⚡ Дозволити звільнення з війська після незаконного призову, створити Центри підготовки громадян до спротиву та збільшити штрафи за перевищення швидкості — такі ініціативи нещодавно зареєстрували у Верховній Раді.
Що саме пропонують змінити — коротко пояснюємо у картках.
📌 Детальний огляд — у матеріалі аналітика «Вокс Україна» Олега Іванова.
Що саме пропонують змінити — коротко пояснюємо у картках.
📌 Детальний огляд — у матеріалі аналітика «Вокс Україна» Олега Іванова.
📲 Резерв+ уже має майже 4,5 мільйона користувачів. У застосунку можна подати заявку на службу — військові частини розмістили там близько 6 000 вакансій. Через Резерв+ згенеровано 200 тисяч електронних направлень на ВЛК, а кожна третя відстрочка оформлюється саме тут.
Невдовзі у додатку зʼявиться нова функція — сплата штрафів зі знижкою 50% у кілька кліків.
«Наше стратегічне бачення — перевести всю взаємодію з ТЦК у цифровий формат — від постановки на облік до демобілізації», — зазначила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко в ефірі Українського радіо.
Заступниця виконавчого директора ГО «Вокс Україна» Світлана Сліпченко наголосила: цифровізація робить послуги зручнішими і прозорішими для громадян і загалом громадськості. Водночас у секторі оборони особливо важливо дотримуватися правил безпеки, аби не дати ворогу зайвої інформації.
🎧 Детальніше — у записі ефіру Українського радіо.
👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Невдовзі у додатку зʼявиться нова функція — сплата штрафів зі знижкою 50% у кілька кліків.
«Наше стратегічне бачення — перевести всю взаємодію з ТЦК у цифровий формат — від постановки на облік до демобілізації», — зазначила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко в ефірі Українського радіо.
Заступниця виконавчого директора ГО «Вокс Україна» Світлана Сліпченко наголосила: цифровізація робить послуги зручнішими і прозорішими для громадян і загалом громадськості. Водночас у секторі оборони особливо важливо дотримуватися правил безпеки, аби не дати ворогу зайвої інформації.
🎧 Детальніше — у записі ефіру Українського радіо.
👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
YouTube
Як зміниться Резерв+? | Чи оцифрують послуги ТЦК на 100%? | Катерина Черногоренко
«Наше стратегічне бачення – це взагалі всю взаємодію з ТЦК перевести в цифрову зручну форму. Всі етапи взаємодії з військовою системою мають бути оцифровані», – зазначає Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку…
👩💼 Сьогодні — Міжнародний день жінок у дипломатії. І це гарний привід поглянути на цифри. Станом на кінець 2024 року Україну в світі представляли 85 послів і тимчасово повірених у справах. Серед них лише 15 жінок.
Але ще у 1998 році їх було всього 2%. У 2024-му — вже 19%. Прогрес є, однак до гендерного балансу ще далеко.
Для порівняння: у США станом на 2023 рік жінки займали 41% найвищих дипломатичних посад, у Європі — 28%.
Помітне зростання частки жінок в українській дипломатії почалося за президентства Віктора Ющенка, а наступний стрибок — за каденції Володимира Зеленського.
При збереженні поточних темпів та за умови впровадження додаткових стимулюючих механізмів Україна має потенціал досягти середньоєвропейського рівня в найближчі роки.
Дата-аналітикиня «Вокс Україна» Дарія Колодяжна проаналізувала, як змінюється обличчя української дипломатії та де працюють українські амбасадорки.
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Але ще у 1998 році їх було всього 2%. У 2024-му — вже 19%. Прогрес є, однак до гендерного балансу ще далеко.
Для порівняння: у США станом на 2023 рік жінки займали 41% найвищих дипломатичних посад, у Європі — 28%.
Помітне зростання частки жінок в українській дипломатії почалося за президентства Віктора Ющенка, а наступний стрибок — за каденції Володимира Зеленського.
При збереженні поточних темпів та за умови впровадження додаткових стимулюючих механізмів Україна має потенціал досягти середньоєвропейського рівня в найближчі роки.
Дата-аналітикиня «Вокс Україна» Дарія Колодяжна проаналізувала, як змінюється обличчя української дипломатії та де працюють українські амбасадорки.
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Гендерний розподіл у дипломатії України: шлях до рівності
Дипломатична служба раніше була традиційно чоловічою професією, проте в останні десятиліття відбувається відхід від цього стереотипу. Україна, слідуючи глобальним тенденціям,...
