Привіт, це Михайло.
У новому епізоді РУУУШ Наживо+ ми говоримо про тему, яка ще вчора здавалася футуризмом, а сьогодні — частина щоденної практики.
Ми назвали його «Арт і роботи», бо саме на цій межі — між людською творчістю та штучним інтелектом — сьогодні формуються нові запитання до професії, до ринку та до себе.
У розмові — двоє людей, які точно знають, як змінюється креативна індустрія просто зараз (бо саме вони її змінюють): Ілля Ануфрієнко (Bickerstaff.284) та Віктор Шкурба ([isdgroup])
Ми говорили не про далеке майбутнє, а про цілком прикладне “зараз”:
• Чому українські агенції мають унікальну перевагу в світі AI-зброєної глобальної конкуренції
• Як промтинг стає новою мовою креативника
• Що буде з агентствами? (коротко: стануть менші, але набагато ефективнішими)
• Як відрізнити справжню людську творчість від згенерованого контенту, і чи є в цьому взагалі сенс для клієнтів
Один момент мене зачіпив. Ми зійшлися на думці, що AI чудово імітує результати творчості, але не сам процес. І поки що не може відтворити емоційний досвід, який стоїть за кожною по-справжньому геніальною ідеєю.
Як сказав Ілля: «Креатив – це страждання». І це страждання, здається, поки що залишається суто людською привілеєю.
Цей епізод — радше запрошення до роздумів, ніж до відповіді. Запрошую до прослуховування — і до розмови.
https://youtu.be/n783VYKPrm4?si=nsLSWeyritWT42BG
У новому епізоді РУУУШ Наживо+ ми говоримо про тему, яка ще вчора здавалася футуризмом, а сьогодні — частина щоденної практики.
Ми назвали його «Арт і роботи», бо саме на цій межі — між людською творчістю та штучним інтелектом — сьогодні формуються нові запитання до професії, до ринку та до себе.
У розмові — двоє людей, які точно знають, як змінюється креативна індустрія просто зараз (бо саме вони її змінюють): Ілля Ануфрієнко (Bickerstaff.284) та Віктор Шкурба ([isdgroup])
Ми говорили не про далеке майбутнє, а про цілком прикладне “зараз”:
• Чому українські агенції мають унікальну перевагу в світі AI-зброєної глобальної конкуренції
• Як промтинг стає новою мовою креативника
• Що буде з агентствами? (коротко: стануть менші, але набагато ефективнішими)
• Як відрізнити справжню людську творчість від згенерованого контенту, і чи є в цьому взагалі сенс для клієнтів
Один момент мене зачіпив. Ми зійшлися на думці, що AI чудово імітує результати творчості, але не сам процес. І поки що не може відтворити емоційний досвід, який стоїть за кожною по-справжньому геніальною ідеєю.
Як сказав Ілля: «Креатив – це страждання». І це страждання, здається, поки що залишається суто людською привілеєю.
Цей епізод — радше запрошення до роздумів, ніж до відповіді. Запрошую до прослуховування — і до розмови.
https://youtu.be/n783VYKPrm4?si=nsLSWeyritWT42BG
YouTube
Як креативні директори працюють з ШІ. Ілля Ануфрієнко та Віктор Шкурба.
Арт і роботи: хто кого з'їсть?
🎙️У новому випуску РУУУШ Наживо+ ми з креативними директорами агенцій Іллею Ануфрієнком (Bickerstaff.284) та Віктором Шкурбою (isdgroup) розкриваємо карти світу, де AI та людська творчість танцюють складний танець. Дивіться…
🎙️У новому випуску РУУУШ Наживо+ ми з креативними директорами агенцій Іллею Ануфрієнком (Bickerstaff.284) та Віктором Шкурбою (isdgroup) розкриваємо карти світу, де AI та людська творчість танцюють складний танець. Дивіться…
Герой. Скарб. Дракон. І запитання, яке має значення.
Натрапив на дуже просту, але цікаву стратегічну модель — HTDQ (Hero-Treasure-Dragon-Quest).
Іноді, щоб сформулювати правильне стратегічне питання, не треба десяти слайдів із графіками. Достатньо побудувати арку історії.
От як це працює:
• Герой — це ваш бренд, команда або продукт. Те, що вже існує й має бекґраунд.
Наприклад, локальна незалежна книгарня.
• Скарб — амбіція. До чого прагнете.
Наприклад, змагатися з великими онлайн-рітейлерами.
• Дракон — головна перепона, яка заважає руху вперед. Те, про що не завжди зручно говорити.
Наприклад, обмежений асортимент і високі витрати.
• Quest — справжнє питання, яке все це зшиває в одну лінію.
«Як локальній книгарні конкурувати з Amazon, маючи менший асортимент і вищі витрати?»
Суть не в метафорах, а в тому, як точно вони наводять фокус. Здатність формулювати хороші стратегічні питання - супер сила сильного стратега.
⸻
Зберігаю інструмент І дякую авторам: Albrecht Enders & Arnaud Chevallier.Повну версію — у книжці Solvable.
Натрапив на дуже просту, але цікаву стратегічну модель — HTDQ (Hero-Treasure-Dragon-Quest).
Іноді, щоб сформулювати правильне стратегічне питання, не треба десяти слайдів із графіками. Достатньо побудувати арку історії.
От як це працює:
• Герой — це ваш бренд, команда або продукт. Те, що вже існує й має бекґраунд.
Наприклад, локальна незалежна книгарня.
• Скарб — амбіція. До чого прагнете.
Наприклад, змагатися з великими онлайн-рітейлерами.
• Дракон — головна перепона, яка заважає руху вперед. Те, про що не завжди зручно говорити.
Наприклад, обмежений асортимент і високі витрати.
• Quest — справжнє питання, яке все це зшиває в одну лінію.
«Як локальній книгарні конкурувати з Amazon, маючи менший асортимент і вищі витрати?»
Суть не в метафорах, а в тому, як точно вони наводять фокус. Здатність формулювати хороші стратегічні питання - супер сила сильного стратега.
⸻
Зберігаю інструмент І дякую авторам: Albrecht Enders & Arnaud Chevallier.Повну версію — у книжці Solvable.
Без конфлікту — немає бренду.
Гарна історія завжди починається з напруги.
Хтось чогось прагне — але щось стає на заваді.
І саме ця напруга рухає сюжет.
Робить його живим.
Змушує нас переживати.
Але в брендингу про це часто забувають.
Шліфують меседжі. Уникають гострих кутів.
Промовляють “цінності” так, щоб не зачепити нікого.
Хоча саме конфлікт створює зв’язок із людьми.
Не згладжена “гармонія”, а відчуття боротьби за щось справжнє.
Бо бренд існує не сам по собі, а тому що у світі є проблема яку необхідно вирішити.
Patagonia — тому що фешн-індустрія топить планету.
Nike — тому що сумнів у собі сильніший за відсутність правильних кросівок.
Dove — тому що у дзеркалі досі живуть чужі стандарти.
Ці бренди не уникають конфлікту.
Вони починають з нього.
Конфлікт — це стратегічна структура.
Це ваша точка опори у світі, де всі інші бренди «за все хороше».
Як це оформити? Спробуйте просту формулу мотиваційного конфлікту:
Наші клієнти хочуть [ключовий драйвер],
але [що заважає],
тому ми [що робимо / яку роль беремо / яке рішення пропонуємо].
Складіть три варіанти:
• один — на рівні культурної напруги,
• другий — на основі мотивації клієнта,
• третій — через проблему в категорії.
І не згладжуйте “але”.
Бо саме в ньому — сила.
І ваша унікальна причина бути.
Гарна історія завжди починається з напруги.
Хтось чогось прагне — але щось стає на заваді.
І саме ця напруга рухає сюжет.
Робить його живим.
Змушує нас переживати.
Але в брендингу про це часто забувають.
Шліфують меседжі. Уникають гострих кутів.
Промовляють “цінності” так, щоб не зачепити нікого.
Хоча саме конфлікт створює зв’язок із людьми.
Не згладжена “гармонія”, а відчуття боротьби за щось справжнє.
Бо бренд існує не сам по собі, а тому що у світі є проблема яку необхідно вирішити.
Patagonia — тому що фешн-індустрія топить планету.
Nike — тому що сумнів у собі сильніший за відсутність правильних кросівок.
Dove — тому що у дзеркалі досі живуть чужі стандарти.
Ці бренди не уникають конфлікту.
Вони починають з нього.
Конфлікт — це стратегічна структура.
Це ваша точка опори у світі, де всі інші бренди «за все хороше».
Як це оформити? Спробуйте просту формулу мотиваційного конфлікту:
Наші клієнти хочуть [ключовий драйвер],
але [що заважає],
тому ми [що робимо / яку роль беремо / яке рішення пропонуємо].
Складіть три варіанти:
• один — на рівні культурної напруги,
• другий — на основі мотивації клієнта,
• третій — через проблему в категорії.
І не згладжуйте “але”.
Бо саме в ньому — сила.
І ваша унікальна причина бути.
Forwarded from Антропологинька
А тепер обіцяний кейс про big і thick data
👩💻 Термін “thick data”, про який я вже писала раніше, вигадала конкретна людина – дослідниця Тріша Ванг (Tricia Wang), яка спеціалізується на етнографії технологій.
🤷🏻♀️ Вона багато працювала з різним компаніями, досліджуючи, як культура впливає на технології, але зіткнулася з тим, що не завжди її висновки після етнографічних досліджень були в очах компаній релевантними висновкам на основі великих даних. Так Тріша Ванг почала рефлексувати над своїм методом і зрозуміла, як можна доносити його важливість за допомогою нової назви і нового підходу. Але про це згодом, а сьогодні історія.
⛩ У 2009 році Тріша Ванг працювала над великим дослідженням для Nokia, на той час однієї з найуспішніших компаній на ринку мобільних телефонів. Тріша кілька років проводила своє дослідження в Китаї серед людей з низьким доходом. Для того, щоб краще зрозуміти контекст, у якому живуть люди, вона максимально занурилась у їхнє повсякдення – жила з сільськими мігрантами, продавала на вулиці пельмені, проводила дні і ночі в інтернет-кафе.
Зрештою, маючи за плечима колосальний багаж спостережень і розуміння контексту, у якому живуть небагаті китайці, Тріша Ванг зробила важливий висновок про те, що люди з низьким доходом готові платити за значно дорожчі смартфони, навіть якщо їм це не по кишені.
🏢 З цим висновком Тріша прийшла до свого замовника – компанії Nokia. Дослідниця намагалася переконати центральний офіс у тому, що слід змінити їхню продуктову стратегію з виготовлення дорогих смартфонів для преміум сегменту на виготовлення доступних смартфонів для людей з низьким доходом. Але Nokia вважали таку ідею абсурдною, адже Тріша спиралася на результати інтерв’ю всього зі 100 людьми, тоді як великі дані, з якими також працювала компанія, пропонували вибірку у кілька мільйонів точок даних. І всі ці кількісні дані нічого не говорили про подібну тенденцію.
💻 Однак парадокс полягав у тому, що висновок Тріши не міг бути відображеним у великих даних, адже вони від початку містили готові фіксовані кількісні моделі попиту. І саме ці моделі не відповідали тодішнім культурним моделям споживання в Китаї. І тут можна цитувати коментар Тріши про цю ситуацію «What is measurable isn’t the same as what is valuable» («Вимірюваність данних не визначає їх цінність»).
📵 А далі сталося те, що мало статись. Nokia втратила свої позиції. У 2013 році Microsoft придбав підрозділ Nokia, що займався розробкою, виготовленням і збутом мобільних телефонів.
❗️Після того, як Тріша Ванг почала публічно розказувати свою історію, пройшло вже кілька років, і в Nokia знову відбулись зміни. Microsoft продали Nokia молодій фінській компанії HMD Global. І сьогодні під брендом Nokia продовжують випускати телефони. А ще смартфони. Зокрема й бюджетні.
Ось тут можна переглянути відео на TED, де Тріша Ванг розповідає цю історію і дуже дотепно пояснює, як люди спираються на дані у своєму прийнятті рішень.
А в наступному пості я детальніше розповім, у чому Тріша Ванг бачить переваги thick data і як пропонує поєднувати їх з big data.
#anthropologicalvideo
#researchmethods
👩💻 Термін “thick data”, про який я вже писала раніше, вигадала конкретна людина – дослідниця Тріша Ванг (Tricia Wang), яка спеціалізується на етнографії технологій.
🤷🏻♀️ Вона багато працювала з різним компаніями, досліджуючи, як культура впливає на технології, але зіткнулася з тим, що не завжди її висновки після етнографічних досліджень були в очах компаній релевантними висновкам на основі великих даних. Так Тріша Ванг почала рефлексувати над своїм методом і зрозуміла, як можна доносити його важливість за допомогою нової назви і нового підходу. Але про це згодом, а сьогодні історія.
⛩ У 2009 році Тріша Ванг працювала над великим дослідженням для Nokia, на той час однієї з найуспішніших компаній на ринку мобільних телефонів. Тріша кілька років проводила своє дослідження в Китаї серед людей з низьким доходом. Для того, щоб краще зрозуміти контекст, у якому живуть люди, вона максимально занурилась у їхнє повсякдення – жила з сільськими мігрантами, продавала на вулиці пельмені, проводила дні і ночі в інтернет-кафе.
Зрештою, маючи за плечима колосальний багаж спостережень і розуміння контексту, у якому живуть небагаті китайці, Тріша Ванг зробила важливий висновок про те, що люди з низьким доходом готові платити за значно дорожчі смартфони, навіть якщо їм це не по кишені.
🏢 З цим висновком Тріша прийшла до свого замовника – компанії Nokia. Дослідниця намагалася переконати центральний офіс у тому, що слід змінити їхню продуктову стратегію з виготовлення дорогих смартфонів для преміум сегменту на виготовлення доступних смартфонів для людей з низьким доходом. Але Nokia вважали таку ідею абсурдною, адже Тріша спиралася на результати інтерв’ю всього зі 100 людьми, тоді як великі дані, з якими також працювала компанія, пропонували вибірку у кілька мільйонів точок даних. І всі ці кількісні дані нічого не говорили про подібну тенденцію.
💻 Однак парадокс полягав у тому, що висновок Тріши не міг бути відображеним у великих даних, адже вони від початку містили готові фіксовані кількісні моделі попиту. І саме ці моделі не відповідали тодішнім культурним моделям споживання в Китаї. І тут можна цитувати коментар Тріши про цю ситуацію «What is measurable isn’t the same as what is valuable» («Вимірюваність данних не визначає їх цінність»).
📵 А далі сталося те, що мало статись. Nokia втратила свої позиції. У 2013 році Microsoft придбав підрозділ Nokia, що займався розробкою, виготовленням і збутом мобільних телефонів.
❗️Після того, як Тріша Ванг почала публічно розказувати свою історію, пройшло вже кілька років, і в Nokia знову відбулись зміни. Microsoft продали Nokia молодій фінській компанії HMD Global. І сьогодні під брендом Nokia продовжують випускати телефони. А ще смартфони. Зокрема й бюджетні.
Ось тут можна переглянути відео на TED, де Тріша Ванг розповідає цю історію і дуже дотепно пояснює, як люди спираються на дані у своєму прийнятті рішень.
А в наступному пості я детальніше розповім, у чому Тріша Ванг бачить переваги thick data і як пропонує поєднувати їх з big data.
#anthropologicalvideo
#researchmethods
Клієнтський сервіс ≠ клієнтський досвід
Обслуговування клієнтів — це коли бізнес бере на себе відповідальність за своїх людей.
За те, як вони відповідають. Як реагують у складних ситуаціях. Як тримають тон.
Це важливо.
Це певний етап розвитку — коли ви вже виросли настільки, що точок контакту стало багато, і треба їх стандартизувати.
Прописати правила. Норми. Поведінкові сценарії.
Але давайте чесно: це не клієнтоцентричність. Це стандартоцентричність.
Зовсім інша розмова починається, коли ми говоримо не про поведінку співробітників, а про стан клієнта.
Про те, що він відчуває. Що з ним відбувається всередині, коли він взаємодіє з вашим брендом.
Тут бізнес бере на себе відповідальність не тільки за процеси, а за переживання.
Це вже не «як відповідати», а «що має залишитися у памʼяті клієнта після цієї взаємодії».
Не про виконання стандарту, а про створення відчуття.
Про намір.
Про дизайн досвіду.
Це складніше. Дорожче. Ризикованіше.
Бо немає check-list’у на емоцію.
Але й виграш — інший. Глибший. Довший. Стійкіший.
Саме для компаній, які вже доросли до цієї розмови — ми створили інтенсивний практичний курс зі створення системи клієнтського досвіду.
Не для галочки. А як реальну конкурентну перевагу.
Обслуговування клієнтів — це коли бізнес бере на себе відповідальність за своїх людей.
За те, як вони відповідають. Як реагують у складних ситуаціях. Як тримають тон.
Це важливо.
Це певний етап розвитку — коли ви вже виросли настільки, що точок контакту стало багато, і треба їх стандартизувати.
Прописати правила. Норми. Поведінкові сценарії.
Але давайте чесно: це не клієнтоцентричність. Це стандартоцентричність.
Зовсім інша розмова починається, коли ми говоримо не про поведінку співробітників, а про стан клієнта.
Про те, що він відчуває. Що з ним відбувається всередині, коли він взаємодіє з вашим брендом.
Тут бізнес бере на себе відповідальність не тільки за процеси, а за переживання.
Це вже не «як відповідати», а «що має залишитися у памʼяті клієнта після цієї взаємодії».
Не про виконання стандарту, а про створення відчуття.
Про намір.
Про дизайн досвіду.
Це складніше. Дорожче. Ризикованіше.
Бо немає check-list’у на емоцію.
Але й виграш — інший. Глибший. Довший. Стійкіший.
Саме для компаній, які вже доросли до цієї розмови — ми створили інтенсивний практичний курс зі створення системи клієнтського досвіду.
Не для галочки. А як реальну конкурентну перевагу.
www.ruuush.marketing
Клієнтський досвід як зріла система
Інтенсивний практичний курс з побудови системи клієнтського досвіду, що перетворює CX на стійку конкурентну перевагу
Як казав Сет Годін:
“Якщо сумніваєтесь, припускайте, що люди діятимуть відповідно до своїх поточних ірраціональних імпульсів, ігноруючи інформацію, що суперечить їхнім переконанням, обираючи короткострокову вигоду замість довгострокової, і піддаючись впливу культури, з якою вони себе ідентифікують. Я не раціональний — і ви теж ні.”
Ми любимо будувати стратегії, ніби люди — це логічні машини.
Що якщо пояснити їм більше фактів, навести більше аргументів - вони переконаються.
Але люди не такі. Ми не такі.
Ми приймаємо рішення, виходячи з емоцій, звичок, ідентичностей.
Часто всупереч фактам. Часто проти власної вигоди у довгостроковій перспективі.
І це не баг системи. Це сама система.
Хороший маркетинг, брендинг, продуктова стратегія — починаються не з питання “як пояснити”, а з питання: “яку ментальну модель використовують споживачі?” “які емоції ми зустрічаємо?” «що вони розповідають собі про себе?»
Бо якщо ви будуєте комунікацію на припущенні про раціональність —
ви будуєте її для людей, яких не існує.
“Якщо сумніваєтесь, припускайте, що люди діятимуть відповідно до своїх поточних ірраціональних імпульсів, ігноруючи інформацію, що суперечить їхнім переконанням, обираючи короткострокову вигоду замість довгострокової, і піддаючись впливу культури, з якою вони себе ідентифікують. Я не раціональний — і ви теж ні.”
Ми любимо будувати стратегії, ніби люди — це логічні машини.
Що якщо пояснити їм більше фактів, навести більше аргументів - вони переконаються.
Але люди не такі. Ми не такі.
Ми приймаємо рішення, виходячи з емоцій, звичок, ідентичностей.
Часто всупереч фактам. Часто проти власної вигоди у довгостроковій перспективі.
І це не баг системи. Це сама система.
Хороший маркетинг, брендинг, продуктова стратегія — починаються не з питання “як пояснити”, а з питання: “яку ментальну модель використовують споживачі?” “які емоції ми зустрічаємо?” «що вони розповідають собі про себе?»
Бо якщо ви будуєте комунікацію на припущенні про раціональність —
ви будуєте її для людей, яких не існує.
- Чому CEO та борд часто скептично ставляться до CX-ініціатив?
- Які конкретні вигоди можна отримати від абстрактного сх?
- Як встановлюються взаємозвʼязки між СХ показниками та бізнес-показниками?
- Як CX створює цінність для різних департаментів: розробки, маркетингу, продажів, HR?
- Як структурувати аргументацію щодо CX-стратегії мовою, зрозумілою для C-левелу?
Сьогодні в 19:00, безкоштовно:
https://www.ruuush.marketing/event-free-registration?item=e_experience
Лекторка: Олена Цисар – міжнародна експертка з аудиту та стратегії клієнтського досвіду (CX) з понад 20-річним досвідом роботи в Центральній Європі та Східній Азії. Є партнеркою холдингу 4Service Group та авторкою методології аудиту та побудови зрілої системи клієнтського досвіду – CX Maturity Model. Її професійне портфоліо складається з понад 200 проєктів для великого і середнього бізнесу, серед яких такі компанії як Ощадбанк, Фокстрот, SOCAR, Metro та інші.
- Які конкретні вигоди можна отримати від абстрактного сх?
- Як встановлюються взаємозвʼязки між СХ показниками та бізнес-показниками?
- Як CX створює цінність для різних департаментів: розробки, маркетингу, продажів, HR?
- Як структурувати аргументацію щодо CX-стратегії мовою, зрозумілою для C-левелу?
Сьогодні в 19:00, безкоштовно:
https://www.ruuush.marketing/event-free-registration?item=e_experience
Лекторка: Олена Цисар – міжнародна експертка з аудиту та стратегії клієнтського досвіду (CX) з понад 20-річним досвідом роботи в Центральній Європі та Східній Азії. Є партнеркою холдингу 4Service Group та авторкою методології аудиту та побудови зрілої системи клієнтського досвіду – CX Maturity Model. Її професійне портфоліо складається з понад 200 проєктів для великого і середнього бізнесу, серед яких такі компанії як Ощадбанк, Фокстрот, SOCAR, Metro та інші.
www.ruuush.marketing
Реєстрація на безкоштовний прямий етер від школи рушійного маркетингу
РУУУШ запускає новий формат – РУУУШ наживо. Це прямі етери з маркетологами, які нам самим цікаві. Вести етери буде засновник РУУУШ та директор зі стратегії ISD Group – Михайло Траверсе.
Привіт!
Завжди цікаво, що людина зберігає на своїй книжковій полиці. Іноді це щось про минуле. Але найпоказовіше — останній скрін у Kindle. У цьому пості - книжки з першого екрану мого кіндла.
Це добірка для тих, хто відчуває: щось завершилось, а нове ще не набрало форми.
Коли потрібна не відповідь, а інше питання. Не інструкція, а зміна фокусу.
Ці книги — про внутрішній рух, коли зовні все стабільно.
А що у вас на першому скріні в кіндлі або apple-books?
Категорія: Книги, що вмикають рух
Anatomy of a Breakthrough — Adam Alter
Коли немає прогресу — це не кінець. Це сигнал. Альтер досліджує, як мислити проривами в періоди застою, коли зовні все стабільно, а внутрішньо — ні.
«Being stuck is a signal. Not a sentence.
🔗 Amazon
Obviously Awesome / Sales Pitch — April Dunford
Михайло Травесре
«Customers don’t buy the best products — they buy the ones they understand the fastest.
🔗 Amazon 🔗 Amazon
Hyperfocus — Chris Bailey
Продуктивність не в швидкості, а в точності фокусу. Бейлі підкріплює теорію практикою: тиші, експериментів і спостережень.
«You can’t be productive without being deliberate.
🔗 Amazon
Stand the F*ck Out — Louis Grenier
Бути кращим — уже недостатньо. Потрібно бути помітним. Грен'є пропонує радикально чесний погляд на маркетинг без посередності.
«Being different is better than being better.
🔗 Amazon
The Pathless Path — Paul Millerd
Що, якщо звичні орієнтири кар’єри більше не працюють? Міллерд описує не шлях успіху, а шлях вибору.
«We are not wired to want what we have, but to want what we want.
🔗 Amazon
The Guide to Going Viral — Brendan Kane
Про управління увагою в час, коли її надто багато — і вона надто розсіяна. Книга про механіку залучення — як працювати з динамікою платформи, поведінкою аудиторії та щільністю повідомлень.
«You have to find a way to disrupt people’s patterns and stand out amongst the noise.
🔗 Amazon
Agentic AI — Pascal Bornet та ін.
Про те, як великі мовні моделі змінюють логіку прийняття рішень у бізнесі. Для тих, хто інтегрує технології не заради новизни, а для оптимізації рішень — стратегічно, з урахуванням реального контексту.
«Agentic AI is not about replacing humans. It’s about augmenting our capacity to think, decide, and act with greater speed and precision.
🔗 Amazon
Beloved Brands — Graham Robertson
Що відрізняє бренди, до яких повертаються? Робертсон — екс-директор Coca-Cola та Johnson & Johnson — подає бренд як систему: від ідеї до дії.
«Consumers don’t care about brands. They care about their own lives. Great brands fit into those lives.
🔗 Amazon
Завжди цікаво, що людина зберігає на своїй книжковій полиці. Іноді це щось про минуле. Але найпоказовіше — останній скрін у Kindle. У цьому пості - книжки з першого екрану мого кіндла.
Це добірка для тих, хто відчуває: щось завершилось, а нове ще не набрало форми.
Коли потрібна не відповідь, а інше питання. Не інструкція, а зміна фокусу.
Ці книги — про внутрішній рух, коли зовні все стабільно.
А що у вас на першому скріні в кіндлі або apple-books?
Категорія: Книги, що вмикають рух
Anatomy of a Breakthrough — Adam Alter
Коли немає прогресу — це не кінець. Це сигнал. Альтер досліджує, як мислити проривами в періоди застою, коли зовні все стабільно, а внутрішньо — ні.
«Being stuck is a signal. Not a sentence.
🔗 Amazon
Obviously Awesome / Sales Pitch — April Dunford
Михайло Травесре
«Customers don’t buy the best products — they buy the ones they understand the fastest.
🔗 Amazon 🔗 Amazon
Hyperfocus — Chris Bailey
Продуктивність не в швидкості, а в точності фокусу. Бейлі підкріплює теорію практикою: тиші, експериментів і спостережень.
«You can’t be productive without being deliberate.
🔗 Amazon
Stand the F*ck Out — Louis Grenier
Бути кращим — уже недостатньо. Потрібно бути помітним. Грен'є пропонує радикально чесний погляд на маркетинг без посередності.
«Being different is better than being better.
🔗 Amazon
The Pathless Path — Paul Millerd
Що, якщо звичні орієнтири кар’єри більше не працюють? Міллерд описує не шлях успіху, а шлях вибору.
«We are not wired to want what we have, but to want what we want.
🔗 Amazon
The Guide to Going Viral — Brendan Kane
Про управління увагою в час, коли її надто багато — і вона надто розсіяна. Книга про механіку залучення — як працювати з динамікою платформи, поведінкою аудиторії та щільністю повідомлень.
«You have to find a way to disrupt people’s patterns and stand out amongst the noise.
🔗 Amazon
Agentic AI — Pascal Bornet та ін.
