Під рубрикою «Новини шабунінгу».
Слідчий суддя ВАКС скасував постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження за фактом зловживання службовим становищем директором НАЗК Новіковим і заступником директора НАЗК Ситником, які організовували своїм друзям з числа солдатів 207 окремого батальйону ТрО фіктивні відрядження до цієї установи.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, замість того, щоби допитати Новікова та Ситника й отримати тимчасовий доступ до документів військової частини, де фіктивно рахувались на службі ухилянти Шабунін і Шерембей, детектив закрив справу на підставі того, що «04.03.2025 в якості свідка допитано Шабуніна В.В., з показань якого слідує, що із Шерембеєм Д.О. він не знайомий і про обставини його військової служби або відрядження до НАЗК йому нічого невідомо».
Оркестр, туш!
Слідчий суддя ВАКС скасував постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження за фактом зловживання службовим становищем директором НАЗК Новіковим і заступником директора НАЗК Ситником, які організовували своїм друзям з числа солдатів 207 окремого батальйону ТрО фіктивні відрядження до цієї установи.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, замість того, щоби допитати Новікова та Ситника й отримати тимчасовий доступ до документів військової частини, де фіктивно рахувались на службі ухилянти Шабунін і Шерембей, детектив закрив справу на підставі того, що «04.03.2025 в якості свідка допитано Шабуніна В.В., з показань якого слідує, що із Шерембеєм Д.О. він не знайомий і про обставини його військової служби або відрядження до НАЗК йому нічого невідомо».
Оркестр, туш!
🍾83😁41👍29🤣12🔥5🤡2
З нагоди дня народження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця публікую уривок з протоколу мого допиту в кримінальному провадженні №52025000000000055 від 05.02.2025, зареєстрованому НАБУ за моєю заявою за фактом вчинення Лубінцем низки тяжких злочинів.
У листопаді 2024 року, ще перебуваючи на військовій службі, я опублікував статтю «Уповноважений з корупції», де розповів, як Лубінець розкрадає державний бюджет шляхом виплати зарплатні «мертвим душам», як відкрив фіктивну фірму, на яку оформлює автомобілі, які передають Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини благодійні фонди, як виманює з міжнародних правозахисних організацій готівкові гроші, які кладе собі в кишеню.
https://volodymyrboyko.wordpress.com/2024/11/17/lubinets/
У січні 2025 року факти, оприлюднені в цій статті, я виклав у повідомленні про кримінальне правопорушення, яке направив у НАБУ.
Довідавшись, що автор статті – військовослужбовець, Лубінець у січні 2025 року найняв на роботу на посаду свого радника генерал-майора Мікаца, колишнього командував Оперативним командуванням «Схід» Сухопутних військ ЗСУ, якому доручив примусити мене видалити цю публікацію. За це Мікацу щомісяця з державного бюджету виплачується 150 тис. грн (щоправда, як повідомляють обізнані люди, 50 тис. грн з цих грошей Мікац кожного разу віддає Лубінцю).
Про те, як генерал-майор Мікац відпрацьовує свою зарплатню я розповів у НАБУ під час допиту як заявник у кримінальному провадженні, коли в сіічні-лютому 2025 року перебував у Києві в Головному військовому клінічному госпіталі. Ось уривок з протоколу мого допиту:
***
23 січня 2025 року я вибував з військової частини у м.Київ у Головний військовий клінічний госпіталь для проходження ВЛК. Вибував потягом з м.Слов’янськ, перед виїздом відправив у НАБУ «Укрпоштою» повідомлення про кримінальне правопорушення, вчинене Лубінцем Д.В., яке стало підставою для реєстрації даного кримінального провадження. Приблизно о 10:00 начальник штабу мені повідомив, що мене викликає командир військової частини.
Я негайно повернувся в … й прибув на командний пункт, де командир військової частини мені повідомив, що надходять скарги на мою статтю «Уповноважений з корупції», що до нього звернувся представник Лубінця Д.В., оскільки я оббріхую невинувату людину. Я пояснив командиру військової частини, що в разі незгоди з моїми публікаціями Лубінець Д.В. не позбавлений права захищати свою честь, гідність і ділову репутацію в судовому порядку, проінформував командира, що я направив повідомленні в НАБУ, а також показав йому розписку Якименка О.С. в одержанні 18 тисяч євро від Маріам Ламберт.
Після моїх пояснень командир військової частини запевнив, що він ніякою мірою не тисне на мене, це була розмова, не пов’язана з виконанням мною обов’язків військової служби, і що він лише хотів розібратись у ситуації. Ніяких претензій до мене з боку командування немає.
Наступного дня, 24 січня 2025 року, я став проходили ВЛК в Головному клінічному військовому госпіталі, обстеження було перервано військово-лікарською комісією, яка видала мені довідку про необхідність надати мені з 3 лютого 2025 року відпустку на 30 днів у зв’язку з тим, що я в грудні 2024 року переніс важку операцію і шви погано загоюються.
30 січня 2025 року, перебуваючи вдома в м.Києві, я записав своє інтерв’ю на Ютуб-каналі «Легіст», у якому розповів про корупційні правопорушення, вчинені Лубінцем Д.В., і продемонстрував розписку Якименка О.С. в отриманні 18 тисяч євро від Маріам Ламберт. Того ж дня в своєму Телеграм-каналі, який має понад 12 тис. підписників, я розмістив анонс цього інтерв’ю та повідомив, що воно вийде в неділю 2 лютого 2025 року.
Продовження отут
У листопаді 2024 року, ще перебуваючи на військовій службі, я опублікував статтю «Уповноважений з корупції», де розповів, як Лубінець розкрадає державний бюджет шляхом виплати зарплатні «мертвим душам», як відкрив фіктивну фірму, на яку оформлює автомобілі, які передають Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини благодійні фонди, як виманює з міжнародних правозахисних організацій готівкові гроші, які кладе собі в кишеню.
https://volodymyrboyko.wordpress.com/2024/11/17/lubinets/
У січні 2025 року факти, оприлюднені в цій статті, я виклав у повідомленні про кримінальне правопорушення, яке направив у НАБУ.