🇺🇦 Масштабну війну виграє не лише армія, а весь народ.
💬 «Ми хочемо жити, а наш ворог хоче нашої смерті. Тут не дуже широке поле для компромісу. І технології — це єдине, що нас рятує», — каже Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones.
На конференції «ЄС. АЛЕ ЄОДНЕ АЛЕ» вона нагадала: технологічна мілітаризація — шанс для виживання України.
Дрони, РЕБ, автономні системи дозволяють Україні тримати ворога на відстані та компенсувати нестачу ресурсів. Але війна XXI століття — це постійна гонка технологій. Для кожного засобу виникає контрзасіб. Тому в розвиток армії має вкладатися не лише держава, а й суспільство.
Victory Drones уже навчили понад 150 тисяч військових користуватися дронами і роботами, допомогли опанувати основи кібербезпеки. Та вчитися мають і цивільні. Маємо будувати «технологічний щит» — через освіту, залучення, інформаційну боротьбу.
Читайте ключові тези з виступу Марії Берлінської 👇
@MariaBerlinska
@VictoryDrones2023
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
💬 «Ми хочемо жити, а наш ворог хоче нашої смерті. Тут не дуже широке поле для компромісу. І технології — це єдине, що нас рятує», — каже Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones.
На конференції «ЄС. АЛЕ Є
Дрони, РЕБ, автономні системи дозволяють Україні тримати ворога на відстані та компенсувати нестачу ресурсів. Але війна XXI століття — це постійна гонка технологій. Для кожного засобу виникає контрзасіб. Тому в розвиток армії має вкладатися не лише держава, а й суспільство.
Victory Drones уже навчили понад 150 тисяч військових користуватися дронами і роботами, допомогли опанувати основи кібербезпеки. Та вчитися мають і цивільні. Маємо будувати «технологічний щит» — через освіту, залучення, інформаційну боротьбу.
Читайте ключові тези з виступу Марії Берлінської 👇
@MariaBerlinska
@VictoryDrones2023
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Марія Берлінська: технологічна мілітаризація — шанс для виживання України
Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones та громадська діячка, взяла участь у панельній дискусії «Військова стійкість і тактика XXI століття»...
Рік тому Україна офіційно розпочала переговори про вступ до Європейського Союзу. Попереду — довгий шлях. У середньому від заявки до членства минає близько 9 років.
Найтриваліший етап, на якому зараз перебуває Україна — переговори про вступ. Австрія, Фінляндія та Швеція пройшли його найшвидше — вони впоралися менше, ніж за 2 роки. Хорватії знадобилося понад 7 років. Проте є й ті, хто досі в процесі. Наприклад, переговори з Чорногорією йдуть уже тринадцятий рік, а з Сербією — одинадцятий.
Туреччина розпочала переговори ще у 2005 році, але з 2016-го діалог заморозили. Тобто офіційний старт — не гарантія приєднання у найближчій перспективі. Варто пам’ятати, що це не гра в дедлайни, а структурна трансформація країни.
Як вступали інші держави і чи справді ЄС того вартий — в статті аналітикині Марії Балицької. 👇
✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Рік від початку переговорів із ЄС — скільки ще чекати на вступ?
25 червня 2024 року стало історичним днем — Україна офіційно розпочала переговори про вступ до Європейського Союзу. Минув рік —...
📲 Україна — серед світових лідерів за рівнем цифрових держпослуг. Як ми цього досягли?
Майже 22 млн користувачів порталу Дія, понад 15 млн е-рецептів, більше 55 млн використань Дія.Підпису — це лише частина змін. Вони відображають нову цифрову реальність, де взаємодія громадян із державою стала швидшою, зручнішою й прозорішою.
📈 За даними E-Government Development Index, Україна стрімко піднялася зі 102-го в 2018 році на 5-те місце в 2024-му у світі за рівнем розвитку цифрових держпослуг. Попри війну, ми продовжуємо рух уперед — від появи військових сервісів до платформ для соцпідтримки українців.
📘 Вокс Україна та Global Government Technology Centre in Kyiv презентують дослідження «Радар реформ: відстеження цифрової трансформації України».
У звіті — аналіз понад 100 нормативно-правових актів, ухвалених у 2019–2024 роках, та огляд реформ у 15 ключових сферах: від е-урядування та освіти до армії та фінансів.
📥 Читайте звіт та діліться ним з колегами.
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Майже 22 млн користувачів порталу Дія, понад 15 млн е-рецептів, більше 55 млн використань Дія.Підпису — це лише частина змін. Вони відображають нову цифрову реальність, де взаємодія громадян із державою стала швидшою, зручнішою й прозорішою.
📈 За даними E-Government Development Index, Україна стрімко піднялася зі 102-го в 2018 році на 5-те місце в 2024-му у світі за рівнем розвитку цифрових держпослуг. Попри війну, ми продовжуємо рух уперед — від появи військових сервісів до платформ для соцпідтримки українців.
📘 Вокс Україна та Global Government Technology Centre in Kyiv презентують дослідження «Радар реформ: відстеження цифрової трансформації України».
У звіті — аналіз понад 100 нормативно-правових актів, ухвалених у 2019–2024 роках, та огляд реформ у 15 ключових сферах: від е-урядування та освіти до армії та фінансів.
📥 Читайте звіт та діліться ним з колегами.
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🤝 Закон 4186-IX зобов’язує керівників шкіл та вишів підтримувати волонтерську діяльність учнів і студентів. Студентам волонтерство зараховуватимуть як один із різновидів неформальної освіти або навчальної практики, якщо воно дотичне до спеціальності. А учні зможуть описати цей досвід у мотиваційному листі при вступі.
Водночас закон не врегульовує участь у волонтерстві дітей молодшого віку. А чинне законодавство дозволяє залучати до цієї діяльності лише з 14 років за згодою батьків, що не відповідає міжнародним стандартам і суперечить національній молодіжній політиці.
🩺 Також в Україні запрацює інформаційна онлайн-платформа про громадське здоров’я, де будуть зібрані дані про хвороби, профілактику, ліки та фактори ризику. Порядок її роботи ухвалив Кабмін. Це дозволить фахівцям швидше реагувати на проблеми й зробить систему більш зрозумілою та прозорою для пацієнтів.
Що про нововведення кажуть експерти — читайте у 263 випуску Індексу реформ 👇
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
voxukraine.org
Індекс реформ 263: заохочення студентів до волонтерства та цифрова платформа громадського здоров'я
За період з 21 квітня по 4 травня експерти «Індексу реформ» зафіксували 5 реформ. Всі вони потрапили до напрямку «Людський...
💥 У світі одночасно відбуваються кілька збройних конфліктів. І поки всі стежать за ескалацією на Близькому Сході, зростає ризик втрати фокуса на Україні. Але така стратегічна помилка матиме довгострокові наслідки для всього демократичного світу, пише Тетяна Дерюгіна, професорка Університету Іллінойсу (Урбан-Шампейн).
Кількість конфліктів у 2024 році — найвища з 1946-го. Авторитарні режими стають зухвалішими, а альянси між ними — тіснішими. Розпорошення уваги лише підштовхне росію, Китай та Іран до нових агресивних дій.
Україна має отримати більше озброєння. Також слід посилити санкції та позбавити рф можливості фінансувати війну, зокрема через зниження цінової стелі на нафту.
Це не лише про допомогу Україні — це про демонстрацію сили, рішучості та здатності Заходу діяти на кількох фронтах. Підтримка Києва зараз — це сигнал, який агресори в усьому світі не зможуть проігнорувати. Більше — в статті 👇
☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Кількість конфліктів у 2024 році — найвища з 1946-го. Авторитарні режими стають зухвалішими, а альянси між ними — тіснішими. Розпорошення уваги лише підштовхне росію, Китай та Іран до нових агресивних дій.
Україна має отримати більше озброєння. Також слід посилити санкції та позбавити рф можливості фінансувати війну, зокрема через зниження цінової стелі на нафту.
Це не лише про допомогу Україні — це про демонстрацію сили, рішучості та здатності Заходу діяти на кількох фронтах. Підтримка Києва зараз — це сигнал, який агресори в усьому світі не зможуть проігнорувати. Більше — в статті 👇
☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Захід не має дозволити війні на Близькому Сході відвернути увагу від України
Тоді як світ із завмиранням серця слідкує, чи Ізраїль та Іран зможуть утримати перемир'я, варто проаналізувати деякі тривожні глобальні тенденції....
🏅 В Україні понад 2 мільйони людей мають статус учасника бойових дій або пов’язаний статус. Як зазначив в ефірі Українського радіо Руслан Приходько, заступник міністра у справах ветеранів, сьогоднішній портрет ветерана дуже різний — від 18-річного хлопця до пенсіонера. Але найпоширеніша вікова категорія — 35–45 років.
Однак закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ухвалили ще у 1993 році. Він був створений для підтримки людей старшого віку і більше не відповідає реаліям.
Наприкінці минулого року уряд схвалив Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року, яка визначила цілі, мету і засади сучасної ветеранської політики. А Міністерство у справах ветеранів за участі представників громадських об'єднань розробило новий фундаментальний закон, який має змінити чинну систему. Його незабаром зареєструють в парламенті. Сьогодні в центрі ветеранської політики — не пільги за шаблоном минулого, а відновлення здоров’я, реабілітація і повернення до цивільного життя. Адже більшість ветеранів — працездатні люди, які можуть реалізуватися в професійному й суспільному житті.
Як наголосила Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна», сучасна й зрозуміла підтримка з боку держави — це ще й додаткова мотивація для проходження служби. Людина має розуміти: після демобілізації її не залишать наодинці.
🎧 Про нову філософію ветеранської політики — у розмові на Українському радіо.
Однак закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ухвалили ще у 1993 році. Він був створений для підтримки людей старшого віку і більше не відповідає реаліям.
Наприкінці минулого року уряд схвалив Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року, яка визначила цілі, мету і засади сучасної ветеранської політики. А Міністерство у справах ветеранів за участі представників громадських об'єднань розробило новий фундаментальний закон, який має змінити чинну систему. Його незабаром зареєструють в парламенті. Сьогодні в центрі ветеранської політики — не пільги за шаблоном минулого, а відновлення здоров’я, реабілітація і повернення до цивільного життя. Адже більшість ветеранів — працездатні люди, які можуть реалізуватися в професійному й суспільному житті.
Як наголосила Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна», сучасна й зрозуміла підтримка з боку держави — це ще й додаткова мотивація для проходження служби. Людина має розуміти: після демобілізації її не залишать наодинці.
🎧 Про нову філософію ветеранської політики — у розмові на Українському радіо.
25 червня Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна», взяла участь в панельній дискусії «Об'єднані у відповіді: Яку роль відіграють організації громадянського суспільства та фактчекінгові мережі у протидії FIMI». Панель відбулась за підтримки та сприяння European External Action Service (EEAS).
Разом із виконавчою директоркою Faktoje Клодіаною Капо та головним стратегом Code for Africa Джастіном Аренштейном говорили про те:
🔸 як громадянське суспільство, фактчекери та державні інституції можуть ефективніше об’єднувати зусилля у протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню в інформаційний простір (FIMI),
🔸 як підвищити суспільну обізнаність про ці загрози,
🔸 як реагувати на них, особливо у вразливі моменти — під час виборів, криз, воєн.
Клодіана Капо розповіла про їхній досвід протидії дезінформації в Албанії та специфіку FIMI в регіоні. Світлана Сліпченко розповіла про український контекст — зокрема, як працювати з аудиторією в умовах сильного емоційного впливу дезінформації та середовища, і як у таких умовах важливо не лише спростовувати фейки, а пояснювати суть того, що відбувається.
У підсумку — цікава та важлива розмова про те, що, можливо, час переосмислити сам фактчекінг: відійти від моделі «дебанкінг заради дебанкінгу» до формату глибшого пояснення, діалогу та довіри. Все має працювати разом — і фактчекінг, і медіаграмотність, і амбасадори правди в суспільстві. Лише у взаємодії всіх учасників можна ефективно протидіяти FIMI.
Дякуємо Poynter Institute та International Fact-Checking Network за цю важливу подію та можливість говорити про досвід України на глобальній платформі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📘 Сьогодні більшість країн мають конституцію — але не всі. У п’яти державах, зокрема у Великій Британії та Ізраїлі, досі немає єдиного Основного закону.
В Україні Конституцію ухвалили 29 років тому, відтоді до неї вносили зміни сім разів. Це зовсім небагато, якщо порівняти з рекордсменкою-Індією, де за менш ніж 80 років внесли 106 змін. Проте деякі країни взагалі не торкалися своїх конституцій з моменту ухвалення. Наприклад, Японія з 1946 року жодного разу не вносила правки.
Конституція України містить приблизно 16 000 слів — це середній обсяг. Для порівняння: індійська — найдовша у світі, понад 146 000 слів, а найкоротша — у Монако, менш ніж 4 000 слів.
Цікаво, що в Україні майже 90% громадян ніколи не читали Конституцію повністю. А ті, хто читав, здебільшого робили це через робочу потребу.