Про те, як великі мовні моделі змінюють логіку прийняття рішень у бізнесі. Для тих, хто інтегрує технології не заради новизни, а для оптимізації рішень — стратегічно, з урахуванням реального контексту.
«Agentic AI is not about replacing humans. It’s about augmenting our capacity to think, decide, and act with greater speed and precision.
🔗 Amazon
Beloved Brands — Graham Robertson
Що відрізняє бренди, до яких повертаються? Робертсон — екс-директор Coca-Cola та Johnson & Johnson — подає бренд як систему: від ідеї до дії.
«Consumers don’t care about brands. They care about their own lives. Great brands fit into those lives.
🔗 Amazon
До речі, якщо ви любите читати книжки разом з аі (закидувати шматок книжки в лллмку і спілкуватися щодо неї) то вам зручніше буде купувати їх в kobo.com - там є можливість скачувати їх на свій пристрій в epub форматі
«95% того, для чого маркетологи зараз залучають агентства, стратегів і креативників — зможе робити штучний інтелект. І, найімовірніше, він навіть зможе тестувати креативи на реальних або синтетичних фокус-групах споживачів».
— Сем Альтман, OpenAI, в одному з інтерв’ю
У новому випуску РУУУШ Наживо+ ми з Юліаном, випускником London School of Economics, говоримо про синтетичні аудиторії в тестуванні продуктів.
Про те як поведінкова наука дозволяє моделювати віртуальні копії реальних людей для прогнозування їхньої поведінки та як це допомагає розробникам продуктів швидше ухвалювати кращі рішення.
Про що ще говоримо в епізоді:
✅ Чому синтетичні двійники дозволяють проводити експерименти без ризику та тестувати більше гіпотез
✅ Результати досліджень у сфері e-commerce: наскільки точно віртуальні копії відтворюють поведінку реальних користувачів
✅ Як використовувати великі мовні моделі в поєднанні з психометрикою для прогнозування споживчої поведінки
✅ Етичні межі використання синтетичних користувачів у бізнесі та політиці
✅ Чому розуміння психології користувачів стає ключовим фактором для успіху продуктів
https://youtu.be/9bjfos5b5_o?si=3WZ_6U-MLhhzOdmk
— Сем Альтман, OpenAI, в одному з інтерв’ю
У новому випуску РУУУШ Наживо+ ми з Юліаном, випускником London School of Economics, говоримо про синтетичні аудиторії в тестуванні продуктів.
Про те як поведінкова наука дозволяє моделювати віртуальні копії реальних людей для прогнозування їхньої поведінки та як це допомагає розробникам продуктів швидше ухвалювати кращі рішення.
Про що ще говоримо в епізоді:
✅ Чому синтетичні двійники дозволяють проводити експерименти без ризику та тестувати більше гіпотез
✅ Результати досліджень у сфері e-commerce: наскільки точно віртуальні копії відтворюють поведінку реальних користувачів
✅ Як використовувати великі мовні моделі в поєднанні з психометрикою для прогнозування споживчої поведінки
✅ Етичні межі використання синтетичних користувачів у бізнесі та політиці
✅ Чому розуміння психології користувачів стає ключовим фактором для успіху продуктів
https://youtu.be/9bjfos5b5_o?si=3WZ_6U-MLhhzOdmk
YouTube
Синтетичні юзери. Як тестувати продукти до виходу на ринок.
🎙️ Привіт, це Михайло Траверсе, директор зі стратегії в [isdgroup] та засновник школи інноваційного маркетингу РУУУШ. У новому випуску РУУУШ Наживо+ ми з Юліаном, випускником London School of Economics, говоримо про революційний підхід до тестування продуктів…
Маленькі бренди ростуть так само, як і великі.
Ніякої магії. Просто фізика ринку.
Є міф, що малі бренди або назавжди залишаються маленькими, або ростуть якось “по-іншому”. Що їм потрібно вигадувати окрему логіку, бо “у нас же інші ресурси”.
Але правда в тому, що бренди — великі й малі — ростуть однаково.
Через помітність. Регулярність. І чітке асоціювання з моментами вибору.
Це підтверджують дослідження Ehrenberg-Bass Institute.
Не унікальність вирішує. А доступність у голові. Коли прийде час купувати — щоб згадали саме вас.
Ось три речі, які справді мають значення:
1. Ментальна доступність
Не треба кричати, що ви “інші”.
Краще — нагадуйте, що ви є. І що ви — ок.
Фокус — не на диференціації, а на простому сигналі:
“Ми тут, ми норм, спробуйте нас коли буде на часі.”
2. Категорійні точки входу (CEP)
Люди не шукають “бренд кави”. Вони шукають “щось, щоб прокинутись”.
Тому будуйте бренд навколо таких моментів. Один момент — одне повідомлення.
Спочатку один CEP, потім розширюйтесь.
Порада:
• Обирайте широкі й реальні контексти (“кава що пробуджує”, а не “кава для кемпінгу”)
• Будьте чесними — не кажіть “для кожного моменту життя”, якщо це просто чорна кава
3. Впізнавані бренд-активи
Колір. Логотип. Символ. Тон.
Люди не завжди читають назву — але впізнають почерк.
Почніть з одного активу. Тягніть його скрізь.
Кожен контакт — або посилює, або розмиває.
⸻
Ніякої срібної кулі.
Але є закономірності.
Якщо ви їх знаєте — помиляєтесь рідше.
А значить — ростете швидше.
Маленькі бренди можуть рости.
Просто не через “відчуття унікальності”. А через регулярну, впізнавану присутність у головах.
І так — це нудніше, ніж новий креатив щотижня. Але стабільніше.
Працює. Якщо працювати.
Ну і так — це навіть може бути весело.
Якщо вам відгукується такий підхід — ми здизайнували інтенсив, де за 3 тижні ми разом з вами пройдемо шлях впровадження найфундаментальніших принципів доказового маркетингу в практиці для свого бренду.
Та крім цього розберемо все на прикладах зокрема українських кейсів з практики викладачки, Анастасії Пустильник – СЕО агенції стратегічного маркетингу Aimbulance.
https://bit.ly/3F4D5kE
Ніякої магії. Просто фізика ринку.
Є міф, що малі бренди або назавжди залишаються маленькими, або ростуть якось “по-іншому”. Що їм потрібно вигадувати окрему логіку, бо “у нас же інші ресурси”.
Але правда в тому, що бренди — великі й малі — ростуть однаково.
Через помітність. Регулярність. І чітке асоціювання з моментами вибору.
Це підтверджують дослідження Ehrenberg-Bass Institute.
Не унікальність вирішує. А доступність у голові. Коли прийде час купувати — щоб згадали саме вас.
Ось три речі, які справді мають значення:
1. Ментальна доступність
Не треба кричати, що ви “інші”.
Краще — нагадуйте, що ви є. І що ви — ок.
Фокус — не на диференціації, а на простому сигналі:
“Ми тут, ми норм, спробуйте нас коли буде на часі.”