Довідавшись, що автор статті – військовослужбовець, Лубінець у січні 2025 року найняв на роботу на посаду свого радника генерал-майора Мікаца, колишнього командував Оперативним командуванням «Схід» Сухопутних військ ЗСУ, якому доручив примусити мене видалити цю публікацію. За це Мікацу щомісяця з державного бюджету виплачується 150 тис. грн (щоправда, як повідомляють обізнані люди, 50 тис. грн з цих грошей Мікац кожного разу віддає Лубінцю).
Про те, як генерал-майор Мікац відпрацьовує свою зарплатню я розповів у НАБУ під час допиту як заявник у кримінальному провадженні, коли в сіічні-лютому 2025 року перебував у Києві в Головному військовому клінічному госпіталі. Ось уривок з протоколу мого допиту:
***
23 січня 2025 року я вибував з військової частини у м.Київ у Головний військовий клінічний госпіталь для проходження ВЛК. Вибував потягом з м.Слов’янськ, перед виїздом відправив у НАБУ «Укрпоштою» повідомлення про кримінальне правопорушення, вчинене Лубінцем Д.В., яке стало підставою для реєстрації даного кримінального провадження. Приблизно о 10:00 начальник штабу мені повідомив, що мене викликає командир військової частини.
Я негайно повернувся в … й прибув на командний пункт, де командир військової частини мені повідомив, що надходять скарги на мою статтю «Уповноважений з корупції», що до нього звернувся представник Лубінця Д.В., оскільки я оббріхую невинувату людину. Я пояснив командиру військової частини, що в разі незгоди з моїми публікаціями Лубінець Д.В. не позбавлений права захищати свою честь, гідність і ділову репутацію в судовому порядку, проінформував командира, що я направив повідомленні в НАБУ, а також показав йому розписку Якименка О.С. в одержанні 18 тисяч євро від Маріам Ламберт.
Після моїх пояснень командир військової частини запевнив, що він ніякою мірою не тисне на мене, це була розмова, не пов’язана з виконанням мною обов’язків військової служби, і що він лише хотів розібратись у ситуації. Ніяких претензій до мене з боку командування немає.
Наступного дня, 24 січня 2025 року, я став проходили ВЛК в Головному клінічному військовому госпіталі, обстеження було перервано військово-лікарською комісією, яка видала мені довідку про необхідність надати мені з 3 лютого 2025 року відпустку на 30 днів у зв’язку з тим, що я в грудні 2024 року переніс важку операцію і шви погано загоюються.
30 січня 2025 року, перебуваючи вдома в м.Києві, я записав своє інтерв’ю на Ютуб-каналі «Легіст», у якому розповів про корупційні правопорушення, вчинені Лубінцем Д.В., і продемонстрував розписку Якименка О.С. в отриманні 18 тисяч євро від Маріам Ламберт. Того ж дня в своєму Телеграм-каналі, який має понад 12 тис. підписників, я розмістив анонс цього інтерв’ю та повідомив, що воно вийде в неділю 2 лютого 2025 року.
Продовження отут
Хроніки Українських Йолопів
Уповноважений з корупції
Після захоплення Вугледара Україна повністю втратила Волноваський район Донецької області. Можливо, ця новина когось і засмутила, але в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав люд…
👍69🔥17🤡5⚡3😢2😁1
Продовження. Початок отут
Наступного ранку, 31 січня 2025 року, військовослужбовці, що перебували на командному пункті військової частини, повідомили мені, що під час наради, яку проводив командир військової частини, йому 5 разів телефонував генерал-майор Мікац О.М. з погрозами, кричав, щоби командир військової частини негайно вжив до мене заходи й не допустив виходу в ефір мого інтерв’ю. На заперечення командира, що він нічого не може зробити, оскільки я перебуваю в шпиталі, генерал-майор Мікац О.М. кричав: «Ти командир чи хто, ти що, не можеш рот заткнути?», а також зажадав інформацію про те, у якому саме госпіталі я перебуваю з тим, щоби припинити проходження мною лікування та відправити мене на бойові позиції в м.Торецьк.
Того ж дня, 31 січня 2025 року, о 14:40 мені в месенджері WatsApp з номера +380 … зателефонував чоловік. Свою посаду та звання він не називав, але я зрозумів, що він є співробітником одного з підрозділів Департаменту військової контррозвідки СБУ. Чоловік сказав, що він зараз перебуває неподалік нашої військової частини й хоче зі мною зустрітись, щоби переконати мене видалити публікацію про Лубінця Д.В., оскільки Лубінець Д.В. є прекрасною людиною і дуже допомагає військовим. У відповідь я пояснив, що, по-перше, перебуваю в Києві, що стосується Лубінця Д.В., то він вчинив низку тяжких корупційних злочинів і має відповідати за законом – зокрема, за відкриття фіктивної фірми, розкрадання коштів державного бюджету та привласнення 18 тисяч євро, отриманих від правозахисниці.
Чоловік сказав, що про це перший раз чує і йому треба цю інформацію перевірити. Тоді я відправив йому в месенджері WatsApp текст свого повідомлення в НАБУ, посилання на мої публікації та відповідь НАЗК, куди я звертався з приводу того, що Лубінець Д.В., вимагаючи від Держспезв’язку заблокувати доменне ім’я мого блогу, діяв в умовах реального конфлікту інтересів.
Того ж дня, 31 січня 2025 року, цей чоловік знову зателефонував мені о 18:25 і повідомив, що моя інформація була перевірена, дійсно, факти, викладені мною в повідомленні в НАБУ, мали місце. Але моє повідомлення в НАБУ треба відкликати й для цього він організує мені зустріч з Лубінцем Д.В. у Києві в будь-який зручний для мене час. Для мене стало очевидним, що співробітники СБУ планують вчинити примітивну провокацію та запропонувати мені гроші за те, щоби я не домагався внесення в ЄРДР відомостей, викладених у моєму повідомленні в НАБУ.
Я відповів, що зустрічатись з Лубінцем Д.В. наміру не маю. Тоді чоловік став мені погрожувати кримінальною відповідальністю за державну зраду, оскільки, з його слів, Лубінець Д.В. займається обміном полонених і мої публікації та звернення в НАБУ допомагають агресору. Окрім того, цей чоловік сказав, що я не міг самостійно узнати подробиці злочинної діяльності Лубінця Д.В. і тому в СБУ вважають, що мені ці подробиці повідомили російські спецслужби, щоби зірвати обмін полоненими. А це означає, що я буду притягнутий до кримінальної відповідальності, якщо не видалю публікацію про Лубінця Д.В.
Оскільки я народився й більшу частину життя прожив у м.Донецьк, то я досконало володію шахтарським сленгом, який складається з нецензурних висловів. У цих висловах я популярно пояснив чоловікові, де саме я бачив його, а також начальника Департаменту військової контррозвідки СБУ Дубровіна О.О. і заступника начальника Департаменту військової контррозвідки СБУ Лукашевича І.В., які взяли хабар у Лубінця Д.В. і тепер примушують своїх підлеглих допомагати Лубінцю Д.В. уникнути кримінальної відповідальності.
Наступного ранку, 31 січня 2025 року, військовослужбовці, що перебували на командному пункті військової частини, повідомили мені, що під час наради, яку проводив командир військової частини, йому 5 разів телефонував генерал-майор Мікац О.М. з погрозами, кричав, щоби командир військової частини негайно вжив до мене заходи й не допустив виходу в ефір мого інтерв’ю. На заперечення командира, що він нічого не може зробити, оскільки я перебуваю в шпиталі, генерал-майор Мікац О.М. кричав: «Ти командир чи хто, ти що, не можеш рот заткнути?», а також зажадав інформацію про те, у якому саме госпіталі я перебуваю з тим, щоби припинити проходження мною лікування та відправити мене на бойові позиції в м.Торецьк.
Того ж дня, 31 січня 2025 року, о 14:40 мені в месенджері WatsApp з номера +380 … зателефонував чоловік. Свою посаду та звання він не називав, але я зрозумів, що він є співробітником одного з підрозділів Департаменту військової контррозвідки СБУ. Чоловік сказав, що він зараз перебуває неподалік нашої військової частини й хоче зі мною зустрітись, щоби переконати мене видалити публікацію про Лубінця Д.В., оскільки Лубінець Д.В. є прекрасною людиною і дуже допомагає військовим. У відповідь я пояснив, що, по-перше, перебуваю в Києві, що стосується Лубінця Д.В., то він вчинив низку тяжких корупційних злочинів і має відповідати за законом – зокрема, за відкриття фіктивної фірми, розкрадання коштів державного бюджету та привласнення 18 тисяч євро, отриманих від правозахисниці.
Чоловік сказав, що про це перший раз чує і йому треба цю інформацію перевірити. Тоді я відправив йому в месенджері WatsApp текст свого повідомлення в НАБУ, посилання на мої публікації та відповідь НАЗК, куди я звертався з приводу того, що Лубінець Д.В., вимагаючи від Держспезв’язку заблокувати доменне ім’я мого блогу, діяв в умовах реального конфлікту інтересів.
Того ж дня, 31 січня 2025 року, цей чоловік знову зателефонував мені о 18:25 і повідомив, що моя інформація була перевірена, дійсно, факти, викладені мною в повідомленні в НАБУ, мали місце. Але моє повідомлення в НАБУ треба відкликати й для цього він організує мені зустріч з Лубінцем Д.В. у Києві в будь-який зручний для мене час. Для мене стало очевидним, що співробітники СБУ планують вчинити примітивну провокацію та запропонувати мені гроші за те, щоби я не домагався внесення в ЄРДР відомостей, викладених у моєму повідомленні в НАБУ.
Я відповів, що зустрічатись з Лубінцем Д.В. наміру не маю. Тоді чоловік став мені погрожувати кримінальною відповідальністю за державну зраду, оскільки, з його слів, Лубінець Д.В. займається обміном полонених і мої публікації та звернення в НАБУ допомагають агресору. Окрім того, цей чоловік сказав, що я не міг самостійно узнати подробиці злочинної діяльності Лубінця Д.В. і тому в СБУ вважають, що мені ці подробиці повідомили російські спецслужби, щоби зірвати обмін полоненими. А це означає, що я буду притягнутий до кримінальної відповідальності, якщо не видалю публікацію про Лубінця Д.В.
Оскільки я народився й більшу частину життя прожив у м.Донецьк, то я досконало володію шахтарським сленгом, який складається з нецензурних висловів. У цих висловах я популярно пояснив чоловікові, де саме я бачив його, а також начальника Департаменту військової контррозвідки СБУ Дубровіна О.О. і заступника начальника Департаменту військової контррозвідки СБУ Лукашевича І.В., які взяли хабар у Лубінця Д.В. і тепер примушують своїх підлеглих допомагати Лубінцю Д.В. уникнути кримінальної відповідальності.
👍159👏36🔥27😁9⚡5🤡4😢1
Forwarded from Україна Online: Новини | Політика
Скасовано ще одну постанову детектива НАБУ щодо фіктивних відряджень Шабуніна до НАЗК
Таким чином, суд вкотре не дозволив НАБУ відмазати від криміналу свого «батька-засновника». Тож найближчим часом Шабунін має отримати підозру та, у підсумку, сісти, відповівши за всі свої злочини за законом.
Загалом, протягом всього часу від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Шабуніна постійно бачили у ресторанах Києва. У той же час «антикорупційний активіст» всім розповідав, що воює на Сході.
Україна Online | Підписатись
Таким чином, суд вкотре не дозволив НАБУ відмазати від криміналу свого «батька-засновника». Тож найближчим часом Шабунін має отримати підозру та, у підсумку, сісти, відповівши за всі свої злочини за законом.
По-перше, у 2022-2023 роках мобілізований солдат Шабунін не з’являвся у своїй військовій частині А7376 (207 окремий батальйон ТрО). В цей час він був фіктивно прикомандирований до НАЗК на підставі листів Новікова та Ситника. При цьому Шабунін отримував не лише грошове забезпечення, але й додаткову винагороду за виконання бойових завдань в розмірі 30 тис. грн на місяць.
По-друге, у 2023 р. Шабунін привласнив собі автомобіль Nissan Pathfinder, ввезений в Україну без сплати митних платежів для потреб військової частини А7376. До сьогодні Шабунін цей автомобіль у військову частину А7376 не повернув і користується ним як своєю власністю.
Загалом, протягом всього часу від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Шабуніна постійно бачили у ресторанах Києва. У той же час «антикорупційний активіст» всім розповідав, що воює на Сході.
Україна Online | Підписатись
👍127🔥30🍾9🙈5😁4🤡2
Колись заступник головного редактора тижневика «Дзеркало тижня» Сергій Корабльов уславився фразою: «Настоящій журналіст мєньше, чем за 800 доларов, жопу нє поднімєт». У ті часи справжніх журналістів було мало, гуртувались вони, переважно, навколо голови комісії з журналістської етики Володимира Мостового, брали лише долари й лише готівкою.
Нині справжніми журналістами заповнені не тільки редакції, але навіть Служба безпеки України та Національне антикорупційне бюро. І хоча вони вже беруть у будь-якій валюті, готівки на всіх все однаково не вистачає. Через це рекомендую трудівникам клавіатури та мікрофону завжди носити з собою головне знаряддя журналістської праці. Як на цьому відео:
Нині справжніми журналістами заповнені не тільки редакції, але навіть Служба безпеки України та Національне антикорупційне бюро. І хоча вони вже беруть у будь-якій валюті, готівки на всіх все однаково не вистачає. Через це рекомендую трудівникам клавіатури та мікрофону завжди носити з собою головне знаряддя журналістської праці. Як на цьому відео:
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
😁151🤣17👍14🤡4🔥1👨💻1
Під рубрикою «Зека геть!»
7 липня 2025 року о 12:00 в Дніпровському районному суді Києва (вул. Кошиця, 5) продовжиться розгляд кримінальної справи по обвинуваченню Шабуніна Віталія Вікторовича в побиті фізіономії «блогера і журналіста» Філімоненка Всеволода Костянтиновича.
Нагадую, що Філімоненко – це професійний «громадський активіст» і колишній соратник Шабуніна: вони разом входили в рух «Чесно». У 2012 році з'ясувалось, що Філімоненко брав гроші з політиків за те, щоби рух «Чесно» не помічав їхніх витівок, але не ділився зі своїми соратниками. Після цього Шабунін і Філімоненко розстались і стали заробляти по окремості, а ображений Філімоненко почав цькувати «борця з корупцією».
Наруга над філімоненківською мармизою трапилась у червні 2017 року, коли військовозобов’язаного Шабуніна повісткою викликали до Дніпровського військкомату для уточнення даних. Біля входу в установу на нього вже чекав Філімоненко, який став цікавитись, чому Шабунін не служив строкову службу й чи збирається він захищати країну. У відповідь Шабунін почав волати, що він за станом здоров’я непридатний до служби в армії і вдарив Філімоненка в писок.
За фактом побиття писку було розпочато кримінальне провадження й справа щодо Шабуніна з обвинувальним актом попрямувала до суду. Але 27 червня 2023 року адвокат Шабуніна – член правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан – подала до суду клопотання про зупинення розгляду справи на тій підставі, що обвинувачений Шабунін був мобілізований до 207 окремого батальйону ТрО, перебуває на фронті, живе в окопах і не може прибути в столицю для участі в судовому засіданні. У такий спосіб борчиня з корупцією сподівалась дочекатись, доки сплине термін притягнення Шабуніна до кримінальної відповідальності, після чого справа має бути закрита «по строках».
Клопотання адвоката було судом задоволено, але в квітні 2024 року Дніпровський районний суд виявив, що ні на якому фронті військовослужбовець за мобілізацією Шабунін ніколи не був, натомість проживає в Києві, пиячить у столичних генделиках і ухиляється від військової служби. У зв’язку з цим судовий розгляд справи відновлений.
Запрошую на виставу. Вхід безкоштовний.
7 липня 2025 року о 12:00 в Дніпровському районному суді Києва (вул. Кошиця, 5) продовжиться розгляд кримінальної справи по обвинуваченню Шабуніна Віталія Вікторовича в побиті фізіономії «блогера і журналіста» Філімоненка Всеволода Костянтиновича.
Нагадую, що Філімоненко – це професійний «громадський активіст» і колишній соратник Шабуніна: вони разом входили в рух «Чесно». У 2012 році з'ясувалось, що Філімоненко брав гроші з політиків за те, щоби рух «Чесно» не помічав їхніх витівок, але не ділився зі своїми соратниками. Після цього Шабунін і Філімоненко розстались і стали заробляти по окремості, а ображений Філімоненко почав цькувати «борця з корупцією».
Наруга над філімоненківською мармизою трапилась у червні 2017 року, коли військовозобов’язаного Шабуніна повісткою викликали до Дніпровського військкомату для уточнення даних. Біля входу в установу на нього вже чекав Філімоненко, який став цікавитись, чому Шабунін не служив строкову службу й чи збирається він захищати країну. У відповідь Шабунін почав волати, що він за станом здоров’я непридатний до служби в армії і вдарив Філімоненка в писок.
За фактом побиття писку було розпочато кримінальне провадження й справа щодо Шабуніна з обвинувальним актом попрямувала до суду. Але 27 червня 2023 року адвокат Шабуніна – член правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан – подала до суду клопотання про зупинення розгляду справи на тій підставі, що обвинувачений Шабунін був мобілізований до 207 окремого батальйону ТрО, перебуває на фронті, живе в окопах і не може прибути в столицю для участі в судовому засіданні. У такий спосіб борчиня з корупцією сподівалась дочекатись, доки сплине термін притягнення Шабуніна до кримінальної відповідальності, після чого справа має бути закрита «по строках».
Клопотання адвоката було судом задоволено, але в квітні 2024 року Дніпровський районний суд виявив, що ні на якому фронті військовослужбовець за мобілізацією Шабунін ніколи не був, натомість проживає в Києві, пиячить у столичних генделиках і ухиляється від військової служби. У зв’язку з цим судовий розгляд справи відновлений.
Запрошую на виставу. Вхід безкоштовний.
👍94🔥24🤣16👏12🍾5
Під рубрикою «На злобу дня».
«Ви мужики чи підараси прокляті? Як ви можете так писати? Є у вас совість? Хто автор?». – Микита Хрущов, перший секретар Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу.
«Ви мужики чи підараси прокляті? Як ви можете так писати? Є у вас совість? Хто автор?». – Микита Хрущов, перший секретар Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу.
🤣130👏11👍5🔥5⚡1🙈1
Forwarded from Україна 25
Учасники фестивалю альтернативної молоді "Казантіп" на пляжі бухти села Веселе, біля Судака. Крим. 16 серпня 2000 року.
