Інтерв'ю співзасновника АЦ Ximera

Пропонуємо увазі наших читачів коротке інтерв'ю співзасновника АЦ Ximera Владислава Ковальчука.

В ході інтерв'ю, окрім українського контрнаступу, а також того, наскільки змінилась війна, обговорили роль поляків у російсько-українській війні.

Окрему увагу присвятили відчайдушній роботі польських медиків, котрі з перших днів війни працюють на найгарячіших напрямках фронту.

Більше дивіться за посиланням

@ximer_a

Перша зернова і берлінська змова.
Що відбувається між Україною і Польщею?

Коли в публічному просторі вибухають медійні скандали, наша редакція завжди витримує паузу і спостерігає за подіями. Коли весь Фейсбук гудів про польську зраду і те, що українські мігранти мають виходити на протести проти блокування експорту нашого зерна до Польщі, ми продовжували читати між рядків.

Склалося так, що ми мали рацію, однак тема продовжує існувати і ще нагадає про себе ближче до дати польських виборів. Як ми й прогнозували, в кінцевому результаті обидві сторони знайшли рішення щодо зерна, яке нікого не ображатиме.

🇺🇦🇵🇱 Що зараз відбувається між Україною і Польщею, як Зеленський мимоволі став сірим кардиналом європейської геополітики і до чого тут Берлін з Москвою - читайте в нашій новій аналітиці.

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2023/09/persha-zernova/

​​Польська зброя для України і криза у відносинах між Києвом і Варшавою🇺🇦🇵🇱

Вчора всі мали можливість прочитати нашу аналітику щодо українсько-польських відносин ⬆️, в якій ми висловили ряд певних припущень.

Загалом після зернового конфлікту відбувся ряд цікавих подій, які незаслужено були проігноровані суспільством. Попри легкий дипломатичний клінч з Польщею і крики окремих діячів про зраду і союз Варшави з Москвою, в кінцевому підсумку теорії змови поламалися. Як ми вже зазначали в нашій статті, багато хто вбачав у діях Зеленського гру в інтересах Берліна, однак від таких його кроків виграла правляча партія у Польщі.

▫️Зернова справа не закінчилась у суді СОТ, а тема імпорту українського зерна буде обговорена на зустрічі послів ЄС.
▫️Те ж саме стосується постачання зброї. На даний момент Польща вже уклала контракти з США і Південною Кореєю, тому окрім танків та РСЗВ HIMARS планує також закупити 100 гелікоптерів Apache.
▫️Щодо старих зразків озброєння на складах, то президент Польщі Анджей Дуда підтримав їх передачу Україні.

❗️У вирі всього дипломатичного непорозуміння, яке вже встигли охрестити як найбільшу кризу в українсько-польських відносинах, також сталась подія, котра є доволі цікавою. За даними інформаційного агентства Wirtualna Polska, колишній президент України Петро Порошенко наполегливо домагався аудієнції з очільником ПіС Ярославом Качинським.
Лідер Європейської Солідарності хотів обговорити тему зерна, а також внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Однак, Качинський не проявив інтересу.

Чи є це намаганням Порошенка здобути підтримку на планованих виборах, проведення яких під питанням чи своєрідна ставка на перемогу ПіС і намагання подружитися з переможцями - сказати важко.

Тим не менш, зважаючи на початкову орієнтацію п'ятого президента України на Берлін і Париж та теплі відносини з Дональдом Туском - такий сценарій відкидати теж не варто. В світлі подій з публікаціями планів його уряду здати 40% території Польщі у разі російського вторгнення він навряд чи зможе повернути попередній вплив у польській політиці.

Не варто також забувати, що у Варшаві Петро Порошенко до сих пір асоціюється з темою ОУН-УПА, яка залишається болючою для поляків. Про це свідчить хоча б ультиматум Качинського "З Бандерою до Європи не пройдете", який був озвучений саме лідеру Європейської Солідарності під час його каденції.

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

Розширення ЄС та Україна

Останніми днями активізувалися розмови про майбутнє Євросоюзу, зокрема про подальше розширення. І це не дивно, адже зараз триває підготовка до саміту Європейської політичної спільноти, який пройде 5 жовтня в Гранаді. Основною темою саміту буде подальше розширення ЄС та реформування всередині союзу.

