларів - половину від обсягу інвестицій.

💸 Але на заводі зараз працює 300 працівників замість 1000 - банально не можуть набрати достатньо кваліфікованих працівників хоча вже платять $17 за годину, при мінімалці 7,25.

Працівники проходять навчання, стажування, а потім звільняються, бо не тягнуть вимог по якості сумочок, які в роздріб продаються по 1,5-3,5 тис доларів.

Завод один з найгірших у групі LVMH по якості виробництва - постійні проблеми з браком, управлінням, відходи шкіри сягають 40%, тоді як в середньому по інших таких заводах - до 20%.

Вже навіть вирішили закрити каліфорнійський завод, щоб перевести людей в Техас, але якось на диво люди не хочуть переїжджати з жахливої лівацької Каліфорнії.

👛 І це лише жіночі сумочки".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Навздогін допису про Louis Vuitton.

(від нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

💬 Дуже мені сподобалися коментарі на фб і в ТГ ЦЕС про те, що для США $17/год 一 це дуже мала оплата праці, а за $7,25/год навіть мігранти не працюватимуть.

В цьому ж і справа, друзі! В Іспанії, де історично LVMH розміщує свої виробництва, СЕРЕДНЯ оплата зараз 一 €13,5/год. А медіанна, до речі, буде ще меншою.

У В'єтнамі, де виробляється більшість шмоту та взуття для США, якщо Гугл не підводить, СЕРЕДНЯ з/п еквівалентна оплаті $3,5/год.

👉 Тому якщо $17+/год у Техасі замало, щоб залучити працівників, здатних акуратно різати шкіру і класти стібки, то це погані новини для американців в умовах курсу на Great Again.

Бо виходить, що досягнути цієї промислової величі середини минулого століття США зможуть лише за умови, що пересічний американець буде заробляти (а отже і споживати) дещо менше. І для цього не обов'язково номінальні зарплати мають стати меншими. Є й інші варіанти.

Яке несподіване відкриття, еге ж?

Іронічно, фб якраз нагадав мій минулорічний допис про те, що демографічна група, в якій Трамп набирає найбільше голосів 一 білі чоловіки 70+, без вищої освіти, із сільської місцевості. Там підтримка Трампа була 94%.

👴 І от їхній вибір, їхнє бажання Make America Great Again, якраз тягне США в часи їхнього дитинства, та навіть дещо раніше. Не думаю, що це сподобалося б новим поколінням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи вистачить газу Україні: де взяти кошти на новий опалювальний сезон?

За даними Reuters, внаслідок цьогорічних ракетних ударів по критичній інфраструктурі газовидобуток в Україні скоротився на 40%. Росіяни прицільно б'ють по газових сховищах та місцях видобутку. 

Через це Україна змушена більше імпортувати, що створює додатковий тиск на бюджет. Опалювальний сезон 2024–2025 ми пройшли значною мірою завдяки рекордно теплій зимі.

👉 За оцінками, Україні потрібно від $1,5 до $3 млрд, аби забезпечити необхідні обсяги газу. Донори готові покрити лише частину цієї суми. Де знайти кошти і що робити, щоб пройти наступну зиму?

Про це будемо говорити 17 квітня о 17:00 разом з запрошеними спікерами:

▪️ Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики;
▪️ Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради НАК «Нафтогаз України»;
▪️ Торстен Вьоллерт, радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні;
▪️ Андрій Герус, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та -комунальних послуг;
▪️ Артем Шевальов, заступник виконавчого директора від України у ЄБРР.
 
Також експерти ЦЕС традиційно розкажуть про головні зміни в економіці країни за місяць.

🔗 Зареєструватися можна тут. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна відкрила павільйон на Expo-2025 в Японії

🇺🇦 Павільйон називається Not for Sale 一 магазин, де замість товарів, які можна купити, представлені 18 предметів, що символізують свободу, гідність і стійкість. Скануючи штрих-коди на експонатах, відвідувачі можуть переглянути «ціну», за яку Україна виборює свої права під час війни.

У перший день павільйон відвідали 5 тисяч осіб. Загалом очікують до 23 мільйонів відвідувачів.

🪖 Поруч працює зона Values-Driven Economy з речами українських компаній, які працюють під обстрілами. Серед них каска ДТЕК, прострілена сирена Ajax, колба з нафтою від «Укрнафти», продукція «Астарти», «Біосфери» і Ощадбанку. 

Expo-2025 триватиме з 13 квітня до 13 жовтня. У виставці беруть участь понад 160 країн, а Україна представлена у безплатному просторі, який надала Японія.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ось як виглядають видатки бюджету до надходжень під час повномасштабної війни (та до її початку).

Хоча власні доходи ростуть, проте не так швидко, як видатки.

👉 Прямо зараз обговорюємо три роки українського бюджету разом з Інститутом світової економіки Кіля (IfW Kiel), відомим своїм Трекером допомоги України та за участі міністра фінансів України Сергія Марченка.

Інтерактивні графіки та дослідження доступні на нашому сайті за лінком.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Показовий слайд із презентації професора Крістофа Требеша, керівника проєкту «Трекер підтримки України» в Інституті Кіля на нашому заході про роль міжнародної підтримки.

👉 Чорна лінія 一 це поріг витрат у 0,21% ВВП, за якого Європа може замістити всю допомогу США Україні. Бачимо, що малі країни Північної Європи значно перевиконують цей рівень, Нідерланди та Польща 一 в рівень. Найбільше відстають країни Big 5, особливо Іспанія, Італія та Франція.

Нарощення допомоги «великою п'ятіркою», як прямої, так і через європейські інституції, буде достатньо, щоб перекрити США. 

Потрібні обсяги є цілком реальними, це не драматичний обсяг видатків, особливо якщо порівняти з видатками під час ковіду».

Джерело: допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ зберігає ставку на рівні 15,5% на цей і наступні місяці

Головне з релізу регулятора:

▪️ За оновленим макропрогнозом: ставка залишатиметься на рівні 15,5% у найближчі місяці, у разі загрози високої інфляції — ставку утримуватимуть довше і застосують додаткові заходи.

▪️ Упродовж І кварталу 2025 року інфляція очікувано зростала до 14,6% р/р у березні. Втім помісячна динаміка, скоригована на сезонність, свідчить про ознаки послаблення цінового тиску.

▪️ Інфляція повернеться до зниження влітку й сповільниться до однознакового рівня наприкінці року.

▪️ Після значних цьогорічних надходжень зовнішня фінансова допомога знизиться в наступні роки, однак її вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкості валютного ринку.

▪️ У березні–квітні зросли процентні ставки за ОВДП і депозитами в гривні понад 3 місяці та збільшились вкладення населення у всіх групах банків.

👉 Про те, як змінилась економіка за цей місяць будемо говорити детальніше уже за пару годин о 17:00. Реєструйтеся тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram