Як я працюю з системою нотаток. Частина 4
1. Кожного разу, коли я бачу цікаву думку або у мене виникає якась ідея на основі джерела – я вношу цю думку чи ідею у базу швидких нотаток. Прямо тоді, коли читаю. Якщо це просто цитата – то на телефоні та компі є плагіни, які автоматично додають обрану цитату до потрібної бази.
2. Час від часу (зараз це раз на пару днів, раніше було рідше) я повертаюсь до цих нотаток та перечитую їх. Іноді доповнюю, іноді виникають нові ідеї і я записую їх як окрему нотатку. Іноді виникає бажання сісти і прямо зараз написати окремий матеріал навколо якоїсь думки – і я роблю це.
Цікаво, що деякі «швидкі» нотатки з часом починають здаватись очевидними і вже не створюють відчуття інсайту, новизни. Це відбувається якраз тоді, коли я насправді засвоїла якусь ідею, запамʼятала і прийняла її як частину своїх знань.
Взагалі-то, з часом «швидкі» нотатки мають або переходити у «літературні» та «постійні» нотатки, або йти у «сирі матеріали», або видалятись. Але оскільки у мене ця система ще не дороблена, то швидкі нотатки залишаються і не видаляються. Поки що.
3. Коли у мене є час і бажання попрацювати над джерелом і систематизувати все, що я з нього дізналась – я знаходжу окремі кілька годин, перечитую свої «швидкі» нотатки, повʼязані з цим джерелом, і виписую всі свої інсайти та рефлексії у «літературну» нотатку.
Найкраще робити це, поки інформація та враження ще свіжі (умовно, 2 тижні максимум). Тому я маю такі нотатки далеко не для кожного джерела. Бо важко знайти на це час одразу.
4. Коли я хочу написати якийсь короткий пост, я зазвичай іду до «швидких» нотаток, обираю щось, що резонує мені саме в той момент – і починаю писати.
5. Над більш складними матеріалами я працюю інакше. Нотатки на тему Х (з тегом Х) накоплюються з різних джерел – статей, книг, постів, курсів, відео. Вони починають рано чи пізно якось перетинатись, повʼязуватись між собою (в моїй голові) і врешті решт на основі кількох «швидких» або «літературних» нотаток я створюю новий матеріал.
Цей матеріал – не обовʼязково публічний. Це не має бути саме стаття, пост чи відео.
Наприклад, я досліджую тему реферальних програм, і хочу дізнатись, як мені зробити її для свого продукту. Я вивчаю різні книги, відео, статті, продукти. При цьому, це не обовʼязково мають бути киги чи відео саме на тему реферальних програм – але щось з цих книг я побачила корсиного саме для цієї теми. З часом накоплені ідеї, думки, тези починають оформлюватись у якийсь «внутрішній» документ про те, як я можу створити в своєму продукті реферальну програму. По факту, це моя стратегія чи концепт або конкретний план створення рефералки.
Іншими словами, цей етап – це результати дослідження на якусь тему, яку я можу використовувати для різних цілей: для створення контенту для соцмереж, для створення якоїсь фічі у продукті, для розробки стратегії виходу на новий ринок тощо.
1. Кожного разу, коли я бачу цікаву думку або у мене виникає якась ідея на основі джерела – я вношу цю думку чи ідею у базу швидких нотаток. Прямо тоді, коли читаю. Якщо це просто цитата – то на телефоні та компі є плагіни, які автоматично додають обрану цитату до потрібної бази.
2. Час від часу (зараз це раз на пару днів, раніше було рідше) я повертаюсь до цих нотаток та перечитую їх. Іноді доповнюю, іноді виникають нові ідеї і я записую їх як окрему нотатку. Іноді виникає бажання сісти і прямо зараз написати окремий матеріал навколо якоїсь думки – і я роблю це.
Цікаво, що деякі «швидкі» нотатки з часом починають здаватись очевидними і вже не створюють відчуття інсайту, новизни. Це відбувається якраз тоді, коли я насправді засвоїла якусь ідею, запамʼятала і прийняла її як частину своїх знань.
Взагалі-то, з часом «швидкі» нотатки мають або переходити у «літературні» та «постійні» нотатки, або йти у «сирі матеріали», або видалятись. Але оскільки у мене ця система ще не дороблена, то швидкі нотатки залишаються і не видаляються. Поки що.
3. Коли у мене є час і бажання попрацювати над джерелом і систематизувати все, що я з нього дізналась – я знаходжу окремі кілька годин, перечитую свої «швидкі» нотатки, повʼязані з цим джерелом, і виписую всі свої інсайти та рефлексії у «літературну» нотатку.
Найкраще робити це, поки інформація та враження ще свіжі (умовно, 2 тижні максимум). Тому я маю такі нотатки далеко не для кожного джерела. Бо важко знайти на це час одразу.
4. Коли я хочу написати якийсь короткий пост, я зазвичай іду до «швидких» нотаток, обираю щось, що резонує мені саме в той момент – і починаю писати.
5. Над більш складними матеріалами я працюю інакше. Нотатки на тему Х (з тегом Х) накоплюються з різних джерел – статей, книг, постів, курсів, відео. Вони починають рано чи пізно якось перетинатись, повʼязуватись між собою (в моїй голові) і врешті решт на основі кількох «швидких» або «літературних» нотаток я створюю новий матеріал.
Цей матеріал – не обовʼязково публічний. Це не має бути саме стаття, пост чи відео.
Наприклад, я досліджую тему реферальних програм, і хочу дізнатись, як мені зробити її для свого продукту. Я вивчаю різні книги, відео, статті, продукти. При цьому, це не обовʼязково мають бути киги чи відео саме на тему реферальних програм – але щось з цих книг я побачила корсиного саме для цієї теми. З часом накоплені ідеї, думки, тези починають оформлюватись у якийсь «внутрішній» документ про те, як я можу створити в своєму продукті реферальну програму. По факту, це моя стратегія чи концепт або конкретний план створення рефералки.
Іншими словами, цей етап – це результати дослідження на якусь тему, яку я можу використовувати для різних цілей: для створення контенту для соцмереж, для створення якоїсь фічі у продукті, для розробки стратегії виходу на новий ринок тощо.
❤8👍3
Чому такий підхід ведення нотаток для мене працює? Частина 5 про нотатки.
Згадайте часи навчання в університеті.
Нам задавали реферати на тему «Х» і потрібно було здати їх до дедлайну.
Як нам радили готуватись: пишемо план, потім для кожного пункту плану – контент.
Але у мене завжди було логічне питання. Як я можу написати план, якщо я реально ще не знаю, що саме я буду писати на цю тему в рефераті?
Це ніби ми спочатку створили план того, що будемо змінювати у продукті, а вже потім провели користувацькі дослідження, які просто мали підкріпити те, що ми придумали - замість того, щоб власне знайти інсайти у цих дослідженнях 🤷♀
В університеті мій процес роботи над рефератами дуже часто виглядав так: сиджу над пустим гугл-доком, гортаю мільйон статей на тему, скидую ці статті в гугл док, потім вимальовуються якісь ідеї, перша чернетка плану, потім доповнення контенту своїми ідеями, потім оновлена версія плану, і потім вже чернетка самого матеріалу.
Здавалось, що це я якась неправильна, а всі роблять інакше.
Але пару років тому я прочитала книгу How to take smart notes і зрозуміла, що це насправді досить логічний процес, який проходять багато людей. Спочатку ми вивчаємо якийсь матеріал, у нас народжуються якісь ідеї, і тільки після цього ми можемо зрозуміти, про що ми хочемо писати і можемо власне створити щось нове. А не навпаки: спочатку думаємо, що ж саме ми будемо писати, і під це підбираємо якісь джерела.
Автор книги запевняє, що при правильній роботі з власнимии нотатками у вас ніколи не буде такого, що ви хочете про щось написати, але не знаєте про що і сидите з пустим папірцем.
За півтора роки користування цією базою знань можу сказати, що для мене проблема «чистої сторінки» і справді відпала. Так само як відпала проблема «що можна змінити у продукті». У мене зʼявився безкінечний беклог ідей. Найскладнішим стало не дізнатись, ЩО покращити у продукті (чи що написати в телеграмі), а зрозуміти, що В ПЕРШУ ЧЕРГУ.
P.S. Для ведення нотаток я користуюсь Notion.
Для запису ідей – Notion та закритими каналами в телеграмі (просто окремий канал на тему «менторство», наприклад, куди скидую саме конкретні ідеї, які виникли для нашого продукту TheWays).
Але інструменти – не принципові.
P.P.S. Базову версію своєї бази я зробила десь за три-чотири підходи по 2-3 години. А потім покращувала вже в процесі. Плюс ще з десяток годин ще до створення бази пішли на те, щоб вивчити приклади того, як щось подібне робили інші люди.
Як вам цей матеріал? Поділіться зворотним звʼязком, чи це було цікаво/корисно, чи спробуєте зробити щось таке для себе. Якщо є кому зашерити ці пости – зашерте. Неймовірно радію репостам та новим підписникам 🧡
Згадайте часи навчання в університеті.
Нам задавали реферати на тему «Х» і потрібно було здати їх до дедлайну.
Як нам радили готуватись: пишемо план, потім для кожного пункту плану – контент.
Але у мене завжди було логічне питання. Як я можу написати план, якщо я реально ще не знаю, що саме я буду писати на цю тему в рефераті?
Це ніби ми спочатку створили план того, що будемо змінювати у продукті, а вже потім провели користувацькі дослідження, які просто мали підкріпити те, що ми придумали - замість того, щоб власне знайти інсайти у цих дослідженнях 🤷♀
В університеті мій процес роботи над рефератами дуже часто виглядав так: сиджу над пустим гугл-доком, гортаю мільйон статей на тему, скидую ці статті в гугл док, потім вимальовуються якісь ідеї, перша чернетка плану, потім доповнення контенту своїми ідеями, потім оновлена версія плану, і потім вже чернетка самого матеріалу.
Здавалось, що це я якась неправильна, а всі роблять інакше.
Але пару років тому я прочитала книгу How to take smart notes і зрозуміла, що це насправді досить логічний процес, який проходять багато людей. Спочатку ми вивчаємо якийсь матеріал, у нас народжуються якісь ідеї, і тільки після цього ми можемо зрозуміти, про що ми хочемо писати і можемо власне створити щось нове. А не навпаки: спочатку думаємо, що ж саме ми будемо писати, і під це підбираємо якісь джерела.
Автор книги запевняє, що при правильній роботі з власнимии нотатками у вас ніколи не буде такого, що ви хочете про щось написати, але не знаєте про що і сидите з пустим папірцем.
За півтора роки користування цією базою знань можу сказати, що для мене проблема «чистої сторінки» і справді відпала. Так само як відпала проблема «що можна змінити у продукті». У мене зʼявився безкінечний беклог ідей. Найскладнішим стало не дізнатись, ЩО покращити у продукті (чи що написати в телеграмі), а зрозуміти, що В ПЕРШУ ЧЕРГУ.
P.S. Для ведення нотаток я користуюсь Notion.
Для запису ідей – Notion та закритими каналами в телеграмі (просто окремий канал на тему «менторство», наприклад, куди скидую саме конкретні ідеї, які виникли для нашого продукту TheWays).
Але інструменти – не принципові.
P.P.S. Базову версію своєї бази я зробила десь за три-чотири підходи по 2-3 години. А потім покращувала вже в процесі. Плюс ще з десяток годин ще до створення бази пішли на те, щоб вивчити приклади того, як щось подібне робили інші люди.
Як вам цей матеріал? Поділіться зворотним звʼязком, чи це було цікаво/корисно, чи спробуєте зробити щось таке для себе. Якщо є кому зашерити ці пости – зашерте. Неймовірно радію репостам та новим підписникам 🧡
❤35👍2
Я читаю кілька книг паралельно (мова про нон-фікшн)
Щоб вже повністю закрити тему з нотатками, додам ще одну тезу вам «на подумати».
Я читаю кілька книг одночасно і вважаю це дуже корисним скілом. А ви?
Ні, я не відкриваю книги в один момент часу і не читаю одним оком одну, а іншим іншу 😅
Але я можу зранку читати першу книгу, ввечері другу, а завтра третю.
Зазвичай у мене in progress одночасно 4-5 книг.
Дуже давно я виявила таку особливість: якщо якась книга мені не дуже заходить, важко читається, то є висока вірогідність, що я перестану читати взагалі на якийсь час. Буде здаватись, що я «перестала любити читати». Завжди знаходитимуться важливіші справи, а читання відкладатемиться «на завтра», на «коли буде настрій» тощо. Але як тільки я зміню книгу на іншу – хоп, і раптом звідкілясь зʼявляється і час, і настрій. І я знов повертаюсь у щоденне читання.
Коли я це зрозуміла, то я стала робити дві речі:
1. Кидати читати книги, які після кількох підходів/спроб ставали мені нецікавими чи занадто важкими.
2. Читати паралельно кілька кніг, і обирати «під настрій» саме ту, яка в цей момент «заходить» мені більше.
Нещодавно я наштовхнулась на неймовірний відеоролик від англійської YouTube-блогерки Elizabeth Filips про те, що я, як виявилось, давно роблю інтуітівно і навть не помічаю. Це про те, щоб перед читанням (у конкретний день та час) метчити тип книги, який ви читаєте, з наявністю енергії, яку ви можете прямо зараз виділити на прочитання, та наявним контекстом, в якому ви знаходитесь. Умовно кажучи, задавати собі питання: «Що саме зараз я хочу та готова прочитати?». Але цей ролик значно глибший.
Ось тут можна його подивитись (не дивіться на назву, там насправді не про те, як читати більше, а про те як взагалі читати): https://www.youtube.com/watch?v=1tOcYYGHCO0&t=5s&ab_channel=ElizabethFilips
Елізабет розділила книги на кілька типів (далі моя дуже вільна інтерпретація):
1. Ті, які зазвичай читаються на одному диханні (часто це художня література) – це книги, в яких якась одна основна думка/сенс доноситься впродовж всієї книги, які мають якусь загальну історію та сюжет. Це книги, які ти зазвичай або читаєш повністю, або не читаєш взагалі, бо читати тільки частину немає сенсу.
2. Інформативні книги, що спрямовані на те, аби давати розуміння у якісь конкретній темі. Ті, в яких зазвичай кожна глава має якусь основну завершену думку – в такій книзі можна прочитати кілька глав і зупинитись на цьому (тимчасово чи взагалі), бо вони дали потрібну користь, з якою вже можна працювати. Це більшість науково-популярної, нон-фікшн літератури.
3. Книги, в яких доносяться якісь особисті думки чи концепції автора. Ті, в яких чи-то не у кожному рядку чи абзаці може бути якась завершена, важлива думка, яку мозку потрібно «опрацювати». Наприклад, це праці філософів.
Чому саме таке розподілення книг? Бо в залежності від того, як подається інформація у цих книгах, для читання потрібень різний рівень вашої енергії.
Умовно кажучи, коли ваш мозок після роботи готовий тільки скролити стрічку Instagram, то намагатись «запхнути» в нього філософські думки буде… ну дуже важко. А от почитати якийсь роман чи натхненну біографію – буде дуже в тему і нормально сприйматиметься вашим мозком.
Або коли ви зранку їдете в метро і маєте 20 хвилин від станції до станції, то може бути досить цікавим 5 хв почитати сторінку філософських роздумів і ще 15 – подумати над тим, про що ця думка. Тоді як прочитати третину глави якогось роману буде трошки сумно – бо 100% доведеться відриватись від сюжету на вашій станції і обривати емоцію та загальний досвід, який ви отримуєте з книги.
Керуючись таким підходом, я справді стала читати більше, але що головне – стала читати якісніше, бо можу краще фокусуватись на читанні в конкретному контексті.
А ви читаєте декілька книг паралельно? Чи дочитуєте всі книги до кінця?
Щоб вже повністю закрити тему з нотатками, додам ще одну тезу вам «на подумати».
Я читаю кілька книг одночасно і вважаю це дуже корисним скілом. А ви?
Ні, я не відкриваю книги в один момент часу і не читаю одним оком одну, а іншим іншу 😅
Але я можу зранку читати першу книгу, ввечері другу, а завтра третю.
Зазвичай у мене in progress одночасно 4-5 книг.
Дуже давно я виявила таку особливість: якщо якась книга мені не дуже заходить, важко читається, то є висока вірогідність, що я перестану читати взагалі на якийсь час. Буде здаватись, що я «перестала любити читати». Завжди знаходитимуться важливіші справи, а читання відкладатемиться «на завтра», на «коли буде настрій» тощо. Але як тільки я зміню книгу на іншу – хоп, і раптом звідкілясь зʼявляється і час, і настрій. І я знов повертаюсь у щоденне читання.
Коли я це зрозуміла, то я стала робити дві речі:
1. Кидати читати книги, які після кількох підходів/спроб ставали мені нецікавими чи занадто важкими.
2. Читати паралельно кілька кніг, і обирати «під настрій» саме ту, яка в цей момент «заходить» мені більше.
Нещодавно я наштовхнулась на неймовірний відеоролик від англійської YouTube-блогерки Elizabeth Filips про те, що я, як виявилось, давно роблю інтуітівно і навть не помічаю. Це про те, щоб перед читанням (у конкретний день та час) метчити тип книги, який ви читаєте, з наявністю енергії, яку ви можете прямо зараз виділити на прочитання, та наявним контекстом, в якому ви знаходитесь. Умовно кажучи, задавати собі питання: «Що саме зараз я хочу та готова прочитати?». Але цей ролик значно глибший.
Ось тут можна його подивитись (не дивіться на назву, там насправді не про те, як читати більше, а про те як взагалі читати): https://www.youtube.com/watch?v=1tOcYYGHCO0&t=5s&ab_channel=ElizabethFilips
Елізабет розділила книги на кілька типів (далі моя дуже вільна інтерпретація):
1. Ті, які зазвичай читаються на одному диханні (часто це художня література) – це книги, в яких якась одна основна думка/сенс доноситься впродовж всієї книги, які мають якусь загальну історію та сюжет. Це книги, які ти зазвичай або читаєш повністю, або не читаєш взагалі, бо читати тільки частину немає сенсу.
2. Інформативні книги, що спрямовані на те, аби давати розуміння у якісь конкретній темі. Ті, в яких зазвичай кожна глава має якусь основну завершену думку – в такій книзі можна прочитати кілька глав і зупинитись на цьому (тимчасово чи взагалі), бо вони дали потрібну користь, з якою вже можна працювати. Це більшість науково-популярної, нон-фікшн літератури.
3. Книги, в яких доносяться якісь особисті думки чи концепції автора. Ті, в яких чи-то не у кожному рядку чи абзаці може бути якась завершена, важлива думка, яку мозку потрібно «опрацювати». Наприклад, це праці філософів.
Чому саме таке розподілення книг? Бо в залежності від того, як подається інформація у цих книгах, для читання потрібень різний рівень вашої енергії.
Умовно кажучи, коли ваш мозок після роботи готовий тільки скролити стрічку Instagram, то намагатись «запхнути» в нього філософські думки буде… ну дуже важко. А от почитати якийсь роман чи натхненну біографію – буде дуже в тему і нормально сприйматиметься вашим мозком.
Або коли ви зранку їдете в метро і маєте 20 хвилин від станції до станції, то може бути досить цікавим 5 хв почитати сторінку філософських роздумів і ще 15 – подумати над тим, про що ця думка. Тоді як прочитати третину глави якогось роману буде трошки сумно – бо 100% доведеться відриватись від сюжету на вашій станції і обривати емоцію та загальний досвід, який ви отримуєте з книги.
Керуючись таким підходом, я справді стала читати більше, але що головне – стала читати якісніше, бо можу краще фокусуватись на читанні в конкретному контексті.
А ви читаєте декілька книг паралельно? Чи дочитуєте всі книги до кінця?
👍27🔥4❤🔥1
Сьогодні я сказала ментору «Давай пропустимо цю зустріч, бо немає питань?»
А ментор відповів: «Краще давай короткий дзвінок».
Ми проговорили годину. В результаті записала кілька цікавих ідей. Ми отримали чергову порцію натхнення та корисні поради. І цілий список задач та питань «на подумати».
Наступного разу не буду пропонувати скіпнути сесію, коли здається, що за тиждень не було прогресу і якось «соромно, що немає чим поділитись» 🙂
____
Зараз у нашого стартапу два наставника – щодо бізнесу загалом (з акселератора) та щодо ТікТок (так, ми у процесі розробки стратегії для тіктоку).
У мене був вже не один досвід персонального менторства, але досвід менторства для стартапу (зі сторони стартапу) проходжу вперше.
І цей досвід дуже надихає мене не тільки тому, що це реально допомагає нам розвиватись (я ще буду розповідати про це детальніше). Але також і тому, що я на своєму досвіді відчуваю, що наш TheWays – це той продукт, який приносить неймовірну користь. Не просто знаю це, а саме відчуваю на собі.
Мої останні спостереження:
– Нам треба вчитись продажам. Продажі - це особисто моя слабка сторона. Щодо продажів ми з Льошею час від часу сперечаємось, бо у нього є не тільки бачення, а й досвід. А у мене тільки купа упереджень та страхів 🙂 І тому внутрішньо дуже хочеться відкласти це питання на «колись потім». Але я дуже відкрита до фідбеку та нових відкриттів, тому це буде мій особистий експеримент, челендж. Чи вийде з цього щось саме у мене? Подивимось 😅
– Іноді підтримка від експерта навіть важливіша за його пораду.
– Часом щоб побачити результат, потрібно почати робити щось інше. А часом – навпаки, наполегливо продовжувати робити те, що вже робиш. Основний челендж в тому, як відрізнити, який з цих підходів потрібен зараз.
– Тікток – це просто окремий всесвіт. Заходити туди без розуміння «як це працює» та робити щось навмання просто нема сенсу, бо вийде або нікому не цікавий крінж, або відео з багатьма переглядами, які нічого не дадуть бізнесу.
– Коли ментор може показати на прикладі чи навіть один раз зробити щось разом – це дає неймовірний приріст в ефективності задачі та мотивації. Якщо порівнювати з ситуацією, коли ментор просто щось радить.
– Давно сидить в голові ідея брати для команди TheWays менторів з нашої ж платформи та публічно з вами ділитись, як проходять сесії – або прямо у відео, або у вигляді самарі чи статей за результатами консультацій. Розбір якої задачі вам цікаво було би цікаво дізнатись? Кого з наших експертів ви хотіли б побачити в такому експериментальному форматі? Чи взагалі це для вас цікаво? Діліться у коментарях.
Ната
А ментор відповів: «Краще давай короткий дзвінок».
Ми проговорили годину. В результаті записала кілька цікавих ідей. Ми отримали чергову порцію натхнення та корисні поради. І цілий список задач та питань «на подумати».
Наступного разу не буду пропонувати скіпнути сесію, коли здається, що за тиждень не було прогресу і якось «соромно, що немає чим поділитись» 🙂
____
Зараз у нашого стартапу два наставника – щодо бізнесу загалом (з акселератора) та щодо ТікТок (так, ми у процесі розробки стратегії для тіктоку).
У мене був вже не один досвід персонального менторства, але досвід менторства для стартапу (зі сторони стартапу) проходжу вперше.
І цей досвід дуже надихає мене не тільки тому, що це реально допомагає нам розвиватись (я ще буду розповідати про це детальніше). Але також і тому, що я на своєму досвіді відчуваю, що наш TheWays – це той продукт, який приносить неймовірну користь. Не просто знаю це, а саме відчуваю на собі.
Мої останні спостереження:
– Нам треба вчитись продажам. Продажі - це особисто моя слабка сторона. Щодо продажів ми з Льошею час від часу сперечаємось, бо у нього є не тільки бачення, а й досвід. А у мене тільки купа упереджень та страхів 🙂 І тому внутрішньо дуже хочеться відкласти це питання на «колись потім». Але я дуже відкрита до фідбеку та нових відкриттів, тому це буде мій особистий експеримент, челендж. Чи вийде з цього щось саме у мене? Подивимось 😅
– Іноді підтримка від експерта навіть важливіша за його пораду.
– Часом щоб побачити результат, потрібно почати робити щось інше. А часом – навпаки, наполегливо продовжувати робити те, що вже робиш. Основний челендж в тому, як відрізнити, який з цих підходів потрібен зараз.
– Тікток – це просто окремий всесвіт. Заходити туди без розуміння «як це працює» та робити щось навмання просто нема сенсу, бо вийде або нікому не цікавий крінж, або відео з багатьма переглядами, які нічого не дадуть бізнесу.
– Коли ментор може показати на прикладі чи навіть один раз зробити щось разом – це дає неймовірний приріст в ефективності задачі та мотивації. Якщо порівнювати з ситуацією, коли ментор просто щось радить.
– Давно сидить в голові ідея брати для команди TheWays менторів з нашої ж платформи та публічно з вами ділитись, як проходять сесії – або прямо у відео, або у вигляді самарі чи статей за результатами консультацій. Розбір якої задачі вам цікаво було би цікаво дізнатись? Кого з наших експертів ви хотіли б побачити в такому експериментальному форматі? Чи взагалі це для вас цікаво? Діліться у коментарях.
Ната
❤27🔥7👍1
Завтра знов буду говорити про наш стартап англійською. Але цього разу не 3 хвилини, а годину.
За минулий рік я підтягнула свій левел англійської до дуже впевненого B2 і вже півроку працюю над С1 (тут все складніше та довше 😓). Півроку тому в цьому каналі я ділилась переліком нетипових ресурсів, які допомагають мені в цьому (ось тут: https://www.tg-me.com/toceo/316).
Але публічний виступ англійською, хоч і онлайн – це все одно ще той виклик. І ні, те, що я колись рік вчилась в універі та захищала диплом англійською, ніяк мені не допомагає :))
Тож якщо хтось хоче послухати про наш віжн, речі, які не масштабуються, першого покупця та інші цікаві речі моєю поки що не ідеальною англійською – залітайте завтра о 19:15 на стрім. Буду практикуватись говорити про TheWays in English у невеличкій компанії тих, кому цікаво.
Де: https://www.linkedin.com/events/theways7095850099771080705/theater/
Ведучий стріму – Сергій Кудряшов, Founder у Interface Control, ex Head of Product в Youteam, ex Sr. Product Manager у Preply, ex Product Manger у MacPaw, а за сумісництвом ментор TheWays.
P.S. Якщо ви вважаєте, що застрягли на місці, і хочеться розвитку – створюйте свої продукти. У вас просто не залишиться шансу не розвиватись, бо постійно доводиться робити те, що не вмієш / не хочеш / відкладаєш на потім.
P.P.S. Далі піду по тому списку постів, які ви відмічали в опитуванні. Наступний на черзі – про Notion AI vs ChatGPT.
За минулий рік я підтягнула свій левел англійської до дуже впевненого B2 і вже півроку працюю над С1 (тут все складніше та довше 😓). Півроку тому в цьому каналі я ділилась переліком нетипових ресурсів, які допомагають мені в цьому (ось тут: https://www.tg-me.com/toceo/316).
Але публічний виступ англійською, хоч і онлайн – це все одно ще той виклик. І ні, те, що я колись рік вчилась в універі та захищала диплом англійською, ніяк мені не допомагає :))
Тож якщо хтось хоче послухати про наш віжн, речі, які не масштабуються, першого покупця та інші цікаві речі моєю поки що не ідеальною англійською – залітайте завтра о 19:15 на стрім. Буду практикуватись говорити про TheWays in English у невеличкій компанії тих, кому цікаво.
Де: https://www.linkedin.com/events/theways7095850099771080705/theater/
Ведучий стріму – Сергій Кудряшов, Founder у Interface Control, ex Head of Product в Youteam, ex Sr. Product Manager у Preply, ex Product Manger у MacPaw, а за сумісництвом ментор TheWays.
P.S. Якщо ви вважаєте, що застрягли на місці, і хочеться розвитку – створюйте свої продукти. У вас просто не залишиться шансу не розвиватись, бо постійно доводиться робити те, що не вмієш / не хочеш / відкладаєш на потім.
P.P.S. Далі піду по тому списку постів, які ви відмічали в опитуванні. Наступний на черзі – про Notion AI vs ChatGPT.
❤29🔥7🥰2😍2
Чому Notion AI кращий продукт, ніж ChatGPT… поки що
Disclaimer: це лише моя думка.
Почну з банального визначення того, що продукт – це річ або послуга, яка вирішує задачу чи проблему споживача.
Давайте розберемо кожен елемент цього визначення для ChatGPT.
Який у ChatGPT споживач, яка цільова аудиторія
Може, всі користувачі інтернету? Просунуті користувачі інтернету? Люди, які працюють з текстами? Розробники? Хм…
Якщо запитати сам ChatGPT, хто його цільова аудиторія, то він з першої спроби дає аж 10 різних аудиторій: від розробників, контент кріейторів, студентів до кастомер сапорта та звичайних юзерів інтернету.
Судячи з розмахів розповсюдження ChatGPT серед дуже широкого кола людей, я все ж припущу, що його цільова аудиторія – це усі користувачі інтернету. Умовно, як у Google. Тобто люди з дуже різними задачами, потребами та запитами.
Які задачі має закривати ChatGPT для цих користувачів
Насправді, цілий спектр. Якщо гугл закриває задачу «знайти інформацію» (опустимо те, для чого людині ця інформація), то ChatGPT не так добре справляється з цим таском. Проте він може поспілкуватись з тобою в терапевтичних цілях, може зекономити для тебе час, створивши текст чи документ на майже будь-яку тематику, може допомогти тобі набрейнштормити ідей під твій дуже унікальний запит, може згенерувати скрипт тощо.
Яким чином ChatGPT вирішує всі ці задачі
Він надає інтерфейс, за допомогою якого ти можеш вирішити всі ці задачі.
Але… Чи можеш насправді?
Якщо вважати, що його цільова аудиторія – більша частина користувачів інтернету, то чи всі ці люди зможуть отримати справді цінне вирішення своєї задачі? Чи зможе 10-річна дитина чи 60-літній пенсіонер ввести правильний запит, аби отримати релевантну інформацію?
Чи зможе новий користувач за 5-10 хв розібратись, як ефективно працювати з цим інструментом?
Чи зможе середньостатистична людина зайти у ChatGPT та зрозуміти, які саме задачі цей продукт може допомогти їй вирішити?
Для мене це риторичні питання. Але якщо ви чекаєте відповіді – то, скоріш за все, нічого з цього не вийде. Бо складні промпти, яких потребує ChatGPT для того, аби видати реально корисну інформацію, вимагають певних знань та підготовки, а це дуже, дуже урізає кількість людей, які зможуть отримати якусь користь від цього продукту. А відсутність хоч якого-небудь онбордингу, опису, підказок etc. – не дозволяє побачити реальні можливості продукту.
Просто згадайте кількість постів у соцмережах після запуску ChatGPT в Україні про те, що «ChatGPT бреше», «Він не знає, хто я такий», «Він не може назвати події 2023 року». Люди просто не розуміли, як і для яких цілей його використовувати!
Авжеж, можна подивитись відео від блогерів, які трошки вже розібрались, як цей ChatGPT працює, але це додаткова дія, змусити зробити яку навіть хайп не завжди зможе.
Так, в Google теж є додаткові можливості пошуку, якими не користуються 90% користувачів. Але ці 90% прекрасно вирішують поставлену задачу і отримують реальну цінність і без використання цих функцій.
Ок, припустимо, що ChatGPT створений для просунутих користувачів – наприклад, розробників. Але тоді теж питаннячко. Навіщо тоді інтерфейс у вигляді чату? Напевно, продукт розрахований все ж на більш широке коло споживачів.
Якщо цей продукт допомагає людям вчитись, то питання – а як саме людина має навчитись це робити ефективно за допомогою цього інструменту? Все, на що зараз спромігся ChatGPT в цьому плані – це надавати кілька прикладів питань, які можна задавати. На будь-які теми, що не дуже-то допомагає перекласти структуру питання на іншу тему.
Коротше кажучи: з точки зору продукту, а не технології, не зовсім ясно, яка аудиторія у цього продукту, на вирішенні яких завдань сфокусований цей продукт, та чи реально це рішення є найоптимальнішим способом допомогти ЦА вирішити їхні задачі (я трошки гіперболізую, аби показати різницю продуктів).
Тепер давайте поговоримо про Notion AI.
Disclaimer: це лише моя думка.
Почну з банального визначення того, що продукт – це річ або послуга, яка вирішує задачу чи проблему споживача.
Давайте розберемо кожен елемент цього визначення для ChatGPT.
Який у ChatGPT споживач, яка цільова аудиторія
Може, всі користувачі інтернету? Просунуті користувачі інтернету? Люди, які працюють з текстами? Розробники? Хм…
Якщо запитати сам ChatGPT, хто його цільова аудиторія, то він з першої спроби дає аж 10 різних аудиторій: від розробників, контент кріейторів, студентів до кастомер сапорта та звичайних юзерів інтернету.
Судячи з розмахів розповсюдження ChatGPT серед дуже широкого кола людей, я все ж припущу, що його цільова аудиторія – це усі користувачі інтернету. Умовно, як у Google. Тобто люди з дуже різними задачами, потребами та запитами.
Які задачі має закривати ChatGPT для цих користувачів
Насправді, цілий спектр. Якщо гугл закриває задачу «знайти інформацію» (опустимо те, для чого людині ця інформація), то ChatGPT не так добре справляється з цим таском. Проте він може поспілкуватись з тобою в терапевтичних цілях, може зекономити для тебе час, створивши текст чи документ на майже будь-яку тематику, може допомогти тобі набрейнштормити ідей під твій дуже унікальний запит, може згенерувати скрипт тощо.
Яким чином ChatGPT вирішує всі ці задачі
Він надає інтерфейс, за допомогою якого ти можеш вирішити всі ці задачі.
Але… Чи можеш насправді?
Якщо вважати, що його цільова аудиторія – більша частина користувачів інтернету, то чи всі ці люди зможуть отримати справді цінне вирішення своєї задачі? Чи зможе 10-річна дитина чи 60-літній пенсіонер ввести правильний запит, аби отримати релевантну інформацію?
Чи зможе новий користувач за 5-10 хв розібратись, як ефективно працювати з цим інструментом?
Чи зможе середньостатистична людина зайти у ChatGPT та зрозуміти, які саме задачі цей продукт може допомогти їй вирішити?
Для мене це риторичні питання. Але якщо ви чекаєте відповіді – то, скоріш за все, нічого з цього не вийде. Бо складні промпти, яких потребує ChatGPT для того, аби видати реально корисну інформацію, вимагають певних знань та підготовки, а це дуже, дуже урізає кількість людей, які зможуть отримати якусь користь від цього продукту. А відсутність хоч якого-небудь онбордингу, опису, підказок etc. – не дозволяє побачити реальні можливості продукту.
Просто згадайте кількість постів у соцмережах після запуску ChatGPT в Україні про те, що «ChatGPT бреше», «Він не знає, хто я такий», «Він не може назвати події 2023 року». Люди просто не розуміли, як і для яких цілей його використовувати!
Авжеж, можна подивитись відео від блогерів, які трошки вже розібрались, як цей ChatGPT працює, але це додаткова дія, змусити зробити яку навіть хайп не завжди зможе.
Так, в Google теж є додаткові можливості пошуку, якими не користуються 90% користувачів. Але ці 90% прекрасно вирішують поставлену задачу і отримують реальну цінність і без використання цих функцій.
Ок, припустимо, що ChatGPT створений для просунутих користувачів – наприклад, розробників. Але тоді теж питаннячко. Навіщо тоді інтерфейс у вигляді чату? Напевно, продукт розрахований все ж на більш широке коло споживачів.
Якщо цей продукт допомагає людям вчитись, то питання – а як саме людина має навчитись це робити ефективно за допомогою цього інструменту? Все, на що зараз спромігся ChatGPT в цьому плані – це надавати кілька прикладів питань, які можна задавати. На будь-які теми, що не дуже-то допомагає перекласти структуру питання на іншу тему.
Коротше кажучи: з точки зору продукту, а не технології, не зовсім ясно, яка аудиторія у цього продукту, на вирішенні яких завдань сфокусований цей продукт, та чи реально це рішення є найоптимальнішим способом допомогти ЦА вирішити їхні задачі (я трошки гіперболізую, аби показати різницю продуктів).
Тепер давайте поговоримо про Notion AI.