Звісно, що Україна не лише зацікавлена сторона в цих процесах, але й є рушійною силою змін Євроспільноти. І це не може пройти повз увагу провідних європейських політиків та медіа.

Що відбувається в ЄС, яке майбутнє чекає Європу, яка роль України в цьому?

Відповіді на ці питання шукала редакція The Economist у своєму новому випуску, присвяченому розширенню ЄС. Передовиця часопису аналізує роль України в процесі розширення ЄС.

Журнал Foreign Affairs публікує довгочит від нашого давнього друга, колишнього міністра закордонних справ Швеції Карла Більда. Він занурюється в історію Європейського Союзу з метою пошуку тих ідей та цінностей, які створили силу Європи. Ці пошуки приводять його до неминучого розширення ЄС, як найбільш вдалої моделі розвитку. І в цьому процесі важливу роль відіграє Україна.

Окрім явних позитивних наслідків, пан Більд звертає увагу і на ті труднощі, що несе з собою розширення. Це складне випробування для ЄС, структури і процедури якого потребують реформування. А також це серйозний виклик для спільної економіки Європи, адже Україна не просто велика, вона може змінити пропорції європейського ринку, від чого не в захваті деякі теперішні члени (приміром Польща, яка може програти від нашого вступу в ЄС).

Щоб ви не загубилися в нетрях європейських коридорів, ми прочитали замість вас ці довгочити і зібрали все в один матеріал. Отже, український слід в розширенні ЄС.

©️Ярослава Бірюк
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2023/09/rozshyrennia-eu/

​​Смерть і безсмертя Путіна

Ніколи такого не було і ось знову:
Путін помер/Путін вмирає/Путін смертельно хворий

Знову з'явилися повідомлення про його важкий стан і він там ледве не сконав. Це вчергове збурило хвилю коментарів та теорій стосовно того, що ж буде після його смерті.
Не будемо розбирати, що за цим стоїть і звідки ростуть ноги. Тут все більш ніж очевидно. Кому це вигідно, той і розповсюджує такі чутки.
Очевидно, що провали на фронті (зокрема й отріцательная побєда в Авдіївці, проблеми з флотом, який все більше боїться плавати, а також зерновий коридор, який працює без РФ), змушують відволікати увагу на щось інше. А що як не смерть Путіна може переключити фокус експертів з театру бойових дій на театр кремлівських ІПСО.

Крім того не забуваємо і про фактор виборів у РФ. Підготовка до виборчої кампанії вже розпочалася. Тому Кремль промацує можливу реакцію світу на спроби зміни формату - приміром встановити перемир'я і сісти за стіл перемовин з метою укладення нового Мінську-3. Запропонувати віддати Херсонську і Запорізьку область в обмін на визнання російськості Криму і Л/ДНР. Тим самим переможцем буде саме Путін, бо це буде його добра воля віддати нам наше, а не наша заслуга у відвоюванні й деокупації.

Ось саме в цьому місці й лежить найбільша загроза. Нам не потрібен мертвий Путін зараз.

Путін має програти, а не вмерти

Прийнятна для нас смерть Путіна - це щось в дусі страти Саддама Хусейна чи приниження Муамара Каддафі. Просто померти від хвороби чи замаху - це фіаско для нас.
Поясню чому.

Путін створив із себе не просто керівника держави, як справжній диктатор він плекав культ особистості. Він став новим героєм Росії, який піднімає її з колін та відроджує з попелу розпаду СРСР, запалюючи промінь нової величі Росії. Він новий герой. Новий міф. А за законами міфотворчості, герой непереможний, навіть смерть його не зупиняє, а стає кроком до безсмертя його ідей.

Саме тому Путін не повинен померти. Його смерть вкорінить його ідеї у голови росіян ще більше. І, навіть, коли після його смерті війна в Україні припиниться, це не зупинить росіян. Бо нова, значно гірша війна почнеться знову, після того як РФ залиже рани і наростить нові м'язи. І тоді мільйони нових послідовників, які виростуть за десятиріччя підуть новою війною не лише на нас.

Отже, наша задача не просто звільнити свою землю, але й завдати поразки Путіну. Він рано чи пізно помре, але він має померти переможеним.

Путін має програти, інакше його смерть стане міфом про непереможність. Ми маємо перемогти його міф, а не допомагати створювати новий.
А новими героями маємо стати саме ми. І написати нові міфи: про відродження, про творення нового і про перемогу над злом.

@ximer_a

Китайський надрозум – все?

Кілька днів тому, 25 жовтня, президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що Китай готовий співпрацювати зі Сполученими Штатами, оскільки обидві сторони долають свої розбіжності та працюють разом, щоб реагувати на глобальні виклики.

Мова дипломатії, особливо у східному виконанні, завуальовує цілий комплекс причин такої риторики. Й вагому частку з них становлять високотехнологічні фактори.

Саме технологічні інновації будуть визначати геополітику. І відносини між США та Китаєм є яскравим свідченням цієї тези. Технологічна війна між першою і другою економіками світу, схоже, що дійшла до переламного моменту.

Подробиці цих інтригуючих і місцями моторошно-фантастичних подій розбираємо у нашому матеріалі.

©️Ярослава Бірюк
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2023/10/chinese-agi/

Блокада українського кордону. Агенти впливу РФ на захисті “національних інтересів” Польщі

Росія використовує різні методи впливу на союзників. Окрім провокацій по темі газу та погроз, що Європа замерзне через Україну, РФ почала підігрівати невдоволення трудовими мігрантами.
Напередодні зими, коли інтенсивність атак збільшується, в Москві вирішили організувати економічну блокаду руками своїх агентів впливу в Польщі.

Про те, чому блокування кордону не має нічого спільного з польськими національними інтересами, читайте у нашій новій статті.

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2023/12/blokada-kordonu/

Нове інтерв'ю від співзасновника АЦ Ximera для польської програми Raport ze Wschodu

В ході інтерв'ю обговорили такі теми:
🔸 історія про нібито конфлікт між Залужним та Зеленським,
🔸 можливість виборів президента,
🔸 протести на українсько-польському кордоні.

✔️ Перш за все, було наголошено на тому, що ідея про конфлікт головнокомандувача з президентом зумисне інспірується як російською пропагандою, так і окремими силами, які свідомо або несвідомо працюють на неї.
Для російської версії подій такий підхід дуже ефективний оскільки дозволяє підігрівати міф про "київську хунту" і "державний переворот".
Попри той факт, що Валерій Залужний заявив, що не збирається йти у політику, в окремих соцопитуваннях вже можна зустріти формулювання "Партія Залужного".

✔️ Окремо акцентували на тому, що РФ розпочне наступний етап цієї ІПСО розповідями пре те, що в Росії під владою диктатора проходять демократичні вибори (запланувані на березень 2024 року). А ось в Україні виборів не буде, тобто Україна поступово вибудовує диктатуру із Зеленським на чолі.

Однак, з точки зору політичних і військових ризиків, будь-які вибори можуть призвести до непередбачуваних наслідків.
Росія веде війну на території України, а не навпаки, тому гарантії безпеки, як демократичних процедур, так і виборців є вкрай примарними.
Нездатність забезпечити участь мешканців окупованих територій у голосуванні також є тим чинником, котрий змушує надовго відкласти перспективу зміни влади.

Не слід забувати, що росіяни без докорів сумління нещодавно випустили ракету по кафе, де проходив поминальний обід.

✔️ Фінальним питанням була акція протесту на українсько-польському кордоні. Ключовим фактом якої є те, що вона припала на період політичної кризи у Польщі, саме це росіяни вміло використали у своїх інтересах.

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

Детальніше про це дивіться за посиланням
https://youtu.be/pGu-rmy3AwI?si=x7sd3-wRUx3CFtkI

Україна = КНДР? Як виглядає фронт інформаційної війни?

Сьогодні в українському інформаційному просторі можна почути багато тез про те, що Україна поступово йде шляхом КНДР. Активно підігрівається тема закритих кордонів і мобілізації, постійні розмови про те, що держава порушує права громадян, а введення режиму воєнного стану суперечить конституції.

Під впливом пропаганди люди цілком серйозно починають говорити, що не знають від кого їх треба захищати, а в Україні офіційно не оголошено стан війни.

