Домоовились! Зустрічаємось в наступну середу 15 січня в 19:00. Реєстрація за посиланням.- https://tally.so/r/nGXrDz

У ХХ столітті маркетинг і масові комунікації здебільшого спиралися на методи з галузей психології та соціології. Вивчали, що привертає увагу, з’ясовували, які потреби мають люди, вимірювали ставлення до брендів тощо. Припускали, що секрети знаходяться в не усвідомлених мотивах людей. Значною мірою це так, але не тільки.

Поведінку людей значною мірою визначає культура, в якій вони сформувалися і в якій живуть нині (в поведінкових науках це частина контексту, що визначає поведінку людей). Наші рішення та вподобання культурно заряджені. Наприклад, через вибір брендів ми сигналізуємо певні сенси як іншим, так і собі. Тому сучасні експерти закликають приділяти більше уваги вивченню культури. Саме як відповідь на цей запит стала розвиватися маркетингова семіотика.

Що таке культура? Культура — це свого роду природне «програмне забезпечення», яке ми використовуємо для інтерпретації світу. Неусвідомлювані уявлення про те, яким все має бути. Це система норм, правил, кодів поведінки, соціальних умовностей, наративів, що допомагають нам обмінюватися сенсами. Культура — це жива й мінлива концептуальна карта, де паралельно співіснують протилежні течії.

Що таке маркетингова семіотика? У Лондоні її називають бізнес-семіотикою тощо. Семіотика — це наука про знаки та знакові системи. Це відносно молода дисципліна, яка включає в себе соціологію, культурологію, культурну антропологію, лінгвістику, теорію комунікації тощо. Вона вивчає, як відбувається кодування сенсів і декодування знаків.

Наш світ, світ культури — це світ знаків. Знаки оточують нас, і через них ми передаємо сенси. Семіотика вивчає ці сенси та знаки, через які люди обмінюються ними. Для різних груп людей набір знаків може змінюватися. Для одних краса — це жіночні сукні в ромашку з розвіяним волоссям, для інших — корсети, джинси-бойфренди та косички. Обидва набори знаків передають один сенс, але кодуються по-різному для різних сегментів аудиторії.

Знаки, які бренд використовує — кольори, шрифти, ілюстрації, повідомлення, історії — все це має за кілька секунд передати наше бачення світу, або те, як ми сприймаємо красу, здоров’я, натуральність, користь тощо. Наше завдання — за короткий час подолати межу «свій/чужий» і стати «своїм», показати, що у нас однаковий спосіб дивитися на життя, на здоров’я і користь, а отже, ми схожі, ми «свої».

Саме пошуком таких «резонуючих» візуальних і вербальних знаків, композицій та історій і займається стратег-семіотик.

Якщо ви ще досі не знайомі з фреймворками продуктової стратегії Гібсона Бідла (екс продакт-директор Netflix) то сьогодні саме час це зробити. Тим більше, Гібсон зібрав в один пост посилання на всі фреймворки та як вони співвідносяться одне з одним. Підхід Гібсона це найкраще що я читав з продуктової стратегії. https://open.substack.com/pub/askgib/p/ask-gib-how-do-all-your-product-strategy?r=6ba8s&utm_medium=ios

Друзі, ми придумали новий курс і дуже потребуємо вашої поради. Будь ласка приділіть трішки часу оцінці концепту нового курсу https://forms.gle/gqSY9UifutqxKcxeA

Смак з’їдає Кремнієву долину.

Колись успіх технологій визначався інноваціями та функціональністю. Тепер усе інакше: якщо продукт не резонує з культурою і цінностями людей, він програє. “Смак” стає новим полем битви для стартапів.

Що таке смак? Це більше, ніж дизайн чи UX. Це те, як продукт викликає емоції, наскільки він відповідає ідентичності користувача та резонує з його світоглядом.

І тут ключова проблема: технічні генії Кремнієвої долини часто не розуміють культури, не вміють «відчувати» тренди, не говорять мовою своїх користувачів. Вони звикли думати цифрами, а треба — відчуттями.

Сьогодні засновники стартапів — це не просто кодери чи бізнесмени. Вони мають стати кураторами смаку, трендсеттерами, які розуміють, чим живе світ. Інакше їхній продукт загубиться серед сотень подібних.

Урок? Якщо ви будуєте щось нове, подумайте: чи викликає це у людей не лише раціональне «мені це потрібно», а й емоційне «це про мене»? Бо технічний прорив уже недостатній. Людям потрібен сенс.

Чули про Behavioral Drivers Model?

Це модель від UNICEF та Університету Пенсильванії, яка базується на аналізі 25 теорій і моделей поведінки. У своєму дослідженні вони описали кожну з цих теорій і зробили основні висновки.

Суть моделі – відповісти на два питання:
1. Чому люди поводяться так, як поводяться?
2. Як вплинути на їхню поведінку?

Є три основні сфери змін:
• Психологія – когнітивні й емоційні драйвери на рівні особистості.
• Соціологія – взаємодія з родиною, спільнотами, суспільством.
• Середовище – політики, системи, сервіси, інфраструктура, інформація тощо.

Кожна сфера має два рівні деталізації:
• Рівень 1 – основні драйвери (фактори).
• Рівень 2 – кожен фактор розкладається на кілька вимірів.

Є й інші моделі, наприклад, ISM чи COM-B, які теж допомагають зрозуміти поведінку. Важливо знати їх усі, тому що для різних задач підходять різні інструменти.

Але! Немає кращої чи гіршої моделі – усе залежить від контексту й того, над чим ви працюєте.

Що важливо? Навчитися системно мислити про поведінку:
• враховувати систему,
• розуміти впливи,
• працювати з доказами й теоріями,
• мислити структурно,
• і, головне, будувати гіпотези, які можна перевірити.

https://www.unicef.org/mena/media/5586/file/The_Behavioural_Drivers_Model_0.pdf%20.pdf

"От ще трохи підучуся і тоді зможу проявлятися в спільноті як професіонал..."

Якщо ви досі думаєте, що:

▪ "Мені поки зарано, я ще не готовий/готова";
▪ "Інші - крутіші, а їхній досвід набагато вагоміший";
▪ "Говорити про результати клієнтів — страшно, раптом я обману оточуючих";
▪ Одна невдача може стати кінцем усьому, відкладу поки не буду впевнений/впевнена на 100%
▪ або навіть ніяковієте, коли вас публічно хвалять/рекомендують, —

І при цьому ви вже БАГАТО років успішно займаєтеся своєю справою, то, найімовірніше, вас тримає синдром самозванця.

Погана новина полягає в тому, що він не зникне ні після ще "парочки навчань", ні після ще п'яти років роботи.

Але є й гарна новина. Якщо почати діяти ЗАРАЗ, попри сумніви, крок за кроком, то ви помітите, що через пару місяців внутрішній голос "я ще не готовий/готова" стає все тихішим. І раптом виявляється, що порівняння з іншими вже не такі важливі, похвала не бентежить, а думки про можливість проявлятися тепер приємно бентежать, а не лякають.​​​​​​​​​​​​​​​​

Одна річ, яку я зрозумів про Product-Market Fit (PMF):
Це не бінарне поняття. Ви не просто “маєте його” або “не маєте”.

Роб Снайдер із Harvard Innovation Labs поділився фреймворком, який допомагає засновникам визначати свій прогрес у досягненні PMF.

Замість безкінечних запитань на кшталт: “Чи досягли ми PMF?” цей підхід відкриває простір для чесних розмов про те, де ви дійсно зараз перебуваєте, і як піднятися на наступний рівень.

Але ось ключовий момент:
Ви маєте бути безжально чесними із собою.
Більшість команд думають, що вони на 3-му рівні, хоча насправді лише на 2-му.

Чому? Тому що задоволені клієнти — це ще не справжній PMF.

Справжній тест полягає не в тому, чи можете ви зробити клієнтів щасливими, а в тому, чи здатні ви передбачувано створювати нових клієнтів. Знову і знову. Повторювано.

PMF — це не щось, що можна отримати одразу. Ви не перескочите з 1-го рівня на 5-й одним рішенням.
Це процес, через який потрібно пройти свідомо.

Якщо ви вірите, що досягнете успіху — або впевнені, що не досягнете, — обидва варіанти, найімовірніше, стануть правдою.

Психологи називають це ефектом Галатеї (або ж самореалізованим пророцтвом).

Маєте амбітні цілі на 2025 рік?

Чому ростуть бренди: диференціація чи пенетрація?