🔥104👍26🤡19🙈9😁7😢2👨💻1
Цікаво, а в якому батальйоні Сил ТрО ЗСУ фіктивно рахується на військовій службі Володимир Кличко?
2 лютого 2022 року – у день зйомки цього відео – у Києві була тільки 112 окрема бригада ТрО, куди, до речі, Віталій Кличко в грудні 2024 року влаштував свого улюбленого ухилянта від мобілізації Лємєнова. Пізніше, у квітні 2022 року, була створена ще одна київська окрема бригада ТрО – 241-ша (на базі 241 окремого батальйону ТрО 112 окремої бригади ТрО). Не виключено, що брат київського градоначальника був потім туди переведений (разом з генерал-майором Турчиновим, генерал-полковником Бурбою, старшим лейтенантом Ю.Луценком, майором Омеляном, солдатом Шабуніним і десятками співаків ротом та інженерами людських душ). Але присягу він міг складати тільки в одному з окремих батальйонів 112 окремої бригади ТрО.
Також не зовсім зрозуміло, про що саме була заява військовозобов'язаного Володимира Кличка: він став військовослужбовцем за мобілізацією чи за контрактом?
2 лютого 2022 року – у день зйомки цього відео – у Києві була тільки 112 окрема бригада ТрО, куди, до речі, Віталій Кличко в грудні 2024 року влаштував свого улюбленого ухилянта від мобілізації Лємєнова. Пізніше, у квітні 2022 року, була створена ще одна київська окрема бригада ТрО – 241-ша (на базі 241 окремого батальйону ТрО 112 окремої бригади ТрО). Не виключено, що брат київського градоначальника був потім туди переведений (разом з генерал-майором Турчиновим, генерал-полковником Бурбою, старшим лейтенантом Ю.Луценком, майором Омеляном, солдатом Шабуніним і десятками співаків ротом та інженерами людських душ). Але присягу він міг складати тільки в одному з окремих батальйонів 112 окремої бригади ТрО.
Також не зовсім зрозуміло, про що саме була заява військовозобов'язаного Володимира Кличка: він став військовослужбовцем за мобілізацією чи за контрактом?
YouTube
Володимир Кличко подав заяву на вступ до бригади територіальної оборони Києва
«Моя мотивація – любов до моєї країни, до мого міста, до моєї доньки, яка тут ходить до школи, до моєї родини. І це мотивує захищати Україну, мій дім. Тому я подав сьогодні заяву та документи, щоб долучитися до бригади територіальної оборони міста Києва та…
🤣100🫡15🤡9👍8👏4🙈3
Forwarded from Дуралєкс
дійсно пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний здоровим та отримав бойову повістку на 07.10.2023, але сприйняв це як жарт і не прийшов за повісткою.
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
🤣96👍21😢7🔥5👏1🤬1
Forwarded from homo_intelligence
На фото бабуїн-сигнальник Джек і його друг Джеймс Вайд.
У ПАР в 1881 році залізничник Джеймс Вайд, який втратив обидві ноги, зустрів на ринку бабуїна, який керував тачкою. Вражений здібностями мавпи, чоловік купив його, назвав Джеком і увійшов в історію. 😉
Спершу Джек допомагав, штовхаючи інвалідний візок, а потім його навчили змінювати залізничні стрілки за сигналами свистка поїздів. І так почалася офіційна співпраця між Вайдом і Джеком.
• Джек був внесений до залізничного реєстру як працівник із номером.
• Отримував зарплатню: 20 центів на день + половина пляшки пива щотижня.
• Не припустився жодної помилки в роботі протягом 9 років.
• Помер у 1890 році від туберкульозу.
Фото 1. Бабуїн штовхає візок із Джеймсом.
Фото 2 і 3. Джеймс на протезах, а Джек працює на залізничній станції.
У ПАР в 1881 році залізничник Джеймс Вайд, який втратив обидві ноги, зустрів на ринку бабуїна, який керував тачкою. Вражений здібностями мавпи, чоловік купив його, назвав Джеком і увійшов в історію. 😉
Спершу Джек допомагав, штовхаючи інвалідний візок, а потім його навчили змінювати залізничні стрілки за сигналами свистка поїздів. І так почалася офіційна співпраця між Вайдом і Джеком.
• Джек був внесений до залізничного реєстру як працівник із номером.
• Отримував зарплатню: 20 центів на день + половина пляшки пива щотижня.
• Не припустився жодної помилки в роботі протягом 9 років.
• Помер у 1890 році від туберкульозу.
Фото 1. Бабуїн штовхає візок із Джеймсом.
Фото 2 і 3. Джеймс на протезах, а Джек працює на залізничній станції.
🔥78👍39🫡5😢4👏3😁3🤡2
Уряд відхилив кандидатуру мого улюбленця Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки. Не допомогли ані мої публікації, ані моральна підтримка з боку старшого детектива НАБУ Івана Дячука
🤣135😁22🔥12👍7🙈4😢3
Друзі, ви будете сміятись, але очільниця злочинного угруповання, яка тривалий час організовувала збройні напади на сільгосппідприємства і яку зараз за це судять, ледь не стала суддею. У статусі обвинуваченої. По парних днях вона перебувала на лаві підсудних, а по непарних – складала кваліфікаційні іспити та розповідала про свою доброчесність у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії суддів України.
У червні 2013 року Україну сколихнула звістка про те, що в селі Чаусово-2 Первомайського району Миколаївської області група озброєних «тітушек» під керівництвом адвокатеси Оксани Валешинської напала на селян, що вийшла в поле збирати врожай. «Тітушек» Валешинська привезла з Києва – як невдовзі з’ясувалось, раніше їх вже використовували для нападу на Окружну виборчу комісію в Шевченківському районі столиці під час парламентських виборів 2012 року.
Власне, керували бандою рейдерів тодішній начальник управління прокуратури Миколаївської області Юрій Марченко та його батько Микола Марченко – генерал-майор міліції у відставці. Що ж стосується адвокатеси Валешинської, то ця яскрава жінка взяла на себе виготовлення фальшивих актів на земельні ділянки (разом з головою Первомайської райдержадміністрації Борисом Демченком, його першим заступником Сергієм Бондаренком і начальником відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області Валерієм Шарандаком) і організацію збройного нападу.
