Заключна панель конференції «ЄС. АЛЕ Є
До обговорення долучилися Катерина Черногоренко, заступниця Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації, Артем Михайлюк, радник Міністра цифрової трансформації, Тетяна Приходько, Head of GovTech Observatory GGTC Kyiv, Каріна Кудрявцева, керівниця зі стратегічного розвитку EIT Community Hub. Модерував розмову Владислав Грезєв, керівник і засновник рекрутингової платформи Lobby X.
🔹 Катерина Черногоренко розповіла про цифрову трансформацію у секторі оборони — від електронних рапортів до майбутніх смарт-контрактів:
«Якщо ми кажемо про рекрутинг, то наступний великий реліз буде виглядати як смарт-контракт. Військовозобовʼязаний зможе подивитись вакансію, обрати собі бригаду, почитати про командування і також в своєму телефоні підписати контракт з армією. Технологічно це вже можливо. Ми живемо в світі, де можна перекинути гроші трусячи телефоном. І я думаю, що вже настав час нести ці зміни в армію».
Вона також розповіла, що в подальшому сервіс «Армія+» має стати екосистемою сервісів для військових і їхніх родин:
«Ми хочемо піти по принципу екосистеми. Тобто буде “моє здоров'я”, “мої фінанси”, “мої технології”. Ми хочемо зробити такі послуги, як єОселя, вже зробили з Дією Шлюб онлайн і так далі».
«Дивіться — магія відбувається тоді, коли військовий відчуває реальну допомогу, так, від цифрових продуктів. Це те, що сталося з переміщенням з підрозділу в підрозділ. Це те, що станеться зараз з фінансовими послугами для військового», — підсумувала Катерина.
🔹 Артем Михайлюк говорив про роль держави в розвитку defense tech-інновацій, можливості для українських розробників. Він окремо згадав Brave1 як успішний приклад підтримки державою інноваційних рішень:
«Brave1 був створено 2 роки як платформу, де кожен розробник БпЛА, робототехніки та інших технологій для війська може прийти та отримати підтримку. Передусім згадують про гранти, але це також підтримка з експертизою, з менторством, з побудовою співпраці з Силами безпеки та оборони, іншими виробниками та інвесторами — і тут всі розробники defense tech можуть отримати її як сервіс. Крім того, завдяки накопиченій внутрішній експертизі та аналітиці, Brave1 уже самостійно визначає, які продукти мають стати найбільш пріоритетними для вирішення найбільш актуальних проблем на полі бою, і стимулює розробку конкретних продуктів. І це, мені здається, правильна роль держави. Роль держави не в тому, щоб робити ті речі, в яких вона не зможе конкурувати з бізнесом, а передусім не заважати і там, де є можливість, допомогти».
Продовження ⬇
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔹 Тетяна Приходько наголосила, що український досвід інновацій у сфері державного управління не лише унікальний, а й здатен впливати на світовий порядок денний у розвитку GovTech. Вона розповіла, що в Україні понад 200 GovTech рішень у публічному урядуванні, і країна вже має потужну нормативну та інституційну базу для цифрового розвитку, включно зі Стратегію цифрового розвитку інноваційної діяльності України (WINWIN) до 2030 року, підтримкою стартап екосистеми та впровадженням е-резидентства uResidency:
«Ми сьогодні можемо не боятися розповідати про наші рішення, що сприяють прозорості, наприклад, Dream, Prozorro, Dozorro, єData і низка інших рішень. Це показує, що Україна насправді готова робити кроки, щоб бути конкурентоспроможною, відкритою та підзвітною. Інновації породжуються від викликів, а в нас вони посилені під тиском гібридної війни, що вже не лише у військово-інформаційній площині, але й у цивільній».
Тетяна також акцентувала, що Україна вже не просто отримує зовнішню експертизу, а здатна ділитися власними практиками, зокрема у сфері освіти, цифрової прозорості й відкритих даних.
🔹 Каріна Кудрявцева поділилася поглядом ззовні на те, як Україну наразі сприймають на європейському інноваційному ландшафті. За ці 3 роки Україна вже посідає лідерські позиції в залученні українських підприємців до європейських програм і партнерств, а багато інноваторів стають донорами знань, а не просять підтримки.
