Придумала новий термін – procrastinetwork.

Procrastinetwork – це коли ти постиш у нові соцмережі замість того, щоб робити важливі справи (=прокрастинуєш у соцмережах. або сидиш у соцмережах замість роботи). Як вам? 😂

Коли нам прийшла перша оплата на TheWays, я не раділа, як це буває у стартапах зазвичай.

Раніше бачила публікації різних фаундерів, де вони ділились скрінами з робочих чатів та фотками з командою у моменти, коли прийшли перші умовні 10$.

А я першій оплаті не раділа.

Чому? Це було ще до офіційного софт-лончу. І… у нас нічого не спрацювало технічно.
Я таааак переживала, що людина отримає поганий досвід, що це перебило усю радість від першої оплати.

Спойлер: цей наш перший клієнт нещодавно доєднався до нашої команди і разом з нами зараз створює TheWays. Але про це розкажу якось пізніше.

А сьогодні розкажу, чому я нарешті зраділа. Після вже далеееко не першої оплати. Отже, чому?

Бо у нас в TheWays вперше придбали менторський пакет (це 4 консультації одразу).
Ще до того як у нас зʼявився такий функціонал! Людина сама написала і попросила. Це неймовірне відчуття, коли люди хочуть придбати щось у тебе ще до того, як ти це розробила.

Тому у нас прям о 10 вечора зʼявився процес, як ми можемо організувати менторські пакети з експертами TheWays поза платформою. Тож якщо ви давно хотіли придбати у якогось експерта одразу кілька консультацій, а не одну, то пишіть в коменти чи мені в особисті @nnikitiuk. Організую.

А якщо ви ще не розглядали варіант менторства – просто порадійте за нас 🧡🔥🎉

P.S. Пʼятниця вечір – це не час писати пости, але чомусь саме в цей день і в цей час мене стабільно пробиває на цю історію.
А ще я вже майже підготовила для вас публікацію про те, як формувати нетворк в онлайн і ще планується колаборація з цікавою людиною у нас в каналі. Тож, вибачте, мене просто трошки розпирає від енергії ділитись усім, що зараз з нами відбувається. Сподіваюсь, вам це натхнення теж хоч трошечки передасться.

Ната

Forbes формує лист кандидатів на нагороду «30 до 30: творці майбутнього».
Мова про людей, що не досягли тридцяти років, але зробили внесок в розвиток бізнесу, IT, культури чи спорту. А також видатні військові та волонтери.

Давайте цього року зробимо цей список справді таким, яким він має бути? Бо минулого року серед номінантів були як люди, які справді цього заслуговують, так і якісь дуже дивні (на мою думку) кандидатури.

Хотіла заповнити анкету і порекомендувати кандидатів, але це виявилось для мене складною задачею: тим людям, яких я би прямо дуже хотіла порекомендувати, вже трошечки за тридцять. Я старію 😢😂

Складно ще й тому, що ніби є класні люди, які роблять круті речі. Але якщо говорити саме про номінацію «творці майбутнього», то вона мені з ними не вʼяжеться. Або я знаю людину дуже умовно і не зможу нормально сформулювати пару абзаців про її найбільше досягнення. Ех…

Гортаючи перелік своїх френдів у соцмережах і поки що не знайшовши там того, кого я б могла порекомендувати, я подумала – а може ви напишете у коментарях свої рекомендації? Раптом я теж цих людей знаю і зможу для них написати рекомендацію разом з вами і ми зможемо таким чином підвищити шанси цієї людини?

Якщо не хочете ділитись – просто номінуйте класних людей ось тут: https://form.typeform.com/to/hxcFLSYY?typeform-source=forbes.ua

Усім людям потрібне визнання. А тим, хто зробив, робить і буде робити щось дійсно класне, часто потрібно додатково нагадувати про те, яку круту роботу вони роблять. Бо впевнена – багато з них швидко обесцінюють свій вклад у спільну справу.

Коротше, давайте скажемо таке маленьке «дякую» людям, які створюють наше майбутнє 🙂

Ната

Всьо, відписка!

Коли ви відписуєтесь одразу після публікації посту – це трошки образливо 😂

Бо ти тут стараєшся, робиш корисний контент, а від тебе прям в цей же момент і відписуються. Це знаєте – як коли люди в ФБ дивляться, у кого сьогодні день народження і с ким давно не спілкувались – і видаляються з друзів 😅

Але, будьмо чесними – ми всі часом відписуємось в телеграмі саме так. І я не ображаюсь на інших, авжеж, але завжди думаю – що зробити краще, аби на мене підписувались після нових постів, а не відписувались? Я знаю канали, де є так! Правда, їх дуже мало. Якщо чесно, я знаю такий лише один, де є очевидний притік людей після публікацій :)) ну, я не беру в розрахунок оці новинні канали, де «щоб дізнатись, де буде контрнаступ, переходь…»

Я сприймаю цей канал як свого роду продукт, плюс просувається він лише органічним чином, тому за цими метриками слідкую.

Проте для автора каналу в телеграмі метрики не дуже-то зрозумілі – бо в тут немає жодного показника, який би сказав, після якого саме посту ви відписались і чому саме. Адже хтось може попередні пости ще не читав, побачив зараз нову нотифікацію, увійшов – прочитав старий пост і прямо на ньому відписався. Так, це теж буває. Або навіть не читаючи – просто нотифікація прийшла не в той час, не в той день чи ще щось. Так, авжеж, можна ходити по людях і питати, що саме зтригерило churn – на початку каналу саме так я і робила. Але це максимально некомфортно і може ще більше екс-підписнику доставити незручностей. І більшість відповідей взагалі була не про канал – типу, видаляю всі канали, зараз інші теми актуальні тощо.

В продуктових розсилках поштою з цим трошки легше – людині прийшов конкретний лист, і з цього листа вона і відписалась. Можливо, навіть вказала у опитувальнику, чому саме вона це зробила. А в телеграмі це схоже на те, як людина просто пішла з продукту і все.

Тому, поки ви ще не відписались 😂😂 напишіть у коментарях, що вам НЕ подобається в цьому каналі. І що тригерить вас на відписку – у нас чи в інших каналах. Буду вдячна і обовʼязково буду враховувати на майбутнє. Бо я ж тут пишу не тільки, щоб вивільнити думки, а і щоб поділитись ними з кимось, кому вони можуть бути корисними. Для тих, хто соромиться чи просто не хоче писати публічно, ось анонімна форма: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeKkLADcczvt0jMEV_Eme2fMY7lYD67jw431K6uZnTi88jThw/viewform

Про продуктовий майндсет

Льоша напівжартома називає мене «бренд-амбасадором продакт-менеджменту в Україні».

Я зазвичай сміюсь, але нещодавно проаналізувала свою діяльність останніх 4-х років і вирішила, що доля правди в цьому є.

Тільки я би трошки переформулювала і сказала б, що я бренд-амбасадор продуктового мислення в Україні. Дослідження ринку продактів, статті та подкасти про навчання продактів і не тільки, цей канал, наш продукт @thewaysio про консультування та менторство в tech-індустрії – це все частинки мого вкладу в наше комʼюніті.

А тепер про корисне.

Що ж таке цей «продуктовий майндсет»?

Розпочну з того, що таке взагалі майндсет.
Майндсет – це спосіб мислення, який визначає те, як ми сприймаємо світ та вчиняємо у різних ситуаціях. Він засновується на ряді переконань, принципів та підходів. Будь-яка людина може освоїти або змінити майндсет.

Людину з продуктовим майндсетом вирізняє те, що вона постійно задається питанням "навіщо", фокусується на створенні затребуваної цінності, враховує задачі бізнесу/організації, зосереджується на потрібному результаті, а не на наявних обмеженнях, вміє балансувати між науковим підходом до створення продуктів та інтуіцією, заснованою на досвіді, зосереджується на постійному рості та покращеннях та вважає гнучкість важливішою за будь-який план.

Навіщо продуктовий майндсет потрібен людям, які задіяні у створенні продуктів?
– Аби створювати продукти, які полюблять користувачі
– Аби будувати успішні з комерційної точки зору продукти
– Аби будувати глобальні продукти з України
– Аби залишатись гнучкими в умовах невизначеності
– Аби по-справжньому використовувати усі переваги командної роботи

Авжеж, продуктове мислення – не панацея. Воно не вирішить всіх наших проблем і саме по собі не зробить з нас країну-лідера на світовій арені.

Але продакт-майндсет, на мою думку – це цеглинка, основа, один з ключових елементів всього процесу трансформації України від сьогоднішнього стану до інноваційної та передової держави.

Тому ми з Реєм Астафічевим вирішили підготувати для вас дві корисних публікації на тему майндсету:

🔥 В першому Рей розкаже про те, як будувати трансформацію і допомагати вашим командам поступово змінювати їхній майндсет. Цей пост вийде ЗАВТРА на нашому каналі @toceo, тому ви зможете прочитати думки Рея прямо тут 🙂

🔥 В другому пості я розкажу про те, як менторство і навчання якісно змінюють ваше мислення та як це впливає на те, що ви робите. Цей мій текст буде опублікований ТЕЖ ЗАВТРА на каналі Рея @product_borsch (підпишіться зараз, щоб не пропустити цю частину)

Якщо тема продуктового майндсету вам цікава або теж болить – реагуйте на ці пости вашими емоджі та коментарями. І ми напишемо і інші пости на цю тему – наприклад, про факапи з досвіду, де відсутність продуктового мислення призвела до провалу продуктів. Або про те, які ознаки сигналізують, що у вашої команді є проблеми з продуктовим мисленням. Або про щось ще.

Ната

Привіт, народ! Це Рей, з каналу @product_borsch
Сьогодні у нас дуже цікава тема. Вона величезна, і перше що я подумав про те що треба описати, це “Як же все те, що я тут знаю, вмістити в ліміт символів”. (п.с. не вийшло)

За останні 5 років я дуже багато працював з різними компаніями. Від стартапів до заводів, від аутсорс-компаній до компаній з Fortune500. 90% з них приходила по референсу попередніх клієнтів, і з одним і тим самим запитом:

“Допоможи нам побудувати Product Mindset в компанії”.

Я робив багато помилок, але з часом зміг побудувати свій авторський фреймворк про те, як будувати цю трансформацію і як з нею досягати більшого. Але перш ніж ми почнемо - ось вам дві аксіоми:

🔥 Це не буде швидко.
Змінювати те як думають люди, ідентифікувати friction points цих змін в культурі та вашому орг-чарті це не швидко. Це займає багато часу, багато 1-ту-1 тренінгів, багато навчання, а з тими з ким нічого не працює - часом варто попрощатися. В моєму досвіді перші відчутні результати роботи навіть стартапи починають бачити через 5-6 місяців, а у великих організацій цей зсув займає роки.

🔥 Це не буде дешево.
Вам доведеться наймати нових людей. Доведеться вчити і розвивати існуючих. Доведеться змінювати орг-структуру. Доведеться створювати нові mental models, і безжально прощатися з тими хто не може їх прийняти. Часом це означає вам доведеться звільнити половину своїх топменеджерів (був кейс коли саме вони були блокером прогресу організації), а часом - вся команда немов чекала цього - і адоптить нові зміни просто миттєво.

🤔Окей, Рей, то як конкретно воно працює?

Як продакт зі стажем скажу класичне “It depends”. Проте я ідентифікував групу речей які повинні бути завжди щоб ця трансформація почала працювати. Далі - коротко про них.

🧩 Чемпіони. У вас мають бути свої чемпіони. В ідеалі топ-менеджери(як СЕО, або борд мембери). А далі лінійні менеджери та управлінці. Іх не має бути багато, але вони мають вірити в те, що ви їм даєте. А ви зі своєї сторони повинні їх підтримувати і ростити. При чому ця підтримка має каскадуватися. Я, як коуч, постійно працював з С-левелом. Вчив їх як треба працювати з їх підлеглими. Їх підлеглі робили те саме. Якщо ви один, і сама організація вас не підтримує - 99% випадків це марна справа.

🧩 Один словник на всіх. Як не дивно, але це база, яку я додав до цього фреймворку недавно. Ви маєте говорити про те саме. Основні терміни - чи то продукт, чи то стратегія, чи то продакт менеджер - в голові кожного мають значити то саме. Бо якщо цього немає - страждає комунікація і розуміння. Якщо я скажу “Яблуко” то хтось подумає зелене, хтось червоне, а хтось Apple. Ви зрозуміли.

🧩 Амбівалентність. Цей термін я вперше почув від дружини, професійного фуд-коуча. Це по суті можна пояснити наступною фразою: “Так я дуже хочу, але…”. Логіка проста - БУДЬ ЯКИЙ керівник і СЕО хоче заробляти більше. Хоче щоб компанія росла. Хоче щоб співробітники фігачили. Майже кожен СЕО бачить проблеми в організації. Але далеко не всі починають їх проактивно лагодити. Амбівалентність відносно продуктового мислення - це “Так я дуже хочу щоб в компанії було продуктове мислення, але”, а далі “у нас історично склалося інакше”, “людям це не треба”, “не буде швидкого РОІ”, і так далі. Амбівалентність це доречі нормально і якщо ви хочете трансформувати вашу компанію - її треба просто прийняти - це допоможе пройти цей етап швидше, і перейти в етап змін. Психологія as is.

🧩 One step at a time. Як я писав вище, швидко не буде. Проте це не міняє того факту що рухатися вперед треба, треба мати чіткий роудмап змін і адаптувати його коли треба. Чіткий роудмап дозволяє рухатися малими кроками, і чітко розуміти чи виходить у вас впроваджувати ці зміни. Головне це рухатися, і навіть маленькі кроки поступово починають ставати все ширшими. А знаєте що найважливіше? Це те що малі кроки даються з набагато меньшим спротивом. Умовно “А давайте поговоримо з клієнтами” сприймається простіше ніж “А давайте побудуємо процес постійної комунікації з клієнтами, збудуємо швидкі feedback loops і кожне рішення будемо приймати через квалітативні дані”.

🧩 Культура їсть стратегію на сніданок. Впевнений, ви чули цю фразу. Вона є основою будь яких довготривалих якісних змін. Якщо ви будуєте продуктове мислення в себе - вам треба зрозуміти що це про людей, їх звички, їх ментальні моделі - і про компанію - її культуру, те що вона робить і те чого не робить, до чого відноситься толерантно а що рубає під корінь. Будь які зміни які ви впровадили через процеси проіснують 6-8 місяців - потім вони розвалюються під впливом спротиву організації. Зміни які ви впровадили на перетині процесів та культури затримуються роками.

Звичайно кожен з цих пунктів має свою послідовність, купу інших підпунктів - але це тема для книги, а не поста в ТГ! Дякую що читали! Підписуйтеся на @product_borsch - там є багато цікавого про продуктове мислення!

Рей

Як будувати свій професійний нетворк онлайн?

Нещодавно спілкувались з підписницею цього каналу про нетворкінг на ремоуті (привіт, і дякую тобі за цей запит!). Завдяки цій зустрічі знайшла час систематизувати те, як формується мій професійний нетворк, та подумати про те, а що ще можна зробити в цьому напрямку з того, що я ще не роблю.

Розділю це питання на дві частини: (1) де шукати нетворк та (2) як підходити до процесу нетворкінгу.
У цьому пості розкрию першу частину.

Отже, де можна знаходити цікавих вам людей в онлайні:

🔸 продуктові кави та інші формати, спрямовані саме на нетворк та знайомства (чудовий приклад). від когось чула, що нетворкінг формати не працюють. але на своєму досвіді скажу – просто потрібно знайти потрібне місце, і все чудово працюватиме. а щоб знайти потрібне – треба перепробувати декілька різних
🔹 професійні чатики за вашою або суміжною професією. але немає сенсу просто додатись і мовчати: представьтесь, задавайте питання, відповідайте на питання інших. тільки так це працюватиме
🔸 онлайн-курси за темою Х / вебінари / конференції. часто навколо якоїсь конкретної теми формується комʼюніті зі спільними інтересами. знаю чимало людей, які ходять на навчальні проекти саме за нетворком – і отримують класні знайомства, а заразом ще й клієнтів, партнерів, роботу, інвестиції
🔹 хакатони / челенджі (та сама історія, що і з курсами – є спільна тема, тільки ще й стресові умови, за яких люди часто згуртовуються)
🔸 стартап-комʼюніті в онлайні (наприклад, T4.Community від Genesis)
🔹 створюйте контент – у LinkedIn, ЗМІ, власних каналах (типу телеграму, інстаграму тощо). у мене є кілька старих статей на dou, vector, AIN, і мені досі, вже через роки (!), пишуть цікаві люди з питаннями чи вдячністю. я мовчу про кількість цікавих контактів, які приніс мені цей телеграм-канал
🔸 ходіть до когось на подкасти – так, можна самим пропонувати себе як гостя! я ще так робила, але планую. і знаю, що це працює 🙂
🔹 менторство (у якості менті). окрім власне контакту з вашим ментором, він чи вона є вашим провідником у різні спільноти, зокрема закриті
🔸 менторство чи консультування (у якості ментора). до вас теж можуть приходити за вашою експертизою цікаві люди чи навіть команди з цікавими кейсами.
🔹 долучатись до волонтерських проєктів чи чиїхось пет-проєктів – це саме по собі розширяє коло ваших контактів (в самому проєкті, а також серед усіх, з кким ви кконтактуєте завдяки проєкту – партнери, клієнти тощо)
🔸 звертатись до колег з попередніх робіт та відновлювати звʼязок (максимально недооцінена річ. якщо цікава ця тема детальніше – дайти знати в коментарях, напишу окремий пост).

Якщо корисно – зберігайте пост у Saved чи діліться з тими, кому це теж може бути релевантно 🙂

Що з переліченого, на вашу думку, працює найкраще?

Якщо ви колись пітчили свій стартап, то знаєте, що це не так просто, як здається

Завтра у нас в акселераторі офлайн краш-тест, тобто стартапи (зокрема TheWays) презентуватимуть свої продукти, а аудиторія задаватиме каверзні та не дуже питання, а також голосуватиме за нас (або ні).

В чому складність?

У нас є лише три хвилини, і за цей час ми маємо сказати основні важливі речі про стартап:
– яку проблему вирішуємо
– як ми її вирішуємо
– чому люди обиратимуть нас, а не конкурентів
– чому ми обрали цей ринок
– яка наша бізнес-модель
– що ми хочемо від слухачів

В нашому випадку у нас 12,5 секунд на слайд. Це приблизно 1,5 речення :)

За ці три хвилини важливо, щоб люди не заснули, все зрозуміли та – головне – зацікавились нами.

