Мама сказала, що я занадто часто кажу "шо"

Минулого місяця я ходила на ефір "По-своєму про IT".

Цікавий подкаст для тих, хто думає про те, щоб "увійти в IT". Там вже були кілька цікавих гостей, і якимось чином потрапила і я [синдром самозванця увійшов в чат].

Насправді, у нас вийшла дуже невимушена і приємна розмова про продакт-менеджмент, мій шлях у нього, про жінок у tech-сфері, про те, чи допомагає публічність у кар'єрі та бізнесі.

Подивитись можна на MEGOGO (якщо ви в Україні): ооооось тут лінк.

А 4 травня о 18:30 я піду до @vicision на прямий ефір. Це новий для мене досвід, бо всі попередні зустрічі були у записі.

Мені сподобались теми, на які мені запропонувала поспілкуватись авторка каналу:
1) як ми будуємо наш продукт @thewaysio і які труднощі виникають на цьому шляху
2) чи ОК нам з Льошею будувати стартап разом, адже ми – чоловік і дружина
2) де знаходити мотивацію

Це речі, про які мене ще публічно не питали. А мені цікаво про це поговорити!)

Ну, і авжеж, куди без цього, поговоримо про те, як стати продактом тим, у кого немає досвіду, скільки заробляють продакти. Тобто про усі ті питання, які щороку на диво продовжують бути актуальними.

У каналі, де проходитиме трансляція (@vicision) можна буде написати ваше питання або задати голосом прям у прямому етері. Кому цікаво трошки більше познайомитись зі мною – велкам. Буду рада 🙂

P.S. Мама сказала, що подкаст "По-своєму про IT" вийшов хороший, але я негарно говорила "шо" (замість "що") увесь час. Тому подарую якусь класну книжку першому, хто на новому етері помітить, якщо я знов почну "шокати" 🙂

Ось що значить робити стартап в сучасному світі

Колись стартапи розробляли все "під себе". Це займало багато (занадто багато) часу і тому пізніше, коли почали з'являтись готові класні продукти, що закривають конкретні задачі, стартапи перестали пиляти все "під себе" і почали використовувати ці готові рішення. Аналітика, CRM, сервери.

В еру ноукод/лоукод ця історія стає ще більш актуальною, бо майже все, що роблять стартапи, побудоване на основі інших продуктів – фронт від сайт-білдера, бекенд від Firebase, аналітика від Google чи Amplitude, CRM у Airtable чи Hubspot, CMS у Notion. Продукти можуть бути іншими – суть незмінна.

Це класний підхід, бо дозволяє рухатись значно швидше.
Але у цього є і свої ризики.

Часом побудова стартапу неочікувано зводиться до "тушіння пожеж", які виникли на стороні провайдерів. Наприклад, в один день, хмарні сервери Amazon не працюють в частині Європи і у вас щось перестає працювати. А в інший – аналітика збивається і перестає рахувати як потрібно. Ще через день Google змінює алгоритми, тому ваш основний канал залучення користувачів – SEO – приносить на 20% менше трафіку. Історії, як-то кажуть, невидумані.

У нас зараз своя історія. Через 12 днів після запуску наша платіжна система WayForPay (одна з великих та давно працюючих на ринку) перестала приймати платежі. Бо НБУ на кілька днів затримує перевірку документів для її переліцензування, а через платіжку в цей час не можна проводити платежі. Ну, клас.

Ми тільки-тільки запустились, тому відчайдушно боремось за кожного клієнта. І відсутність можливості оплатити консультацію на самому старті – це прям боляче.

Якщо ви думаєте, що така ситуація з платіжкою можлива лише в Україні, то у Льоші є свіжий досвід аналогічної історії в Індії – де регулятор затримує ліцензію для найбільшої в країні платіжки Razorpay, через що для всіх компаній, які були на "онбордингу", процес призупинений.

Які уроки з цього ми виносимо?

1. Сучасний світ стартапів такий, і треба вчитись реагувати на все спокійно, зі свіжою головою. Шукати варіанти виходу, а не підпадати паніці. Бо такі ситуації виникатимуть. Там, де не передбачиш.

2. А там, де можна передбачити, – треба думати про запасні варіанти. Як мінімум, для основних постачальників рішень потрібно мати "план Б". Це і так ніби очевидно. Але на досвіді якось ще очевидніше 😅

Що далі?

1. Настав зірковий час безкоштовних експертів на нашій платформі.
Якщо ви хотіли забронювати зустріч або відео-відповідь, то ось вам кілька неймовірних варіантів, які ви можете зробити right now:

💙 Безкоштовні дзвінки

Надія допоможе у побудові продуктів від ідеї до випуску, а також у переході в роль продакт-менеджера – вона Lead Product Manager/Head of Product у Partida та ex Lead Product Manager у Parimatch Tech: https://www.theways.io/mentors/nadiia-tykhonovych

Анна допоможе з карʼєрним розвитком та потраплянням у міжнародні компанії, відповість на питання по research і інсайтів від клієнтів – вона ex. Senior Growth Product Manager у Maze: https://www.theways.io/mentors/anna-dzehilevich

Андрій допоможе перейти у кар'єру продакт-маркетинг менеджера та навчить, як робити класно одночасно багато проектів – він Product Marketing Manager у RevOS.AI: https://www.theways.io/mentors/andrew-rymarenko

💛 Безкоштовні відео-відповіді

Анна допоможе комунікувати зі співробітниками компанії – вона Internal Communications Booster у Fozzy Group (це туди, куди входить мій улюблений рітейлер Сільпо): https://www.theways.io/mentors/anna-balatska

Роман допоможе зрозуміти, куди розвивати кар'єру – він Product Owner у Leanspace: https://www.theways.io/mentors/roman-malyshev

Тетяна допоможе перейти в IT та стати ефективним product manager-ом – вона ex Product Manager у Fozzy Group: https://www.theways.io/mentors/tatiana-tsiuk

2. Якщо з вашим викликом можуть допомогти лише платні знавці – то пишіть мені в особисті @nnikituk. Авжеж, у нас є спосіб зв'язати вас з експертом та відправити оплату і без платіжної системи.