«Воєнні технології сьогодні — очевидно перший пріоритет, але нам важливо вже сьогодні закладати фундамент для розвитку цивільних рішень, щоб бути готовими до відбудови, коли настане час. Це включає не лише розвиток власне рішень, а й готовність держави і бізнесу працювати на ринку ЄС, адаптуючи продукти та підходи до правил цих ринків. ЄС — наш стратегічний партнер, і час, коли ми маємо вміти підтримувати європейські вимоги, вже настав», — зазначила Каріна.
Вона наголосила, що разом із розвитком оборонних технологій не менш важливо підтримувати цивільні інновації — ті, які будуть критично потрібні для повоєнного відновлення.
📷 Фото: Катерина Лащикова
«Ми сьогодні можемо не боятися розповідати про наші рішення, що сприяють прозорості, наприклад, Dream, Prozorro, Dozorro, єData і низка інших рішень. Це показує, що Україна насправді готова робити кроки, щоб бути конкурентоспроможною, відкритою та підзвітною. Інновації породжуються від викликів, а в нас вони посилені під тиском гібридної війни, що вже не лише у військово-інформаційній площині, але й у цивільній».
Тетяна також акцентувала, що Україна вже не просто отримує зовнішню експертизу, а здатна ділитися власними практиками, зокрема у сфері освіти, цифрової прозорості й відкритих даних.
🔹 Каріна Кудрявцева поділилася поглядом ззовні на те, як Україну наразі сприймають на європейському інноваційному ландшафті. За ці 3 роки Україна вже посідає лідерські позиції в залученні українських підприємців до європейських програм і партнерств, а багато інноваторів стають донорами знань, а не просять підтримки.
«Воєнні технології сьогодні — очевидно перший пріоритет, але нам важливо вже сьогодні закладати фундамент для розвитку цивільних рішень, щоб бути готовими до відбудови, коли настане час. Це включає не лише розвиток власне рішень, а й готовність держави і бізнесу працювати на ринку ЄС, адаптуючи продукти та підходи до правил цих ринків. ЄС — наш стратегічний партнер, і час, коли ми маємо вміти підтримувати європейські вимоги, вже настав», — зазначила Каріна.
Вона наголосила, що разом із розвитком оборонних технологій не менш важливо підтримувати цивільні інновації — ті, які будуть критично потрібні для повоєнного відновлення.
📷 Фото: Катерина Лащикова
🔴 Росія не полишає спроб дискредитувати українське військо. Пропаганда змінюється: до звичних інсценувань додалися фотофейки та діпфейки, створені за допомогою ШІ.
У хід ідуть ті самі «актори», підроблені некрологи та змінені заголовки справжніх статей українських медіа. Пропагандисти використовують реальні фото випадкових людей, зокрема школярів, і вставляють їх у вигадані історії. ШІ застосовують для створення відео, де нібито українські військові розповідають про втрати, відсутність координації чи інші проблеми в армії.
Такі матеріали мають характерні ознаки, які важливо знати, щоб виявити обман.
📌 Аналітик @VoxCheck Віктор Шолудько у статті для @milinua зібрав приклади фальсифікацій та радить, як перевірити сумнівний контент.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
У хід ідуть ті самі «актори», підроблені некрологи та змінені заголовки справжніх статей українських медіа. Пропагандисти використовують реальні фото випадкових людей, зокрема школярів, і вставляють їх у вигадані історії. ШІ застосовують для створення відео, де нібито українські військові розповідають про втрати, відсутність координації чи інші проблеми в армії.
Такі матеріали мають характерні ознаки, які важливо знати, щоб виявити обман.
📌 Аналітик @VoxCheck Віктор Шолудько у статті для @milinua зібрав приклади фальсифікацій та радить, як перевірити сумнівний контент.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Мілітарний
Від фотошопу до ШІ: нові-старі російські вкиди проти українського війська
Росія продовжує дискредитувати українських військових, активно використовуючи фотофейки та діпфейки. Розповідаємо про останні тенденції, як дискредитують українське військо та як розпізнати фальсифікації.
Уряд пропонує оподатковувати доходи від продажу товарів чи послуг через маркетплейси (OLX, Rozetka, Uber та інші). З них потрібно буде сплачувати 18% ПДФО і 1,5% військового збору.