🥴5😁1
Чому Notion AI кращий продукт, ніж ChatGPT… (частина 2. початок вище).
Яка у Notion AI цільова аудиторія
Notion AI – це не відокремлений продукт, а частина продукту Notion. Тому цільова аудиторія Notion-AI = цільова аудиторія Notion. І це – усі люди, яким важлива продуктивність та організація роботи (своєї, команди, студентів тощо).
Які задачі Notion AI допомагає вирішувати своїй ЦА
Ті, які важливі для їхніх користувачів, і які, скоріш за все юзери хотіли б автоматизувати, спростити чи прискорити. Наприклад:
- Структурувати інформацію
- Підсумувати документ
- Нагенерити ідеї
- Написати текст для блогу, імейлу тощо
- Перекласти текст
- Знайти у тексті action items тощо
Чи вирішує ті самі задачі ChatGPT – так, авжеж! Але питання – як саме це робить Notion
Яким чином Notion AI вирішує всі ці задачі
Notion AI – це, по факту, помічник, інтегрований в основний продукт Notion.
Розробники ноушну чудово розуміють свою цільову аудиторію і болі, з якими вона зіштовхується. І саме на вирішення частини з цих болей спрямований AI-помічник.
У Notion є онбординг до цього помічника. У них є лендинг, який пояснює переваги цього продукту. І цей лендинг – це не просто джерело продажів. Це ще і точка, де користувачі дізнаються про те, а як працювати з цим продуктом?
Але що реально важливо – це те, що Notion AI – це не просто технологія.
Це продукт, суть якого в тому, щоб на будь-якому кроці користування Notion-ом спростити життя користувача або дати йому ще більшу цінність.
І саме тому Notion AI – це:
1) Вже підготовлені запити (початок запиту, шаблон, з якого стартувати) для найбільш частих юзкейсів. Мені не треба думати про те, які специфічні слова мені треба використати, аби отримати найкращий результат. Сам продукт намагається зробити це за мене.
2) Частина загального експірієнсу у Notion. Наприклад, це вбудовані функції AI в місцях, де було б тупо писати запит вручну кожного разу. Наприклад, в таблиці можна додати поле з AI Summary, яке буде автоматично генерувати самарі для кожного рядка датабази. Або action items для кожного meeting notes. Або «люди, згадані в цьому файлі» чи будь-який інший кастомний запит. Автоматично.
3) Продукт всередині продукту. Мені як користувачу не потрібно кожного разу іти в якийсь чат, щось там вводити, вгружати дані… Все це відбувається там, де я вже і так є. Там, де я організовую своє життя, свій бізнес, свої проєкти.
Але станом на зараз Notion AI забирає на себе всю складність технології. І залишає користувачеві тільки ті речі, які він не може зробити замість юзера.
Хто має кращу технологію Notion AI чи ChatGPT?
Я не знаю, я не спеціаліст у штучному інтелекті. Дуже вірогідно, враховуючи їхні ресурси, що ChatGPT має більш складну, цікаву, широку та гнучку технологію, ніж Notion AI. Є версія, що Notion AI взагалі засновані на технології ChatGPT. Спитайте про це тих, хто на цьому дійсно розуміється 🙂
Проте хто наразі має кращий продукт? На мою думку, поки що це Notion.
Цікаво було б подивитись якісь дані по retention та engagement юзерів у цих обох продуктах (чого, на жаль, не знайти у публічному доступі). Можливо, продуктові метрики та бізнесові показники у ChatGPT краще, і я б змінила свою думку, коли їх побачила.
Але якщо дивитись лише на те, як продукт виконує свої задачі для користувачів, то здається, що розробникам ChatGPT ще багато над чим треба попрацювати. І Notion, принаймні поки що, значно краще справляється зі створенням продукту на основі технології.
Що думаєте?
❤️ – якщо погоджуєтесь, що Notion AI кращий продукт, ніж ChatGPT
🤯 – якщо вважаєте, що ChatGPT краще
Подискутуйте зі мною 💬
P.S. Люди, якіі ставлять 🤯 – ви якось у коментах напишіть, чому так вважаєте. Аргументуйте свою думку. Цікаво ж!)
Яка у Notion AI цільова аудиторія
Notion AI – це не відокремлений продукт, а частина продукту Notion. Тому цільова аудиторія Notion-AI = цільова аудиторія Notion. І це – усі люди, яким важлива продуктивність та організація роботи (своєї, команди, студентів тощо).
Які задачі Notion AI допомагає вирішувати своїй ЦА
Ті, які важливі для їхніх користувачів, і які, скоріш за все юзери хотіли б автоматизувати, спростити чи прискорити. Наприклад:
- Структурувати інформацію
- Підсумувати документ
- Нагенерити ідеї
- Написати текст для блогу, імейлу тощо
- Перекласти текст
- Знайти у тексті action items тощо
Чи вирішує ті самі задачі ChatGPT – так, авжеж! Але питання – як саме це робить Notion
Яким чином Notion AI вирішує всі ці задачі
Notion AI – це, по факту, помічник, інтегрований в основний продукт Notion.
Розробники ноушну чудово розуміють свою цільову аудиторію і болі, з якими вона зіштовхується. І саме на вирішення частини з цих болей спрямований AI-помічник.
У Notion є онбординг до цього помічника. У них є лендинг, який пояснює переваги цього продукту. І цей лендинг – це не просто джерело продажів. Це ще і точка, де користувачі дізнаються про те, а як працювати з цим продуктом?
Але що реально важливо – це те, що Notion AI – це не просто технологія.
Це продукт, суть якого в тому, щоб на будь-якому кроці користування Notion-ом спростити життя користувача або дати йому ще більшу цінність.
І саме тому Notion AI – це:
1) Вже підготовлені запити (початок запиту, шаблон, з якого стартувати) для найбільш частих юзкейсів. Мені не треба думати про те, які специфічні слова мені треба використати, аби отримати найкращий результат. Сам продукт намагається зробити це за мене.
2) Частина загального експірієнсу у Notion. Наприклад, це вбудовані функції AI в місцях, де було б тупо писати запит вручну кожного разу. Наприклад, в таблиці можна додати поле з AI Summary, яке буде автоматично генерувати самарі для кожного рядка датабази. Або action items для кожного meeting notes. Або «люди, згадані в цьому файлі» чи будь-який інший кастомний запит. Автоматично.
3) Продукт всередині продукту. Мені як користувачу не потрібно кожного разу іти в якийсь чат, щось там вводити, вгружати дані… Все це відбувається там, де я вже і так є. Там, де я організовую своє життя, свій бізнес, свої проєкти.
Але станом на зараз Notion AI забирає на себе всю складність технології. І залишає користувачеві тільки ті речі, які він не може зробити замість юзера.
Хто має кращу технологію Notion AI чи ChatGPT?
Я не знаю, я не спеціаліст у штучному інтелекті. Дуже вірогідно, враховуючи їхні ресурси, що ChatGPT має більш складну, цікаву, широку та гнучку технологію, ніж Notion AI. Є версія, що Notion AI взагалі засновані на технології ChatGPT. Спитайте про це тих, хто на цьому дійсно розуміється 🙂
Проте хто наразі має кращий продукт? На мою думку, поки що це Notion.
Цікаво було б подивитись якісь дані по retention та engagement юзерів у цих обох продуктах (чого, на жаль, не знайти у публічному доступі). Можливо, продуктові метрики та бізнесові показники у ChatGPT краще, і я б змінила свою думку, коли їх побачила.
Але якщо дивитись лише на те, як продукт виконує свої задачі для користувачів, то здається, що розробникам ChatGPT ще багато над чим треба попрацювати. І Notion, принаймні поки що, значно краще справляється зі створенням продукту на основі технології.
Що думаєте?
❤️ – якщо погоджуєтесь, що Notion AI кращий продукт, ніж ChatGPT
🤯 – якщо вважаєте, що ChatGPT краще
Подискутуйте зі мною 💬
P.S. Люди, якіі ставлять 🤯 – ви якось у коментах напишіть, чому так вважаєте. Аргументуйте свою думку. Цікаво ж!)
❤18🤯10👍6
Поки перечитала, що написала, прийшла ще одна думка.
Взагалі вважаю, що майбутнє цього напряму може розділитись на дві частини:
1. Інтеграції умовного GPT (чи іншої технології) в продукти, якими вже користуються люди. Це те, що, наприклад, робить Notion AI
2. Або навпаки – інтеграція продуктів у ChatGPT (що OpenAI вже почали робити).
В такому розрізі у ChatGPT є ще одна цільова аудиторія – це розробники інших продуктів, з якими вони вже непогано працюють. В такому розрізі, авжеж, порівнювати ChatGPT треба не з NotionAI.
Але щоб ось цей другий напрям став основним, щоб ChatGPT чи якась наступна версія GPT дійсно стала єдиним місцем, де люди вирішуватимуть більшість своїх задач, їм все одно потрібно пройти довгий шлях розуміння своїх кінцевих користувачів. Бо поки що – хник. Чат, це класно, але для такої технології його тупо замало.
Взагалі вважаю, що майбутнє цього напряму може розділитись на дві частини:
1. Інтеграції умовного GPT (чи іншої технології) в продукти, якими вже користуються люди. Це те, що, наприклад, робить Notion AI
2. Або навпаки – інтеграція продуктів у ChatGPT (що OpenAI вже почали робити).
В такому розрізі у ChatGPT є ще одна цільова аудиторія – це розробники інших продуктів, з якими вони вже непогано працюють. В такому розрізі, авжеж, порівнювати ChatGPT треба не з NotionAI.
Але щоб ось цей другий напрям став основним, щоб ChatGPT чи якась наступна версія GPT дійсно стала єдиним місцем, де люди вирішуватимуть більшість своїх задач, їм все одно потрібно пройти довгий шлях розуміння своїх кінцевих користувачів. Бо поки що – хник. Чат, це класно, але для такої технології його тупо замало.
👍7
Підприємництво вважається дуже привабливим: у тебе нарешті буде більше часу, ти зможеш краще ним розпоряджатись, ти можеш робити те, що ти хочеш.
А як було у мене в перші місяці після виходу з найму?
Я не могла сфокусуватись. Не знала, що конкретно робити. Нерідко потрапляла в пастку прокрастинації або чомусь знаходилось мільйон термінових домашніх справ, які крім мене ніхто не міг вирішити. Я відчувала, що для мене занадто багато невизначеності. Не знала, чи буде у мене стабільний дохід. Мовчу вже про емоційні гойдалки від «я роблю щось неймовірно важливе» до «це нікому не потрібно, і я помру від голоду».
Якщо хтось прямо зараз, під час війни, тільки починає цю історію, то мені взагалі важко уявити, наскільки це ще більш складно – і в першу чергу, емоційно.
А ще, якщо хтось колись пробував трекати час своєї продуктивної роботи на фрілансі чи над своєю справою після того, як працював у наймі, то виявлялось, що в офісі ти ніби працював 8 годин, а вдома над своїм стартапом саме сфокусованої, корисної, продуктивної робити виходить на 5 годин, а весь інший час роботи йде незрозуміло на що. Бо насправді люди не можуть 24 години на день працювати сфокусовано. Просто в офісі ці речі розтікаються між зустрічами, розмовами з колегами про якісь таски чи про щось неробоче, кавою тощо.
Крім того, коли ти стартапер-початківець і у тебе немає команди, до якої ти вже звик у наймі – то це нелегко, доводиться вчитися робити просто все своїми руками. Фінанси, продажі, маркетинг, розробка, сапорт. Все, що ти знаєш і не знаєш, хочеш робити чи не хочеш – доводиться робити УСЕ. В результаті «очікування» та «реальність» від власної швидкості роботи та швидкості просування продукту дуже різняться.
В середу вийшов ще один подкаст зі мною, цього разу українською.
«До і після» – подкаст про бізнес до та під час війни. Його ведучий – екс-головний редактор VECTOR, а нині Writing&Editing Team Lead у Ajax Systems Denis Marakin. Знаєте, коли людина працювала у хорошому ЗМІ – це завжди видно за питаннями, які вона задає. Тому ця розмова була насичена цікавими історіями.
Ми поспілкувались про те, наскільки складно починати свій стартап, про перехід з найму, про мотивацію та її відсутність, про перфекціонізм у власній справі, про ринок менторства в Україні, про те, чому ми не конкуруємо з конкурентами, та багато про що ще.
Можливо, мій шлях підприємництва, який тільки-тільки починається, буде для когось мотивацією теж почати свою справу, а для когось – підтримкою і нагадуванням, що аби щось вдалось, треба продовжувати, навіть якщо одразу немає шаленого успіху.
Ну, і краплинка міні-фейлів. Знайдіть у подкасті зі мною «YIncubator» замість «YCombinator», шо, да, «дисонанс» замість «дискомфорт» та інші «геніальні» вислови.
Бо що? Бо це життя, а воно неідеальне. Як і мої слова. Як і мій стартап. Як і все навколо. Але в цій неідеальності і знаходиться щось справді цікаве.
Дивитись тут: https://www.youtube.com/watch?v=Bgf-BVmx5D0
А як було у мене в перші місяці після виходу з найму?
Я не могла сфокусуватись. Не знала, що конкретно робити. Нерідко потрапляла в пастку прокрастинації або чомусь знаходилось мільйон термінових домашніх справ, які крім мене ніхто не міг вирішити. Я відчувала, що для мене занадто багато невизначеності. Не знала, чи буде у мене стабільний дохід. Мовчу вже про емоційні гойдалки від «я роблю щось неймовірно важливе» до «це нікому не потрібно, і я помру від голоду».
Якщо хтось прямо зараз, під час війни, тільки починає цю історію, то мені взагалі важко уявити, наскільки це ще більш складно – і в першу чергу, емоційно.
А ще, якщо хтось колись пробував трекати час своєї продуктивної роботи на фрілансі чи над своєю справою після того, як працював у наймі, то виявлялось, що в офісі ти ніби працював 8 годин, а вдома над своїм стартапом саме сфокусованої, корисної, продуктивної робити виходить на 5 годин, а весь інший час роботи йде незрозуміло на що. Бо насправді люди не можуть 24 години на день працювати сфокусовано. Просто в офісі ці речі розтікаються між зустрічами, розмовами з колегами про якісь таски чи про щось неробоче, кавою тощо.
Крім того, коли ти стартапер-початківець і у тебе немає команди, до якої ти вже звик у наймі – то це нелегко, доводиться вчитися робити просто все своїми руками. Фінанси, продажі, маркетинг, розробка, сапорт. Все, що ти знаєш і не знаєш, хочеш робити чи не хочеш – доводиться робити УСЕ. В результаті «очікування» та «реальність» від власної швидкості роботи та швидкості просування продукту дуже різняться.
В середу вийшов ще один подкаст зі мною, цього разу українською.
«До і після» – подкаст про бізнес до та під час війни. Його ведучий – екс-головний редактор VECTOR, а нині Writing&Editing Team Lead у Ajax Systems Denis Marakin. Знаєте, коли людина працювала у хорошому ЗМІ – це завжди видно за питаннями, які вона задає. Тому ця розмова була насичена цікавими історіями.
Ми поспілкувались про те, наскільки складно починати свій стартап, про перехід з найму, про мотивацію та її відсутність, про перфекціонізм у власній справі, про ринок менторства в Україні, про те, чому ми не конкуруємо з конкурентами, та багато про що ще.
Можливо, мій шлях підприємництва, який тільки-тільки починається, буде для когось мотивацією теж почати свою справу, а для когось – підтримкою і нагадуванням, що аби щось вдалось, треба продовжувати, навіть якщо одразу немає шаленого успіху.
Ну, і краплинка міні-фейлів. Знайдіть у подкасті зі мною «YIncubator» замість «YCombinator», шо, да, «дисонанс» замість «дискомфорт» та інші «геніальні» вислови.
Бо що? Бо це життя, а воно неідеальне. Як і мої слова. Як і мій стартап. Як і все навколо. Але в цій неідеальності і знаходиться щось справді цікаве.
Дивитись тут: https://www.youtube.com/watch?v=Bgf-BVmx5D0
❤22💯3
Якими українськими технологічними продуктами я користуюсь
💙💛 Сьогодні День Незалежності України. Вітаю всіх!
Якісних українських продуктів вже дуже багато, але сьогодні хочу поділитись тими, якими користуюсь я сама. Ніби всі вони зрозумілі, але, можливо, ви знайдете щось для себе або згадаєте про продукт, яким давно не користувались.
Grammarly – напевно, не треба представляти нашого єдинорога, але все ж. Чудовий приклад продукту, який насправді закриває біль/job користувача. Щодня користуюсь їхнім хром-плагіном для перевірки моєї англійської.
EnglishDom – раніше вчилась у них на платформі, зараз користуюсь їхніми додатками для вивчення англійських слів.
Restream – після перегляду фільму про Spotify я ще більше стала поважати компанію, яка робить відео-стрімінг. Це такий складний продукт, незважаючи на його простоту у користуванні.
Тривога! – 😓 зручний і дуже корисний додаток. Але шкода, що він є у нашому житті.
Дія – цей продукт спростив моє життя буквально на кожному кроці. Документи, реєстрація, податки… Можливо, він не ідеальний і у багатьох є претензії до захисту даних. Але, на мою думку, це має бути про челенджі та можливості покращення, а не про хейт.
WayForPay – колись вже писала. Супер-зручний продукт для проведення платежів в Україні. Люблю їх та їхню команду підтримки.
Приват24 / Приват 24 для бізнесу – не знаю, чому на них постійно ллється аж так багато негативу. Користуюсь цими додатками вже багато-багато років, і вони дійсно покращили мою взаємодію з фінансовими та державними установами.
Expirenza by Mono – це продукт, який допомагає закладам харчування автоматизувати процес замовлень, оплати та чайових. Максимально зручно для мене як для користувача. Мінімум взаємодії з незнайомими людьми. Все як люблять інтроверти :))
Сільпо / LOKO – швидка доставка з магазину – це взагалі one love продукт. Я забула, що таке «тягати важкі пакети з магазину». Забула, як це «витрачати купу сил на прогулянку супермаркетом». Тепер я роблю замовлення, лежачи на дивані з телефону.
Prjctr Library – корисна і постійно актуальна база знань з продуктової, маркетингової тощо тематики. А ще я там проходила міні-курси на теми, які мені не потрібні для чогось конкретного, але є дуже цікавими – наприклад, про композицію.
Уклон – зараз для мене це продукт, який надає найзручніші та найшвидші таксі.
ClearVPN – продукт від компанії MacPaw (для українців – безкоштовний). Буває корисним для тестування продуктів в режимі різних регіонів.
Розетка – у них є майже все, я замовляю там іграшки для кота та гаджети, одяг та книжки. Зручно, швидко. А ще їхнє офлайн-відділення нещодавно відкрилось в Краматорську. Це просто неймовірна підтримка для місцевих!
Укрзалізниця – схоже, що люди, які робили веб-платформу та мобільний додаток – це різні команди. Бо на сайті все дуже складно і незручно. А додаток неймовірний. Коли його вперше скачала, засмутилась, що не дізналась про нього раніше 🙂
Нова пошта – коли я відправляю посилку, дивлюсь на її переміщення на мапі майже в режимі реального часу і людина отримує посилку вже на наступний день – це виглядає як магія. Але насправді це неймовірна робота багатьох людей, крутий сервіс, чіткі процеси та якісний продукт. Я іноді замовляю щось з-за кордону, і це завжди просто «вау», коли доставка здійснюється НП. Памʼятаю часи відключень світла, і як вони навчились працювати в цих умовах. Неймовірно.
BODO – продукт, який створений для того, щоб дарувати емоції. Дарувала та отримувала у подарунок «враження» від них вже з десяток разів. Зараз, за відсутності можливості відпочивати – це, здається, одночасно і практичний подарунок.
А якими українськими технологічними продуктами часто користуєтесь ви?
💙💛 Сьогодні День Незалежності України. Вітаю всіх!
Якісних українських продуктів вже дуже багато, але сьогодні хочу поділитись тими, якими користуюсь я сама. Ніби всі вони зрозумілі, але, можливо, ви знайдете щось для себе або згадаєте про продукт, яким давно не користувались.
Grammarly – напевно, не треба представляти нашого єдинорога, але все ж. Чудовий приклад продукту, який насправді закриває біль/job користувача. Щодня користуюсь їхнім хром-плагіном для перевірки моєї англійської.
EnglishDom – раніше вчилась у них на платформі, зараз користуюсь їхніми додатками для вивчення англійських слів.
Restream – після перегляду фільму про Spotify я ще більше стала поважати компанію, яка робить відео-стрімінг. Це такий складний продукт, незважаючи на його простоту у користуванні.
Тривога! – 😓 зручний і дуже корисний додаток. Але шкода, що він є у нашому житті.
Дія – цей продукт спростив моє життя буквально на кожному кроці. Документи, реєстрація, податки… Можливо, він не ідеальний і у багатьох є претензії до захисту даних. Але, на мою думку, це має бути про челенджі та можливості покращення, а не про хейт.
WayForPay – колись вже писала. Супер-зручний продукт для проведення платежів в Україні. Люблю їх та їхню команду підтримки.
Приват24 / Приват 24 для бізнесу – не знаю, чому на них постійно ллється аж так багато негативу. Користуюсь цими додатками вже багато-багато років, і вони дійсно покращили мою взаємодію з фінансовими та державними установами.
Expirenza by Mono – це продукт, який допомагає закладам харчування автоматизувати процес замовлень, оплати та чайових. Максимально зручно для мене як для користувача. Мінімум взаємодії з незнайомими людьми. Все як люблять інтроверти :))
Сільпо / LOKO – швидка доставка з магазину – це взагалі one love продукт. Я забула, що таке «тягати важкі пакети з магазину». Забула, як це «витрачати купу сил на прогулянку супермаркетом». Тепер я роблю замовлення, лежачи на дивані з телефону.
Prjctr Library – корисна і постійно актуальна база знань з продуктової, маркетингової тощо тематики. А ще я там проходила міні-курси на теми, які мені не потрібні для чогось конкретного, але є дуже цікавими – наприклад, про композицію.
Уклон – зараз для мене це продукт, який надає найзручніші та найшвидші таксі.
ClearVPN – продукт від компанії MacPaw (для українців – безкоштовний). Буває корисним для тестування продуктів в режимі різних регіонів.
Розетка – у них є майже все, я замовляю там іграшки для кота та гаджети, одяг та книжки. Зручно, швидко. А ще їхнє офлайн-відділення нещодавно відкрилось в Краматорську. Це просто неймовірна підтримка для місцевих!
Укрзалізниця – схоже, що люди, які робили веб-платформу та мобільний додаток – це різні команди. Бо на сайті все дуже складно і незручно. А додаток неймовірний. Коли його вперше скачала, засмутилась, що не дізналась про нього раніше 🙂
Нова пошта – коли я відправляю посилку, дивлюсь на її переміщення на мапі майже в режимі реального часу і людина отримує посилку вже на наступний день – це виглядає як магія. Але насправді це неймовірна робота багатьох людей, крутий сервіс, чіткі процеси та якісний продукт. Я іноді замовляю щось з-за кордону, і це завжди просто «вау», коли доставка здійснюється НП. Памʼятаю часи відключень світла, і як вони навчились працювати в цих умовах. Неймовірно.
BODO – продукт, який створений для того, щоб дарувати емоції. Дарувала та отримувала у подарунок «враження» від них вже з десяток разів. Зараз, за відсутності можливості відпочивати – це, здається, одночасно і практичний подарунок.
А якими українськими технологічними продуктами часто користуєтесь ви?
❤34👍7🔥1
Про менторство
Одного дня хлопець на ім’я Джошуа Белл спустився у метро, де 45 хвилин грав на скрипці. Повз нього пройшли тисячі людей, але лише кілька ненадовго зупинилися та послухали його. Ще невелика кількість людей, не зупиняючись, кинули гроші. Врешті Белл зібрав $32.
Все начебто непогано для вуличного музиканта, якби не один нюанс. Джошуа Белл — не вуличний музикант, а один з найкращих скрипалів сучасності. І у метро він грав на справжній скрипці Страдіварі вартістю $3,5 мільйони. В реальності Джошуа заробляє кілька десятків тисяч доларів за концерт у Карнегі-хол.
Чому вчить нас ця історія?