🥰 Тим, хто створює продукти: дякую, що ви це робите. Це складно. Але завдяки вам на світі стільки крутих речей!

🇺🇦 Папка з українськими каналами про продукт, стартапи, дизайн, аналітику, AI.

Зібрала в одній папці 39 каналів, які, на мою думку, цікаво читати тим, хто створює свої продукти або працює на non-tech на позиціях у tech-індустрії України 🙂

Чому це зручно? Не знаю, як у вас, у мене вже сотні підписок на все і про все – новини, натхнення, робота, особисті групові чати. Коли хочеться прочитати щось продуктове – треба лізти у пошук або скролити всі чати. Дуже "зручно".

А зараз можна створити тематичну папку. Насправді, така колись в мене вже була, але тепер можна ще й зашерити її з усіма. Тому була мотивація оновити/зробити нову папку для всіх зацікавлених – що я і зробила. Тепер нічого цікавого не пропустите 🙂

Про що канали у папці:
- продукти
- стартапи/бізнес
- технології
- AI
- аналітика
- дизайн
- маркетинг
- управління
- agile
- презентації
- розвиток

Ну, і три офф-топік канала: 2 про війну у вигляді інфографік, 1 – продуктові меми.

Ви можете підписатись в один клік на всі канали або обрати ті, які вам цікаві. Якщо нові канали додаватимуться у папку – вам приходитиме нотифікація.

Хотіла зробити ще окрему папку з продуктовими чатами, але більшість з них закриті для запрошень. Тому колись після війни зробимо.

Папка з каналами тут: https://www.tg-me.com/addlist/ISbX38bqAVs1OTc0

Якщо посилання не працює, значить вам треба оновити телеграм.

👉 Підписуйтесь на канали у папці, діліться папкою з друзями, розповсюджуйте якісний україномовний контент.

Я та сама людина з мема, яка півдня думками готується до дзвінка, а потім півдня від цього дзвінка відходить.

Це навіть не про інтроверсійність. Це більше про тривожність.

І неважливо — чи це дзвінок-поздоровлення подруги з днем народження (хей всім, кого я вітаю дзвінком, тепер ви знаєте, як мені це важко, але я вас ціную, тому дзвоню), чи це менторська сесія, чи продуктова кава, чи дзвінок лікарю, чи робочий кол. Найбільша тривожність виникає, коли це не регулярні дзвінки, а якісь нові чи ті, які вимагають екстра-креативності – з новою людиною, щодо дуже нової теми, або коли взагалі незрозуміло, про що буде мова тощо.

У мене завжди одне й те саме. Півдня думками у налаштуванні на дзвінок, півдня — у опрацюванні розмови після. Це не значить, що паралельно я не роблю якісь задачі. Просто ефективність їхнього виконання – така собі.

Вирішила поділитись, як я над цим працюю. Бо дзвінків стає тільки більше, і так втрачати продуктивність — не вихід.

Отже, що мені допомагає:
1. Записую підготовку до дзвінка як задачу у таск-лист. Це за принципом GTD – писати кожну задачу, яка з'являється в голові. Так, авжеж, я і так не забуду, що потрібно підготуватись. Але фішка не в "не забути", а навпаки – щоб тимчасово "забути" і не думати про цю задачу, звільнивши мозок для іншого.

2. Якщо є адженда — я готуюсь. Чим краще підготувалась, тим менше тривожності і зайвих думок перед дзвінком. Краще — не значить «довше». Достатньо пройтись по кожному пункту і подумати, що казатиму, що питатиму, на що звертатиму увагу. Ця підготовка може займати від 5 хвилин до двох годин – залежить від того, про що буде дзвінок, і того, наскільки він важливий.

Важливо – я готуюсь не "в голові", а пишу десь свої думки. Головне – саме записати. Не для того, щоб потім дивитись під час розмови. А для того, щоб в голові ці думки по колу не прокручувати.

3. Якщо адженди немає – я можу попросити її надати (якщо зустріч ініційована не мною) або роблю свій власний план, на який в разі чого зможу спиратись.

4. Помітила, що для однотипних дзвінків, які я повторюю з дня у день (наприклад, коли іде активна робота над користувацькими інтерв'ю і щодня маю по кілька інтерв'ю) – з часом тривожність майже пропадає. І мова не про досвід як такий, а саме про звичку. Бо якщо перестати робити такі інтерв'ю на кілька місяців, а потім почати знов – то тривожність так само повертається для перших дзвінків, незважаючи на досвід в проведенні інтерв'ю.

Як це можна використати?
- Ставити однотипні дзвінки ближче один до одного, щоб вам не доводилось змінювати занадто багато контексту, форматів тощо.
- Для важливого дзвінка, який ви проходите рідко (типу інтерв'ю на роботу)– попросити когось "прогнати" з вами план дзвінку. Можливо, навіть пару разів.

5. За пару годин перед важливою зустріччю зазвичай роблю умовно рутинні задачі, не намагаюсь насильно робити щось, що потребує багато креативності. Але часом навпаки – виникає бажання та натхнення на якісь цікаві задачі – і я переключаюсь на них. Іншими словами – перед важливою зустріччю я намагаюсь відчути, що зараз мені даватиметься легше - і роблю саме це. Навіть якщо в плані було щось інше.

6. Для екстра-важливих дзвінків (наприклад, онлайн виступ перед великою аудиторію) – за 5 хв до такого дзвінка роблю фізичні вправи. Поприсідати, поскакати, попіднімати руки вгору тощо. Цю пораду колись дав тренер з ораторської майстерності – так розганяється адреналін і легше сфокусуватись. Тривожність швидко згасає.