Зі сторони здається, що сказати менше легше, ніж сказати більше, але тут справа в пріоритизації. Як обрати саме те головне, що зацікавить саме цих слухачів? Як попередити небажані питання з аудиторії? Як сказати достатньо, аби було зрозуміло основне про нас?

Врешті виходить, що сказати менше – складніше.

Я та людина, яка завжди топить за те, що на слайді має бути мінімум тексту (якщо мова про виступ), і намагаюсь сама так і робити.

Але після фідбеків від різних людей я вже тричі скорочувала слайди, і там точно є ще куди скорочувати 😄

Ну, і ще бонусна складність – пітчинг завтра англійською. Незважаючи на те, що я писала та захищала свій диплом в універі англійською, я зовсім не відчуваю в собі впевненості пітчити англійською наш стартап. Але що робити. Доведеться 😅

Як я готуюсь?
1. Прописую тези. Це не значить, що я обовʼязково маю сказати їх дослівно. Але якщо вийде так – теж гуд.
2. Читаю їх вслух, засікаю час. Якщо виходить рівно 3 хвилини чи більше, то скорочую текст одразу. Бо коли я не читатиму, а говоритиму, це точно займатиме більше часу.
3. Намагаюсь проговорювати тези вголос. Там, де звучить неприродньо (я так пишу, але не розмовляю), замінюю на якісь більш розмовні конструкції
4. Проговорюю весь текст вголос, підглядаючи суть.
5. Включаю слайди, і дивлячись на слайди – проговорюю знов.
6. Скорочую промову
7. Ще скорочую промову, аби не торохтіти, а говорити більш спокійно
8. Скорочую інфу на слайді
9. Записую себе на відео і потім слухаю.
10. Розставляю в промові акценти, де потрібно зробити паузи, де підняти голос, а також правлю свій body language (наприклад, якщо я машу руками занадто сильно або навпаки стою як стовб)
11. Практикуюсь знов і знов записую на відео
12. Відпочиваю.
13. Через якийсь час повторюю тренування 2-3 рази, відпочіваю знов і знов повторюю тренування.

Все це дозволяє не тільки зробити виступ зрозумілішим для аудиторії, але й банально менше хвилюватись на самому пітчингу.

Тим часом, українська платформа з вивчення мов Preply закрила другу частину раунду C та отримала 70 млн інвестицій! Не гривень, ясно що. Якщо чесно, я останнім часом неймовірно сильно надихаюсь історіями таких успіхів.

Чому? Бо це точно не історія про overnight success. До часу, поки Preply не почали називати модним словом scaleup, про них досить довго не знали в широких колах. Перші їхні інвестиції вони отримали у акселераторі TechStars (120 тис дол), а Seed інвестиції у 1.3 млн вони отримали вже через 3 роки роботи, у 2016 році. У 2018 - ще 4 млн. Потім були значно більші раунди A, B… Все це відбувалось поступово.

10 років з запуску пройшло!

І ось ми тут. 2023 рік. В Україні війна. В світі – спад економіки. Інвестори дуже обережно і ще більш пильно обирають, в кого та чому інвестувати.
А Preply підіймає раунд на 120 млн (70 млн з яких зараз).

Вони, до речі, резиденти Kooperativ, у якому працює також 1991 Accelerator та де ми завтра будемо пітчити. Тобто не знаю щодо всієї команди, але частина точно знаходиться в Україні.

Чесно, я не знаю, які зараз у Preply метрики, але інвестиції в поточних умовах кажуть як мінімум про те, що інвестори вірять в успіх їхнього розвитку.

Дуже мрію колись також надихати когось своїм стартапом. Не обовʼязково саме інвестиціями, але обовʼязково – надихати 💙💛

Можливість на мільйон для тих, хто хоче стати growth product manager-ом – стати ним з нуля чи світчнутись з іншої ролі.

Це інтернатура від Kiss My Apps разом з Saldo Apps (компанії Netpeak Group).

Я вже не вперше ділюсь цим посиланням, бо вони проводять цю інтернатуру вже вчетверте. І не вперше ділюсь сама, без прохань чи замовлень реклами. Бо я знаю людей, які пройшовши цю інтернатуру успішно світчнулись і працюють продактами.

Але попереджаю, що конкурс там шалений. Відбір буде складний. Навчатись буде теж нелегко. Також – продукти, якими вони займаються, специфічні в плані підходів до їх створення – бо це компанії маркетингового агентства. Тим не менш, це реально крута можливість навчитись корисним речам та по-справжньому світчнутись.

І якщо ви правда цього хочете – то спробуйте. Можливо, саме ви станете наступним успішним кейсом, про який я писатиму тут в каналі 🙂

Ось тут реєстрація: tontilagunamobile.com/internship

Якщо вже подавались на відбір чи навіть проходили цю інтернатуру – діліться чесними відгуками в коментарях. Це буде корисно тим, хто зараз думає, чи йти цим шляхом.

