🤝 Співтворці змін: як організації громадянського суспільства допомагають Україні трансформуватись на шляху до ЄС
На конференції «ЄС. АЛЕ ЄОДНЕ АЛЕ» відбулася панельна дискусія про роль неурядових організацій у підготовці до членства в ЄС. Модерувала розмову Тетяна Пасова з Укрінформ.
Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», підкреслила роль громадянського суспільства в просуванні реформ в державі:
«Участь громадянського суспільства — це не лише підтримка держави, а й практична допомога. Ми розуміємо, наскільки величезні завдання стоять перед державою, наскільки важливі кожен і кожна, хто може фахово, експертно докластися до цієї роботи і готові це робити».
Вона нагадала про вагомий внесок організацій громадянського суспільства у заповнення опитувальника щодо вступу до ЄС, участь у скринінгу законодавства та формуванні нових політик. Але й цього замало — важливо, щоб громади готували до євроінтеграції на місцевому рівні. Щоб вони розуміли, що означає жити за європейськими правилами, й готувалися до нових можливостей: від регіонального розвитку до згуртованості у складних умовах.
Олеся Залуська, директорка з розвитку економічного співробітництва Mercy Corps, додала: велика трансформація складається з маленьких змін.
«Mercy Corps з початку вторгнення повернулися в Україну і відразу скерували свої зусилля на найбільш постраждалих, на тих, хто знаходиться на прифронтових територіях, надавала гуманітарну допомогу, гранти на відновлення, щоб люди на місцях ставали самозайнятими, допомогу релокованим особам і бізнесу. Коли вони відчувають цю підтримку, відновлюються, бачать, що держава змінюється, це допомагає їм бути включеними і дає нам надію, що економіка вистоїть».
Водночас вона підкреслила важливість локалізації допомоги — щоб вона дійсно доходила до тих, хто її найбільше потребує, та наголосила, що українцям важливо пояснювати: нове не обов’язково означає загрозу, інколи саме воно приносить найбільшу користь.
Спікерки зійшлися в одному: шлях до Європейського Союзу — це командна робота, в яку має бути залучене все суспільство — від уряду до найвіддаленішої громади.
На конференції «ЄС. АЛЕ Є
Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», підкреслила роль громадянського суспільства в просуванні реформ в державі:
«Участь громадянського суспільства — це не лише підтримка держави, а й практична допомога. Ми розуміємо, наскільки величезні завдання стоять перед державою, наскільки важливі кожен і кожна, хто може фахово, експертно докластися до цієї роботи і готові це робити».
Вона нагадала про вагомий внесок організацій громадянського суспільства у заповнення опитувальника щодо вступу до ЄС, участь у скринінгу законодавства та формуванні нових політик. Але й цього замало — важливо, щоб громади готували до євроінтеграції на місцевому рівні. Щоб вони розуміли, що означає жити за європейськими правилами, й готувалися до нових можливостей: від регіонального розвитку до згуртованості у складних умовах.
Олеся Залуська, директорка з розвитку економічного співробітництва Mercy Corps, додала: велика трансформація складається з маленьких змін.
«Mercy Corps з початку вторгнення повернулися в Україну і відразу скерували свої зусилля на найбільш постраждалих, на тих, хто знаходиться на прифронтових територіях, надавала гуманітарну допомогу, гранти на відновлення, щоб люди на місцях ставали самозайнятими, допомогу релокованим особам і бізнесу. Коли вони відчувають цю підтримку, відновлюються, бачать, що держава змінюється, це допомагає їм бути включеними і дає нам надію, що економіка вистоїть».
Водночас вона підкреслила важливість локалізації допомоги — щоб вона дійсно доходила до тих, хто її найбільше потребує, та наголосила, що українцям важливо пояснювати: нове не обов’язково означає загрозу, інколи саме воно приносить найбільшу користь.
Спікерки зійшлися в одному: шлях до Європейського Союзу — це командна робота, в яку має бути залучене все суспільство — від уряду до найвіддаленішої громади.