7. Після зустрічі виписую важливі моменти, ідеї, задачі. Якщо є ще й час на рефлексію, то можна написати ще про враження, відчуття (хоча, по-чесному, враження я хотіла б писати, але в реальності поки що не пишу – треба почати). Суть та сама – аби, з одного боку нічого не забути, і з іншого – навпаки "забути" і вивільнити свою увагу для інших задач. Бо наш мозок думає "записано – значить не забудеться".

(Півдня готуюсь до дзвінка, а потім півдня відходжу: що робити – продовження)


8. Обговорюю результати зустрічі з кимось. Це допомагає впевнитись в тому, що дзвінок пройшов добре чи навпаки – погано. Але головне, що розуміння ситуації стає більш визначеним. Також це допомагає озвучити свої думки вголос – працює подібно до виписування задач. Як бонус – ще й можна цікаві думки від співрозмовника почути 🙂

Поради, які додав Chat GPT:

9. Дихальні вправи, медитація (від себе скажу, що це працює добре, але якщо ви практикуєте це не тільки у моменти тривожності, але й у моменти спокою. бо інакше нема сенсу це робити перед дзвінком)

10. Встановити рутину – тобто набір дій, які завжди виконувати перед дзвінком або після дзвінку. Я не пробувала, але виглядає як дуже доречна порада. Якщо мозок звикне, що я роблю А-Б-В, після цього йду дзвінок і в мене все добре врешті, то коли наступного разу я робитиму А-Б-В – він заспокоюватиметься та налаштовуватиметься на дзвінок.

Ну і що ще: ні, я роблю все це не завжди. А шкода 🙂 Бо почувала б себе значно краще, і легше б справлялась зі своїми поточними задачами у дні, коли багато дзвінків.

А як у вас з дзвінками? Складно до/після? Якщо так – які ваши поради?

Ната

У п'ятницю ввечері раніше люди ходили по барах. А я і раніше їх не любила, і зараз явно що не ходжу. Тому в п'ятницю ввечері за чаєм або, як сьогодні, комбучею, до мене приходять дивні ідеї.

Ось зараз прийшла ідея зробити міні-курс для світчерів у продакти. Я не гуру в продакт-менеджменті. Я називаю себе "досвідчений початківець" :)), тому курс для сіньорів не робитиму. А от для тих, хто тільки хоче перейти у професію продакта, мені є що розказати. Так, щоб і корисно, і цікаво, і по ділу. Щоб не на півроку, а на пару тижнів.

Курс не про те, щоб навчитись власне продакт-менеджменту, а щоб зрозуміти: чи цей шлях для вас? чи ця професія насправді вам цікава? а якщо цікава, то як рухатись з вашої поточної точки то точки, де ви матимете посаду продакта?

Це не стільки про навчання власне продакт-менеджменту (хоча і про це в загальних рамках теж), скільки про процес світчингу – як про це думати, як і чому навчатись, куди тикатись-микатись при перших спробах влаштуватись продактом, які продакти потрібні на ринку, чи є у світчерів шанс зараз під час війни та економічної кризи влаштуватись кудись, чому продакт-менеджмент може бути НЕ для вас тощо.

Як ви знаєте, я особисто перебирала анкети усіх продактів нашого великого дослідження ринку продактів, і інтерв'ювала продуктові компанії про те, яких продактів вони шукають. Тому мені реально є чим поділитись 🙂

Ну, і якщо вже робитиму, то як завжди – ґрунтовно, без води, з купою корисностей.

Ідея виникла з запитів, які приходять до нас у TheWays (до речі, у нас вже кілька тижнів знов працюють оплати, тому ви можете спокійно бронювати як безкоштовних, так і платних експертів!). А ще з запитів, які вже роки три мені постійно приходять після публікації ще першого дослідження продактів.

І от у зв'язку з цим прямо на ніч у мене до вас питання – вам цей курс цікавий? Не комусь там, кого ви знаєте, не комусь, про кого ви чули, а саме вам?

Якщо так – закиньте оооооось сюди свою пошту та 100 грн. Гроші скину на ЗСУ у фонд КОЛО (в будь-якому випадку), а на пошти потім надішлю курс, якщо назбирається достатня кількість бажаючих.

А якщо курс може бути цікавий комусь зі знайомих - скиньте йому/їй цей пост.

// тут мав би бути заголовок, який чіпляє

Пару тижнів слухаю випуски "Бульбашка шоу".

Це не подкаст, а дискусія. Чи, я навіть би сказала – це конструктивна суперечка від Євгенія Плохого (Head of Product у Readdle) та Ігора Соколова (Head of Product & Strategy у LetyShops). Вони обговорюють різні теми, намагаючись розкрити своє розуміння теми та розширити власну (і нашу з вами) картинку за рахунок іншої думки одне одного.

Коротше кажучи, за кожним топіком вони часто мають протилежні чи просто різні думки. І це неймовірно цікаво споглядати за тим, наскільки яскравою та корисною може вийти розмова, коли люди з різними поглядами вміють не тільки говорити, але й слухати одне одного.

Сьогодні послухала їх випуск про MVP (Minimum Viable Product) – що люди мають на увазі, коли говорять "MVP", та чи потрібні мільйонні інвестиції для запуску продукту.

Мої пару думок на тему.

У подкасті прозвучала думка, що MVP – це про перевірку (а) проблеми, (б) солюшну, (в) готовності людей купувати цей солюшн. Я не до кінця погоджуюсь з цією думкою, хоча саме так MVP часто описують у статтях/книгах.