Зухвалість рейдерів пояснювалась тим, що вони діяли в інтересах сина тодішнього генерального прокурора України Артема Пшонки: неподалік знаходиться гранітний кар’єр, на який наклав око Артем Вікторович, але запаси граніту, що розроблялись, вичерпались, натомість шар граніту продовжувався під землями колишнього колгоспу «Шлях Леніна». Виконуючи прохання сина генпрокурора, тодішній голова Миколаївської облдержадміністрації Круглов доручив Демченку під контролем прокурора Марченка, який представляв інтереси родини Пшонки в регіоні, виготовити фальшиві державні акти на землю й передати земельний масив «мертвим душам», які, типу, передадуть цю землю ТОВ «Партнер-Агро», спеціально зареєстрованому для цієї оборудки адвокатом Валешинською.
Одначе вийшло по-інакшому: напад бандитів селянам вдалось відбити, а невдовзі в країні помінялась влада і у 2014 році я звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Оскільки йшлося про діяльність людей з оточення колишнього генпрокурора Пшонки, справу прийняло до провадження Управління (згодом – Департамент) спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, яке в листопаді 2017 року направило до суду обвинувальний акт щодо Валешинської, а в січні 2019 року – щодо батька та сина Марченків. Пшонка-молодший оголошений у розшук.
А тепер саме веселе. Оскільки справа в суді слухається вкрай повільно, Валешинська вирішила не гаяти час і сама стати суддею апеляційного господарського суду – благо, їй обраний запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою. Але оскільки її прізвище занадто знамените, обвинувачена Валешинська його змінила на Беженару. Після чого подала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» на нове ім’я.
І все було чудово: з вересня 2023 року Оксана Сергіївна успішно складала кваліфікаційні іспити та проходила співбесіди. Аж доки не знайшлись добрі люди, які проінформували ВККСУ, що кінокомпанія «СБУ пікчерз», перепрошую, Bihus.Info навіть колись зняла документальний фільм про те, як заступник генерального прокурора України Столярчук намагався незаконно закрити кримінальне провадження щодо Валешинської-Беженару і за це Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів притягнула його до дисциплінарної відповідальності.
Коротше кажучи, рішенням ВККСУ від 12.06.2025 обвинувачена Валешинська, вона ж – Беженару, отримала копняка під зад.
У червні 2013 року Україну сколихнула звістка про те, що в селі Чаусово-2 Первомайського району Миколаївської області група озброєних «тітушек» під керівництвом адвокатеси Оксани Валешинської напала на селян, що вийшла в поле збирати врожай. «Тітушек» Валешинська привезла з Києва – як невдовзі з’ясувалось, раніше їх вже використовували для нападу на Окружну виборчу комісію в Шевченківському районі столиці під час парламентських виборів 2012 року.
Власне, керували бандою рейдерів тодішній начальник управління прокуратури Миколаївської області Юрій Марченко та його батько Микола Марченко – генерал-майор міліції у відставці. Що ж стосується адвокатеси Валешинської, то ця яскрава жінка взяла на себе виготовлення фальшивих актів на земельні ділянки (разом з головою Первомайської райдержадміністрації Борисом Демченком, його першим заступником Сергієм Бондаренком і начальником відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області Валерієм Шарандаком) і організацію збройного нападу.
Зухвалість рейдерів пояснювалась тим, що вони діяли в інтересах сина тодішнього генерального прокурора України Артема Пшонки: неподалік знаходиться гранітний кар’єр, на який наклав око Артем Вікторович, але запаси граніту, що розроблялись, вичерпались, натомість шар граніту продовжувався під землями колишнього колгоспу «Шлях Леніна». Виконуючи прохання сина генпрокурора, тодішній голова Миколаївської облдержадміністрації Круглов доручив Демченку під контролем прокурора Марченка, який представляв інтереси родини Пшонки в регіоні, виготовити фальшиві державні акти на землю й передати земельний масив «мертвим душам», які, типу, передадуть цю землю ТОВ «Партнер-Агро», спеціально зареєстрованому для цієї оборудки адвокатом Валешинською.
Одначе вийшло по-інакшому: напад бандитів селянам вдалось відбити, а невдовзі в країні помінялась влада і у 2014 році я звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Оскільки йшлося про діяльність людей з оточення колишнього генпрокурора Пшонки, справу прийняло до провадження Управління (згодом – Департамент) спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, яке в листопаді 2017 року направило до суду обвинувальний акт щодо Валешинської, а в січні 2019 року – щодо батька та сина Марченків. Пшонка-молодший оголошений у розшук.
А тепер саме веселе. Оскільки справа в суді слухається вкрай повільно, Валешинська вирішила не гаяти час і сама стати суддею апеляційного господарського суду – благо, їй обраний запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою. Але оскільки її прізвище занадто знамените, обвинувачена Валешинська його змінила на Беженару. Після чого подала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» на нове ім’я.
І все було чудово: з вересня 2023 року Оксана Сергіївна успішно складала кваліфікаційні іспити та проходила співбесіди. Аж доки не знайшлись добрі люди, які проінформували ВККСУ, що кінокомпанія «СБУ пікчерз», перепрошую, Bihus.Info навіть колись зняла документальний фільм про те, як заступник генерального прокурора України Столярчук намагався незаконно закрити кримінальне провадження щодо Валешинської-Беженару і за це Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів притягнула його до дисциплінарної відповідальності.
Коротше кажучи, рішенням ВККСУ від 12.06.2025 обвинувачена Валешинська, вона ж – Беженару, отримала копняка під зад.
🔥118😁36👍25🙈7😢3🤡3🫡3
Свіжа статистика, яка свідчить про масштаб дезертирства в українській армії.
За перше півріччя 2025 року зареєстровано 107 672 нових кримінальних проваджень за ст. ст. 407, 408 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство). Ось дані щодо кількості повідомлень за цими статтями, внесених у ЄРДР, з розбивкою по місяцях:
січень 2025 року – 18145
лютий 2025 року – 17809
березень 2025 року – 16349
квітень 2025 року – 18331
травень 2025 року – 19956
червень 2025 року – 17082
А всього з початку повномасштабного вторгнення станом на 1 липня 2025 року в Україні зареєстровано 230 804 випадки дезертирства (ст. ст. 407, 408 КК України).