2. Категорійні точки входу (CEP)
Люди не шукають “бренд кави”. Вони шукають “щось, щоб прокинутись”.
Тому будуйте бренд навколо таких моментів. Один момент — одне повідомлення.
Спочатку один CEP, потім розширюйтесь.
Порада:
• Обирайте широкі й реальні контексти (“кава що пробуджує”, а не “кава для кемпінгу”)
• Будьте чесними — не кажіть “для кожного моменту життя”, якщо це просто чорна кава
3. Впізнавані бренд-активи
Колір. Логотип. Символ. Тон.
Люди не завжди читають назву — але впізнають почерк.
Почніть з одного активу. Тягніть його скрізь.
Кожен контакт — або посилює, або розмиває.
⸻
Ніякої срібної кулі.
Але є закономірності.
Якщо ви їх знаєте — помиляєтесь рідше.
А значить — ростете швидше.
Маленькі бренди можуть рости.
Просто не через “відчуття унікальності”. А через регулярну, впізнавану присутність у головах.
І так — це нудніше, ніж новий креатив щотижня. Але стабільніше.
Працює. Якщо працювати.
Ну і так — це навіть може бути весело.
Якщо вам відгукується такий підхід — ми здизайнували інтенсив, де за 3 тижні ми разом з вами пройдемо шлях впровадження найфундаментальніших принципів доказового маркетингу в практиці для свого бренду.
Та крім цього розберемо все на прикладах зокрема українських кейсів з практики викладачки, Анастасії Пустильник – СЕО агенції стратегічного маркетингу Aimbulance.
https://bit.ly/3F4D5kE
www.ruuush.marketing
Доказове зростання бренду в практиці
Практичний курс про те, як зробити ваш бренд першим вибором споживача, використовуючи доказові інструменти сучасного маркетингу
Брендам ще ніколи не було так складно рости.
І справа не лише в рекламі, яку всі ігнорують. Не лише в алгоритмах чи перенасиченні вибором. Головна проблема — ми зациклені на короткостроковій логіці росту.
Більшість працює за інерцією:
момент → хайп → кампанія → коротке зростання → спад → наступна кампанія.
Це дорого. Це швидко вигорає. І це — не стратегія.
Бо момент живе день.
Культура змінюється швидше, ніж виходить ваш креатив.
Тимчасові прояви — не будують структури пам’яті в споживачів.
І поки ви намагаєтесь “встигнути в TikTok”, лише платформи заробляють на вашій гонитві.
Тому замість того, щоб ганятися за увагою, потрібно будувати присутність.
Один із способів робити це органічно - будувати свій світ.
Бренд як екосистему — з голосом, логікою, наративом.
Яка може вміщати різні формати: і креатив, і комʼюніті, і функцію.
І працює не тому, що використала вдалий мем. А тому що залишається в полі зору споживача.
Будівництво світу — це відповідь на роздрібненість уваги. Це спосіб не тільки привернути інтерес, а й залишитися у виборі.
І от питання:
як будувати цей “світ бренду”, коли в тебе обмежений бюджет, мало часу й команда, яка працює на знос?
Ми в ruuush.marketing готуємо цілий курс про побудову бренду через транс-медійний сторітелінг із міжнародними спікерами та сучасними фреймворками. А 29 травня в 18:00 запрошуємо вас на лекцію E-Formula.1 чудової Насті Іванічевоі де розберемо підхід до побудови трансмедійного всесвіту, що перетворив Formula 1 з елітарного спорту на глобальний наратив з мільйонами послідовників по всьому світу.
Розберемо:
-Передумови трансформації Formula 1 від технічного спорту до глобального феномену
-Бізнес-складову успіху F1 та стратегічні рішення керівництва
Маркетинг-систему та комунікаційні канали, що забезпечили стрімке зростання популярності
-Як Formula 1 створила цілісну екосистему контенту через різні канали комунікації
-Роль Netflix-серіалу "Drive to Survive" у демістифікації складного спорту
-Конкретні кроки, які зробила FORMULA 1 за останні роки, щоб стати одним з найбільш популярних спортивних змагань у світі
Доєднуйтесь!
І справа не лише в рекламі, яку всі ігнорують. Не лише в алгоритмах чи перенасиченні вибором. Головна проблема — ми зациклені на короткостроковій логіці росту.
Більшість працює за інерцією:
момент → хайп → кампанія → коротке зростання → спад → наступна кампанія.
Це дорого. Це швидко вигорає. І це — не стратегія.
Бо момент живе день.
Культура змінюється швидше, ніж виходить ваш креатив.
Тимчасові прояви — не будують структури пам’яті в споживачів.
І поки ви намагаєтесь “встигнути в TikTok”, лише платформи заробляють на вашій гонитві.
Тому замість того, щоб ганятися за увагою, потрібно будувати присутність.
Один із способів робити це органічно - будувати свій світ.
Бренд як екосистему — з голосом, логікою, наративом.
Яка може вміщати різні формати: і креатив, і комʼюніті, і функцію.
І працює не тому, що використала вдалий мем. А тому що залишається в полі зору споживача.
Будівництво світу — це відповідь на роздрібненість уваги. Це спосіб не тільки привернути інтерес, а й залишитися у виборі.
І от питання:
як будувати цей “світ бренду”, коли в тебе обмежений бюджет, мало часу й команда, яка працює на знос?
Ми в ruuush.marketing готуємо цілий курс про побудову бренду через транс-медійний сторітелінг із міжнародними спікерами та сучасними фреймворками. А 29 травня в 18:00 запрошуємо вас на лекцію E-Formula.1 чудової Насті Іванічевоі де розберемо підхід до побудови трансмедійного всесвіту, що перетворив Formula 1 з елітарного спорту на глобальний наратив з мільйонами послідовників по всьому світу.
Розберемо:
-Передумови трансформації Formula 1 від технічного спорту до глобального феномену
-Бізнес-складову успіху F1 та стратегічні рішення керівництва
Маркетинг-систему та комунікаційні канали, що забезпечили стрімке зростання популярності
-Як Formula 1 створила цілісну екосистему контенту через різні канали комунікації
-Роль Netflix-серіалу "Drive to Survive" у демістифікації складного спорту
-Конкретні кроки, які зробила FORMULA 1 за останні роки, щоб стати одним з найбільш популярних спортивних змагань у світі
Доєднуйтесь!
Дуже круто про елегантність в комунікації. Це те до чого я прагну і що поки що важко дається (особливо у відео форматі).
Forwarded from особистий
Поради для особистої комунікації, якщо хочете
грубість >>> в мʼяку елегантність
цей текст народився з власної рефлексії. адже я прискіплива до себе, й до того, що роблю. але не надто, щоб не робити нічого.
та все ж таки мала останнім часом блоки до самовираження, що є частиною моєї ідентичності. особливо, через слова.
і моє горло сьогодні знову про це мені нагадало. воно сильніше за всі частини тіла страждає від постійних хвороб у Вроцлаві (що для мене не характерно).