Коен Паувелс і Олівер Колл дослідили 150 брендів в 5 країнах та поділилися результатами у своїй статті “Why Brands Grow: The Power of Differentiation and Penetration”.

Основні висновки дослідження:
1. Ставлення та поведінка споживачів взаємно впливають одне на одного:
Споживачі можуть спершу змінити своє ставлення до бренду, а потім купити його продукцію, або ж спочатку купити, а їхнє ставлення зміниться після досвіду використання. Тобто, ставлення та пробна покупка не існують окремо, вони впливають одне на одного одночасно.

2. Розвиток бренду вимагає роботи з обома аспектами:
Щоб бренд зростав, компаніям потрібно одночасно поліпшувати сприйняття бренду (впізнаваність) і стимулювати купівельну поведінку (доступність, простота покупки).

3. Диференціація є ключем до зростання маленьких брендів на ринках що розвиваються:
Бренд повинен пропонувати те, що конкуренти не можуть запропонувати. Це не тільки привертає увагу споживачів, але й забезпечує довгострокове зростання частки ринку та проникнення на ринок.

4. Різні стратегії для великих і малих брендів:
• Великі бренди повинні зосереджуватися на задоволенні клієнтів, адже основна небезпека для них — втратити існуючих споживачів через поганий досвід.
• Малі бренди, які ще не мають великої бази клієнтів, мають акцентуватися на створенні унікальних відмінностей, щоб привабити нових покупців.

5. Особливості ринків:
На ринках, що розвиваються, споживачі більше уваги приділяють унікальності бренду, і компаніям потрібно активно працювати над диференціацією. На зрілих ринках, де продукти часто схожі, важливішим стає співвідношення ціни та цінності.

Це дослідження стверджує, що універсальних рішень для зростання бренду немає — потрібно враховувати розмір бренду та специфіку ринку.

Якщо вас зацікавила тема “Як ростуть маленькі бренди”, і ви хочете отримати повний текст статті, напишіть мені.

Джордж Леонард про те, що шлях до майстерності — це лише серія плато з короткими сплесками прогресу:

“Найважливіший урок тут — особливо для молодих людей — полягає в тому, що навіть якщо ви прагнете досягти зірок, більшість часу ви проведете на плато. Саме там відбувається найглибше і найтриваліше навчання, тому варто навчитися насолоджуватися цим. Коли я почав вчитися… я просто припускав, що поступово вдосконалюватимуся. Моє перше плато стало для мене певним шоком і розчаруванням, але я наполегливо продовжував і нарешті відчув очевидний сплеск прогресу. Наступного разу, коли мій зовнішній прогрес зупинився, я сказав собі: ‘О, ні, ще одне плато’. Через кілька місяців був ще один сплеск прогресу і, звісно, неминуче плато. Але цього разу сталося щось дивовижне. Я подумав: ‘О, чудово, ще одне плато. Якщо я залишуся на ньому і продовжу практикувати, то абсолютно впевнений у черговому прориві’. Це був один із найкращих і найтепліших моментів у моєму житті.”
— Джерело: журнал Esquire, травень 1987

PS. Нагадаю що в середу ми зустрічаємось на розмову про «розвиток дорослих» - посилання на подію https://tally.so/r/nGXrDz

Олівер — засновник Tabs, компанії, що продає шоколад-афродизіак. Йому 21 рік, і він студент з Нью-Йорка. Але є одна річ, у якій Tabs справжні майстри: короткі вертикальні відео.

У них сотні роликів, які зібрали по мільйону переглядів. І секрет, за словами Олівера, дуже простий — кількість.

“Ніхто не знає, що сподобається алгоритму. Тож не шукай голку в копиці сіна. Візьми всю копицю — і голка знайдеться сама”.

У Tabs на контракті тридцять креаторів. У кожного — власний акаунт. Кожен знімає 1-3 відео на день, які потім репостять у Shorts, Pins, Reels і так далі.

Щодня сто нових відео Tabs охоплюють різні куточки інтернету. Це "контентна операція" масштабу Волтера Вайта. І це працює.

Одне вірусне відео — це удача. Сто — це вже продуманий дизайн.

https://youtu.be/Vt7ZWcyNc18?t=1171

Уявіть, що ви передбачаєте поведінку своїх споживачів...

А нам і уявляти не треба 😏

Якщо ви давно щось чули і читали про нейромаркетинг і встигли розчаруватися у його обіцянках, вітаю вас. Це означає що пік хайпу цих інструментів минув і ми нарешті можемо вивчати його як нормальну маркетингову дисципліну.