Чому?
Бо в такій концепції дуже важко на практиці зрозуміти, що саме не працює, коли нічого не виходить. Немає проблеми? Чи наше рішення не закриває цю проблему? Чи наше рішення закриває проблему, але воно надто дороге/дешеве, тому його не купують? Якщо не розділяти ці три етапи, то як же на практиці зрозуміти, що фіксити? Чи взагалі нічого не можна пофіксити?) Занадто складно :)

Як на мене, це прямо три різні гіпотези, які потрібно перевіряти окремо. І тому для мене MVP –  це про "б", тобто про перевірку власне нашого вирішення проблеми. Про цінність, яку ми надаємо. Про те, чи цінності достатньо, аби люди були готові вирішувати проблему саме з цим рішенням. А проблема (а) початково перевіряється дослідженнями. Готовність купувати (в) – продажами (для цього часом і готовий продукт не потрібен).

Іноді під час тестування MVP можна затестити і те, чи готові люди купувати. Але як на мене – це скоріше додаткова історія. Бо спочатку треба зрозуміти, чи взагалі ми можемо створити якийсь продукт, який виршуватиме проблему достатньо добре. І тільки потім по-справжньому думати про те, як його продати.

У шоу були інші дійсно класні думки, про які я раніше не думала – але краще послухайте їх самі :)
___

Реально кайфую від формату шоу. Чому? Бо це довзоляє подивитись на те, як думають інші люди, та спробувати зрозуміти їхню картину світу. Завдяки цьому моє власне уявлення про світ стає знаааачно складнішим та цікавішим.

В книзі Деніала Канемана "Thinking Fast And Slow" був класний приклад з юриспруденції. Коли хтось вивчав лишу одну сторону судового процесу (наприклад, аргументи виключно позивача) – то був більш впевнений в своїх діях. Проте ця впевненість була обгрунтована не кількістю і не якістю отриманої інформації. А лише тим, що всі факти легко узгоджувались між собою!

Така надмірна впевненість "замилює" очі і не дає побачити реальність, а значить – найкращі варіанти вирішення якоїсь задачі.

Іншими словами – менше знаєш, відчуваєш себе більш впевненим, але приймаєш менш виважені рішення.

Тому неймовірно класно слухати тих, хто має іншу думку. Адже часто думки насправді не суперечать одна одній, а швидше розглядають питання у різних площинах.

От я, наприклад, явно більше симпатизую ідеям Євгенія. Вони мені ближче, я не просто з ними погоджуюсь – я просто думаю майже так само. А на ідеї Ігора у мене часто реакція "Ні, не так", але коли чую його пояснення – то нерідко починаю думати "Так, це дійсно має право на життя і є цікавим".

Коротше, лагідна рекомендація на вихідні: слухати та дивитись в ютубі.

Курс про світчинг у продакт-менеджмент буде (запитувала у вас 2 публікації назад, чи треба його робити для вас).

Навіть здивована кількості бажаючих: по 100 грн ми зібрали 6000 грн (вони вже у КОЛО, скрін у коментарях).

Одна людина навіть купила одразу на 15 курсів!

Тобто 46 людей з одного поста у п’ятницю вночі оплатили курс, якого ще навіть нема.

Чесно, я чекала, що буде 20 - і тоді робитиму 😉

Оце запит на ринку!

Курс писатиму не швидко, бо хочу, аби був корисним, а не вода-водою. Але берусь писати, тож дякую всім, хто виявив бажання і «проголосував» своїм донатом на армію за його створення. Старатимусь зробити практичний інструмент для вас.

А поки я писатиму курс, дуже рекомендую не чекати та піти поспілкуватись з експертами TheWays про світчинг у продакти. У нас назбиралась крутецька компанія експертів з цієї теми — на будь-який смак та гаманець: https://www.theways.io/use-cases/product-manager-from-zero-to-hero

Вони допоможуть і якщо ви вже пробували перейти у продакти, але не вийшло, і якщо ви ще не пробували, а тільки хочете і не знаєте з чого почати, і якщо ви вже маєте першу роботу продактом, але щось дуже складно.

І все це індивідуально під ваш запит. Я правда не знаю, що може бути краще для того, аби зрушити нарешті з місця у напрямку вашої мети.

Хочеться порадити усіх експертів, бо вони всі реально неймовірні і всі можуть допомогти. Але зупинюсь цього разу на ось цих трьох:

Марк Опанасюк. Ця людина сама зробила світчинг з юриста (omg, це ж просто мега-кейс для всіх, хто сумнівається, чи зможе перейти зі своєї *іншої* ролі у продакти). Зараз він Product Manager у EPAM Systems і ще й веде класний продуктовий подкаст Product Market Fat.
https://www.theways.io/mentors/mark-opanasiuk

Сергій Ковтун. Про цю людину залишають такі фідбеки, що самій знов хочеться світчнутись у продакти 🙂 Він і підкаже, і контакти дасть, і пушити буде, аби ви не втратили мотивацію. Він Senior Product Manager у Genesis Tech (і не тільки!), соорганізатор українського продакт-кемпу. І - авжеж - теж світчер!)
https://www.theways.io/mentors/serhiy-kovtun

Ірина Даценко. Дівчата, це ваш шанс поспілкуватись з кимось, хто чудово розуміє, як це – бути лідеркою, коли всі навколо – чоловіки. Іра зосереджена на жіночому лідерстві і дуже активно допомагає дівчатам у карʼєрі в IT. І оскільки вона сама – продакт, то авжеж світчинг дівчат у продакт-менеджмент – це один з основних напрямків, де вона може допомогти. Але хлопцям Іра теж допомагає, якщо що :)
https://www.theways.io/mentors/iryna-datsenko

P.S. Якщо є побажання щодо інформації для курсу про світчинг у продакти (наприклад, зараз вам чогось не вистачає чи щось не зрозуміло), чи є якісь питання по темі, то пишіть в коментарі. Більше питань – глибшим буде міні-курс, бо так я краще розумітиму ваш актуальниий запит. Якщо соромитесь писати у коментарях, пишіть мені у приват @nnikitiuk

Навіщо?..