тож, сіла рефлексувати на тему елегантності, з якою мені більше за все хотілось бути ближче. і я знаходжу тексти, що пишу в нотатки грубішими, ніж можу собі дозволити публікувати.
що з цього вийшло, перетворилось на маленький чек-лист, який також може стати у нагоді й іншим, можливо, навіть тим, хто читає мою ранкову рефлексію.
тож, як видавати більш охайну комунікацію, якщо ви до такої прагнете.
💭 Думка перша. Елегантність йде з середини. Неможливо писати, говорити те, що не твоє насправді. Звісно, якщо ти не натренований поні-комунікаційник, який вбирає tone of voice бренду навіть, якщо він в зародку.
Тому потрібно це присвоїти собі. Через навколишнє — людей, книги, фільми (нещодавно подивилась вперше Vicki, Cristina, Barcelona неймовірного Вуді Алена 😍), архітектуру, мистецтво, хоббі тощо.
💭 Думка друга.
Поспіх не до чого. Прискорення процесу творення більш мʼяких текстів, сповнених простору, буде стискати це повітря.
Дайте час для формування, створіть умови, де вам добре, де ви самі схожі на трохи мʼяке вершкове масло.
💭 Думка третя.
Якщо ви раптом натрипали на цікаву думку, не намагайтесь одразу формувати під конкретний канал збуту на етапі народження. Так можна загубити основну цінність. Дайте їй оформитись повністю, а потім вже адаптуйте до конкретного майданчику.
💭 Думка четверта. Груба чіткість часто реакційна та має вектор виходу напруги. Елегантність — виважена та має менше гострих кутів зору.
Чи може елегантна думка мати чітку мету? Звісно, може. Але всередині неї читач знайде простір для сумнівів.
Сподіваюсь, ви знайшли це корисним, чи принаймні, розважливим.
грубість >>> в мʼяку елегантність
цей текст народився з власної рефлексії. адже я прискіплива до себе, й до того, що роблю. але не надто, щоб не робити нічого.
та все ж таки мала останнім часом блоки до самовираження, що є частиною моєї ідентичності. особливо, через слова.
і моє горло сьогодні знову про це мені нагадало. воно сильніше за всі частини тіла страждає від постійних хвороб у Вроцлаві (що для мене не характерно).
тож, сіла рефлексувати на тему елегантності, з якою мені більше за все хотілось бути ближче. і я знаходжу тексти, що пишу в нотатки грубішими, ніж можу собі дозволити публікувати.
що з цього вийшло, перетворилось на маленький чек-лист, який також може стати у нагоді й іншим, можливо, навіть тим, хто читає мою ранкову рефлексію.
тож, як видавати більш охайну комунікацію, якщо ви до такої прагнете.
💭 Думка перша. Елегантність йде з середини. Неможливо писати, говорити те, що не твоє насправді. Звісно, якщо ти не натренований поні-комунікаційник, який вбирає tone of voice бренду навіть, якщо він в зародку.
Тому потрібно це присвоїти собі. Через навколишнє — людей, книги, фільми (нещодавно подивилась вперше Vicki, Cristina, Barcelona неймовірного Вуді Алена 😍), архітектуру, мистецтво, хоббі тощо.
💭 Думка друга.
Поспіх не до чого. Прискорення процесу творення більш мʼяких текстів, сповнених простору, буде стискати це повітря.
Дайте час для формування, створіть умови, де вам добре, де ви самі схожі на трохи мʼяке вершкове масло.
💭 Думка третя.
Якщо ви раптом натрипали на цікаву думку, не намагайтесь одразу формувати під конкретний канал збуту на етапі народження. Так можна загубити основну цінність. Дайте їй оформитись повністю, а потім вже адаптуйте до конкретного майданчику.
💭 Думка четверта. Груба чіткість часто реакційна та має вектор виходу напруги. Елегантність — виважена та має менше гострих кутів зору.
Чи може елегантна думка мати чітку мету? Звісно, може. Але всередині неї читач знайде простір для сумнівів.
Сподіваюсь, ви знайшли це корисним, чи принаймні, розважливим.
ESOV — це Excess (Extra) Share of Voice.
І суть в тому, що якщо ви інвестуєте більше, ніж ваша поточна частка ринку,
ви отримуєте додатковий ріст. Прямо, лінійно, перевірено.
Якщо ваш бренд займає 10% ринку,
але ви тримаєте 15% від загального рекламного трафіку у категорії —
ви маєте +5% ESOV, а значить, із великою ймовірністю — приріст долі ринку.
Концепція бере початок із досліджень, проведених понад 40 років тому в рекламному агентстві J. Walter Thompson Джоном Філіпом Джонсом.
Про неї писали в Harvard Business Review ще в 1990 році.
Пізніше її переосмислили Лес Бінет та Пітер Філд, коли виявили, що дані з IPA Effectiveness Awards підтверджують напрацювання Джонса з 80-х.
Але навіть тоді це вже не було новиною.
Перші дослідження, що пов’язують SOV (частку голосу) з SOM (часткою ринку), провели ще в 1974 році на основі спостережень рекламних агентств, що датуються початком 60-х.
Як і багато великих концепцій, ця жила поруч понад 60 років — просто ми не звертали на неї уваги.
І суть в тому, що якщо ви інвестуєте більше, ніж ваша поточна частка ринку,
ви отримуєте додатковий ріст. Прямо, лінійно, перевірено.
Якщо ваш бренд займає 10% ринку,
але ви тримаєте 15% від загального рекламного трафіку у категорії —
ви маєте +5% ESOV, а значить, із великою ймовірністю — приріст долі ринку.
Концепція бере початок із досліджень, проведених понад 40 років тому в рекламному агентстві J. Walter Thompson Джоном Філіпом Джонсом.
Про неї писали в Harvard Business Review ще в 1990 році.
Пізніше її переосмислили Лес Бінет та Пітер Філд, коли виявили, що дані з IPA Effectiveness Awards підтверджують напрацювання Джонса з 80-х.
Але навіть тоді це вже не було новиною.
Перші дослідження, що пов’язують SOV (частку голосу) з SOM (часткою ринку), провели ще в 1974 році на основі спостережень рекламних агентств, що датуються початком 60-х.
Як і багато великих концепцій, ця жила поруч понад 60 років — просто ми не звертали на неї уваги.
А ще хочу вам нагадати що сьогодні в 12/00 Ілля Ануфрієнко, засновник Bikerstaff.346 розкаже про те як далеко вони зайшли на шляху трансформації креативної команди з аі інструментами. Зустріч безкоштовна, але реєстрація обовʼязкова https://www.ruuush.marketing/events/e-aitransform
До курсу «AI-акселерація креативних команд» доєднується Piotr Bomboli, засновник сервісу Adaily 2.0.
Ось як він формулює головний зсув у нашій індустрії:
«Останнім часом я дедалі більше переконуюсь: контент — це комодіті. А подекуди й саме виконання (execution) — також.
Я бачив, як багато маркетологів одержимо захоплюються тим, наскільки легко сьогодні створювати контент. І це правда: ШІ зробив цей процес миттєвим, доступним для кожного й фактично знизив його вартість до нуля.