Хочу підкреслити, що наведені статистичні дані стосуються лише тих випадків дезертирства, по яких розпочаті кримінальні провадження на підставі матеріалів службових розслідувань, надісланих командирами військових частин до ДБР або спеціалізованих прокуратур у сфері оборони. Реальна ж картина значно гірша, оскільки до жовтня 2024 року ДБР систематично відмовлялось вносити в ЄРДР відомості за фактами самовільного залишення частин або місця служби й командирам військових частин навіть доводилось оскаржувати в суді бездіяльність слідчих ДБР.
При цьому, дезертирів ніхто не розшукує і вони, попри розповіді керівництва ДБР, на службу не повертаються. Так, за перші шість місяців 2025 року про підозру в самовільному залишенні військових частин було повідомлено лише в 3538 випадках (3,3% від кількості кримінальних проваджень, зареєстрованих за цей період). За цей же час на військову службу повернулись тільки 1807 дезертирів (1,7%) – саме стільки клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності було направлено до суду. Ще 1079 (1,0%) кримінальних проваджень були направлені до суду з обвинувальними актами. Матеріали решти 97,3% кримінальних проваджень щодо дезертирів вкриваються пилом – розслідувати таку кількість справ силами ДБР неможливо, а внести зміни до ст.216 КПК України та визначити підслідність за цими статтями за Національною поліцією главі держави Андрію Борисовичу Єрмаку (нехай святиться ім’я Його!) релігія не дозволяє.
Точно так Офіс Президента не хоче скасовувати так звані «поправки Залужного» й повернути адміністративну відповідальність військовослужбовців за короткотермінове самовільне залишення військової частини або місця служби (нагадую, що на вимогу Доктора філософії у галузі пенітенціарного права Залужного наприкінці 2022 року Законом України від 13.12.2022 № 2839-IX була скасована адміністративна відповідальність за короткотермінову відсутність військовослужбовця й встановлено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 5 років – достатньо було солдату вийти за межі частини, щоби купити сигарет).
Як наслідок – на сьогодні в Збройних Силах України відсутня піхота. Від слова «взагалі». Піхота або в бігах, або в госпіталях, або на цвинтарі. Щоправда, декому, як, наприклад, автору цих рядків, пощастило дожити до звільнення з військової служби у зв’язку з досягненням граничного віку, але це, скоріш, виключення.
Причина воєнної катастрофи, яка насувається на Україну через відсутність армії на лінії боєзіткнення, очевидна: демонстративне ухилення від мобілізації придворних баснописців на кшталт Стерненка, Лещенка чи Бігуса, масовий шабунінг – коли десятки тисяч шабуніних, вакарчуків, кіпіані та інших жаданів фіктивно рахуються на військовій службі, але службових обов’язків не виконують, і відсутність правопорядку в ЗСУ та інших військових формуваннях, спричинена ліквідацією у 2019 році військової прокуратури (наочним прикладом відсутності в армії правопорядку є так звана «бусифікація»).
Тому не дивно, що, за моїми підрахунками, реально на лінії боєзіткнення з українського боку перебуває від 30 до 50 тисяч військовослужбовців, переважно – оператори БпЛА. Наслідки цього спрогнозувати нескладно.
За перше півріччя 2025 року зареєстровано 107 672 нових кримінальних проваджень за ст. ст. 407, 408 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство). Ось дані щодо кількості повідомлень за цими статтями, внесених у ЄРДР, з розбивкою по місяцях:
січень 2025 року – 18145
лютий 2025 року – 17809
березень 2025 року – 16349
квітень 2025 року – 18331
травень 2025 року – 19956
червень 2025 року – 17082
А всього з початку повномасштабного вторгнення станом на 1 липня 2025 року в Україні зареєстровано 230 804 випадки дезертирства (ст. ст. 407, 408 КК України).
Хочу підкреслити, що наведені статистичні дані стосуються лише тих випадків дезертирства, по яких розпочаті кримінальні провадження на підставі матеріалів службових розслідувань, надісланих командирами військових частин до ДБР або спеціалізованих прокуратур у сфері оборони. Реальна ж картина значно гірша, оскільки до жовтня 2024 року ДБР систематично відмовлялось вносити в ЄРДР відомості за фактами самовільного залишення частин або місця служби й командирам військових частин навіть доводилось оскаржувати в суді бездіяльність слідчих ДБР.
При цьому, дезертирів ніхто не розшукує і вони, попри розповіді керівництва ДБР, на службу не повертаються. Так, за перші шість місяців 2025 року про підозру в самовільному залишенні військових частин було повідомлено лише в 3538 випадках (3,3% від кількості кримінальних проваджень, зареєстрованих за цей період). За цей же час на військову службу повернулись тільки 1807 дезертирів (1,7%) – саме стільки клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності було направлено до суду. Ще 1079 (1,0%) кримінальних проваджень були направлені до суду з обвинувальними актами. Матеріали решти 97,3% кримінальних проваджень щодо дезертирів вкриваються пилом – розслідувати таку кількість справ силами ДБР неможливо, а внести зміни до ст.216 КПК України та визначити підслідність за цими статтями за Національною поліцією главі держави Андрію Борисовичу Єрмаку (нехай святиться ім’я Його!) релігія не дозволяє.
Точно так Офіс Президента не хоче скасовувати так звані «поправки Залужного» й повернути адміністративну відповідальність військовослужбовців за короткотермінове самовільне залишення військової частини або місця служби (нагадую, що на вимогу Доктора філософії у галузі пенітенціарного права Залужного наприкінці 2022 року Законом України від 13.12.2022 № 2839-IX була скасована адміністративна відповідальність за короткотермінову відсутність військовослужбовця й встановлено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 5 років – достатньо було солдату вийти за межі частини, щоби купити сигарет).
Як наслідок – на сьогодні в Збройних Силах України відсутня піхота. Від слова «взагалі». Піхота або в бігах, або в госпіталях, або на цвинтарі. Щоправда, декому, як, наприклад, автору цих рядків, пощастило дожити до звільнення з військової служби у зв’язку з досягненням граничного віку, але це, скоріш, виключення.