Сьогодні ми з Alex Yelenevych – тобто команда TheWays – долучились до 1991 Accelerator.

Це значить, що наступні кілька місяців окрім інтенсивної роботи над платформою буде... ще більше інтенсивної роботи над платформою 🙂 Але тепер ще й в рамках визначеної програми.

Щоб цей пост був корисним і для вас, а не тільки для мене, вирішила написати 10 причин, чому варто долучатись до акселераторів. Можливо, якраз саме зараз ви роздумуєте над тим, чи варто подаватись на якусь акселераційну програму.

Отже, 10 причин долучитись до акселератора:
1. Доступ до досвідчених менторів за різними напрямками
2. Нетворк з "теплими" інвесторами
3. Програма, що фокусує вас на головному
4. "Теплі" контакти зі ЗМІ та якісні приводи звернутись до ЗМІ
5. Нетворк з іншими фаундерами
6. Можливість отримати чесний фідбек від експертів про слабкі сторони стартапу разом з рекомендаціями "а що ж з цим робити"
7. Темп, що тримає в тонусі і задає дедлайни (боремось з перфекціонізмом, що затримує релізи)
8. Свіжий погляд. Якщо дуже закопуватись у свій продукт (що більшість стартаперів і робить), часом "замилюється погляд", перестаєш бачити очевидні речі чи якісь нові ідеї. Неупереджені експерти програми можуть допомогти побачити те, що ви перестали бачити.
9. Корисний контент. Лекції, воркшопи тощо за темами, у яких вам не вистачає досвіду та знань.
10. "Плюшки" у вигляді різних бонусів, знижок тощо для стартапів

Цікаво, чи вгадаєте в коментарях, яка з цих причин була основною для нас, коли ми вирішували, чи долучатись до акселераційної програми 1991 Accelerator? 🙂

Ната

Те, що робить OpenAI та подібні компанії – це дійсно великий прорив. І дуже складний продукт/технологія. Розкажу на прикладі однієї практичної теми.

У 2016-2017 роках я працювала в стартапі, який займався чимось подібним до того, що зараз зробив OpenAI з ChatGPT. Ми розробляли продукт, який би міг автоматично аналізувати новини та пости у соцмережах з точки зору репутації бренду чи людини.

Наприклад, зʼявилась би новина, що якийсь бренд оголосив зараз співпрацю з російською компанією. Для нас (українців) очевидно, що це негативно для цього бренду в Україні. А якщо би ми говорили про бренд цієї компанії в світі, чи було б це так очевидно? І для людини нелегко зрозуміти, як відреагує на це суспільство в цілому. А для «машини» визначення контексту – це взагалі дуже складна задача. Тому робити це автоматично на реально високому рівні було дуже складно.

Крім того, наш продукт потім мав би генерувати меседжі/тексти для того, щоб відреагувати на ситуацію. Коротше кажучи, ми бачили це як інструмент для піарників. Але з технологічної точки зору – це дуже схоже на ChatGPT.

У продукті я відповідала за аналіз та «розуміння» текстів, а мої колеги – за генерацію нового контенту. Спойлер: генерувати нам більш-менш вдалось (не так круто, як у ChatGPT, але для наших задач в принципі було більш-менш непогано). А от з реальним «розумінням» так і не склалось.

Розкажу, з чого тоді складався аналіз текстів.
По-перше, потрібно було знайти та спарсити достатню кількість даних – для тренування та тестування моделі. Ми використовували для цього новинні сайти та соцмережі, оскільки фокусувались на ріал-тайм даних.
По-друге, розбили ці тексти на логічні (з точки зору людини) блоки – абзаци чи сукупність речень.
По-третє, розбити ці блоки на токени – тобто частинки текстів, які розуміє «машина» і може використовувати далі. У нашому випадку, зазвичай це були частинки слів.
По-четверте, виділення субʼєктів та обʼєктів у блоці тексту. Коли ви читаєте речення «Apple створила новий айфон», ви розумієте, що Apple – це субʼєкт, тобто той, хто нам цікавий, а айфон – це обʼєкт, на який спрямована дія. Але для "машини" це не так очевидно :)
По-пʼяте, видалення «шуму» на основі контексту чи правил. Apple – це не тільки компанія, а ще й яблуко. Якщо піарники будуть отримувати всі новини, де вказано слово «яблуко», у них не буде часу на свою роботу 🙂
По-шосте, створення моделі, яка би могла аналізувати блоки тексту на «семантику», тобто чи цей шматок тексту є для нашого субʼєкту негативний, позитивний чи нейтральний. Як у прикладі з українським брендом та російською компанією.

А ще до всього цього потрібно було вручну розмітити усі тексти, на яких модель навчалась. Тобто вказати, що ось в цьому тексті для цього субʼєкта новина негативна, а для іншого субʼєкта – навпаки позитивна. Над цим працювали 100+ людей – щоб підготувати базу даних, на яких модель могла б навчатись.

І це ще ми навіть не перейшли до генерації нових текстів!

Я працювала над задачею аналізу текстів десь 11 місяців разом з командою дата-сайнтистів, крутих консультантів з machine learning, розробників та купи людей, що займались розміткою текстів. І за цей період ми змогли досягнути результату десь у 60%. Це значить, що в 60% випадків наша модель «розуміла» контекст правильно і давала правильний результат. Недалеко від підкидання кубику відійшли 😅 Продукт врешті закрився, бо було неясно, скільки ще часу та зусиль потрібно вкласти, аби це дало прийнятний результат.

Ця тема дуже цікава, і, з одного боку, проста у своїх принципах. Але з іншого боку – доволі складна у реалізації.