В сьогоднішній публікації ми вирішили проаналізувати та спростувати найпоширеніші наративи російської пропаганди, скеровані на українське суспільство.

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2024/02/ros-propaganda/

​​Росія пропонує визнати СБУ, ГУР і ЗСУ терористичними організаціями

Ми неодноразово писали про те, що тероризм перестає бути зброєю слабших і прикриваючись боротьбою з терористами можна гарно обходити міжнародне право.
Після подій 11 вересня 2001 у США вийшов закон під назвою US Patriot Act, суть якого була у безпрецедентному розширенні повноважень спецслужб у боротьбі з тероризмом. Проте закон мав і зворотній бік: виводив поза правове поле представників терористичних організацій, позбавляючи їх будь-якого юридичного імунітету. Право на справедливий суд, адвоката і неупереджене слідство були абсолютно нівельовані для підозрюваних у тероризмі.

Росія хоче піти далі і визнати терористичними структури, які належать до силового апарату держави - дві спецслужби і регулярну армію.

Подібний прецедент вже був з бригадою, а раніше ОЗСП НГУ "Азов" після захоплення Маріуполя. Полк, а тепер вже бригада Національної Гвардії "Азов" визнана в РФ терористичною, що позбавляє українських полонених будь-якого захисту.

Тобто ідея визнання СБУ, ГУР та ЗСУ терористичними організаціями є послідовним кроком РФ у тотальній війні як проти України, так і проти всіх існуючих норм про справедливу війну (Bellum iustum).

Будь-які обіцянки росіян про адекватне поводження з полоненими не варті абсолютно нічого, що засвідчують відео, де російська армія вбиває українських полонених. На відміну від росіян Україна дотримується всіх норм гуманного поводження з військовополоненими, зокрема Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

Як бачимо, Путін вважає інакше і хоче ще більше розв'язати руки своїм злочинцям у військовій формі.

Такий сценарій дуже вигідний РФ:

❗️У разі прийняття такого закону є ще більше причин не допускати до полонених міжнародні організації і роками утримувати їх у нелюдських умовах, позбавляючи права як на гуманне поводження, так і справедливий судовий процес чи своєчасну медичну допомогу.
❗️У випадку США тортури у в'язниці Абу Грейб стали скандальною справою, яку дійсно розслідували, а винних притягнули до відповідальності. Щодо громадянського суспільства і демократичного контролю над спецслужбами, то в США до сих пір влаштовують акції з вимогою закрити таємні в'язниці, зокрема сумнозвісний табір Гуантанамо.
❗️Українці на таку підтримку розраховувати не можуть. Росіяни підтримують загарбницьку війну Путіна і їх точно не хвилюватиме законність у процесах проти українських полонених.
❗️Звичайно, українцям також варто забути про юридичний принцип lex retro non agit, який полягає у тому, що закон не має зворотної сили в часі.

У правових реаліях РФ такий крок дозволить "вішати" звинувачення в тероризмі всім військовополоненим, недарма Путін зарікався, що вони готові "мочить террористов даже в сортире".

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

Нова Холодна війна і кінець Pax Americana.
До чого готується Росія?

Війна в Україні досі породжує багато дискусій, а Росія постійно створює безліч різних версій щодо того, хто агресор і хто жертва.

Якщо ми накладемо сьогоднішні події на Другу світову, то твердження окремих світових лідерів про події в Україні звучать щонайменше абсурдно.

В сьогоднішній публікації ми зупинимось не лише на пропаганді та ідеологічному обґрунтуванні війни, але й розглянемо її через призму міжнародних відносин та необхідності перегляду старих концепцій.

Війна в Україні продемонструвала, що змінюється не лише архітектура бойових дій. Передусім відбулась еволюція інструментарію та мілітаризація невійськових галузей людської життєдіяльності.

Також проявляється слабкість старих систем колективної безпеки та глобальних інституцій, відповідальних за мирне врегулювання конфлікту.

Про виклики і загрози нової Холодної війни детальніше читайте за посиланням ⤵️

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2024/03/paxamericana/

Французький хід конем і паростки реалізму

Днями Емануель Макрон зробив заяву, яка розбурхала міжнародну спільноту. Ідея надіслати в Україну контингент французьких військ не на жарт сполохала багатьох.