Військова стійкість і тактика XXI століття – як війна в Україні змінює світ
Війна в Україні є найбільшим конфліктом у Європі з часів Другої світової. Відтак, значно змінює технологічний та політичний ландшафт у всьому світі. Про вплив та наслідки війни поділились думками спікери панельної дискусії «Військова стійкість і тактика XXI століття» під час конференції «ЄС. АЛЕ ЄОДНЕ АЛЕ».
Виконавча директорка Технологічних Сил України Катерина Михалко акцентувала увагу на необхідності відкрити експорт озброєння та військової техніки за кордон. Відповідного листа обʼєднання вже направило Президенту України Володимиру Зеленському. Попит на продукцію вітчизняного військово-промислового комплексу високий, тому контрольований експорт надлишкової зброї до країн-союзників допоможе наповнити бюджет та підняти статус України.
«Не так багато країн в світі – експортери зброї. Це буквально десятки держав. І те, що Україна може потрапити в цей перелік і почати ділитися з нашими європейськими партнерами своїм досвідом технологічної війни, — дуже підсилить нашу галузь ОПК і забезпечить прозоре відкриття міжнародного ринку», – каже Катерина Михалко.
Щодо розвитку БпЛА як ключової складової національного спротиву казала і керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська. На її думку, лише технології допоможуть стримати чисельно більшого ворога – російську армію.
«Єдиний шанс для нас, українців, це технологічна мілітаризація суспільства. Що це означає? Що в умовах, де ми не встигли побудувати заводи з виготовлення чіпів F-35, і навряд чи встигнемо, в умовах, де підтримка країн Заходу, як показали вибори в Америці, залежить від електоральних циклів, в умовах, де ворог з країнами осі зла тільки нарощує сили, треба прийняти цей факт, а не знаходитись на стадії заперечення. Якщо ми хочемо вижити в цьому новому світовому порядку, який до нас приходить», – підсумовує Марія Берлінська.
Війна в Україні є найбільшим конфліктом у Європі з часів Другої світової. Відтак, значно змінює технологічний та політичний ландшафт у всьому світі. Про вплив та наслідки війни поділились думками спікери панельної дискусії «Військова стійкість і тактика XXI століття» під час конференції «ЄС. АЛЕ Є
Виконавча директорка Технологічних Сил України Катерина Михалко акцентувала увагу на необхідності відкрити експорт озброєння та військової техніки за кордон. Відповідного листа обʼєднання вже направило Президенту України Володимиру Зеленському. Попит на продукцію вітчизняного військово-промислового комплексу високий, тому контрольований експорт надлишкової зброї до країн-союзників допоможе наповнити бюджет та підняти статус України.
«Не так багато країн в світі – експортери зброї. Це буквально десятки держав. І те, що Україна може потрапити в цей перелік і почати ділитися з нашими європейськими партнерами своїм досвідом технологічної війни, — дуже підсилить нашу галузь ОПК і забезпечить прозоре відкриття міжнародного ринку», – каже Катерина Михалко.
Щодо розвитку БпЛА як ключової складової національного спротиву казала і керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська. На її думку, лише технології допоможуть стримати чисельно більшого ворога – російську армію.
«Єдиний шанс для нас, українців, це технологічна мілітаризація суспільства. Що це означає? Що в умовах, де ми не встигли побудувати заводи з виготовлення чіпів F-35, і навряд чи встигнемо, в умовах, де підтримка країн Заходу, як показали вибори в Америці, залежить від електоральних циклів, в умовах, де ворог з країнами осі зла тільки нарощує сили, треба прийняти цей факт, а не знаходитись на стадії заперечення. Якщо ми хочемо вижити в цьому новому світовому порядку, який до нас приходить», – підсумовує Марія Берлінська.
🎯 Від амбіційних реформ до складного процесу їх імплементації
Конференція «ЄС. АЛЕ ЄОДНЕ АЛЕ» продовжилась дискусією «Між наміром і результатом», спікери якої говорили про реформи, що, зокрема, наближують Україну до Європейського Союзу, і про виклики, з якими стикаються ініціатори цих реформ, як у державному секторі, так і в громадянському суспільстві.