На мою думку, історія про Джошуа Бела показує, як влаштоване наше суспільство. Навіть якщо у вас мегаталант — це ще не гарантує визнання. Важливо ще опинитися в потрібному місці та серед потрібних людей, які можуть його оцінити. А ще — великий талант не завжди зможуть розглянути непрофесіонали.
Тому дуже важливо, щоб у талановитої людини був провідник, ментор, який проведе його соціальним ліфтом у «закритий клуб». Для Джошуа Белла таким провідником став Джозеф Гінгольд — один із найвпливовіших музичних педагогів США. Він не тільки побачив у маленькому Джошуа талант, а й відкрив йому шлях до професійної сцени, представивши керівнику Філадельфійського оркестру.
Коли той прослухав виступ Белла, то запросив 14-річного хлопця виступити солістом оркестру. А вже у 17 років Джошуа Белл вперше зіграв у Карнегі-холі. Круто, чи не так?
Соціальне просування — це лише один з багатьох крутих плюсів менторства. Ось які ще переваги співпраці з ментором може мати підопічний:
🔸 Покращення навичок;
🔸 Вдосконалення власної компетентності;
🔸 Перспектива кар’єрно зростати;
🔸 Можливість глибше поринути в актуальне для менті питання, оскільки ментор ставить важливі й складні питання, які не спадають на думку менті через брак досвіду;
🔸 Підтримку у професійній трансформації;
🔸 Зворотний зв’язок щодо поточного проєкту, завдань чи цілей.
Якщо вам цікаво дізнатися більше про те, що таке менторство та як це працює, спробуйте пройти наш новий безкоштовний інтерактивний курс.
Ми у TheWays розібрали тут дуже багато цікавих тем, кейсів, історій із життя:
🔹 У чому суть менторства.
🔹 Переваги та цінність менторства.
🔹 Чим менторство відрізняється від коучингу та консультування.
🔹 Завдяки чому менторство стало одним із найпотужніших інструментів для зростання.
🔹 Ідеальний match між ментором та менті. На що варто звертати увагу при виборі “свого” ментора чи менті
Все пояснюємо на конкретних прикладах та реальних історіях.
Насолоджуйтесь – https://www.theways.io/course/what-is-mentorship
Олексій
Одного дня хлопець на ім’я Джошуа Белл спустився у метро, де 45 хвилин грав на скрипці. Повз нього пройшли тисячі людей, але лише кілька ненадовго зупинилися та послухали його. Ще невелика кількість людей, не зупиняючись, кинули гроші. Врешті Белл зібрав $32.
Все начебто непогано для вуличного музиканта, якби не один нюанс. Джошуа Белл — не вуличний музикант, а один з найкращих скрипалів сучасності. І у метро він грав на справжній скрипці Страдіварі вартістю $3,5 мільйони. В реальності Джошуа заробляє кілька десятків тисяч доларів за концерт у Карнегі-хол.
Чому вчить нас ця історія?
На мою думку, історія про Джошуа Бела показує, як влаштоване наше суспільство. Навіть якщо у вас мегаталант — це ще не гарантує визнання. Важливо ще опинитися в потрібному місці та серед потрібних людей, які можуть його оцінити. А ще — великий талант не завжди зможуть розглянути непрофесіонали.
Тому дуже важливо, щоб у талановитої людини був провідник, ментор, який проведе його соціальним ліфтом у «закритий клуб». Для Джошуа Белла таким провідником став Джозеф Гінгольд — один із найвпливовіших музичних педагогів США. Він не тільки побачив у маленькому Джошуа талант, а й відкрив йому шлях до професійної сцени, представивши керівнику Філадельфійського оркестру.
Коли той прослухав виступ Белла, то запросив 14-річного хлопця виступити солістом оркестру. А вже у 17 років Джошуа Белл вперше зіграв у Карнегі-холі. Круто, чи не так?
Соціальне просування — це лише один з багатьох крутих плюсів менторства. Ось які ще переваги співпраці з ментором може мати підопічний:
🔸 Покращення навичок;
🔸 Вдосконалення власної компетентності;
🔸 Перспектива кар’єрно зростати;
🔸 Можливість глибше поринути в актуальне для менті питання, оскільки ментор ставить важливі й складні питання, які не спадають на думку менті через брак досвіду;
🔸 Підтримку у професійній трансформації;
🔸 Зворотний зв’язок щодо поточного проєкту, завдань чи цілей.
Якщо вам цікаво дізнатися більше про те, що таке менторство та як це працює, спробуйте пройти наш новий безкоштовний інтерактивний курс.
Ми у TheWays розібрали тут дуже багато цікавих тем, кейсів, історій із життя:
🔹 У чому суть менторства.
🔹 Переваги та цінність менторства.
🔹 Чим менторство відрізняється від коучингу та консультування.
🔹 Завдяки чому менторство стало одним із найпотужніших інструментів для зростання.
🔹 Ідеальний match між ментором та менті. На що варто звертати увагу при виборі “свого” ментора чи менті
Все пояснюємо на конкретних прикладах та реальних історіях.
Насолоджуйтесь – https://www.theways.io/course/what-is-mentorship
Олексій
www.theways.io
Що таке менторство та як це працює
У чому суть менторства, чим воно відрізняється від коучингу та консультування та завдяки чому стало одним з найпотужніших інструментів для зростання. Пояснюємо на конкретних прикладах та реальних історіях.
🔥15❤5👍1
Продукт ще треба вміти продати
Один з інсайтів роботи з ментором у 1991 Accelerator – це те, що ми зовсім не продаємо наш продукт.
Так, у нас є сайт. Так, у нас написані ціни. Але користувачі не розуміють, що саме ми продаємо (підтвердили це на користувацьких інтервʼю). Консультацію? Сесію з ментором? А в чому цінність? Який я отримаю результат?
Ось вам приклад.
У нас в TheWays є цікава і, здається, дуже недооцінена послуга: ви можете надіслати своє резюме, готове тестове завданння, пітч-дек, бізнес-профіль в instagram чи ТікТок, а один з наших експертів запише для вас відео до 10 хв зі зворотнім звʼязком.
Що у вашому CV не зрозуміло? Що виправити у пітчдеку? Чого не вистачає у тестовому завданні? Які можливі причини того, що не заходять креативи у тіктоці?
Навіть не треба знаходити спільний зручний час, все асинхронно!
Є багато експертів, які цю послугу надають безкоштовно або за смішну ціну у 100-200-300 грн.
Ось тут, наприклад, ви можете знайти експертів, які дають фідбек по резюме: https://www.theways.io/use-cases/cv-and-linkedin-page-feedback
А забронювати таку послугу можна вже на сторінці конкретного експерта.
Йой, та якби, коли я шукала роботу, мені хтось це показав, я б купила одразу 5 відео від різних експертів, аби моє резюме просто «волало»: «Наталія – найкращий для вас кандидат, не пропустіть цю зірочку!».
Але ми так «заховали» цю послугу на платформі, що багато людей навіть не знають, що вона є! 🙂
Вони може і купили б її. Але складно купити, коли не знаєш про її існування 🙂
Тому одна з наших задач станом на «зараз» – це зрозуміти, які міні-продукти в рамках нашої платформи є найкориснішими для людей, і навчитись їх продавати. Усіма способами – копірайтингом, кращим UX, кращою «упаковкою», листами або дзвінками тощо.
Бо як би страшно чи неприємно не виглядав для мене процес продажів – це те, що, як і маркетинг, допомагає людям зрозуміти цінність, яку вони отримають.
Ната
Один з інсайтів роботи з ментором у 1991 Accelerator – це те, що ми зовсім не продаємо наш продукт.
Так, у нас є сайт. Так, у нас написані ціни. Але користувачі не розуміють, що саме ми продаємо (підтвердили це на користувацьких інтервʼю). Консультацію? Сесію з ментором? А в чому цінність? Який я отримаю результат?
Ось вам приклад.
У нас в TheWays є цікава і, здається, дуже недооцінена послуга: ви можете надіслати своє резюме, готове тестове завданння, пітч-дек, бізнес-профіль в instagram чи ТікТок, а один з наших експертів запише для вас відео до 10 хв зі зворотнім звʼязком.
Що у вашому CV не зрозуміло? Що виправити у пітчдеку? Чого не вистачає у тестовому завданні? Які можливі причини того, що не заходять креативи у тіктоці?
Навіть не треба знаходити спільний зручний час, все асинхронно!
Є багато експертів, які цю послугу надають безкоштовно або за смішну ціну у 100-200-300 грн.
Ось тут, наприклад, ви можете знайти експертів, які дають фідбек по резюме: https://www.theways.io/use-cases/cv-and-linkedin-page-feedback
А забронювати таку послугу можна вже на сторінці конкретного експерта.
Йой, та якби, коли я шукала роботу, мені хтось це показав, я б купила одразу 5 відео від різних експертів, аби моє резюме просто «волало»: «Наталія – найкращий для вас кандидат, не пропустіть цю зірочку!».
Але ми так «заховали» цю послугу на платформі, що багато людей навіть не знають, що вона є! 🙂
Вони може і купили б її. Але складно купити, коли не знаєш про її існування 🙂
Тому одна з наших задач станом на «зараз» – це зрозуміти, які міні-продукти в рамках нашої платформи є найкориснішими для людей, і навчитись їх продавати. Усіма способами – копірайтингом, кращим UX, кращою «упаковкою», листами або дзвінками тощо.
Бо як би страшно чи неприємно не виглядав для мене процес продажів – це те, що, як і маркетинг, допомагає людям зрозуміти цінність, яку вони отримають.
Ната
❤31🔥6👍1🤔1
Не розумію.. Навіщо ментори займаються менторством? Яка їм з цього користь? Не хочу їх турбувати.
Це одне з найбільш розповсюджених упереджень про менторів: що ви ніби-то надокучаєте їм своїми «тупими» чи «банальними» питаннями.
Наприклад, в коментарях нам написали таке (скорочена версія):
«Немає впевненості у тому, що людина взагалі буде зацікавлена у тому, щоб допомогти.
Ти приходиш до них [менторів] зі своїми проблемами. Я не дуже розумію саме їх користь від менторства. Адже вони зазвичай десь працюють, і у них, всередині компанії, в командах, є власні проблеми, які є набагато більш пріоритетними для вирішення. Тому особисто мені не хочеться їх турбувати, ані безкоштовно, ані за винагороду.
Можливо, я просто не стикалась з якимись надзвичайними проблемами, де дійсно мені була б потрібна допомога. Але в такому разі я, скоріш за все, шукала б відповіді всередині компанії, бо мої колеги, вірогідно, будуть більш замотивовані допомагати, аніж сторонні ментори за будь-яку грошову винагороду».
Ось що я думаю стосовно цього
Таке упередженння дійсно існує на ринку, і ми у TheWays намагаємось шукати способи розвіяти його. Додаємо мотивацію на сторінку кожного ментора, сккоро будуть ще відео-візитівки, де вони можуть розказати про це голосом. А ще створюємо безкоштовні курси про менторство, де також розказуємо про всі переваги менторства – зокрема саме для менторів.
А ще, перед тим, як долучати експертів до нас, ми обовʼязково питаємо їх про мотивацію. І не кожного/кожну врешті долучаємо до нас, зокрема через мотивацію, яка не співпадає з нашими цінностями.
Ось вам основні мотиви, через які наші експерти займаються консультуванням та менторством:
🤗 колись хтось допомагав їм і вони хочуть таким чином «повернути» (giving back) це у комʼюніті. це про задоволення від допомоги. це подібно до того, як люди роблять донати чи волонтерять
💪 навпаки, колись експертам ніхто не допомагав, і вони набили багато гуль, а тепер хочуть допомогти іншим їх уникнути. це теж про свого роду соціальну відповідальність
💰 можливість використати свій досвід, аби задонатити більше грошей на ЗСУ
🧩 хочуть «попрацювати» над цікавими задачами, кейсами, не звільняючись з основної роботи. це можливість дізнатись більше про інші індустрії, продукти, команди. а також можливість застосувати свої знання в цих інших кейсах - адаптувати свої ідеї чи погляду під іншу ситуацію
👉 можливість структурувати власні знання та досвід. бо коли розкажуєш комусь те, що знаєш, то систематизуєш та структуруєш все це
😎 прокачка власних менеджерських навичок, бо менторство – це про «передати досвід» та «давати фідбек» зокрема, що дуже корисно для менеджера
Хтось на цьому ще і непогано заробляє. І це, я вважаю – теж супер. Бо чому б і ні?) Але це завжди не основна мотивація, якщо тільки консультування – не основна робота людини.