Згідно з законопроєктом №13232 (вже зареєстрованим у Раді), оператори платформ щороку подаватимуть дані про продавців та їхні доходи до податкової.
Хто платитиме?
▪ Якщо платформа приймає оплату — вона сама утримує податки з покупців та перераховує державі.
▪ Якщо розрахунки поза платформою (наприклад, готівка при самовивозі при покупках на OLX) — продавець платить самостійно.
Продавці мають повідомити банк, що рахунок використовується для отримання винагороди від діяльності на платформі. Поки податкова його не зареєструвала, витрачати кошти не можна (крім сплати податків).
Податкова зможе вимагати від банків інформацію про рахунки продавців, перевіряти звітність операторів платформ, а також надсилати повідомлення іноземним компаніям.
Детальніше про цю та інші важливі ініціативи – в огляді нашого аналітика Олега Іванова.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Важливі законопроєкти. Випуск 43: Угода про надра зі США, офіс військового омбудсмана, оподаткування доходів, отриманих через маркетплейси
З 28 квітня по 11 травня 2025 року в парламенті зареєстрували 48 законопроєктів: 3 від Президента України, 10 урядових і...
✨ Робимо крок назустріч спільній меті!
30 травня громадські організації «Вокс Україна» та «We Build Ukraine» підписали Меморандум про співпрацю.
🤝 Ми об'єднуємо зусилля, щоб підтримувати реформи, регіональний розвиток та відбудову України.
Серед пріоритетів нашої співпраці:
◾ спільна аналітична робота
◾ обмін експертизою між командами
◾ організація подій і публічних заходів.
Зокрема працюватимемо над такими напрямками:
📍 підтримка громад — розвиток спроможності та передача експертизи з центру до місцевого рівня
📍 аналіз реформ та євроінтеграції
📍 адвокація змін через сталий діалог із владою, міжнародними партнерами та громадськістю
📍 виявлення прогалин у законодавстві, які гальмують реальні трансформації.
Це партнерство — про практичну користь: для громад, для країни, для майбутнього. Воно створює міст між експертизою й практикою та зміцнює аналітичну спроможність України.
📢 Слідкуйте за нашими оновленнями — попереду багато важливого.
30 травня громадські організації «Вокс Україна» та «We Build Ukraine» підписали Меморандум про співпрацю.
🤝 Ми об'єднуємо зусилля, щоб підтримувати реформи, регіональний розвиток та відбудову України.
Серед пріоритетів нашої співпраці:
◾ спільна аналітична робота
◾ обмін експертизою між командами
◾ організація подій і публічних заходів.
Зокрема працюватимемо над такими напрямками:
📍 підтримка громад — розвиток спроможності та передача експертизи з центру до місцевого рівня
📍 аналіз реформ та євроінтеграції
📍 адвокація змін через сталий діалог із владою, міжнародними партнерами та громадськістю
📍 виявлення прогалин у законодавстві, які гальмують реальні трансформації.
Це партнерство — про практичну користь: для громад, для країни, для майбутнього. Воно створює міст між експертизою й практикою та зміцнює аналітичну спроможність України.
📢 Слідкуйте за нашими оновленнями — попереду багато важливого.
⛔ З 2015 року Україна не купує жодного кубометра російського газу. Це стало можливим завдяки глибоким змінам у енергетичному секторі — запуску ринку електроенергії, незалежному регулюванню та демонополізації.
Одна з ключових подій — приєднання України до європейської електромережі в березні 2022 року. Саме це дозволило зберегти електропостачання навіть під час повномасштабного вторгнення.
Втім, попри значний поступ, реформи ще не завершені.
Що вдалося за 10 років і які виклики залишаються — читайте в розділі 7 Білої книги реформ:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія
Одна з ключових подій — приєднання України до європейської електромережі в березні 2022 року. Саме це дозволило зберегти електропостачання навіть під час повномасштабного вторгнення.
Втім, попри значний поступ, реформи ще не завершені.
Що вдалося за 10 років і які виклики залишаються — читайте в розділі 7 Білої книги реформ:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія
⚖️ Створення нових спеціалізованих судів та запуск експерименту з базовою соціальною допомогою — дві ключові реформи 261-го випуску Індексу реформ.
