Подивіться, який великий ландшафт інноваційних підходів у States of Change. І навіть попри те, що йому вже 6 років, він виглядає актуальним.

РУУУШ наживо – стає подкастом. Подкастом про маркетинг з майбутнього, де ми говоримо про ідеї та концепції, що змінюють сучасний маркетинг.

І перший наш гість – Roman Havrysh, CEO та співзасновник нейротехнологічного стартапу Anima.ua.

🎙️У цьому епізоді ми обговорюємо:

✅ Механізми уваги в маркетингу та UX-дослідженнях.
✅ Порівняння ефективності нейромаркетингу та соціологічних методів.
✅ Як аналізувати ефективність відео та комунікаційних матеріалів для покращення результатів?
✅ Питання когнітивного навантаження, унікальності особистості та патернів поведінки.

Слухайте подкаст на аудіоплатформах:
Apple podcasts: https://bit.ly/ruuush_apple_podcasts
Spotify: https://bit.ly/ruuush_spotify
Youtube: https://bit.ly/yt_neuromarketing_podcasts

Пʼять розсилок, які я читаю регулярно
1. Strategy in Praxis
J.P. Castlin пише про стратегію як боженька. Я підписаний на платний контент за $8 на місяць, але навіть без нього кожен пост — це золото.
2. April Dunford
April Dunford трохи бісяча, але пише суперцікаво про позиціювання saas та технологічних компаній.
3. Roger Martin
Єдиний і неповторний Roger Martin! Чекаю кожен його лист із нетерпінням, читаю і перечитую.
4. Every
Найкраща розсилка про AI та його застосування в бізнесі. Вартість $20 на місяць, задоволення від читання - безцінно.
5. How to Grow
Rob Snyder пише про product-market fit у B2B SaaS. Дуже співзвучно з тим, що цікавить мене зараз.

А які розсилки вам заходять? Поділіться 🙏🏻

Ось вам 15 Behaviour change strategies від Make it toolkit під ялиночку. Веселого Різдва!

Всі знають різдвяну рекламу John Lewis, багато років їх ролики відкривають різдвяний сезон і будують сталі асоціації між брендом цих універмагів та «духом Різдва». І кожен раз коли я розповідаю кейс John Lewis на лекції хтось перепитує: ну з ними то ясно, це легендарний бренд, а як це використати невеличкому локальному бренду?

А ось як. Другий рік поспіль бренд Honey та його власники роблять комунікацію «ялинка як висловлювання» підсвічуючи найактуальніші для себе і для країни контрасти між «духом Різдва» та українською дійсністю. Минулого року це була смілива, красива але поодинока акція, цього року вже здається що вони знайшли свій формат. Наступного року навколо ялинки має зʼявитися і інша комунікація.

Чи варто вам копіювати Honey - ні, точно не варто. Вони знайшли те що їм резонує і вам також варто шукати своє.

А щодо John Lewis то їх різдвяна реклама це ще і асиметрична медійна стратегія. В них немає бюджету, щоб бути в ефірі весь рік, тому вони стратегічно обрали сезон подарунків - найбільші продажі року і роками виборювали першість по помітності/проявленості бренду в цей сезон. І вибороли.

А тривожним зайкам, що відчувають стагнацію у своїй карʼєрі я рекомендую на свята під ялиночку купити собі книжку від Нью-йоркського професора маркетингу про те як вибратися із стагнації. Називається Anatomy of a Breakthrough: How to Get Unstuck When It Matters Most від Adam Atler. Я зараз десь на третині цієї книжки і я в захваті. https://a.co/d/7NO29gQ

Друзі, пропоную зустрітися й поговорити про розвиток дорослих (еволюцію свідомості) з точки зору сучасних теорій Роберта Кігана, Сюзанни Кук-Гройтер та Білла Торбета.

Теорія еволюції свідомості пояснює, чому ми розвиваємося не лінійно, немов переходимо з рівня на рівень у квесті, чому перехід на кожен новий рівень відбувається через зміну «суб’єкт-об’єкт» і чому на кожному рівні розвитку ми демонструємо схожі патерни поведінки.

Тобто, це науковий погляд на те, чому нам так важко рости й розвиватися, і як можна полегшити цей процес (як мінімум, прибрати з нього зайву тривогу й страждання).

Причина, чому ти щодня залишаєшся в ліжку, уникаєш спілкування та не можеш змусити себе вийти з дому, полягає в тому, що ти опинився у стані функціонального заціпеніння. Тривалий сильний стрес призвів до того, що твій мозок ніби відокремився від тіла, і тепер навіть найпростіші завдання здаються непосильними.

Існують науково обґрунтовані способи відновити зв’язок між мозком і тілом. Один із найефективніших і простих для мене методів — це 10-хвилинний протокол глибокого відпочинку (Non-Sleep Deep Rest), запропонований професором Стенфорду Ендрю Хуберманом. Цей метод дозволяє за короткий час глибоко розслабитися та повернути контроль над власними відчуттями: видео.

Пропоную короткий тест. Поставте сердечко якщо цей текст нижче має для вас сенс. Поставте щось інше, якщо це для вас якась фігня езотерична.