Причина воєнної катастрофи, яка насувається на Україну через відсутність армії на лінії боєзіткнення, очевидна: демонстративне ухилення від мобілізації придворних баснописців на кшталт Стерненка, Лещенка чи Бігуса, масовий шабунінг – коли десятки тисяч шабуніних, вакарчуків, кіпіані та інших жаданів фіктивно рахуються на військовій службі, але службових обов’язків не виконують, і відсутність правопорядку в ЗСУ та інших військових формуваннях, спричинена ліквідацією у 2019 році військової прокуратури (наочним прикладом відсутності в армії правопорядку є так звана «бусифікація»).
Тому не дивно, що, за моїми підрахунками, реально на лінії боєзіткнення з українського боку перебуває від 30 до 50 тисяч військовослужбовців, переважно – оператори БпЛА. Наслідки цього спрогнозувати нескладно.
👍141😢35🤡26🔥12🙈12🍾3👨💻3👏1🤣1
Forwarded from Absolution Leaks 🇪🇺
Скандал із збиранням грошей для Назарія Гусакова: правда спливла у переписці з однією із волонтерок, яка збирала кошти йому на лікування
Гусаков зізнався їй, що через нього «відмивали гроші», а сам він отримував лише 3%.
Збори на лікування були прикриттям для відмивання коштів.
Ось хтось через Fin Union відмиває, а хтось через волонтерські збори
📞 @ABleaks_bot
☑ Долучитись
🧠 [email protected]
Гусаков зізнався їй, що через нього «відмивали гроші», а сам він отримував лише 3%.
Збори на лікування були прикриттям для відмивання коштів.
Ось хтось через Fin Union відмиває, а хтось через волонтерські збори
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍63😁27😢26🍾6🙈6🤡4
Якщо відкривається якесь нове підприємство, то власник або керівник має взяти дозволи на початок роботи в пожежників, місцевої адміністрації та управління екології, домовитись з електромережами й водопостачанням, зареєструватись у податковій та пенсійному фонді. Але чомусь досі в перелік організацій, що дозволяють роботу підприємств, не включено Національне антикорупційне бюро України. У той час як підприємці, як відомо, схильні давати хабарі чиновникам, порушувати антикорупційне законодавство й навіть ухилятись від сплати податків.
Напевно, треба внести зміни в законодавство, надавши НАБУ повноваження ліцензувати всі без винятку види підприємницької діяльності та проводити позапланові перевірки приватних підприємств і фізичних осіб-підприємців з метою виявлення потенційних хабародавців. А також довести річний бюджет НАБУ хоча б до 10 млрд. грн. Бо це – єдиний спосіб припинити розмови, що НАБУ нічим не займається і толку від цієї установи нема ніякого.
Напевно, треба внести зміни в законодавство, надавши НАБУ повноваження ліцензувати всі без винятку види підприємницької діяльності та проводити позапланові перевірки приватних підприємств і фізичних осіб-підприємців з метою виявлення потенційних хабародавців. А також довести річний бюджет НАБУ хоча б до 10 млрд. грн. Бо це – єдиний спосіб припинити розмови, що НАБУ нічим не займається і толку від цієї установи нема ніякого.
👍88😁59🤡14👎3👏3🙈3⚡2
У продовження попереднього допису з аналізом статистики щодо зареєстрованих кримінальних проваджень за фактами дезертирства, особливу увагу хочу звернути на те, що в червні 2025 року кількість таких проваджень зменшилась у порівнянні з травнем 2025 року на 2,8 тисяч. Це – не випадковість, а тенденція, спричинена змінами, внесеними до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» Законом України від 30.04.2025 №4392-IX.
Якщо раніше у випадку реєстрації кримінального провадження дезертиру призупинялась військова служба й на підставі витягу з ЄРДР він виключався зі списків особового складу, то тепер дезертири рахуються на службі й створюють видимість укомлектованості військових частин особових складом. У той же час, реєстрація кримінальних проваджень за фактом дезертирства або СЗЧ здійснюється на підставі матеріалів службових розслідувань, які командири надсилають у ДБР або спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення. Таким чином, після внесення змін у ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» командири частин вже не бачать сенсу проводити службові розслідування та судитись з ДБР, вимагаючи витяг з ЄРДР – для них тепер достатньо того, що про факт самовільного залишення підлеглим місця служби вони повідомили у Військову службу правопорядку та старшому командиру.
Через це кількість дезертирів зростатиме, а кількість зареєстрованих кримінальних проваджень – навпаки, зменшуватиметься. Що, знову ж таки, аж ніяк не буде сприяти підтриманню правопорядку в ЗСУ та інших військових формуваннях.
Якщо раніше у випадку реєстрації кримінального провадження дезертиру призупинялась військова служба й на підставі витягу з ЄРДР він виключався зі списків особового складу, то тепер дезертири рахуються на службі й створюють видимість укомлектованості військових частин особових складом. У той же час, реєстрація кримінальних проваджень за фактом дезертирства або СЗЧ здійснюється на підставі матеріалів службових розслідувань, які командири надсилають у ДБР або спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення. Таким чином, після внесення змін у ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» командири частин вже не бачать сенсу проводити службові розслідування та судитись з ДБР, вимагаючи витяг з ЄРДР – для них тепер достатньо того, що про факт самовільного залишення підлеглим місця служби вони повідомили у Військову службу правопорядку та старшому командиру.
Через це кількість дезертирів зростатиме, а кількість зареєстрованих кримінальних проваджень – навпаки, зменшуватиметься. Що, знову ж таки, аж ніяк не буде сприяти підтриманню правопорядку в ЗСУ та інших військових формуваннях.
Telegram
Записки пасквілянта
Свіжа статистика, яка свідчить про масштаб дезертирства в українській армії.
За перше півріччя 2025 року зареєстровано 107 672 нових кримінальних проваджень за ст. ст. 407, 408 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство).…
За перше півріччя 2025 року зареєстровано 107 672 нових кримінальних проваджень за ст. ст. 407, 408 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство).…
🤡30🤣18👍15😢8👏3🫡2
Forwarded from Записки пасквілянта (Volodymyr Boiko)
Чи повернув Денис Бігус у СБУ своє посвідчення гласного позаштатного співробітника після викриття?
Anonymous Poll
6%
Так, повернув: Бігусу соромно за те, що він обслуговував комерційні інтереси правнуків Дзержинського
94%
Ні, не повернув: Бігус продовжує використовувати посвідчення СБУ для ухилення від мобілізації
😁57🤡4👍2