Наприкінці березня президент підписав закон про нові спеціалізовані адмінсуди. Один із них замінить ліквідований Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) і розглядатиме справи проти центральних органів влади. Інший — переглядатиме його рішення. Суддів добиратимуть за участі міжнародних експертів. Ними можуть стати зокрема й держслужбовці, які працювали не менше семи років на керівних посадах. Це крок до виконання одного зі структурних маяків МВФ і підвищення незалежності судової влади.
Тим часом уряд реалізує експеримент із запровадження базової соціальної допомоги, яка в майбутньому замінить неефективний прожитковий мінімум. Базову соціальну допомогу розраховуватимуть як різницю між фіксованою сумою (4500 грн на особу) і доходом сім’ї. Сума коригуватиметься залежно від складу домогосподарства, віку, інвалідності чи пенсійного стажу.
Детальніше — у новому випуску Індексу. 👇
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Наприкінці березня президент підписав закон про нові спеціалізовані адмінсуди. Один із них замінить ліквідований Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) і розглядатиме справи проти центральних органів влади. Інший — переглядатиме його рішення. Суддів добиратимуть за участі міжнародних експертів. Ними можуть стати зокрема й держслужбовці, які працювали не менше семи років на керівних посадах. Це крок до виконання одного зі структурних маяків МВФ і підвищення незалежності судової влади.
Тим часом уряд реалізує експеримент із запровадження базової соціальної допомоги, яка в майбутньому замінить неефективний прожитковий мінімум. Базову соціальну допомогу розраховуватимуть як різницю між фіксованою сумою (4500 грн на особу) і доходом сім’ї. Сума коригуватиметься залежно від складу домогосподарства, віку, інвалідності чи пенсійного стажу.
Детальніше — у новому випуску Індексу. 👇
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Індекс реформ 261: спеціалізовані адмінсуди та базова соціальна допомога малозабезпеченим
Україна рухається до виконання зобов’язань перед МВФ та Європейським Союзом. 24 березня Президент підписав довгоочікуваний закон про створення нових спеціалізованих...
🔧 VoxUkraine вже запустив Vox Feedback Lab — простір для тих, хто хоче впливати на вигляд і функціонал сайту «Вокс Україна».
Долучайтесь до групи і пишіть нам:
💡 що треба змінити на сайті,
🚀 які функції додати,
⚙️ що оптимізувати,
🪲 які баги ви виявили.
У групі спільно тестуємо нові фічі, дискутуємо й ухвалюємо рішення разом. Навіть якщо ти новачок у сфері, досвідчений гравець чи наш перший учасник — твоя думка важлива!
Похваліть, покритикуйте, а головне — запропонуйте своє бачення.
Долучайтесь до групи і пишіть нам:
💡 що треба змінити на сайті,
🚀 які функції додати,
⚙️ що оптимізувати,
🪲 які баги ви виявили.
У групі спільно тестуємо нові фічі, дискутуємо й ухвалюємо рішення разом. Навіть якщо ти новачок у сфері, досвідчений гравець чи наш перший учасник — твоя думка важлива!
Похваліть, покритикуйте, а головне — запропонуйте своє бачення.
На конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» народна депутатка від «Слуг народу» Олена Шуляк вказала, що в Україні побудована гарна антикорупційна інфраструктура, але корупція ще існує. На ваш погляд, робота антикорупційних органів (НАБУ, САП, ВАКС) — ефективна?
Anonymous Poll
26%
Так, вони добре працюють
39%
Поки що не бачу результатів
31%
Не вірю в їхню ефективність
4%
Не знаю, що у нас є такі органи
Найвразливіші до поширення фейків платформи — Telegram, TikTok і Facebook. Активно використовуються теми армії, переговорів та нібито залежності України від Заходу.
Про те, як змінюється російська пропаганда і як захиститися від маніпуляцій, розповідає старша редакторка @VoxCheck Аліна Тропиніна у розмові з @lvivmedia.
«Фейки поширюються на емоціях. А спростування — це сухі факти, які не так цікаво репостити. Але ми не припиняємо викривати брехню», — каже Аліна.
Що може видати постановку, як виявити ШІ, чому анонімні Telegram-канали такі привабливі і як на нас впливає емоційна втома — у відеоінтерв’ю.