Бути вчителем сьогодні – це великий виклик.

Коли інформація знецінена та спотворена. Коли знання готують як товар до базару. Коли всі все знають, але нічого не роблять.

Справжній вчитель дає можливість зробити неможливе – вийти обмеженим розумом за межі його обмеженості.

Зазирнути поза себе.

Побачити бар’єр своїх знань.
Побачити мізерність того, у що ти вірив.
Своїх упереджень.
Своєї впевненості.
Розгубитися.
Засумніватися.
Розчаруватися.
Завмерти.
Затихнути.
І тоді – зробити стрибок.
Стрибок у невідоме

.

Здатність відсторонено дивитись на власні переконання, ідентичність, уявлення про добро і зло і тд. тобто «вийти обмеженим розумом за межі його обмеженості» це ознака переходу від self-authoring до self-transforming стадії розвитку дорослих. Стадія Self-Transforming Mind (або само-трансформуюча свідомість), описана в теорії розвиткових етапів Роберта Кегана, є надзвичайно рідкісною. За оцінками дослідників, лише приблизно 1% дорослих досягають цієї стадії.

Більшість людей зупиняються на Socialized Mind (адаптивній) або Self-Authoring Mind (само-авторській) стадіях:
• Socialized Mind: близько 45% дорослих.
• Self-Authoring Mind: близько 35-40% дорослих.

Це пояснюється тим, що перехід до Self-Transforming Mind вимагає високого рівня рефлексії, здатності бачити і критично оцінювати власні цінності, переконання та ідентичність, а також готовності приймати складність і невизначеність світу.

Тобто якщо для вас цей текст має сенс, це може означати що ви маєте життєвий досвід конструювання власної реальності на цьому рівні усвідомлення.

Домоовились! Зустрічаємось в наступну середу 15 січня в 19:00. Реєстрація за посиланням.- https://tally.so/r/nGXrDz

У ХХ столітті маркетинг і масові комунікації здебільшого спиралися на методи з галузей психології та соціології. Вивчали, що привертає увагу, з’ясовували, які потреби мають люди, вимірювали ставлення до брендів тощо. Припускали, що секрети знаходяться в не усвідомлених мотивах людей. Значною мірою це так, але не тільки.

Поведінку людей значною мірою визначає культура, в якій вони сформувалися і в якій живуть нині (в поведінкових науках це частина контексту, що визначає поведінку людей). Наші рішення та вподобання культурно заряджені. Наприклад, через вибір брендів ми сигналізуємо певні сенси як іншим, так і собі. Тому сучасні експерти закликають приділяти більше уваги вивченню культури. Саме як відповідь на цей запит стала розвиватися маркетингова семіотика.

Що таке культура? Культура — це свого роду природне «програмне забезпечення», яке ми використовуємо для інтерпретації світу. Неусвідомлювані уявлення про те, яким все має бути. Це система норм, правил, кодів поведінки, соціальних умовностей, наративів, що допомагають нам обмінюватися сенсами. Культура — це жива й мінлива концептуальна карта, де паралельно співіснують протилежні течії.

Що таке маркетингова семіотика? У Лондоні її називають бізнес-семіотикою тощо. Семіотика — це наука про знаки та знакові системи. Це відносно молода дисципліна, яка включає в себе соціологію, культурологію, культурну антропологію, лінгвістику, теорію комунікації тощо. Вона вивчає, як відбувається кодування сенсів і декодування знаків.

Наш світ, світ культури — це світ знаків. Знаки оточують нас, і через них ми передаємо сенси. Семіотика вивчає ці сенси та знаки, через які люди обмінюються ними. Для різних груп людей набір знаків може змінюватися. Для одних краса — це жіночні сукні в ромашку з розвіяним волоссям, для інших — корсети, джинси-бойфренди та косички. Обидва набори знаків передають один сенс, але кодуються по-різному для різних сегментів аудиторії.

Знаки, які бренд використовує — кольори, шрифти, ілюстрації, повідомлення, історії — все це має за кілька секунд передати наше бачення світу, або те, як ми сприймаємо красу, здоров’я, натуральність, користь тощо. Наше завдання — за короткий час подолати межу «свій/чужий» і стати «своїм», показати, що у нас однаковий спосіб дивитися на життя, на здоров’я і користь, а отже, ми схожі, ми «свої».

Саме пошуком таких «резонуючих» візуальних і вербальних знаків, композицій та історій і займається стратег-семіотик.

Якщо ви ще досі не знайомі з фреймворками продуктової стратегії Гібсона Бідла (екс продакт-директор Netflix) то сьогодні саме час це зробити. Тим більше, Гібсон зібрав в один пост посилання на всі фреймворки та як вони співвідносяться одне з одним. Підхід Гібсона це найкраще що я читав з продуктової стратегії. https://open.substack.com/pub/askgib/p/ask-gib-how-do-all-your-product-strategy?r=6ba8s&utm_medium=ios

Друзі, ми придумали новий курс і дуже потребуємо вашої поради. Будь ласка приділіть трішки часу оцінці концепту нового курсу https://forms.gle/gqSY9UifutqxKcxeA