На зображенні вище мій запит до ChatGPT, з якого видно, який прогрес відбувся у цій сфері за 6 років. Хоча ChatGPT не «розуміє» контекст в тому сенсі, в якому його розуміє людина, він все ж аналізує цей контекст і видає неймовірно класний результат за потрібним запитом.

Це лише один малесенький приклад того, як і для чого може використовуватись ця технологія. А таких прикладів – тисячі.

І для мене це не виглядає як магія. Для мене це виглядає як неймовірна робота тисяч людей, які стільки років працювали, не втрачаючи мотивації, для того, аби зараз ми мали цю технологію. Вони не здались за 10-15-etc. років, і врешті зробили такий прорив, який ми з вами ще навіть не можемо оцінити. Зможемо оцінити всю його потужність ще років за 10. Можливо.

Ната

Сьгодні вийшло одне з найщиріших, на мою думку, інтервʼю зі мною. Вийшло якось дуже натхненно про те, що ми робимо у TheWays, про перешкоди на шляху нашого досвіду стартаперства, про жінок в українському IT, якими я надихаюсь.

У кінці інтервʼю мене запитали, яку пораду я можу дати жінкам, які бояться, сумніваються, думають, чи варто створювати щось нове.

Поділюсь своєю порадою тут. Вона не тільки для жінок, насправді. А для будь-кого, хто боїться створювати власний продукт.

Порада звучить так: Бійтесь, але робіть.

Тому що страшно буде постійно. Здається, що «ось це я зроблю – а далі буде легше, і далі я вже нічого не буду боятися, бо ось це я вже пройшла». Але насправді з кожним викликом це відчуття тривоги і страху може і буде зʼявлятись. На то це і виклик, аби здаватись складним.

Чим більше я знайомлюсь з успішними людьми, тим більше розумію, що у них так само багато страхів, невпевненості, переживань. Але вони вирізняються від інших людей саме тим, що незважаючи на ці страхи, вони продовжують рухатись вперед. Боятись, але робити.

А якщо захочете глянути інтервʼю, то воно ось тут: https://www.youtube.com/watch?v=EdgeYGJHF6E

Це буде щось дійсно дуже цікаве. І для нас, і для вас.

Для нашого стартапу @thewaysio проведуть дизайн-спринт, і ви можете взяти в ньому участь.

Що це взагалі таке?

Це чотирі дні роботи над покращенням / зміною нашого продукту.
Класні продуктові дизайнери під керівництвом ще більш досвідчених колег спілкуються спочатку з нами як стейкхолдерами, потім з нашими користувачами, виявляють їхні болі та потреби, створюють продуктове рішення на основі цих болей та тестують його на користувачах. Дизайнери прокачують свої дизайнерські скіли та отримують +проєкт в портфоліо, а ми отримуємо на виході інсайти від користувачів та прототипи рішення.

Отут можна більше про це почитати: https://service.so/

Маю великі очікування від цього процесу. Бо одна справа, коли ти сам щось у себе і для себе робиш, і інша, коли велика команда досвідчених спеціалістів дивиться на твій продукт з усіх боків і намагається "прокачати" його.

Буду ділитись тут з вами, як це проходить, що цікавого ми дізнались і що будемо з цим робити. Дайте вогників у реакціях, якщо вам це цікаво!)

Але це ще не все. Ви теж можете стати учасником цього процесу.

У якій ролі ви можете долучитись?

Як продуктовий дизайнер та як респондент. Далі про кожну опцію.

👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌

🐯 Як продуктовий дизайнер

Для чого це вам
- ви зможете прокачати свої продуктові та сервісні дизайн-скіли у груповій роботі над реальним кейсом
- працюватимете під керівництвом крутих та досвідчениих тренерів
- отримаєте індивідуальний фідбек
- додасте у портфоліо +1 крутий проєкт.

Тренерська команда, з якою ви працюватимете – це круті дизайнери, зокрема випускники Nielsen-Norman group, з досвідом роботи у Raiffeisen Bank, Kyivstar, MacPaw, Apollo design center та ін. компаніях:
Іста Чебан – https://www.linkedin.com/in/ista/
Ігор Дьяков – https://www.linkedin.com/in/igordyakov/
Максим Ткачук – https://www.linkedin.com/in/maxtkachuk/

Етапи, в яких ви прокачуватиметесь
Інтерв’ю зі стейкхолдерами
Мапа шляху користувача
Прототипування в Figma
Юзабіліті тестування

Хто може взяти участь
Продуктові дизайнери від Middle-рівня та вище

Коли
27-30 червня 2023 (участь у всіх днях обовʼязкова, розклад у коментарях)

Де
Онлайн

Як
Безкоштовно, але з відбором. Потрібно зареєструватись за посиланням:
https://forms.gle/Uz9y31igCbvCwhNx9

Кількість місць для дизайнерів обмежена, тому реєструйтесь прямо зараз.

👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌

🦁 Як респондент

Для чого це вам
Подивитись зсередині, як класні продуктові дизайнери проводять кастомер інтервʼю та тестування прототипів, і «поцупити» для себе цікаві фішки. Якщо вам буде це цікаво – обіцяю також провести для вас 30-хв консультацію з питань, в яких я компетентна.

Хто може взяти участь
Якщо ви вже до цього моменту заходили на сайт нашого стартапу TheWays, подивились, поклацали, але НЕ замовили для себе консультацію (з будь-якої причини: забули, не знайшли корисного, не вдалось технічно тощо), то ви – наш потенційний респондент.

Коли
28 червня 13:00 - 14:00 (інтерв’ю) або 30 червня 13:00 - 14:00 (тестування прототипів)

Де
Онлайн

Як
Зареєструватись за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfWu5mJj4LqlHKs2Txu_nXpC7Xt3KDnQfh0MEIMBLgPWe_asQ/viewform

Якщо є питання – пишіть в коментах.