Дивіться розмову — буде корисно. 👌
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
YouTube
Розбір російських фейків: пропаганда вдосконалюється, але вуха стирчать. Розповідає Аліна Тропиніна
Старша редакторка VoxCheck Аліна Тропиніна розповідає про наративи російської пропаганди у 2024-2025 роках. Як фейки трансформувалися за цей час і на яких платформах їх найбільше. Спроби дискредитації молоді через контракт 18-24, вплив діпфейків і штучного…
🛰️ Україна має потужний потенціал у виробництві дронів, РЕБів та інших технологій, які вже довели свою ефективність на полі бою.
Катерина Михалко, виконавча директорка об’єднання «Технологічні Сили України», під час конференції «ЄС. АЛЕ ЄОДНЕ АЛЕ» наголосила: ЄС та НАТО бачать цінність цих рішень і готові до співпраці. Але фактична заборона на експорт, попри його юридичну відкритість, не дає змоги скористатися цим попитом. Через це Україна втрачає виробників, які переїжджають за кордон, мільярди доларів потенційних надходжень і можливість впливати на оборонну політику Європи.
Партнери вже сьогодні готові інвестувати, локалізувати виробництво та купувати українські розробки — потрібно лише політичне рішення про відкриття експорту.
📌 Дивіться запис дискусії та читайте повний виступ Катерини за посиланням.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Катерина Михалко, виконавча директорка об’єднання «Технологічні Сили України», під час конференції «ЄС. АЛЕ Є
Партнери вже сьогодні готові інвестувати, локалізувати виробництво та купувати українські розробки — потрібно лише політичне рішення про відкриття експорту.
📌 Дивіться запис дискусії та читайте повний виступ Катерини за посиланням.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Експорт українського озброєння: мільярдний потенціал для країни та загальноєвропейська безпека
Катерина Михалко, виконавча директорка об'єднання «Технологічні Сили України», взяла участь у панельній дискусії «Військова стійкість і тактика XXI століття» у...
Як реформи змінили наше життя за 10 років?
Запрошуємо на публічну дискусію «Десять років реформ в Україні: як вони змінили наше життя», що відбудеться в Київській школі економіки. Експерти «Вокс Україна» презентують Білу книгу реформ 2025 — найповніший аналіз змін, що відбулися в Україні у 2014–2024 роках.
Разом із дослідниками з KSE Institute обговоримо:
🔹 як децентралізація змінила місцеве управління;
🔹 чи ефективні антикорупційні ініціативи;
🔹 які зміни відбулись у системі соціальної підтримки;
🔹 що зроблено на шляху до ЄС і які виклики ще попереду.
Це буде відверта розмова без пафосу та політичних гасел — лише факти, цифри й аналіз.
📍 Де: Київ, KSE, вул. Миколи Шпака, 3, ауд. 4.08 або онлайн
🕕 Коли: 11 червня о 18:00
🔗 Реєстрація за посиланням
➡️ Деталі — в події у Facebook
Чекаємо на вас — буде змістовно!
Запрошуємо на публічну дискусію «Десять років реформ в Україні: як вони змінили наше життя», що відбудеться в Київській школі економіки. Експерти «Вокс Україна» презентують Білу книгу реформ 2025 — найповніший аналіз змін, що відбулися в Україні у 2014–2024 роках.
Разом із дослідниками з KSE Institute обговоримо:
🔹 як децентралізація змінила місцеве управління;
🔹 чи ефективні антикорупційні ініціативи;
🔹 які зміни відбулись у системі соціальної підтримки;
🔹 що зроблено на шляху до ЄС і які виклики ще попереду.
Це буде відверта розмова без пафосу та політичних гасел — лише факти, цифри й аналіз.
📍 Де: Київ, KSE, вул. Миколи Шпака, 3, ауд. 4.08 або онлайн
🕕 Коли: 11 червня о 18:00
🔗 Реєстрація за посиланням
➡️ Деталі — в події у Facebook
Чекаємо на вас — буде змістовно!
🌍 Сьогодні – Всесвітній день охорони довкілля
Попри війну, питання захисту природи та відновлення залишаються критично важливими.