До розмови долучилися заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько, співзасновниця «We Build Ukraine», ексзаступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна. Також в дискусії брали участь голова Національної служби здоровʼя України Наталія Гусак і заступниця Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Катерина Черногоренко. Модерувала розмову Світлана Ткачук з Укрінформ.
Під час обговорення йшлося про складнощі впровадження реформ у кожній із представлених сфер: охороні здоров’я, ветеранській і мілітарній політиці, системі оборони, цифровізації, стратегічному управлінні. Спікери наголошували: реформи — це не лише добрі наміри. Це передусім тривала і системна робота з подолання інерції, недовіри, інституційної слабкості та суспільної втоми. А успіх можливий лише за умови технічної спроможності, лідерства, довготривалої підтримки і прозорої комунікації.
🔷 Руслан Приходько акцентував на тому, що Україна — одна з небагатьох країн, яка формує політику щодо ветеранів в умовах активних бойових дій, і це є унікально складною ситуацією. Основний виклик реформ у військовій сфері — це трансформація суспільного очікування: від пасивного «держава має дати» до активного «людина має скористатися інструментами держави».
«Ветеранська політика — це політика майбутнього. І від того, як ми її побудуємо, чи зуміємо створити всі умови, залежатиме великою мірою майбутнє нашої держави», — зазначив Руслан Приходько.
🔷 Олександра Азархіна підкреслила, що дуже важливо закладати реалістичні очікування в реформи. Вона розповіла про керування очікуваннями: «Нашою командою була закладена правильна річ — система Dream — але він вже перейшов до окремої команди і сприймається як окремий проєкт. І це добре: розуміти, що продукт, який ти створюєш, може і має перейти колись в окрему історію».
🔷 Наталія Гусак наголосила, що реформа охорони здоровʼя, якщо вона вже впроваджена, має відбуватися постійно. Саме цифровізація дозволила інтегрувати багато європейських підходів у систему, яка одночасно змінюється в умовах пандемії та повномасштабної війни.
«Ми маємо унікальний досвід — трансформуємо систему під час пандемії і повномасштабного вторгнення. Ми дійшли тієї точки, коли нам необхідно було продовжувати ті зміни, які здизайновані на старті. Бо будь-який інструмент можна змінити після його найменування. Але якщо не впроваджувати ті речі, які ми вже почали впроваджувати під час війни (питання моніторингу, контролю за тим, чи кошти надходять до пацієнта), то реформа не буде відбуватися далі», — зауважила голова НСЗУ. Вона підкреслила: «Україна вже концептуально обрала європейську модель системи охорони здоров’я — людинозалежну, орієнтовану на права пацієнта».
«Трансформація охорони здоров'я полягає в тому, що ми поставили людину в центр формування охорони здоровʼя. Такий принцип зазвичай є і в інших європейських країнах. Концептуально ми вже там, ми вже зробили вибір до європейської охорони здоровʼя», — пояснила Наталія Гусак.
🔷 Катерина Черногоренко зазначила, що цифрова трансформація у сфері оборони — це культура взаємодії й зміни. Армія змінюється. Так змінився й застосунок «Армія+», який включає електронні рапорти та взаємодію як з безпосереднім командуванням, так і з вищим штабом.
«Ми розблокували рапорт на повернення із СЗЧ, і в лютому за день ми могли отримувати до 120 рапортів від військових, які хотіли скористатись спрощеним алгоритмом повернення на службу. Кожна людина на вагу золота. Ідеологічно для мене це дуже важливо».
Конференція «ЄС. АЛЕ Є
До розмови долучилися заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько, співзасновниця «We Build Ukraine», ексзаступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна. Також в дискусії брали участь голова Національної служби здоровʼя України Наталія Гусак і заступниця Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Катерина Черногоренко. Модерувала розмову Світлана Ткачук з Укрінформ.