У новому курсі з нейромаркетингу від RUUUSH ми зібрали тільки робочі інструменти. Без хайпу. Тільки перевірені дослідженнями методи для:
• створення реклами, яка притягує погляд
• тестування ефективності до запуску
• розуміння реальних предикторів поведінки

Що це змінює? Якщо ви досі переважно мислите у старій парадигмі, можливо ви втрачаєте час та гроші.

1. Розмір вибірки:
- Стара парадигма: потрібні великі вибірки (1000 людей) для репрезентативності
- Нова парадигма: достатньо 30 людей в сегменті для отримання валідних даних, бо біомаркери більш стабільні ніж наративні відповіді

2. Точність прогнозування:
- Стара парадигма: соціологічні опитування як основний метод
- Нова парадигма: нейромаркетингові інструменти (особливо EEG) дають значно точніші прогнози поведінки

3. Візуальне сприйняття реклами:
- Стара парадигма: фокус на яскравих візуальних елементах
- Нова парадигма: важлива не просто увага до елементу, а куди ця увага веде далі

4. Тестування відеоконтенту:
- Стара парадигма: необхідність тестувати готовий продукт
- Нова парадигма: можна тестувати на ранніх етапах (сторіборд дає 70% точності, анімаматик - 90%)

5. Важливість деталей у креативі:
- Стара парадигма: креативники надають велике значення дрібним деталям
- Нова парадигма: для мозку важлива загальна "понятність" і наративність, а не конкретні деталі виконання

6. Аналіз eye-tracking даних:
- Стара парадигма: достатньо подивитися на теплові карти
- Нова парадигма: потрібно аналізувати більш складні патерни поведінки очей, швидкість руху, переведення погляду

7. Предиктори поведінки:
- Стара парадигма: опитування намірів та ставлення
- Нова парадигма: увага як основний предиктор поведінки, що передує навіть емоціям та когніції

8. Контекст дослідження:
- Стара парадигма: лабораторні умови
- Нова парадигма: важливість екологічного контексту.

Та багато багато іншого.

Старт вже 28 січня
Деталі та реєстрація: https://www.ruuush.marketing/neuromarketing

Друзі, я насправді дуже вам вдячний за зворотній звязок по ідеям майбутніх курсів 😇. Нам це дуууже допомагає. Перечитуємо ваші фідбекі на зустрічах, цитуємо один одному в команді улюблені місця 🥲. І так ми придумали ще один курс і дуууже потреьуемо вашоі думки 🙏 https://forms.gle/TUiTJ2TujAgxNdfx7 Дякую!

Поговорили з Андрієм Миронюком про споживацьку цінність як основу для стратегії.

Але бляха… як я смішно та незграбно проговорюю інтро ))).

https://youtu.be/b6uTYyhBmEI?si=xW7ihxz3qdntv0-a

Дузі, а є хтось в Украіні кого б ви могли назвати "лідерами змін в маркетингу"? Ми хочему зробити серію інтервью з такими людьми і намагаємся зрозуміти хто оце може бути 🦊

Хей, плануємо безкоштовну лекцію про мапування по Саймону Вордлі.

Стратегічні мапи Саймона Вордлі дають можливість поглянути на весь стратегічний контекст на одній «шаховій дошці».

Що це дає? За словами випускників першого потоку курсу це допомогло їм:

👉 Переосмислити свої продукти з позиції еволюції ринку
👉 Знайти нові можливості там, де здавалося "все вже придумано"
👉 Синхронізувати роботу різних відділів навколо спільних цілей

Не останню роль грає і власний інтерес та цікавість ментора курсу, стратегічного директора Banda Agency, Івана Філіппова.

Дізнатися більше про інструмент, що допоможе організувати всі компоненти бізнесу з точки зору споживача та почути цікавий погляд на стратегію як дисципліну від Івана можна буде на безкоштовній лекції

📅Коли: 6 лютого, 19:00

Де зареєструватися: https://www.ruuush.marketing/event-free-registration?item=e_stratmaps2

Святі сосиски! Ви вже бачили?
Книжку Луї Греньє, про те як stand the fuck out з натовпу, сьогодні можна встигнути вхопити по акції за 95 центів на амазоні

https://a.co/d/iEzvJKd