Коли ухвалювали свої конституції різні країни? Яка держава мала понад 3 десятки Основних законів? І які слова найчастіше трапляються в Конституціях України, США та Індії? Аналітикині «Вокс Україна» Марія Балицька та Дарія Колодяжна зібрали найцікавіше 👇
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
В Україні Конституцію ухвалили 29 років тому, відтоді до неї вносили зміни сім разів. Це зовсім небагато, якщо порівняти з рекордсменкою-Індією, де за менш ніж 80 років внесли 106 змін. Проте деякі країни взагалі не торкалися своїх конституцій з моменту ухвалення. Наприклад, Японія з 1946 року жодного разу не вносила правки.
Конституція України містить приблизно 16 000 слів — це середній обсяг. Для порівняння: індійська — найдовша у світі, понад 146 000 слів, а найкоротша — у Монако, менш ніж 4 000 слів.
Цікаво, що в Україні майже 90% громадян ніколи не читали Конституцію повністю. А ті, хто читав, здебільшого робили це через робочу потребу.
Коли ухвалювали свої конституції різні країни? Яка держава мала понад 3 десятки Основних законів? І які слова найчастіше трапляються в Конституціях України, США та Індії? Аналітикині «Вокс Україна» Марія Балицька та Дарія Колодяжна зібрали найцікавіше 👇
✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Конституції світу: хто переписує, а хто досі живе за першою версією
У світі майже дві сотні країн із писаними конституціями, і лише п’ять обходяться без них. Одні документи живуть поколіннями, інші...
📊 142 реформи ринку праці та соціальної сфери — саме стільки було впроваджено в Україні з 2014 року. Серед них — старт пенсійної реформи, монетизація субсидій, цифровізація соціальних послуг, наближення українського ринку праці до європейського, посилення захисту прав працівників і підтримка бізнесу під час війни.
Утім, після повномасштабного вторгнення багато проблем лише загострилися: зросла потреба в соціальній допомозі, поглибилася демографічна криза й посилилося структурне безробіття.
Як держава змінювала соціальну політику, що вдалося, а що — ні, читайте в розділі 12 Білої книги реформ «Ринок праці та соціальна політика»:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Утім, після повномасштабного вторгнення багато проблем лише загострилися: зросла потреба в соціальній допомозі, поглибилася демографічна криза й посилилося структурне безробіття.
Як держава змінювала соціальну політику, що вдалося, а що — ні, читайте в розділі 12 Білої книги реформ «Ринок праці та соціальна політика»:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🤝 «Ми не повинні сприймати Україну як загрозу — ми маємо бачити в ній можливість, стимул, а також щит і каталізатор», — зазначила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард під час виступу в Києві на конференції НБУ «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації».
Вона наголосила: регіональна економічна інтеграція може стати міцною основою для відбудови України та її виходу з кризи ще сильнішою. Європейський досвід показує: глибші зв’язки з сусідами — запорука стійкого зростання.
Але якщо інтеграція не супроводжується належними реформами, вона може створити нові вразливості, особливо у фінансовій сфері. Інтеграція має бути не лише глибокою, а й усвідомленою — з чіткими правилами, сильними інституціями та реальними змінами.
Україна вже демонструє прогрес: реформи у фінансовому секторі, сильний ІТ-сектор, динамічна екосистема оборонних технологій. Проте реформаторський курс має бути безперервним упродовж тривалого часу — щоб люди бачили й відчували зміни. Лише тоді інтеграція дасть стійкий результат.
Читайте промову Крістін Лагард 👇
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Вона наголосила: регіональна економічна інтеграція може стати міцною основою для відбудови України та її виходу з кризи ще сильнішою. Європейський досвід показує: глибші зв’язки з сусідами — запорука стійкого зростання.
Але якщо інтеграція не супроводжується належними реформами, вона може створити нові вразливості, особливо у фінансовій сфері. Інтеграція має бути не лише глибокою, а й усвідомленою — з чіткими правилами, сильними інституціями та реальними змінами.
Україна вже демонструє прогрес: реформи у фінансовому секторі, сильний ІТ-сектор, динамічна екосистема оборонних технологій. Проте реформаторський курс має бути безперервним упродовж тривалого часу — щоб люди бачили й відчували зміни. Лише тоді інтеграція дасть стійкий результат.
Читайте промову Крістін Лагард 👇
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Зміцнення економік у світі збурень та фрагментації
Ключовий виступ Крістін Лагард, президентки Європейського центрального банку, виголошений 19 червня на 9-й конференції НБУ під назвою «Економічна та фінансова...
📢 VoxUkraine та Global Government Technology Centre Kyiv формують незалежну експертну раду для GovTech Reform Index 📄 📈 — інструменту, що вимірює прогрес цифрової трансформації держави.