Під час обговорення йшлося про складнощі впровадження реформ у кожній із представлених сфер: охороні здоров’я, ветеранській і мілітарній політиці, системі оборони, цифровізації, стратегічному управлінні. Спікери наголошували: реформи — це не лише добрі наміри. Це передусім тривала і системна робота з подолання інерції, недовіри, інституційної слабкості та суспільної втоми. А успіх можливий лише за умови технічної спроможності, лідерства, довготривалої підтримки і прозорої комунікації.
🔷 Руслан Приходько акцентував на тому, що Україна — одна з небагатьох країн, яка формує політику щодо ветеранів в умовах активних бойових дій, і це є унікально складною ситуацією. Основний виклик реформ у військовій сфері — це трансформація суспільного очікування: від пасивного «держава має дати» до активного «людина має скористатися інструментами держави».
«Ветеранська політика — це політика майбутнього. І від того, як ми її побудуємо, чи зуміємо створити всі умови, залежатиме великою мірою майбутнє нашої держави», — зазначив Руслан Приходько.
🔷 Олександра Азархіна підкреслила, що дуже важливо закладати реалістичні очікування в реформи. Вона розповіла про керування очікуваннями: «Нашою командою була закладена правильна річ — система Dream — але він вже перейшов до окремої команди і сприймається як окремий проєкт. І це добре: розуміти, що продукт, який ти створюєш, може і має перейти колись в окрему історію».
🔷 Наталія Гусак наголосила, що реформа охорони здоровʼя, якщо вона вже впроваджена, має відбуватися постійно. Саме цифровізація дозволила інтегрувати багато європейських підходів у систему, яка одночасно змінюється в умовах пандемії та повномасштабної війни.
«Ми маємо унікальний досвід — трансформуємо систему під час пандемії і повномасштабного вторгнення. Ми дійшли тієї точки, коли нам необхідно було продовжувати ті зміни, які здизайновані на старті. Бо будь-який інструмент можна змінити після його найменування. Але якщо не впроваджувати ті речі, які ми вже почали впроваджувати під час війни (питання моніторингу, контролю за тим, чи кошти надходять до пацієнта), то реформа не буде відбуватися далі», — зауважила голова НСЗУ. Вона підкреслила: «Україна вже концептуально обрала європейську модель системи охорони здоров’я — людинозалежну, орієнтовану на права пацієнта».
«Трансформація охорони здоров'я полягає в тому, що ми поставили людину в центр формування охорони здоровʼя. Такий принцип зазвичай є і в інших європейських країнах. Концептуально ми вже там, ми вже зробили вибір до європейської охорони здоровʼя», — пояснила Наталія Гусак.
🔷 Катерина Черногоренко зазначила, що цифрова трансформація у сфері оборони — це культура взаємодії й зміни. Армія змінюється. Так змінився й застосунок «Армія+», який включає електронні рапорти та взаємодію як з безпосереднім командуванням, так і з вищим штабом.
«Ми розблокували рапорт на повернення із СЗЧ, і в лютому за день ми могли отримувати до 120 рапортів від військових, які хотіли скористатись спрощеним алгоритмом повернення на службу. Кожна людина на вагу золота. Ідеологічно для мене це дуже важливо».
Багато хто з вас знає, що Вокс Україна має редколегію, яка забезпечує якість публікацій на нашому порталі. Це спільнота найкращих українських та іноземних економістів, серед яких – Вероніка Мовчан та Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Експертки спеціалізуються на євроінтеграції та питаннях міжнародної допомоги та держбюджету.
Але насправді ІЕД – це велика команда економістів, які щомісяця випускають багато досліджень про економіку України. А ще вони ведуть телеграм-канал, який так і називається – «Економіка України», де можна знайти не лише ці дослідження, а й економічні новини та пояснення до них.
Наш топ новин від «Економіки України»:
✅ Інфляція знову б’є рекорди. Пояснення, що відбувається, і прогноз, що буде з цінами далі.
✅ ІТ-сектор України створює 3% економіки України — дослідження ІЕД та German Economic Team.
✅ Чергове опитування промислового бізнесу від ІЕД: підприємствам знову найбільше заважає вести бізнес брак кадрів внаслідок призову або виїзду співробітників за кордон.
