⚡️ Депутати зможуть обіймати міністерські посади, а члени РНБО відповідатимуть за незаконні рішення власним майном?

У парламенті зареєстрували кілька ініціатив, які можуть змінити баланс повноважень і рівень відповідальності посадовців.

▪️Законопроєкт №13304 пропонує дозволити нардепам поєднувати свою роботу з політичною посадою у виконавчій владі — прем’єра, міністра або заступника. Також він надає політичним партіям право офіційно розробляти законопроєкти та просувати їх за державні кошти через своїх членів, які займають політичні посади.

▪️Законопроєкт №13311 запроваджує майнову відповідальність членів РНБО за рішення, які суд визнав незаконними. Документ також передбачає можливість скасування в суді указів Президента, що вводять у дію рішення РНБО.

Про ці та інші ініціативи читайте в огляді аналітика Олега Іванова.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

❗З технічних причин подію буде перенесено на іншу дату.

📣 Запрошуємо на презентацію першого системного огляду цифрових реформ в Україні

📱 Електронні послуги без черг, Prozorro для відкритих публічних закупівель, програма єВідновлення для компенсацій за зруйноване житло, цифрові військові сервіси — за останні 5 років Україна досягла більше, ніж планувала, і стала одним із лідерів у сфері GovTech.

📊 Експерти «Вокс Україна» та Kyiv Global Government Technology Centre проаналізували понад 100 нормативно-правових актів, ухвалених у 2019–2024 роках.

Зміни в 15 ключових сферах — від охорони здоров’я до армії, від освіти до телекомунікацій – ми описали в дослідженні «Радар реформ: відстеження цифрової трансформації України». Його результати презентуємо вже 19 червня.

📆 Коли? 17:30–20:00
📍 Де? Київ (локацію повідомимо зареєстрованим учасникам) або онлайн
📌 Реєстрація

Приходьте — щоб зрозуміти, як цифрові рішення формують нову реальність.

💰 Бюджетний барометр: що відбувалося з держбюджетом у травні?

📊 Доходи загального фонду склали 204,8 млрд грн — фактично на рівні плану (на 0,2% менше).

Понад план надійшли 45,4 млрд грн від податку на прибуток підприємств (+5,2%) та 20,3 млрд грн від прибутку НБУ (уже понад річну норму).

А от надходження від ПДВ, мит, ренти за користування надрами не дотягнули до запланованого. Причини — більші від очікуваних суми бюджетного відшкодування, зниження фактичних обсягів імпорту і скорочення видобутку.

💸 Видатки склали 355,2 млрд грн, або на 11% менше від оновленого плану. Четвертий місяць поспіль витрати перевищують 300 млрд. Очікується внесення змін до бюджету задля збільшення оборонних витрат.

❗️ Оголошено технічний дефолт за ВВП-варантами через відсутність консенсусу з кредиторами щодо реструктуризації заборгованості.

⚠️ Головні ризики: потреба збільшити податки (зокрема й ПДВ) через бойові дії та ймовірне зниження міжнародної підтримки.

Деталі — в Бюджетному барометрі за травень від експертів Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💸 Дохід до 18% без податків і з гарантією держави: що треба знати про військові облігації

Банки пропонують депозити під 7–13% річних. Але 23% прибутку забирає податок. Є вигідніша альтернатива — державні облігації (ОВДП). Дохід за ними не оподатковується, а облігації у гривні приносять до 18,35% річних.

І що важливіше: купуючи військові ОВДП, ви не просто інвестуєте, а допомагаєте фінансувати армію.

Військові облігації з’явилися у 2022 році. Зараз вони — одне з головних внутрішніх джерел наповнення державного бюджету. За перші чотири місяці 2025 року від продажу військових ОВДП держава залучила майже 80 млрд грн. Для порівняння: від міжнародних партнерів за січень-березень до бюджету надійшло 98 млрд грн.

Найбільше у військові облігації інвестують банки, а от частка громадян — лише 14%. Хоча купити можна навіть одну облігацію через застосунок Дія.

У якій валюті українці інвестують найчастіше? Як змінюється ринок військових облігацій? Читайте в статті аналітикині Марії Балицької.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

📉 Чи справді війна знижує соціальну довіру? Дослідники з KSE University ставлять це під сумнів

У нещодавній статті на сайті «Вокс Україна» авторка дійшла висновку: війна призводить до зниження довіри між людьми. Але дослідники KSE University — Даниїл Каракай, Валентин Гацко та Руслана Москотіна — аналізують ці процеси заново.

Вони вказують: попередні висновки базувалися на «статичних» даних, а показник «війна» побудовано як латентну змінну зі слабкими зв’язками між концептуально різними індикаторами.

Натомість автори з KSE University проаналізували дані про довіру в динаміці та розділили вплив «війни як події» та травматичного досвіду, що переживають люди під час війни.

Вони звернули увагу: за даними кількох опитувань, у 2022 році довіра в українському суспільстві різко зросла. У 2023–2024 роках вона дещо знизилася, але залишалася вищою, ніж до вторгнення.

Водночас аналіз показав: наявність травматичного досвіду (втрата роботи чи житла, вимушене переміщення, загибель близьких) істотно не впливає на зміни в довірі.

Тож дослідники радять звертати увагу не на абстрактний «вплив війни», а на конкретні механізми: наприклад, травма → підтримка оточення→ зростання довіри. Такий підхід допоможе краще зрозуміти суспільні трансформації в умовах війни та пропонувати практичні рекомендації.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!