Це був фейл: про наш краш-тест стартапів

Вчора відбувся краш-тест стартапів в 1991.Accelerator.

Для чого створений такий формат?

Щоб ми (учасники програми акселерації) потренувались пітчити, тобто презентувати наш стартап. Перед цільовою аудиторію, перед інвесторами, перед будь-ким.

Як це відбувається?

Всього було 12 стартапів.
У кожного стартапу є 3 хвилини аби розказати про себе (пітч + презентація). 5 хвилин аудиторія задає питання виступаючому. Ще хвилину слухачі голосують – піднімають руку, якщо стартап сподобався.

Що пішло не так?

Ми мали виступати останніми.
Все йшло добре аж поки чомусь організатори вирішили не робити перерву посередині.
Під кінець я зрозумію, чому було прийняте таке рішення. Але в той момент мені було ясно тільки те, що всі гості будуть вже ну дуууже втомлені до моменту, коли презентуватиму стартап я. На цьому моменті я вже трошки засмучуюсь.

І ось залишилось два пітча до мене… і навколо починається дощ.
Ми сидимо на даху, але у нас є навіс, тому ніби все має бути ОК.
Але було не ок 🙂

Враховуючи те, що навколо були блискавки і йшла ще сильніша гроза, організатори пропонують не відкривати наступний блок з питаннями, аби дати можливість виступити всім стартапам.

Хлопець, який пітчив прямо переді мною, натурально перекрикував вітер. А всередині його виступу просто почала падати апаратура. Оце реально був краш-тест 😅

Очевидно, що після цього всі побігли всередину приміщення. Я дуже засмутилась, бо витратила багато часу на підготовку до цього івенту. Але у мене була хвилинка зібратись з думками і відпустити цей сум 🙂

Частина людей, яка залишилась, спустилась у відкритий простір в закритому приміщенні. Мені сказали пітчити тут. Без мікрофона. Без презентації. А я пітчу стартап вперше. І вперше ще й англійською. І тут ще й сирена включається. Комбо 😂

Здається, для такої ситуації я впоралась досить непогано і розказала все, що мала. Навіть пару жартів зімпровізувала 🙂

Але чому це все ж вийшов фейл?

1. Бо я не була готова (морально) пітчити без презентації. А це погано. Бо це досить частий кейс – презентація не відкрилась, апартура зламалась, гроза зламала всі плани 🙂 Та й взагалі, варто мати при собі кілька варіантів: з презою і без, короткий пітч і подовше, англійською чи українською, для клієнтів чи інвесторів. При цьому це має бути не готовий вивчений текст, а просто тези в голові, які важливо донести, і які можна або розгронути детальніше, якщо є час, або проговорити коротко.

2. На заході було багацько нашої цільової аудиторії, яку я мала намір залучити до TheWays (у нас мав бути розіграш безкоштовної консультації через QR код). З презентацією не вийшло – тож варто було піти та просто знайомитись з усіма! Але я була виснажена, з головним болем через грозу і точно не мала сил підходити до кожного, знайомитись і пітчитись вже у приватному спілкуванні.

Які висновки я зробила з цього досвіду?

1. До всього не підготуєшся
2. Невдалі презентації будуть. І це ок
3. Не завжди у фейлах винен ти. Іноді це просто збіг обставин. Те саме «не пощастило»
4. Не варто відкладати свої поточні задачі через виступи, цінність яких не визначена
5. Засмучуватись – ок. Зупинятись щось робити через такі речі – не ок. Тому вже сьогодні я з новою енергією в задачах 🙂 Ще й записалась на нове класне навчання!)

Чому я ділюсь таким досвідом?

Бо вважаю важливим транслювати не тільки ті моменти, коли все виходить. А й ті, коли щось не вдалось. Коли не все добре. Коли фейли. Коли не знаєш, що робити. Коли страшно рухатись. Коли боїшся застрягти на місці. Коли все не так, як було заплановано.

Щоб у тих, хто ще не заснував свій стартап, не складались невиправдані очікування від цього процесу. Що ніби «просто починаєш стартап і все так легко вдається, одразу мільйони-мільярди».
І щоб у тих, хто вже працює над своїм стартапом, не було враження «це тільки ми такі лузери, що щось не виходить. ось у всіх інших…»

А ще мені просто подобається бути щирою і рефлексувати тут про свій досвід. Бо через ці тексти я теж щось переосмислюю і вчусь. Завдяки тому, що ви є в цьому каналі – я маю мотивацію писати частіше 💙

Ната

Це літо можливостей для світчерів у продакти

Коротка версія
В Readdle відкрилась вакансія інтерна-продакт-менеджера.
Заявку подавати тут: https://bit.ly/44XxkN5

Довга версія
Кілька років тому ми з Льошею поїхали в Одесу відпочивати і разом з тим вирішили відвідати компанію Readdle – прогулятись їхнім офісом, познайомитись, дізнатись про те, як вони будують свої продукти. Нам дуже імпонують цінності та підходи, з якими ця компанія створює свої застосунки, і нам було неймовірно цікаво дізнатись про те, як вони роблять ці продукти успішними (мільйони завантажень, регулярні фічеринги в App Store тощо).