Дайте вогню і реєструйтесь 🙂
Це правда дууже цікавий досвід!

Інсайти з першої зустрічі з ментором

Сьогодні в рамках 1991 Accelerator у нас була установча зустріч з командним ментором.
Задача командного ментора – бути нашим «трекером», тобто людиною, яка відслідковує прогрес стартапу впродовж програми, а також бути провідником та радником у досягненні наших цілей.

На цій зустрічі ми знайомились і узгоджували цілі в рамках акселераційної програми. Далі подібні зустрічі відбуватимуться щотижня і зосереджуватимуться на аналізі зробленого та обговоренні задач на наступний період.

Але навіть на зустрічі-знайомстві у мене було кілька інсайтів:

1. Вже час планувати більшими горизонтами – не на спринт, а на квартал

Ментор звернув нашу увагу на те, що ми продовжуємо тестувати багато ідей, гіпотез, тощо. Що саме по собі непогано, але нам пора зосередитись на тому, щоб реалізовувати складніші речі. Бо багато речей немає сенсу тестувати тиждень, потрібно їх просто системно робити – і все працюватиме. Але для цього вже пора вийти з режиму «софт-лончу» і ставити масштабніші довгострокові цілі. І зосереджуватись не тільки на тестуванні ідей, а й на тому, які ресурси і де знайти, аби реалізувати наші цілі.

2. Треба попрацювати над позиціонуванням

Ми розробляли позиціонування ще перед тим, як розробили сам продукт. Але ясно що це позиціонування базувалось на наших гіпотезах та інтервʼю потенційних юзерів. Воно виявилось працюючим, але не настільки добре, як би нам хотілось.

А зараз в нас вже є реальні користувачі. І хто як не вони можуть краще підказати, чому вони в нас купують, як вони обирають експерта, як формулюють свою задачу? 🙂 Тому найближчим часом будемо інтервʼювати нашиих користувачів і думати над зміною / покращенням позиціонування.

3. Щоб масштабуватись, треба делегувати (це і так ясно, але інсайт в тому, що вже час для цього). Проте для цього не обовʼязково наймати когось. Можна подумати, наприклад, про різного роду колаборації

У нас немає проблем з делегуванням, бо і у Льоші, і у мене є досвід управління немаленькими командами. Але найскладніше в цьому процесі не саме делегування, а формат співпраці в стартапі. Люди працюють безкоштовно за ідею і досвід? За гроші (яких у нас ще нема, а може треба інвестиції піднімати?)? За частку стартапу? Доєднуються як партнери і отримують рекламу від нас? Тощо. Ось з цим поки що складно 🙂

Ну, і особиста інтерпретація зустрічі – ми рухаємось цілком ОК. Просто треба продовжувати. Ну і дещо змінити, аби те, що зараз не працює, запрацювало як треба 🙂

Що з цих порад вам відгукується теж?

Ната

Обіцяла ділитись процесом дизайн-спринту від Service.so для нашого TheWays.
Я беру участь у безпосередньо першому і останньому дні спринту, тому про них і розповідатиму.

У вівторок було стейкхолдер інтервʼю. Як це відбувалось?

Команда дизайнерів зідзвонювалась з нами в зумі. Ми з Льошею спілкувались з різними людьми по черзі. У кожного з дизайнерів був якийсь блок питань, який він/вона задавав. А ще була окрема людина, яка записувала наші відповіді.

Технічно це виглядало так:
- дошка у FigJam (це інструмент для колаборацій, брейнштормингу тощо від Figma)
- ця дошка розподілена на окремі сутійні блоки
- у кожному блоці згори – стікери з питаннями, 1 стікер = 1 питання, а знизу – пусті стікери, куди окрема людина вносила наші відповіді
- за кожен блок відповідав окремий дизайнер, тому ми і спілкувались з різними людьми впродовж дзвінка
- все це тривало 2 години

Про що нас питали на стейкхолдер інтервʼю?
Ойой. Про все! Під кінець я дуже втомилась говорити 😬

Якщо коротко, були такі блоки питань:
1) Про продукт та його цілі.
2) Про те, як ми залучаємо користувачів, як вирішуємо їхні проблеми. А також про наші очікування від цього спринту.
3) Про метрики: на які орієнтуватись, які міряємо зараз, як ми визначаємо «що таке успіх продукту»
4) Хто наша цільова аудиторія, чому саме вона. Як виглядає ідеальний процес взаємодії користувача з платформою.
5) Про проблеми і болі користувачів
6) Про конкурентів
7) Який фідбек дають юзери? Як ми працюємо з негативним досвідом користувачів?
8) Які в нас є обмеження? Час, люди, гроші? Наскільки ми готові змінювати продукт за рекомендаціями, які на нададуть?
9) Які є ризики у нас та у користувачів?

Це прекрасні питання, над якими можна і варто працювати всередині команди і без залучення зовнішніх експертів.

Не знаю, як довго дизайнери готували ці питання, і як вони групували та структурували їх, в якому форматі та за яким принципом це відбувалось, але підготовка була дуже ґрунтовна. Було корисно навіть просто відповідати на ці питання. Бо на деякі готових відповідей у нас не було. Ну, і в кінці не було чого додати. Бо, здається, все, що було потрібно, вони запитали.

Тепер максимально цікаво, який же результат нам покаже команда Service.so завтра після кількох днів користувацьких інтервʼю, прототипування та тестування прототипів.

Цікавий пост? Дайте знати реакціями, як вам. Ну, і задавайте питання, якщо є, у коментарях.

Ната

Що ми отримали за результатами дизайн-спринту від Service.so для TheWays?

У минулу пʼятницю був останній – четвертий – день спринту. В цей день дизайнери тестували свої прототипи на наших користувачах, переробляли свої ідеї на основі цього, готували інсайти, а потім презентували все це нам.