Авжеж, якщо ви звертаєтесь до спеціалістів десь в лінкдін, телеграмі, фейсбуці і не знаєте, чи людина взагалі готова і хоче передавати свої знання – то часом може виникнути така ситуація, коли ментор ніби і погодився допомогти, але робить це якось неохоче. Чи не погодиться. Чи взагалі проігнорить :( Але на платформах, таких як наша, приходять ті люди, які не просто готові ділитись – вони прагнуть цього.
Що думаєте про це? Теж не спілкуєтесь з експертами, бо не хочете турбувати їх і не розумієте, навіщо вони це роблять? Чи навпаки використовуєте кожну можливість, незважаючи на їхню мотивацію?
Ната
Це одне з найбільш розповсюджених упереджень про менторів: що ви ніби-то надокучаєте їм своїми «тупими» чи «банальними» питаннями.
Наприклад, в коментарях нам написали таке (скорочена версія):
«Немає впевненості у тому, що людина взагалі буде зацікавлена у тому, щоб допомогти.
Ти приходиш до них [менторів] зі своїми проблемами. Я не дуже розумію саме їх користь від менторства. Адже вони зазвичай десь працюють, і у них, всередині компанії, в командах, є власні проблеми, які є набагато більш пріоритетними для вирішення. Тому особисто мені не хочеться їх турбувати, ані безкоштовно, ані за винагороду.
Можливо, я просто не стикалась з якимись надзвичайними проблемами, де дійсно мені була б потрібна допомога. Але в такому разі я, скоріш за все, шукала б відповіді всередині компанії, бо мої колеги, вірогідно, будуть більш замотивовані допомагати, аніж сторонні ментори за будь-яку грошову винагороду».
Ось що я думаю стосовно цього
Таке упередженння дійсно існує на ринку, і ми у TheWays намагаємось шукати способи розвіяти його. Додаємо мотивацію на сторінку кожного ментора, сккоро будуть ще відео-візитівки, де вони можуть розказати про це голосом. А ще створюємо безкоштовні курси про менторство, де також розказуємо про всі переваги менторства – зокрема саме для менторів.
А ще, перед тим, як долучати експертів до нас, ми обовʼязково питаємо їх про мотивацію. І не кожного/кожну врешті долучаємо до нас, зокрема через мотивацію, яка не співпадає з нашими цінностями.
Ось вам основні мотиви, через які наші експерти займаються консультуванням та менторством:
🤗 колись хтось допомагав їм і вони хочуть таким чином «повернути» (giving back) це у комʼюніті. це про задоволення від допомоги. це подібно до того, як люди роблять донати чи волонтерять
💪 навпаки, колись експертам ніхто не допомагав, і вони набили багато гуль, а тепер хочуть допомогти іншим їх уникнути. це теж про свого роду соціальну відповідальність
💰 можливість використати свій досвід, аби задонатити більше грошей на ЗСУ
🧩 хочуть «попрацювати» над цікавими задачами, кейсами, не звільняючись з основної роботи. це можливість дізнатись більше про інші індустрії, продукти, команди. а також можливість застосувати свої знання в цих інших кейсах - адаптувати свої ідеї чи погляду під іншу ситуацію
👉 можливість структурувати власні знання та досвід. бо коли розкажуєш комусь те, що знаєш, то систематизуєш та структуруєш все це
😎 прокачка власних менеджерських навичок, бо менторство – це про «передати досвід» та «давати фідбек» зокрема, що дуже корисно для менеджера
Хтось на цьому ще і непогано заробляє. І це, я вважаю – теж супер. Бо чому б і ні?) Але це завжди не основна мотивація, якщо тільки консультування – не основна робота людини.
Авжеж, якщо ви звертаєтесь до спеціалістів десь в лінкдін, телеграмі, фейсбуці і не знаєте, чи людина взагалі готова і хоче передавати свої знання – то часом може виникнути така ситуація, коли ментор ніби і погодився допомогти, але робить це якось неохоче. Чи не погодиться. Чи взагалі проігнорить :( Але на платформах, таких як наша, приходять ті люди, які не просто готові ділитись – вони прагнуть цього.
Що думаєте про це? Теж не спілкуєтесь з експертами, бо не хочете турбувати їх і не розумієте, навіщо вони це роблять? Чи навпаки використовуєте кожну можливість, незважаючи на їхню мотивацію?
Ната
👍14❤6💩1
Lift99 проводять Ukrainian Startup Award 2023. Ви можете номінувати будь-який український стартап у різних категоріях. Свій стартап, чи стартап, в якому працюєте найманим співробітником, або стартап, який вам просто подобається.
Якщо наш TheWays здається вам корисним, цікавим, важливим стартапом – буду вдячна, якщо ви номінуєте нас в одній з категорій.
Навіщо це нам? Чесно, це про додатковий заряд мотивації.
Ми будуємо те, у що справді віримо, тому не відступаємось. Але це в жодному разі не легко.
І те, що завжди додає сил – це фідбеки тих, хто скористувався нашим продуктом.
Ця номінація – це свого роду фідбек 🙂
А якщо не нас (чи окрім нас в інших категоріях) – то номінуйте когось ще, кого ви вважаєте класним і корисним. Хто вас мотивує. Хто робить круту справу. Хто робить внесок в перемогу. Хто робить внесок у майбутнє. Хто просто робить свою роботу – але робить це дуже якісно і натхненно.
Номінувати тут: https://www.lift99kyiv.co/startup-awards
Якщо наш TheWays здається вам корисним, цікавим, важливим стартапом – буду вдячна, якщо ви номінуєте нас в одній з категорій.
Навіщо це нам? Чесно, це про додатковий заряд мотивації.
Ми будуємо те, у що справді віримо, тому не відступаємось. Але це в жодному разі не легко.
І те, що завжди додає сил – це фідбеки тих, хто скористувався нашим продуктом.
Ця номінація – це свого роду фідбек 🙂
А якщо не нас (чи окрім нас в інших категоріях) – то номінуйте когось ще, кого ви вважаєте класним і корисним. Хто вас мотивує. Хто робить круту справу. Хто робить внесок в перемогу. Хто робить внесок у майбутнє. Хто просто робить свою роботу – але робить це дуже якісно і натхненно.
Номінувати тут: https://www.lift99kyiv.co/startup-awards
❤7👍6
Знов готуюсь до демо-дня у акселераторі. Це вже наш другий – і фінальний – виступ на цій програмі.
Цього разу можна буде подивитись і онлайн теж. У середу вдень.
Ми покращили наш пітч-дек, трошки змінили сам пітч: зробили більш актуальний сторітелінг на початку.
Але що я вам хочу сказати…
Найкращий спосіб навчитись інтригувати, утримувати увагу впродовж короткого періоду та конвертувати ваші слова у цільову дію – це завести ТікТок. Ніщо так не вчить всьому цьому, як 200 переглядів на відео замість очкуваних кількох тисяч. Ніщо так не тверезить, як тисячі переглядів та нуль цільових дій (конвертації у підписників чи покупок). Це я кажу як людина, яка вже кілька тижнів експертиментує з ТікТок для нашого стартапу. Не користувавшись ним до цього як юзер 🙂 Після кількох невдалих та кількох вдалих спроб стає зрозуміліше, як зробити будь-який пітч ефективнішим.
Про ТікТок я ще якось напишу, а поки готуюсь до демо-дня, намагаюсь не забути важливі акценти у пітчі. І планую у календарі нову європейську програму, до якої ми долучаємось вже завтра.
Stay tuned and try posting on TikTok 🙂
Ната
Цього разу можна буде подивитись і онлайн теж. У середу вдень.
Ми покращили наш пітч-дек, трошки змінили сам пітч: зробили більш актуальний сторітелінг на початку.
Але що я вам хочу сказати…
Найкращий спосіб навчитись інтригувати, утримувати увагу впродовж короткого періоду та конвертувати ваші слова у цільову дію – це завести ТікТок. Ніщо так не вчить всьому цьому, як 200 переглядів на відео замість очкуваних кількох тисяч. Ніщо так не тверезить, як тисячі переглядів та нуль цільових дій (конвертації у підписників чи покупок). Це я кажу як людина, яка вже кілька тижнів експертиментує з ТікТок для нашого стартапу. Не користувавшись ним до цього як юзер 🙂 Після кількох невдалих та кількох вдалих спроб стає зрозуміліше, як зробити будь-який пітч ефективнішим.
Про ТікТок я ще якось напишу, а поки готуюсь до демо-дня, намагаюсь не забути важливі акценти у пітчі. І планую у календарі нову європейську програму, до якої ми долучаємось вже завтра.
Stay tuned and try posting on TikTok 🙂
Ната
🔥21👍2👌1
Я вірю в те, що удача важлива для успіху. Але, можливо, не настільки важлива, як ми всі звикли про це думати…
Ми сприймаємо успіхи інших людей крізь призму соціальних мереж.
Ось ми побачили пост як хтось вступає у ВНЗ.
А ось сториз, як він чи вона вже запустили свій стартап.
А потім хоп – і 2 млн інвестицій. Воу! Просто за ідею. Нічого собі. Ще навіть MVP немає.
Ще кліпнули очима – пост про одруження.
Пройшло, здається, кілька днів – і ми читаємо про те, як в стартапі працюють вже 500 людей, пішли перші прибутки та формується новий раунд інвестицій. А людині всього 25!
За усім цим ми не бачимо моментів, коли нічого не вдавалось.
Коли після роботи 24/7 впродовж року не заплатили за кілька місяців і довелось шукати альтернатив.
Коли стартап був 10 разів на межі закриття.
Коли хворіла дитина, а о 5 ранку дзвінок з іноземними партнерами.
Коли було страшно. Чи соромно.
Коли клієнти писали погані відгуки.
Коли ламався продукт і за день зʼявлялись страшні збитки.
Коли 99 інвесторів зі 100 відмовили зі словами «це не спрацює» чи «ринок замалий».
Коли партнери відмовлялись іти далі разом.
Коли рідні злились на відсутність на дні народження.
Коли зробили півот, але це не допомогло.
Коли з лікарні під крапельницею готував_ла презентацію.
І ще мільйон таких «коли».
Ми звикли бачити успіх, коли він вже настав.
І не звикли бачити шлях, який людина пройшла до цього успіху. Всі ті маленьки успішні та неуспішні кроки, які були зроблені – щодня, щотижня, щомісяця.
Не бачимо цей шлях, навіть якщо людина ділилась ним. А тим паче – коли залишила свої переживання при собі.
Ми бачимо все у форматі постів в інстаграмі, і не бачимо всього, що відбувається «поміж» цими постами.
А саме там відбувається справжнє життя.
В якому успіх – це черга невдач чи труднощів, після яких ти встаєш і робиш новий крок, новий ривок, який іноді виливається у якесь досягнення. Коли робиш багато речей через страх, через невпевненість, через соромʼязливість. Не чекаєш, доки вони пройдуть, а робиш, незважаючи на ці відчуття.
Я сама звикла думати, що успіх складається з двох частин: праці та удачі. І що може бути багато праці, але якщо не пощастило, то вся ця праця буде дарма.
Але що більше я бачу справжні історії людей, які досягли чогось справді класного, тим ближче я стаю до думки, що удача – це лише кількість спроб, після яких я не здалась.
Нам хочеться вірити, що у когось вийшло, бо їм пощастило. Бо так легше здатись. Бо коли приходить чергова невдача чи перепона, здається «ну, все. я спробував все, і нічого не вийшло. тому я просто припиню пробувати знов. бо комусь щастить, а комусь ні».
Але виходить, що у більшості людей, яким щось вдалось, слово «пощастило» означає «я просто пробував знов, після того, як вчергове не пощастило». Тобто, ми самі збільшуємо вірогідність того, чи нам пощастить.
Так, це не значить, що всі ми станемо успішними мільйонерами, стартапами-єдинорогами і що у всіх нас справді вийде, тільки треба більше працювати. Авжеж, ні.
Але якщо доводиться обирати між «здатись» та «пробувати знов» після нової поразки – то, здається, я нарешті починаю розуміти, який вибір я маю робити.