Про цей досвід я писала ось тут: https://www.tg-me.com/toceo/219

В Readdle нас зустріли двоє хлопців з продукту Documents. Одним з них був Артем Азаров – саме тоді я з ним і познайомилась. Мене захопила його історія: він переїхав з Києва в Одесу, аби потрапити на кількамісячну інтернатуру в Readdle, і врешті залишився там. В Одесі. І в Readdle.

У мене теж була своя історія зі стажуванням, в іншій компанії, але я там не залишилась працювати. А Артему вдалось. До того ж, ментором Артема став Євген Плохой, який вже на той час був "широко відомим у вузьких колах» як класний експерт у продакт-менеджменті.
Досвід спілкування з Артемом тоді показав, як людина з іншої сфери може швидко підхоплювати досвід інших, вчитись, "всмоктувати" в себе все найкраще і рости. Дууже швидко рости.

Ось стареньке відео, де Артем розказує про свій досвід: https://www.instagram.com/tv/CVkZcouFjk5/
А ось класний матеріал про продукт Documents: https://ain.ua/special/documents-app-by-readdle/

Тож з того часу Артем вже виріс у своій ролі, набрався досвіду і тепер вже він бере до себе інтерна, якого буде менторити.

До речі, Євген і Артем також активно волонтерять з продуктовими задачами у фонді КОЛО, про який ви вже тут неодноразово в мене чули. Тож, ви зможете подивитись також зсередини, як ті самі продуктові підходи працюють у некомерційному проєкті.

Тож, що по стажуванню?

Readdle шукають людину без досвіду у продакт-менеджменті (або з мінімальним досвідом), проте з досвідом у суміжних областях. Тобто якщо ви студент без досвіду роботи, то у вас мінімум шансів пройти на стажуванння. А от якщо встигли попрацювати в маркетинговому агенстві, чи в IT-компанії в іншій ролі, а зараз хочете перейти у продакти – то це можливість саме для вас.

Вимог небагато: хороша англійська, базове розуміння, як будуються продукти, самодисципліна та зацікавленість у продакт-менеджменті. Ну, і ясно, що перед подачею заявки потрібно зробити тестове.

Я подивилась це тестове – воно адекватне і, більше того, корисне. Мені сказали, що фідбек на тестове даватимуть усім, хто подасть заявку. Хто там хотів практики? Ось вам вона, готовий кейс. Беріть, робіть, отримуйте зворотній звʼязок. Буде корисно, навіть якщо не станете тим самим (чи тою самою), хто стане інтерном.

Що ще круто: якщо інтернатура пройде добре, то за вами місце джуна-продакта у команді.

Податись на вакансію тут: https://bit.ly/44XxkN5

І поспішайте, бо як тільки знайдуть підходящу людину, вакансію закриють. Дедлайну у неї немає.

Десь півтора роки тому я замислилась, що більшість з того, що я читаю чи дивлюсь, я просто… забуваю.

Часто через рік я вже не згадаю ані автора книги, ані повної назви (окрім тих, що ну дуже мене вразили). Мовчу вже про суть. Навіть не буду говорити, що інформацію з відео я не згадаю вже через тиждень-два.

Це не те щоб особливість конкретно моєї памʼяті. Насправді, це нормальна історія для багатьох людей.

Але мене це бентежило. Я багато часу витрачала на навчання та розвиток в різному вигляді. Ця гонка ще й стимулюється суспільством: треба більше читати, більше дивитись, більше слухати (просто згадайте ролики в youtube: «як читати 100 книг на рік» чи додатки, які витискають 10 тез з книги і переказують її для вас). Мені ця гонка завжди була в кайф. Але, якщо казати про ефективність, то виходить, що більше пройденого матеріалу – насправді зовсім не означає реально більше засвоєного. Тоді який в цьому сенс?

Врешті я дійшла до думки, що краще прочитати за рік лише 1 книгу, але (а) запамʼятати, про що вона була та (б) взяти щось з неї для себе в життя (якщо в ній було щось корисне) чи принаймні порефлексувати щодо якихось тез.

Коротше кажучи, моя задача була в тому, щоб навчитись не більше читати (слухати, дивитись), а робити це якісніше, глибше.