✅ А також вакансія асистента економіста-дослідника з подальшою можливістю кар’єрного зростання.
Підписуйтесь на канал «Економіка України»📊
Але насправді ІЕД – це велика команда економістів, які щомісяця випускають багато досліджень про економіку України. А ще вони ведуть телеграм-канал, який так і називається – «Економіка України», де можна знайти не лише ці дослідження, а й економічні новини та пояснення до них.
Наш топ новин від «Економіки України»:
✅ Інфляція знову б’є рекорди. Пояснення, що відбувається, і прогноз, що буде з цінами далі.
✅ ІТ-сектор України створює 3% економіки України — дослідження ІЕД та German Economic Team.
✅ Чергове опитування промислового бізнесу від ІЕД: підприємствам знову найбільше заважає вести бізнес брак кадрів внаслідок призову або виїзду співробітників за кордон.
✅ А також вакансія асистента економіста-дослідника з подальшою можливістю кар’єрного зростання.
Підписуйтесь на канал «Економіка України»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📲 Цифровий прорив: Україна серед розробників Європейського цифрового гаманця
На конференції «ЄС. АЛЕ ЄОДНЕ АЛЕ» Ілля Родін, СТО Дії, презентував новий амбітний напрямок цифрової трансформації — Європейський цифровий гаманець, над яким команда Мінцифри працює разом із 19 країнами ЄС у рамках консорціуму Potential. Україна — єдина держава, не член Євросоюзу, яка долучена до цієї ініціативи.
«Мінцифра має місію цифровізувати 100% всіх сервісів, які є в країні, та робить усе, щоб ми рухались в ногу з прогресом і не відставали. А по деяких питаннях — були попереду всіх», — наголосив Ілля Родін.
Європейський цифровий гаманець (EU Digital Wallet) — це мобільний застосунок, що дасть змогу безпечно в електронній формі зберігати персональні дані та ділитися ними. Він дозволить:
✅ підтверджувати особу для отримання держпослуг онлайн,
✅ відкривати банківські рахунки,
✅ реєструвати SIM-карти,
✅ відображати та генерувати електронне водійське посвідчення,
✅ отримувати електронні медичні рецепти.
І головне — використовувати ці послуги в будь-якій країні ЄС.
«Українці зможуть використовувати свої документи на теренах Євросоюзу, а європейці — в Україні. Також це стосується цифрової ідентифікації та цифрових послуг. Наприклад, маючи цифровий гаманець, українець зможе зареєструвати телефонний номер у Португалії, а португалець — відкрити банківський рахунок в Україні», — пояснив Ілля Родін.
Україна вже має чим пишатися:
🇺🇦 ми — перша країна, не член ЄС, електронні підписи та печатки якої визнаються дійсними в Євросоюзі;
📈 за шість років (з 2018 до 2024) Україна піднялася з 102-го на 5-е місце у світовому рейтингу цифровізації державних послуг.
Очікується, що цифровий гаманець запрацює по всьому Євросоюзу з листопада 2026 року. До того часу триватимуть тестування і розробка локальних версій застосунків.
Європейська цифрова інтеграція — не в майбутньому. Вона вже відбувається, і Україна — її активна частина.
На конференції «ЄС. АЛЕ Є
«Мінцифра має місію цифровізувати 100% всіх сервісів, які є в країні, та робить усе, щоб ми рухались в ногу з прогресом і не відставали. А по деяких питаннях — були попереду всіх», — наголосив Ілля Родін.
Європейський цифровий гаманець (EU Digital Wallet) — це мобільний застосунок, що дасть змогу безпечно в електронній формі зберігати персональні дані та ділитися ними. Він дозволить:
✅ підтверджувати особу для отримання держпослуг онлайн,
✅ відкривати банківські рахунки,
✅ реєструвати SIM-карти,
✅ відображати та генерувати електронне водійське посвідчення,
✅ отримувати електронні медичні рецепти.
І головне — використовувати ці послуги в будь-якій країні ЄС.