Пропонуємо добірку статей на сайті «Вокс Україна» про те, як змінюється екологічна політика на шляху до ЄС, що вдалося зробити і чому про довкілля варто дбати вже зараз.
🌱 Майже впоралися: як Україна виконує екологічні зобов’язання з Угоди про асоціацію
Як Україна впроваджує екологічні стандарти ЄС, зокрема в умовах війни та екологічних викликів.
🌱 Смислові розбіжності між Україною та ЄС за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату»: пам’ятка для переговорів
Які смислові відмінності у підходах до екології можуть ускладнити вступ до ЄС і як їх подолати.
🌱 Наскрізні теми та пріоритети Екологічного договору щодо зеленого майбутнього України
Як розуміти Екологічний договір, який описує повоєнне відновлення довкілля в Україні, та що треба змінити, щоб втілити його в життя.
🌱 Клімат vs війна: як боротьба із кліматичною кризою може допомогти Україні
Як війна впливає на клімат, чому тема довкілля завжди на часі, що Україна може робити (та вже робить) для розв’язання кліматичних проблем.
🌱 Як правильно рахувати екологічні збитки України від війни?
Методи оцінки шкоди довкіллю, що знадобляться для розрахунку репарацій і відновлення.
Читайте, поширюйте та долучайтеся до розмови про зелене майбутнє України.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Попри війну, питання захисту природи та відновлення залишаються критично важливими.
Пропонуємо добірку статей на сайті «Вокс Україна» про те, як змінюється екологічна політика на шляху до ЄС, що вдалося зробити і чому про довкілля варто дбати вже зараз.
🌱 Майже впоралися: як Україна виконує екологічні зобов’язання з Угоди про асоціацію
Як Україна впроваджує екологічні стандарти ЄС, зокрема в умовах війни та екологічних викликів.
🌱 Смислові розбіжності між Україною та ЄС за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату»: пам’ятка для переговорів
Які смислові відмінності у підходах до екології можуть ускладнити вступ до ЄС і як їх подолати.
🌱 Наскрізні теми та пріоритети Екологічного договору щодо зеленого майбутнього України
Як розуміти Екологічний договір, який описує повоєнне відновлення довкілля в Україні, та що треба змінити, щоб втілити його в життя.
🌱 Клімат vs війна: як боротьба із кліматичною кризою може допомогти Україні
Як війна впливає на клімат, чому тема довкілля завжди на часі, що Україна може робити (та вже робить) для розв’язання кліматичних проблем.
🌱 Як правильно рахувати екологічні збитки України від війни?
Методи оцінки шкоди довкіллю, що знадобляться для розрахунку репарацій і відновлення.
Читайте, поширюйте та долучайтеся до розмови про зелене майбутнє України.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🔴 Демократія у світі — під загрозою. І Україна не виняток.
📉 У 2024 році лише 25 країн світу залишалися повноцінними демократіями — це 6,6% населення планети. Авторитарні режими контролюють життя майже 40% людей, решта живуть у гібридних або недосконалих демократіях.
Індекс демократії — це глобальний рейтинг, який із 2006 року складає Economist Intelligence Unit. Він невпинно зменшується протягом останнього десятиліття і в 2024 році впав до 5,17 бала з 10.
Україна — у групі країн з «гібридним режимом». За 15 років наш загальний індекс знизився до рекордно низького рівня — 4,9 бала з 10. Це 92 місце серед 167 країн. Найгірші оцінки — за «виборчий процес і плюралізм», «функціонування уряду» і «громадянські свободи». Чи не єдиний показник, що зростає, — політична участь українців: волонтерство, громадська активність, готовність впливати на зміни.
Але попри війну, Україна зберігає демократичні інститути. І залишається форпостом демократії в умовах гібридної війни автократій проти вільного світу.
Детальніше про глобальні тренди — у статті аналітикині Марії Балицької.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📉 У 2024 році лише 25 країн світу залишалися повноцінними демократіями — це 6,6% населення планети. Авторитарні режими контролюють життя майже 40% людей, решта живуть у гібридних або недосконалих демократіях.
Індекс демократії — це глобальний рейтинг, який із 2006 року складає Economist Intelligence Unit. Він невпинно зменшується протягом останнього десятиліття і в 2024 році впав до 5,17 бала з 10.