Десь тут я наштовхнулась на тему роботи з нотатками, зокрема систему Zettelkasten.
Суть цієї системи в тому, щоб зберігати свої інсайти чи тези з книг у вигляді окремих нотаток, які повʼязані між собою темою або задачею, яку я вирішую. А також в тому, щоб писати інсайти своїми словами, а не просто copy-paste рівно так, як це написано чи сказано.

Я давно знаю, що є кілька чудових методів засвоєння якоїсь інформації. Наприклад:
– інтервальне повторення (тобто через певні проміжки часу потрібно повертатись до інформації, аби вона запамʼяталась)
– пересказувати або пояснювати комусь те, що дізналась
– повʼязувати нову інформацію з тією, яку я вже знаю.

Zettelkasten сконструйований так, що у процесі роботи з нотатками застосовуються всі ці методи.

Одразу кажу, що повноцінну систему Zettelkasten я поки що так і не побудувала. Але дуже в неї вірю, і думаю, що з часом навчусь працювати повністю по ній.

Оскільки я не дуже притримувалась всіх принципів цієї системи, а брала лише окремі елементи, які мені були цікаві та які я могла адаптувати під свій ритм життя та цілі, то я знайомитиму вас зі своєю власною версією. А якщо ви захочете дізнатись більше саме про Zettelkasten, раджу почитати How to take smart Notes, Digital Zettelkasten або просто написати в ютубі Zettelkasten і подивитись 3-4 відео по темі.

Про свою систему розкажу далі.

Отже, як побудована моя система нотаток. Частина 1.

0. Перелік джерел. Назва, посилання, тип (книга, відео тощо), статус (прочитано, у процесі, на майбутнє тощо)

1. База «швидких» нотаток. Кожен запис в цій базі – це окрема, досить коротка і конкретна думка. У назві запису – основна суть, а в описі сторінки – деталі, приклади, цитати. Іноді я просто скидую сюди цитату з джерела, іноді – пишу своїми словами. Часом також додаю власні ідеї і коментарі прямо тут.

Приклад: https://loud-fernleaf-cb9.notion.site/442edffd3b954a408b9dd15d2a6cecd5?pvs=4

2. База «оброблених» (літературних) нотаток. Кожен запис в цій базі – це структурована інформація по всьому джерелу, яке я вивчила. Тут я описую, що цікавого я дізналась з, наприклад, книги. Які в мене були ідеї. Пишу задачі для себе.

Важливий момент, що все, що я там пишу (окрім блоку з цитатами) я пишу власними словами. Навіть якщо цитата дуже влучна. І це неймовірний досвід, бо коли це робиш – нерідко виявляється, що якісь нюанси я зрозуміла не до кінця, і аби описати ідею своїми словами, доводиться перечитувати і розбиратись краще 🙂

Ось тут приклад того, як виглядає така літературна нотатка (за книгою «4000 тижнів»): https://loud-fernleaf-cb9.notion.site/4000-424e96fb8fa542848846269b65f4562e?pvs=4

У мене є кілька підготовлених шаблонів для різних джерел: для художньої книги, для нон-фікшн, для відео, для курсу тощо. Так що структуру я кожного разу з нуля не вигадую.

3. [in progress] тут колись буде база з "постійними" нотатками. Це описані своїми словами окремі ідеї, які повʼязані з іншими ідеями. Повʼязані – це, умовно кажучи, залінковані в базі знань. Наприклад, я дізналась, чим ментор відрізняється від коуча – це нотатка один. А потім дізналась, коли ментор може виступати одночасно в ролі коуча і ментора, це нотатка 2, повʼязана з першою нотаткою. А потім дізналась якийсь corner case, коли бути одночасно в ролі коуча і ментора – не дуже вдала ідея, це нотатка номер три, яка повʼязана з нотаткою два.

В результаті на основі цього я можу вже написати майже готовий логічний пост .

До цього етапу я поки що, на жаль, не дійшла. Але обовʼязково дійду – у наступному заході покращення моєї системи.

4. [in progress] тут колись буде база з так званими "індексами". Насправді, щось таке я вже і так використовую, але поки не всередині цієї бази і поки що не дуже структуровано.

Шо ж таке «індекс» – по факту, це чернетка матеріалу на тему Х, яка створена на основі "постійних" нотаток. умовно кажучи, на цій сторінці я посилаюсь на свої ж ідеї, думки, інсайти по цій темі і формую з них основу для чогось нового.

Наприклад, структура такої сторінки може бути наступною:
- опис питання/теми
- чому це питання важливе
- можливі рішення, відповіді (існуючі та нові)
- аргументи за моє рішення
- контраргументи чи ризики рішення
- які ще інші питання піднімає ця тема

5. Джерела. Це просто список усього цікавого, що я прочитала (передивилась), читаю або хочу прочитати (подивитись)

Як побудована моя система нотаток. Частина 2 - приклади у відео

Як побудована моя система нотаток. Частина 3 - приклади у відео