«Українці зможуть використовувати свої документи на теренах Євросоюзу, а європейці — в Україні. Також це стосується цифрової ідентифікації та цифрових послуг. Наприклад, маючи цифровий гаманець, українець зможе зареєструвати телефонний номер у Португалії, а португалець — відкрити банківський рахунок в Україні», — пояснив Ілля Родін.
Україна вже має чим пишатися:
🇺🇦 ми — перша країна, не член ЄС, електронні підписи та печатки якої визнаються дійсними в Євросоюзі;
📈 за шість років (з 2018 до 2024) Україна піднялася з 102-го на 5-е місце у світовому рейтингу цифровізації державних послуг.
Очікується, що цифровий гаманець запрацює по всьому Євросоюзу з листопада 2026 року. До того часу триватимуть тестування і розробка локальних версій застосунків.
Європейська цифрова інтеграція — не в майбутньому. Вона вже відбувається, і Україна — її активна частина.
⚖️ Чи потрібен Україні окремий суд із питань інтелектуальної власності?
У 2017 році формально створили Вищий суд з питань інтелектуальної власності (ІР-суд). Проте він досі не запрацював, хоча його запуск — одне з євроінтеграційних зобов’язань України.
У статті адвокат Вадим Ресенчук пояснює, чому реалізація цього задуму викликає запитання. Адже сьогоднішня модель суду розроблена з порушенням стандартної послідовності розробки та втілення реформ: без належної діагностики проблеми, чіткої мети та стратегії.
Більшість країн ЄС мають не окремі ІР-суди, а спеціалізовані палати в межах звичайних судів. Чому ж ми обрали інший підхід?
❗ Автор звертає увагу на слабку доказову базу на користь створення окремого суду, надто в умовах війни, економічної кризи та низької довіри до судової системи. І ставить ключове запитання: чи не ризикуємо ми створити інституцію, яка не буде працювати?
Читайте статтю і долучайтесь до фахової дискусії. ⤵️
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
У 2017 році формально створили Вищий суд з питань інтелектуальної власності (ІР-суд). Проте він досі не запрацював, хоча його запуск — одне з євроінтеграційних зобов’язань України.
У статті адвокат Вадим Ресенчук пояснює, чому реалізація цього задуму викликає запитання. Адже сьогоднішня модель суду розроблена з порушенням стандартної послідовності розробки та втілення реформ: без належної діагностики проблеми, чіткої мети та стратегії.
Більшість країн ЄС мають не окремі ІР-суди, а спеціалізовані палати в межах звичайних судів. Чому ж ми обрали інший підхід?
❗ Автор звертає увагу на слабку доказову базу на користь створення окремого суду, надто в умовах війни, економічної кризи та низької довіри до судової системи. І ставить ключове запитання: чи не ризикуємо ми створити інституцію, яка не буде працювати?
Читайте статтю і долучайтесь до фахової дискусії. ⤵️
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Вищий суд з питань інтелектуальної власності: об’єктивність, популізм чи лобізм?
Одним із важливих зобов'язань України, яке необхідно виконати під час руху до ЄС, є значне підвищення захисту прав інтелектуальної власності....
У 5-му розділі Білої книги реформ наші експерти системно описали головні зміни у сфері публічних фінансів за 2014–2024 роки:
– реформу податкової системи;
– трансформацію бюджетного процесу;
– модернізацію публічних закупівель;
– а також ключові завдання на майбутнє.
👉 Читайте Білу книгу реформ 2025. Розділ 5. Публічні фінанси:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Київська школа економіки організувала важливе панельне дослідження Life in War Survey (LIWS): тих самих людей опитали до та через пів року після вторгнення. Це дозволило оцінити зміни, пов’язані саме з початком повномасштабної війни та простежити трансформації кожної людини окремо.
Що виявили дослідники?
✔️ Одразу після вторгнення зросла довіра — і до людей, і до політичних інституцій, зокрема Верховної Ради.
✔️ Українці водночас стали більше цінувати демократію і виявляти прихильність до лідерів — парадокс, який пояснюється протиставленням себе авторитарному агресору.