Україна — у групі країн з «гібридним режимом». За 15 років наш загальний індекс знизився до рекордно низького рівня — 4,9 бала з 10. Це 92 місце серед 167 країн. Найгірші оцінки — за «виборчий процес і плюралізм», «функціонування уряду» і «громадянські свободи». Чи не єдиний показник, що зростає, — політична участь українців: волонтерство, громадська активність, готовність впливати на зміни.
Але попри війну, Україна зберігає демократичні інститути. І залишається форпостом демократії в умовах гібридної війни автократій проти вільного світу.
Детальніше про глобальні тренди — у статті аналітикині Марії Балицької.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Глобальний відкат: більше виборів — менше демократії
2024 рік став рекордним за кількістю виборів у світі — майже 4 мільярди людей мали шанс змінити хід історії. Але...
Наслідки були руйнівними. Через три місяці дослідники підрахували, що затопило понад 60 тисяч будівель. Понад 11 000 людей були змушені евакуюватися. Екосистеми півдня України зазнали колосальної шкоди.
Щоб зрозуміти справжній масштаб трагедії та її довгострокові наслідки, читайте статті на нашому сайті:
📊 Скільки саме об'єктів інфраструктури затопило? Де рівень руйнувань був найбільшим? Що це означає для майбутнього відновлення?
🔗 Українська Атлантида: наслідки підриву Каховської ГЕС у цифрах
⚖️ Які наслідки знищення греблі для екології та економіки? Як обчислити збитки і притягнути росію до відповідальності?
🔗 Екоцид: катастрофічні наслідки руйнування дамби Каховського водосховища
Читайте. Аналізуйте. Поширюйте. Злочин не повинен бути забутим.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Українська Атлантида: наслідки підриву Каховської ГЕС у цифрах
6 червня 2023 року Україна прокинулася із заголовками в стрічках новин, в які важко було повірити: російські окупанти підірвали дамбу...
🌿 Захист довкілля в Україні довгий час не був серед державних пріоритетів. Та Угода про асоціацію з ЄС дала потужний поштовх — з 2014 року впровадили 40 екологічних реформ: від контролю викидів до управління відходами.
Попереду — ще складніші виклики: впровадження європейського «зеленого курсу» (Green Deal), боротьба з наслідками війни та відновлення екосистем.
Читайте 8-й розділ Білої книги реформ, щоб дізнатися, як змінюється екополітика України і що ще потрібно зробити:
✅ українська версія
✅ англійська версія
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Попереду — ще складніші виклики: впровадження європейського «зеленого курсу» (Green Deal), боротьба з наслідками війни та відновлення екосистем.
Читайте 8-й розділ Білої книги реформ, щоб дізнатися, як змінюється екополітика України і що ще потрібно зробити:
✅ українська версія
✅ англійська версія
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
На конференції «ЄС. АЛЕ Є
Дипломат розповів, що Польща бачить в Україні не лише геополітичного, а й стратегічного економічного партнера, в якого готова інвестувати. Країни зможуть разом формувати порядок денний у ЄС та НАТО — зокрема створити одну з найбільших фракцій у Європарламенті.
Читайте або дивіться повне інтерв’ю за посиланням.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Відкрите інтерв’ю «Пліч-о-пліч: Польща як партнер змін для України»
Під час відкритого інтерв'ю в рамках конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» Пйотр Лукасєвіч,Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в...
📉 Все ж охочих почати працювати в органах влади поменшало: з 20% у 2021 до 16% у 2023 році.
Приваблює людей на держслужбу ідея служіння суспільству. На другому місці — офіційна зайнятість і соціальні гарантії. Відштовхує — в першу чергу корумпована робота (вказала майже половина респондентів), нечесний добір та залежність від керівника. Лише чверть опитаних назвали перешкодою низьку зарплату.
📌 А що думають про свою роботу чинні держслужбовці? Чому молодь не поспішає долучатися до публічного управління? Яких змін очікують українці? Читайте в новій статті наукової редакторки «Вокс Україна» Ілони Сологуб.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Чи хоче молодь працювати на державній службі?
Кількість посад на державній службі поступово скорочується — наприклад, у березні 2024 року їх було 207 тисяч, а в грудні...