Ми сприймаємо успіхи інших людей крізь призму соціальних мереж.
Ось ми побачили пост як хтось вступає у ВНЗ.
А ось сториз, як він чи вона вже запустили свій стартап.
А потім хоп – і 2 млн інвестицій. Воу! Просто за ідею. Нічого собі. Ще навіть MVP немає.
Ще кліпнули очима – пост про одруження.
Пройшло, здається, кілька днів – і ми читаємо про те, як в стартапі працюють вже 500 людей, пішли перші прибутки та формується новий раунд інвестицій. А людині всього 25!
За усім цим ми не бачимо моментів, коли нічого не вдавалось.
Коли після роботи 24/7 впродовж року не заплатили за кілька місяців і довелось шукати альтернатив.
Коли стартап був 10 разів на межі закриття.
Коли хворіла дитина, а о 5 ранку дзвінок з іноземними партнерами.
Коли було страшно. Чи соромно.
Коли клієнти писали погані відгуки.
Коли ламався продукт і за день зʼявлялись страшні збитки.
Коли 99 інвесторів зі 100 відмовили зі словами «це не спрацює» чи «ринок замалий».
Коли партнери відмовлялись іти далі разом.
Коли рідні злились на відсутність на дні народження.
Коли зробили півот, але це не допомогло.
Коли з лікарні під крапельницею готував_ла презентацію.
І ще мільйон таких «коли».
Ми звикли бачити успіх, коли він вже настав.
І не звикли бачити шлях, який людина пройшла до цього успіху. Всі ті маленьки успішні та неуспішні кроки, які були зроблені – щодня, щотижня, щомісяця.
Не бачимо цей шлях, навіть якщо людина ділилась ним. А тим паче – коли залишила свої переживання при собі.
Ми бачимо все у форматі постів в інстаграмі, і не бачимо всього, що відбувається «поміж» цими постами.
А саме там відбувається справжнє життя.
В якому успіх – це черга невдач чи труднощів, після яких ти встаєш і робиш новий крок, новий ривок, який іноді виливається у якесь досягнення. Коли робиш багато речей через страх, через невпевненість, через соромʼязливість. Не чекаєш, доки вони пройдуть, а робиш, незважаючи на ці відчуття.
Я сама звикла думати, що успіх складається з двох частин: праці та удачі. І що може бути багато праці, але якщо не пощастило, то вся ця праця буде дарма.
Але що більше я бачу справжні історії людей, які досягли чогось справді класного, тим ближче я стаю до думки, що удача – це лише кількість спроб, після яких я не здалась.
Нам хочеться вірити, що у когось вийшло, бо їм пощастило. Бо так легше здатись. Бо коли приходить чергова невдача чи перепона, здається «ну, все. я спробував все, і нічого не вийшло. тому я просто припиню пробувати знов. бо комусь щастить, а комусь ні».
Але виходить, що у більшості людей, яким щось вдалось, слово «пощастило» означає «я просто пробував знов, після того, як вчергове не пощастило». Тобто, ми самі збільшуємо вірогідність того, чи нам пощастить.
Так, це не значить, що всі ми станемо успішними мільйонерами, стартапами-єдинорогами і що у всіх нас справді вийде, тільки треба більше працювати. Авжеж, ні.
Але якщо доводиться обирати між «здатись» та «пробувати знов» після нової поразки – то, здається, я нарешті починаю розуміти, який вибір я маю робити.
❤42👍2
Я сьогодні святкую. У нас на платформі 100+ менторів та 100+ клієнтів: https://www.theways.io/specialist-selection
Відправлені 50К+ грн у благодійні фонди. Експерти з нами теж трошечки заробили, а ми – з ними.
Я дуже рідко дозволяю собі сказати «о, Наталі, ти молодець!», а ще рідше можу дозволити собі написати про це пост. Бо завжди вже досягнута мета здається не такою вже і привабливою…
Проте цього разу я була не одна. Нас троє. І ми правда молодці :) Адже ще весною у нас було 0 менторів і 0 клієнтів. А сьогодні вже перша сотня з кожної сторони платформи. Для цього пророблена величезна робота, і це тільки початок.
Відправлені 50К+ грн у благодійні фонди. Експерти з нами теж трошечки заробили, а ми – з ними.
Я дуже рідко дозволяю собі сказати «о, Наталі, ти молодець!», а ще рідше можу дозволити собі написати про це пост. Бо завжди вже досягнута мета здається не такою вже і привабливою…
Проте цього разу я була не одна. Нас троє. І ми правда молодці :) Адже ще весною у нас було 0 менторів і 0 клієнтів. А сьогодні вже перша сотня з кожної сторони платформи. Для цього пророблена величезна робота, і це тільки початок.
🎉56❤13🔥3
Обіцяла розказати, на яку нову програму ми з TheWays потрапили.
Це Fundraising School від латвійського/міжнародного фонду BADideas.fund.
Цей фонд вкладається у стартапи на ранніх стадіях з регіону Baltic/CEE (Central & Eastern Europe, куди входить і Україна). Більшість інвесторів фонду – фаундери та менеджери крутих міжнародних компаній. Вони вкладаються чеками 50-150К євро на початку і більшими сумами, якщо все йде круто. Більшою мірою у B2B SaaS та маркетплейси.
Вони зробили фандрейзингову школу, аби допомогти стартапам рейзити швидше та ефективніше. Програма триває ~1.5 місяці і завершується спід-дейтингом з інвесторами.
У нас вже було три лекції, включаючи інтро, і можу сказати, що це дуже вдала інвестиція нашого часу. Окрім того, що мені дуже хотілось ближче познайомитись з фондом і проявитись там як стартап, виявилось, що тут ще й дуже гідний контент.
Разом з нами є ще 4 стартапи з України. Всі інші – з інших країн.
Буду часом ділитись корисностями.
Це Fundraising School від латвійського/міжнародного фонду BADideas.fund.
Цей фонд вкладається у стартапи на ранніх стадіях з регіону Baltic/CEE (Central & Eastern Europe, куди входить і Україна). Більшість інвесторів фонду – фаундери та менеджери крутих міжнародних компаній. Вони вкладаються чеками 50-150К євро на початку і більшими сумами, якщо все йде круто. Більшою мірою у B2B SaaS та маркетплейси.
Вони зробили фандрейзингову школу, аби допомогти стартапам рейзити швидше та ефективніше. Програма триває ~1.5 місяці і завершується спід-дейтингом з інвесторами.
У нас вже було три лекції, включаючи інтро, і можу сказати, що це дуже вдала інвестиція нашого часу. Окрім того, що мені дуже хотілось ближче познайомитись з фондом і проявитись там як стартап, виявилось, що тут ще й дуже гідний контент.
Разом з нами є ще 4 стартапи з України. Всі інші – з інших країн.
Буду часом ділитись корисностями.
🔥18❤2👍1
Сьогодні в нас на Funraising School (див про школу вище) була панельна дискусія з Q&A з фаундерами, які нещодавно піднімали інвестиції. Фаундерами стартапів Respeecher (Україна), Fuelfinance (Україна) та Jeff App (Латвія).
Я записала собі багато крутих практичних порад та декілька надихаючих настанов про процес пошуку інвестицій на pre-seed та seed стадіях. Ділюсь з вами:
1. Перш ніж йти до інвесторів, показати свій пітч-дек 30-40 фаундерам, які вже підняли інвестиції. Це, по-перше, дасть можливість отримати крутий фідбек і покращити пітч-дек. По-друге, це можливість отримати тепле інтро до інвесторів. І по-третє, якщо ваша ідея, команда та реалізація «зайде» фаундерам – хтось з них може стати вашим едвайзором.
2. Можна використовувати корисний софт для холодного аутрічу інвесторів. Наприклад, breezy. Так, фаундерка одного зі стартапів розповіла, що вони надіслали 700 конекшнів через цей софт, і вийшли з них на 30 дуже хороших дзвінків. Це чудовий результат!
3. Почати розмову з інвестором з 2-х питань: як інвестор (фонд) оцінює, що компанія great, а не good? та що інвестор (фонд) шукає у стартапі. Це чудовий старт для розмови, після якого ви краще розумієте, як «продавати» себе.
4. Бути сильним і не здаватись під час процесу фандрейзингу.
5. «Перевіряти» інвесторів – не тільки на їхню доброчесність, а і на те, в кого та чому вони вкладаються (чи не вкладаються). Наприклад, є фонди, які не вкладаються у продукти, які якимось чином конкурують з їхніми поточними інвестиціями.
6. Бути готовим до марафону. Фандрейзинг займає час.
7. Не витрачати час на інвесторів, з якими зрозуміло, що нічого не вийде. Один з симптомів того, що інвестор не хоче з вами працювати – він продовжує завалювати вас питаннями, але не хоче йти на дзвінок. Якщо розумієте, що витрачаєте дуже багато на відповіді цьому інвестору на питання, які ніяк не просувають інвестора до кращого рзуміння вашого бізнесу, а вас – до дзвінка з інвестором – переставайте цим займатись. Авжеж, це не стосується ситуацій, коли вам задають справді класні та корисні питання, на яких ви вчитесь і краще розумієте свій стартап, питання, на які хочеться відповідати. Тут тонка грань, але треба вчитись її бачити, аби просуватись до своєї мети «отримати інвестиції» і не витрачати час дарма.
8. Не боятись.
9. Ніколи не стане легше. Але з часом ви почнете навчатись швидше 🙂
10. Якщо різні інвестори задають одні і ті самі питання, варто підготувати FAQ та надсилати його новим інвесторам одразу. Ще до того, як зʼявляться ці питання.
Було корисно? Дайте вогників та репостів, якщо так 🙂
Я записала собі багато крутих практичних порад та декілька надихаючих настанов про процес пошуку інвестицій на pre-seed та seed стадіях. Ділюсь з вами:
1. Перш ніж йти до інвесторів, показати свій пітч-дек 30-40 фаундерам, які вже підняли інвестиції. Це, по-перше, дасть можливість отримати крутий фідбек і покращити пітч-дек. По-друге, це можливість отримати тепле інтро до інвесторів. І по-третє, якщо ваша ідея, команда та реалізація «зайде» фаундерам – хтось з них може стати вашим едвайзором.
2. Можна використовувати корисний софт для холодного аутрічу інвесторів. Наприклад, breezy. Так, фаундерка одного зі стартапів розповіла, що вони надіслали 700 конекшнів через цей софт, і вийшли з них на 30 дуже хороших дзвінків. Це чудовий результат!
3. Почати розмову з інвестором з 2-х питань: як інвестор (фонд) оцінює, що компанія great, а не good? та що інвестор (фонд) шукає у стартапі. Це чудовий старт для розмови, після якого ви краще розумієте, як «продавати» себе.
4. Бути сильним і не здаватись під час процесу фандрейзингу.
5. «Перевіряти» інвесторів – не тільки на їхню доброчесність, а і на те, в кого та чому вони вкладаються (чи не вкладаються). Наприклад, є фонди, які не вкладаються у продукти, які якимось чином конкурують з їхніми поточними інвестиціями.
6. Бути готовим до марафону. Фандрейзинг займає час.
7. Не витрачати час на інвесторів, з якими зрозуміло, що нічого не вийде. Один з симптомів того, що інвестор не хоче з вами працювати – він продовжує завалювати вас питаннями, але не хоче йти на дзвінок. Якщо розумієте, що витрачаєте дуже багато на відповіді цьому інвестору на питання, які ніяк не просувають інвестора до кращого рзуміння вашого бізнесу, а вас – до дзвінка з інвестором – переставайте цим займатись. Авжеж, це не стосується ситуацій, коли вам задають справді класні та корисні питання, на яких ви вчитесь і краще розумієте свій стартап, питання, на які хочеться відповідати. Тут тонка грань, але треба вчитись її бачити, аби просуватись до своєї мети «отримати інвестиції» і не витрачати час дарма.
8. Не боятись.
9. Ніколи не стане легше. Але з часом ви почнете навчатись швидше 🙂
10. Якщо різні інвестори задають одні і ті самі питання, варто підготувати FAQ та надсилати його новим інвесторам одразу. Ще до того, як зʼявляться ці питання.
Було корисно? Дайте вогників та репостів, якщо так 🙂
🔥38👍5❤3🤔1