👩💻 Якщо ви працюєте на перетині технологій, права, економіки чи публічних інновацій — долучайтесь!
Навіщо це?
👉 Оцінювати закони та політики у сфері цифровізації
👉 Відстежувати зміни в е-уряді, освіті, охороні здоров’я, кібербезпеці тощо
👉 Забезпечувати прозору й об’єктивну аналітику впровадження технологій в урядові процеси
Кого шукаємо?
✅ Представників бізнесу, ГО, медіа чи академічної спільноти
✅ Освіта у сфері права, ІТ, економіки або суспільних наук
✅ 3+ роки досвіду та незалежну експертну позицію
📩 Заповнюйте анкету тут.
👩💻 Якщо ви працюєте на перетині технологій, права, економіки чи публічних інновацій — долучайтесь!
Навіщо це?
👉 Оцінювати закони та політики у сфері цифровізації
👉 Відстежувати зміни в е-уряді, освіті, охороні здоров’я, кібербезпеці тощо
👉 Забезпечувати прозору й об’єктивну аналітику впровадження технологій в урядові процеси
Кого шукаємо?
✅ Представників бізнесу, ГО, медіа чи академічної спільноти
✅ Освіта у сфері права, ІТ, економіки або суспільних наук
✅ 3+ роки досвіду та незалежну експертну позицію
📩 Заповнюйте анкету тут.
🤝 У часи війни влада часто централізується, а демократична участь відходить на другий план. Але в Україні — інша історія. Попри обмеження воєнного стану, багато громад продовжують залучати громадянське суспільство до ухвалення рішень, розподілу ресурсів і надання публічних послуг.
У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).
Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.
Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.
Детальніше — у дослідженні 👇
👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).
Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.
Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.
Детальніше — у дослідженні 👇
👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Люди як головний ресурс: Мережі кризового реагування та громадська участь на місцевому рівні під час війни
У часи війни врядування зазвичай стає більш централізованим, спрямованим «згори донизу» та орієнтованим на безпеку (Hart, Rosenthal and Kouzmin 1993,...
🏗️ Відбудова України: як зробити її системною та інклюзивною
Команда «Вокс Україна» презентує нове дослідження «Відновлення для всіх. Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення». Наші експерти проаналізували понад 23 тисячі нормативно-правових актів, ухвалених після повномасштабного вторгнення. З них 218 — найбільше стосуються відбудови. Для 15 ключових документів ми провели аналіз згадок гендерно-інклюзивного підходу.
Аналіз дозволив виявити кілька прогалин: відсутність єдиного рамкового закону, неузгодженість нормативних актів між собою, різнорідну термінологію.
Ми сформулювали ряд практичних рекомендацій, як виправити ці недоліки. Серед них — ухвалити рамковий закон, уніфікувати терміни, залучати стейкхолдерів до розробки рішень та зробити гендерно-правову експертизу реальною, а не формальною.
Читайте дослідження та переглядайте дашборд 👇
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», який реалізує Український Жіночий Фонд.
👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Команда «Вокс Україна» презентує нове дослідження «Відновлення для всіх. Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення». Наші експерти проаналізували понад 23 тисячі нормативно-правових актів, ухвалених після повномасштабного вторгнення. З них 218 — найбільше стосуються відбудови. Для 15 ключових документів ми провели аналіз згадок гендерно-інклюзивного підходу.
Аналіз дозволив виявити кілька прогалин: відсутність єдиного рамкового закону, неузгодженість нормативних актів між собою, різнорідну термінологію.
Ми сформулювали ряд практичних рекомендацій, як виправити ці недоліки. Серед них — ухвалити рамковий закон, уніфікувати терміни, залучати стейкхолдерів до розробки рішень та зробити гендерно-правову експертизу реальною, а не формальною.
Читайте дослідження та переглядайте дашборд 👇
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», який реалізує Український Жіночий Фонд.
👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Гендерний баланс у відновленні: нове дослідження «Вокс Україна»
Відновлення України від наслідків російських атак не зупиняється ні на мить. Щоб уявити масштаб виклику, можна згадати, що станом на...
👥 За даними ООН, станом на травень 2025 року понад 5,6 млн українців досі живуть за кордоном через війну (без урахування тих, хто в рф). Вони поступово влаштовуються на роботу, сплачують податки, витрачають гроші — і таким чином підтримують економіку країн, які їх прихистили.