До цього варто додати ще один важливий фактор — Meta планує напряму закривати весь конверсійний цикл разом із бізнесами.
Саме тому я вважаю: інструменти для виконання незабаром перетворяться на агентів (або ж роботів), які просто виконують задачі клієнтів.
Найбільша цінність, яку сьогодні можуть принести агенції та фрілансери, — це правильний вектор рекламної комунікації:
• глибоке розуміння маркетингових основ,
• вміння адаптувати їх до конкретного контексту,
• знаходити найперспективніші інсайти,
• будувати переконливі, резонансні історії.
Це ті сфери, де ШІ самостійно ще безпорадний — але де він може підсилити тебе, якщо ти вмієш ним користуватись.
Якщо ти правильно активуєш свою експертизу, можеш стати стратегом у 10 разів продуктивнішим. А, можливо, й у 100 разів».
⸻
А я нагадую: сьогодні — останній день, щоб зареєструватися на курс «AI-акселерація маркетингових команд» за спеціальною ціною для ранніх пташок.
👉 Зареєструватися зі знижкою
Ось як він формулює головний зсув у нашій індустрії:
«Останнім часом я дедалі більше переконуюсь: контент — це комодіті. А подекуди й саме виконання (execution) — також.
Я бачив, як багато маркетологів одержимо захоплюються тим, наскільки легко сьогодні створювати контент. І це правда: ШІ зробив цей процес миттєвим, доступним для кожного й фактично знизив його вартість до нуля.
До цього варто додати ще один важливий фактор — Meta планує напряму закривати весь конверсійний цикл разом із бізнесами.
Саме тому я вважаю: інструменти для виконання незабаром перетворяться на агентів (або ж роботів), які просто виконують задачі клієнтів.
Найбільша цінність, яку сьогодні можуть принести агенції та фрілансери, — це правильний вектор рекламної комунікації:
• глибоке розуміння маркетингових основ,
• вміння адаптувати їх до конкретного контексту,
• знаходити найперспективніші інсайти,
• будувати переконливі, резонансні історії.
Це ті сфери, де ШІ самостійно ще безпорадний — але де він може підсилити тебе, якщо ти вмієш ним користуватись.
Якщо ти правильно активуєш свою експертизу, можеш стати стратегом у 10 разів продуктивнішим. А, можливо, й у 100 разів».
⸻
А я нагадую: сьогодні — останній день, щоб зареєструватися на курс «AI-акселерація маркетингових команд» за спеціальною ціною для ранніх пташок.
👉 Зареєструватися зі знижкою
www.ruuush.marketing
АІ-акселерація маркетингових команд
Курс-інтеграція АІ в роботу маркетингових спеціалістів і команд
І ще чудове від президента YCombinator: Що абсолютно кожен має зробити просто зараз, щоб випередити хвилю змін, яку несе ШІ:
Визначити рутинні, виснажливі завдання у своїй роботі й житті, які можна делегувати ШІ.
Це відкриє для вас час і енергію на справді цінні, стратегічні дії.
Бути першим експертом у своїй сфері, хто так діє, — це джерело колосального “альфа-ефекту”.
Тобто — переваги, яку майже неможливо наздогнати тим, хто почне пізніше.
Визначити рутинні, виснажливі завдання у своїй роботі й житті, які можна делегувати ШІ.
Це відкриє для вас час і енергію на справді цінні, стратегічні дії.
Бути першим експертом у своїй сфері, хто так діє, — це джерело колосального “альфа-ефекту”.
Тобто — переваги, яку майже неможливо наздогнати тим, хто почне пізніше.
Що таке TEDW?
TEDW — це абревіатура, що позначає чотири типи запитань:
• Tell me about… (Розкажіть про…)
• Explain… (Поясніть…)
• Describe… (Опишіть…)
• Walk me through… (Проведіть мене через…)
Ці запитання спрямовані на те, щоб заохотити співрозмовника ділитися конкретними історіями та досвідом, а не давати загальні або гіпотетичні відповіді.
⸻
Переваги використання TEDW
• Глибше розуміння користувачів: Сприяє отриманню детальних історій, які розкривають мотивацію та поведінку користувачів.
• Зменшення упередженості: Уникає навідних запитань, що можуть вплинути на відповіді респондентів.
• Покращення якості даних: Забезпечує більш надійні та точні дані для аналізу.
• Універсальність: Може застосовуватися не лише в дослідженнях користувачів, але й у менеджменті, коучингу та повсякденному спілкуванні.
Приклади застосування TEDW
• Tell me about… “Розкажіть про останній раз, коли ви використовували наш додаток для замовлення їжі.”
• Explain… “Поясніть, чому ви обрали саме цей маршрут доставки.”
• Describe… “Опишіть свій досвід використання функції відстеження замовлення.”
• Walk me through… “Проведіть мене через процес оформлення замовлення від початку до кінця.”
⸻
Рекомендації для ефективного використання TEDW
• Активне слухання: Зосередьтеся на відповіді респондента, уникаючи переривань та навідних запитань.
• Уточнення деталей: Задавайте додаткові запитання для прояснення деталей, наприклад, “Що ви мали на увазі, коли сказали…?”
• Уникайте “чому”: Замість запитань “чому” використовуйте TEDW, щоб уникнути гіпотетичних відповідей.
TEDW — це абревіатура, що позначає чотири типи запитань:
• Tell me about… (Розкажіть про…)
• Explain… (Поясніть…)
• Describe… (Опишіть…)
• Walk me through… (Проведіть мене через…)
Ці запитання спрямовані на те, щоб заохотити співрозмовника ділитися конкретними історіями та досвідом, а не давати загальні або гіпотетичні відповіді.
⸻
Переваги використання TEDW
• Глибше розуміння користувачів: Сприяє отриманню детальних історій, які розкривають мотивацію та поведінку користувачів.
• Зменшення упередженості: Уникає навідних запитань, що можуть вплинути на відповіді респондентів.
• Покращення якості даних: Забезпечує більш надійні та точні дані для аналізу.
• Універсальність: Може застосовуватися не лише в дослідженнях користувачів, але й у менеджменті, коучингу та повсякденному спілкуванні.
Приклади застосування TEDW
• Tell me about… “Розкажіть про останній раз, коли ви використовували наш додаток для замовлення їжі.”
• Explain… “Поясніть, чому ви обрали саме цей маршрут доставки.”
• Describe… “Опишіть свій досвід використання функції відстеження замовлення.”
• Walk me through… “Проведіть мене через процес оформлення замовлення від початку до кінця.”
⸻
Рекомендації для ефективного використання TEDW
• Активне слухання: Зосередьтеся на відповіді респондента, уникаючи переривань та навідних запитань.
• Уточнення деталей: Задавайте додаткові запитання для прояснення деталей, наприклад, “Що ви мали на увазі, коли сказали…?”
• Уникайте “чому”: Замість запитань “чому” використовуйте TEDW, щоб уникнути гіпотетичних відповідей.