✔️ Задоволеність життям виросла, тоді як відчуття щастя зменшилось — такий ефект помітний не в усіх, але важливий для розуміння ментального стану суспільства.
📊 Дослідники відкрили всі дані LIWS — аби інші могли також досліджувати ці зміни. І вже планують наступні хвилі опитування.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Установки українців на початку війни: від авторитарних захисників демократії до нещасливих, але задоволених життям
Війна охоплює всі сфери життя — і окремих людей, і суспільство загалом, тому вона особливо цікава для соціальних наук. За...
🚀 Третина реформ в Україні, впроваджених протягом 10 останніх років, стосувалися бізнес-середовища.
Завдяки дерегуляції, ліквідації корупційних схем, оновленню застарілих стандартів, цифровізації держпослуг Україна піднялася в рейтингу Doing Business зі 112-го місця (2014) до 64-го (2020).
Це яскравий приклад того, як послідовні зміни дають відчутний результат. Проте були й кроки назад — експерти зафіксували кілька антиреформ.
📘 У 6 розділі Білої книги реформ аналізуємо, які рішення були ефективними, які — ні, і що ще потребує змін:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Завдяки дерегуляції, ліквідації корупційних схем, оновленню застарілих стандартів, цифровізації держпослуг Україна піднялася в рейтингу Doing Business зі 112-го місця (2014) до 64-го (2020).
Це яскравий приклад того, як послідовні зміни дають відчутний результат. Проте були й кроки назад — експерти зафіксували кілька антиреформ.
📘 У 6 розділі Білої книги реформ аналізуємо, які рішення були ефективними, які — ні, і що ще потребує змін:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
На конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасєвіч акцентував на спільних проєктах в агросекторі, оборонці, логістиці, технологіях. Який сектор має бути пріоритетом України у співпраці з Польщею?
Anonymous Poll
52%
ВПК
29%
Аграрний
16%
ІТ / Інновації
59%
Логістика та інфраструктура
👶 Чому діти стають рідкістю: що відбувається з народжуваністю у світі
Цього року Україна вперше відзначатиме День захисту дітей не 1 червня, а 20 листопада — у Всесвітній день дитини. Але говорити про дітей потрібно не лише у свята. Особливо тоді, коли їхня кількість у світі стрімко зменшується.
📉 Людство стикається з безпрецедентним спадом народжуваності. Станом на 2023 рік середня кількість дітей на одну жінку в світі становила 2,25 (проти 4,7 у середині ХХ ст). До 2100 року цей показник може знизитися до 1,7.
📊 У Європі рівень фертильності нижчий за критичний — лише 1,38 дитини на жінку. Тобто населення не оновлюється природним шляхом.
👵 Водночас зростає частка людей старшого віку. В Японії третина громадян вже старша за 65 років. Це збільшує фінансовий тиск на молодші покоління та створює наслідки для економіки.
Чому так відбувається і як це змінює світ — пояснює аналітикиня «Вокс Україна» Марія Балицька.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Цього року Україна вперше відзначатиме День захисту дітей не 1 червня, а 20 листопада — у Всесвітній день дитини. Але говорити про дітей потрібно не лише у свята. Особливо тоді, коли їхня кількість у світі стрімко зменшується.
📉 Людство стикається з безпрецедентним спадом народжуваності. Станом на 2023 рік середня кількість дітей на одну жінку в світі становила 2,25 (проти 4,7 у середині ХХ ст). До 2100 року цей показник може знизитися до 1,7.
📊 У Європі рівень фертильності нижчий за критичний — лише 1,38 дитини на жінку. Тобто населення не оновлюється природним шляхом.
👵 Водночас зростає частка людей старшого віку. В Японії третина громадян вже старша за 65 років. Це збільшує фінансовий тиск на молодші покоління та створює наслідки для економіки.
Чому так відбувається і як це змінює світ — пояснює аналітикиня «Вокс Україна» Марія Балицька.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Чому діти стають рідкістю: глобальні демографічні виклики
Світ змушений замислитися не лише про якість життя малечі, а й про сам факт її появи. Адже сьогодні людство стикається...