У 2024 році рівень зайнятості українських мігрантів у Європі виріс до 64% порівняно з 2023 роком. Він лише на 7% нижчий за середнє значення для населення приймаючих країн. У Польщі українці вже сплачують більше податків, ніж отримують соціальної допомоги: 3,6 млрд євро внесків проти 0,7 млрд євро допомоги у 2024 році. Їхній внесок доданої вартості у ВВП Польщі оцінюють у 2,7%.
У Чехії та Словаччині ситуація схожа: податків і внесків — більше, ніж державних витрат на підтримку.
Попри це, багато українців вимушені погоджуватися на низькокваліфіковану роботу, що не відповідає їхньому рівню освіти.
Про головні цифри, тренди та вплив вимушеної міграції на економіку країн ЄС — читайте у свіжій аналітиці від дослідників НБУ.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
У 2024 році рівень зайнятості українських мігрантів у Європі виріс до 64% порівняно з 2023 роком. Він лише на 7% нижчий за середнє значення для населення приймаючих країн. У Польщі українці вже сплачують більше податків, ніж отримують соціальної допомоги: 3,6 млрд євро внесків проти 0,7 млрд євро допомоги у 2024 році. Їхній внесок доданої вартості у ВВП Польщі оцінюють у 2,7%.
У Чехії та Словаччині ситуація схожа: податків і внесків — більше, ніж державних витрат на підтримку.
Попри це, багато українців вимушені погоджуватися на низькокваліфіковану роботу, що не відповідає їхньому рівню освіти.
Про головні цифри, тренди та вплив вимушеної міграції на економіку країн ЄС — читайте у свіжій аналітиці від дослідників НБУ.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Українські мігранти: витрати, працевлаштування та вплив на економіки країн-реципієнтів
Через повномасштабну війну росії проти України за кордоном перебувають мільйони українців. Вони поступово працевлаштовуються, а їхні витрати з платіжних карток...
✍ Цьогоріч на єдиний вступний іспит (ЄВІ) зареєструвалися майже 100 тисяч охочих вступити в магістратуру й понад 16 тисяч — в аспірантуру. З 2024 року популярність вступу стрімко зросла — ймовірно, через можливість отримати відстрочку від мобілізації. Крім того, в Києві та ще семи областях частка чоловіків серед учасників перевищила 80%.
У 2024 році відсоток вступників, які не набрали пороговий бал, збільшився у порівнянні з 2023 роком з 0,6% до 4,2%. Хоча мінімально допустимий поріг теж незначно зріс.
Рівень результатів значно варіюється залежно від регіону. Найвищі середні бали — в Києві, Львівській та Одеській областях, найнижчі — у Полтавській, Сумській та Волинській. А от ті, хто складав ЄВІ за кордоном, показали найкращі результати у 2024 році — понад 98% успішно склали тест.
Цікаво: середній вік вступників у прифронтових регіонах вищий, ніж у центрі та на заході країни.
Як змінюється кількість, середній бал і гендер вступників під час війни — у статті дата-аналітикині Дарії Колодяжної.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
У 2024 році відсоток вступників, які не набрали пороговий бал, збільшився у порівнянні з 2023 роком з 0,6% до 4,2%. Хоча мінімально допустимий поріг теж незначно зріс.
Рівень результатів значно варіюється залежно від регіону. Найвищі середні бали — в Києві, Львівській та Одеській областях, найнижчі — у Полтавській, Сумській та Волинській. А от ті, хто складав ЄВІ за кордоном, показали найкращі результати у 2024 році — понад 98% успішно склали тест.
Цікаво: середній вік вступників у прифронтових регіонах вищий, ніж у центрі та на заході країни.
Як змінюється кількість, середній бал і гендер вступників під час війни — у статті дата-аналітикині Дарії Колодяжної.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Єдиний вступний іспит під час війни: тенденції 2019–2024
17 червня завершився додатковий період реєстрації на ЄВІ-2025 — єдиний вступний іспит для магістратури та аспірантури. Цьогоріч загальна кількість зареєстрованих...
🇪🇺 Як українські міста наближали євроінтеграцію у 2024 році
Щоб стати частиною ЄС, Україні потрібно не лише ухвалювати закони на центральному рівні, а й реформувати місцеве самоврядування. Команда програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine @fightcorruptor перевірила, наскільки муніципалітети відповідають європейським вимогам плану EU Facility та звіту Єврокомісії. Для цього міста оцінили за 31 критерієм із Рейтингу прозорості.
Найвищі результати — у Вінниці, Луцька та Чернівців. У десятці лідерів серед великих міст також середнє (з населенням 50-200 тис. осіб) Мукачево та мале місто (до 50 тис. осіб) Покров.