Пару ввідних для контексту:
– Ми з Льошею вже спілкувались з нашими поточними покупцями
– Дизайнери на спринті зосередились на користувачах, які заходили на сайт TheWays, але не бронювали консультацію
– Наша мета для цього спринту була в тому, щоб зрозуміти, чому люди заходять на платформу, проводять на ній багато часу, але врешті йдуть і не бронюють сесію. І за можливістю – як можна це змінити.

Тобто ми очікували:
а) Інсайти з інтервʼю
б) Гіпотези рішень для проблем / задач, які мають користувачі (на основі інтервʼю)
в) Як бонусом – протестовані прототипи рішень. Але цей пункт не був для нас основним.

Кілька прикладів інсайтів про наш продукт, які мене зацікавили
– Новим користувачам важко зрозуміти з поточної структури сайту, де є щось про їхню задачу, де потрібні експерти. Не знаходять потрібного ментора – і йдуть
– Немає довіри до інформації, яка знаходиться на сторінці експерта, або ж інформації недостатньо – і люди все одно йдуть в Linkedin чи ще кудись, аби впевнитись, що ця людина їм допоможе. Отут дійсно було цікаво, бо коли ми проєктували цю сторінку, то намагались вмістити на ній все, аби людина одразу могла зрозуміти, чи «це воно», чи треба шукати іншу людину
– Користувачі шукають людей за професією, а не за досвідом. Коли ми проєктували дизайн, то закладали, що люди шукатимуть менторів за їхнім досвідом чи експертизою – наприклад, ментори, які вміють будувати CJM (бо це можуть бути і продакти, і маркетологи, і сапортери, і дизайнери). Але люди поки що так не звикли, їм зручніше шукати просто за професіями – наприклад продакт-менеджери, дизайнери, маркетологи.
– Люди не розуміють, який саме результат від сесії з експертом вони отримають

Які наші попередні гіпотези підтвердились на інтервʼю?
– У нас є дві різні групи користувачів, які ведуть себе по-різному: (1) ті, хто має чітку задачу і хочуть її вирішити та (2) ті, хто хоче розвиватись, але не до кінця може сформулювати, чого саме потребує
– Групі 2 потрібна допомога з тим, як правильно сформулювати свій запит до ментора
– Зазвичай люди дуже ретельно обирають для себе експерта: беруть до уваги і досвід, і культурний метч, і опубліковані матеріали, і відгуки

Після дизайн-спринту у нас залишились:
– запис стейкхолдер інтервʼю
– записи користувацьких інтервʼю
– інсайти дизайнерів з користувацьких інтервʼю
– CJM (у двох версіях)
– прототипи рішень (2 версії)
– записи тестування прототипів
– запис презентації рішень

І все це ми ще будемо детально вивчати і знаходити нові цікаві інсайти та рішення. Там є що ще довгенько розбирати)))

Які враження від участі як замовника у дизайн-спринті

Це було цікаво і корисно.

Частину інсайтів, яку нам розказали, ми вже знали. Але це і зрозуміло, ми ж «на хвилі» зі своєю аудиторією.
Але частина інформації була дійсно інсайтами і для нас. У більшості випадків – це те, що не переросте швидко у зміни в інтерфейсі, а спочатку змінить те, як ми думаємо про наш продукт, як ми його розуміємо, а вже потім – змінить щось у побудові платформи. Це довгий процес переосмислення, перепозиціонування та більш чіткого формулювання нашого value proposition.

Прототипи було цікаво подивитись, але при цьому це не ті прототипи, які можна взяти в роботу і одразу реалізовувати. Втім, були кілька гарних рішень-ідей, які ми вірогідно будемо реалізовувати. Але тут варто памʼятати: ще на стейкхолдер інтервʼю ми зробили акцент, що нам важливі саме інсайти та гіпотези, а прототипи – це радше «бонус». Так і вийшло 🙂

Чи повторила б я цей досвід, якби могла повернутись назад у часі, знаючи, що отримаю? Однозначно 🙂
Це чудовий досвід для нашого продукту. Особливо зараз, коли у нас мало рук на те, щоб займатись спілкуванням з усіма категоріями користувачів – при тому, що якраз зараз нам це дуже-дуже важливо робити.

Пішли розбирати усі ці матеріали 🤪

Нова соцмережа Threads від Інстаграм.
Чи взлетить?

Це, авжеж, питання часу. Подивимось, чи не станеться як з Clubhouse.

Чому не вийде – ми і так всі знаємо, але я вирішила просто подумати про те, чому може так статись, що саме ця соцмережа взлетить.

І ось кілька думок, чому у Threads ситуація краща, ніж, наприклад, була у Clubhouse.

1. Формат +/- зрозумілий – аля-твітер. А у клабхаусі було щось зовсім нове, для чого людям потрібно було змінювати звичний формат споживання та створення контенту.

2. Для того, щоб слухати довгий контент, а тим паче – брати участь у його створенні потрібні певні умови. Це якось не зручно робити в черзі до стоматолога чи (ойой) в туалеті. А от коротенькі тексти, лайки, думки – хоч прям на кріслі у стоматолога.

3. У інстаграма вже є своя аудиторія, частина з якої 100% перейде у Threads – бо типу ж ціаво що там, FOMO - і буде тягнути за собою своїх підписників. А інстаграм буде пушити цю тему дуже, дуже довго (чекайте мільйон сторіз, постів, реклами тощо). У клабхауса ж була тільки перша хвиля хайпу – і потім вона спала, а тягнути більше не було звідки.

4. Є (майже) необмежені ресурси на одночасне просування усюди, а не тільки поступово на різні аудиторії/ринки

Вирішила теж спробувати Threads та писати там про створення продуктів.

Підписуйтесь на мене там: https://www.threads.net/@ye.nataliia