У середньому ж міста впоралися з євроіндикаторами лише на 46,7%. Більшість оприлюднює рішення влади, проводить громадські обговорення, використовує систему DREAM. Водночас низка інших вимог залишається серйозним викликом. Наприклад, у більшості міст не проводять бюджетні слухання або роблять це формально, повністю не оприлюднюють структуру органу місцевого самоврядування.
👉 Детальніше — в аналітиці.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Щоб стати частиною ЄС, Україні потрібно не лише ухвалювати закони на центральному рівні, а й реформувати місцеве самоврядування. Команда програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine @fightcorruptor перевірила, наскільки муніципалітети відповідають європейським вимогам плану EU Facility та звіту Єврокомісії. Для цього міста оцінили за 31 критерієм із Рейтингу прозорості.
Найвищі результати — у Вінниці, Луцька та Чернівців. У десятці лідерів серед великих міст також середнє (з населенням 50-200 тис. осіб) Мукачево та мале місто (до 50 тис. осіб) Покров.
У середньому ж міста впоралися з євроіндикаторами лише на 46,7%. Більшість оприлюднює рішення влади, проводить громадські обговорення, використовує систему DREAM. Водночас низка інших вимог залишається серйозним викликом. Наприклад, у більшості міст не проводять бюджетні слухання або роблять це формально, повністю не оприлюднюють структуру органу місцевого самоврядування.
👉 Детальніше — в аналітиці.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Як міста наближаються до європейських стандартів у прозорості?
Євроінтеграція України має відбуватись не тільки через ухвалення законів на центральному рівні, але й через зміни на місцях. Щоб оцінити,...
💸 Включити криптовалюти до резервів НБУ і посилити відповідальність ТЦК — у парламенті зареєстрували низку нових ініціатив. Серед них:
🔹 Криптовалюти в резервах НБУ
Законопроєкт №13356 пропонує дозволити Нацбанку включати віртуальні активи (криптовалюти, токени тощо) до структури золотовалютних резервів. Також НБУ зможе купувати ці активи, отримувати дохід у криптовалюті та залучати її від міжнародних партнерів. Але чи безпечно зберігати резерви в ризикованих цифрових активах?
🔹 Відповідальність працівників ТЦК за порушення під час мобілізації
Законопроєкти №13365 і №13393 передбачають покарання за насильство, погрози та ігнорування виклику швидкої — штрафи, виправні роботи або ув’язнення. Також пропонують фіксувати медогляди на відео і карати недобросовісних лікарів.
🔹 Штрафи за шум — вищі у 6 разів
Законопроєкт №13391 підвищує штрафи за порушення тиші в населених пунктах і громадських місцях. Зараз за такі дії громадянам загрожує штраф 85-255 грн, а посадовим особам або підприємцям — 255-510 грн. Згідно з проєктом, штрафи зростуть відповідно до 510-1700 та 1700-5100 гривень.
Детальніше про ці та інші законодавчі ініціативи — в огляді аналітика Олега Іванова.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🔹 Криптовалюти в резервах НБУ
Законопроєкт №13356 пропонує дозволити Нацбанку включати віртуальні активи (криптовалюти, токени тощо) до структури золотовалютних резервів. Також НБУ зможе купувати ці активи, отримувати дохід у криптовалюті та залучати її від міжнародних партнерів. Але чи безпечно зберігати резерви в ризикованих цифрових активах?
🔹 Відповідальність працівників ТЦК за порушення під час мобілізації
Законопроєкти №13365 і №13393 передбачають покарання за насильство, погрози та ігнорування виклику швидкої — штрафи, виправні роботи або ув’язнення. Також пропонують фіксувати медогляди на відео і карати недобросовісних лікарів.
🔹 Штрафи за шум — вищі у 6 разів
Законопроєкт №13391 підвищує штрафи за порушення тиші в населених пунктах і громадських місцях. Зараз за такі дії громадянам загрожує штраф 85-255 грн, а посадовим особам або підприємцям — 255-510 грн. Згідно з проєктом, штрафи зростуть відповідно до 510-1700 та 1700-5100 гривень.
Детальніше про ці та інші законодавчі ініціативи — в огляді аналітика Олега Іванова.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Важливі законопроєкти. Випуск 46: криптовалюти в резервах НБУ, відповідальність за зловживання ТЦК та штрафи за шумну їзду містом
За 9-22 червня 2025 року в парламенті зареєстрували 39 законопроєктів: 1 від Президента, 6 від Кабміну і 32 від народних...