Що це було? Просто риторична провокація з уст французького очільника? Чи за цим стоїть більш далекосяжна стратегія?
Спробуємо розібратися у задумі, що визрів на Єлисейських Полях.

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2024/03/francuzkiy-khid/

Реальність проти ідеального світу

Будь-які суспільні зміни є результатом праці активної меншості, котра протиставляє себе масі.

Маса - явище не лише колективне, але й також морально-психологічне, тому що вона не бажає брати на себе відповідальність, а перекладає її на когось.

Меншість - це не ті, кого менше, а ініціативна частина суспільства, яка бере на себе тягар відповідальності, навіть якщо він для неї є надважким.

Багато хто мріє про "покращення життя вже сьогодні", і на їх думку достатньо лише віддати свій голос на виборах. На цьому їх роль закінчується.

Та на противагу ідеальному світу є жорстока реальність, в якій ми живемо.

Сьогодні поговоримо про основні відмінності двох світів.

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2024/03/realnist-proty-idealnogo/

Аватари пропаганди. Технології інформаційної війни

Війна націлена не лише на ураження живої сили противника. Так само вона спрямовує удари в уми і серця людей. Якщо країна в борні й переконана, що правда на її стороні, то ворогу необхідно посіяти сумніви у суспільстві.

Росія вдається до багатьох психологічних прийомів, щоб змусити українців здатися.
Фронт інформаційної війни обмежується не лише іменитими пропагандистами на кшталт Соловйова, Скабєєвої і Симонян. Українці їм не вірять, саме тому виникає потреба адаптовуватися до вподобань цільової аудиторії, щоб поступово нав'язати їй вигідну РФ точку зору.

Як саме це відбувається, читайте в нашому новому матеріалі.

©️Владислав Ковальчук
@ximer_a

https://ximera.com.ua/2024/03/avatary-propagandy/

📍Рекомендуємо звернути увагу на цей навчальний курс від наших друзів:

Аналітичний центр балканських досліджень запрошує на унікальний онлайн-курс "Євроатлантична інтеграція Балканських країн: від Греції до Західних Балкан".

Євроатлантичні інтеграційні прагнення України проявили себе із відновленням Незалежності. Європейський Союз офіційно визнав Незалежність України у грудні 1991 року. У 1992 році розпочалися відносини з НАТО. Україна проявила намір розбудовувати відносини з Європейським Союзом у 1993 році, ВРУ ухвалила відповідну постанову. У 1998 році схвалена Стратегія інтеграції України до ЄС, а у 2000 році - Програма інтеграції України до ЄС. У цій програмі зазначили довготермінову стратегічну мету - європейська інтеграція України. У 2008 році Україна подала заявку на План дій щодо членства в НАТО. У 2017 році набула чинності Угода про Асоціацію між Україною з ЄС. У 2022 році Україна отримала статус кандидата, а в 2023 році Рада Європейського Союзу вирішила розпочати переговорний процес щодо вступу України до ЄС. У 2022 році Україна подала заявку на пришвидшений вступ до НАТО у зв’язку з агресією рф проти України. Такі затяжні євроатлантичні інтеграційні процеси для України.


Балканські країни мають свій власний шлях розвитку відносин з ЄС та НАТО. Даний курс дасть можливість слухачам вивчити досвід держав Балканського регіону в їхніх євроатлантичних рухах, а саме: особливості вступу Греції до ЄС і НАТО; “Східноєвропейське розширення": кейси Румунії та Болгарії; Пост’югославські країни: Словенія і Хорватія; Західні Балкани: від обіцянок до конкретних дій; Балканський досвід для України.


⏰ Початок курсу з 21 березня 2024 року. Тривалість - 12 тижнів

Вартість курсу: 4 000 грн., для випускників та слухачів Міжнародної сертифікатної програми з балканістики - 3000 грн. Можлива оплата частинами.

Програма має академічний характер, заняття - лекційні, семінарські - щосереди та щочетверга о 20:00 (за Києвом). Після успішного завершення курсу слухачі отримають сертифікати.

Реєстрація: https://forms.gle/3pVJetjR9ykspmgQ9

✉️ Є запитання? Пишіть: [email protected]

​​Ще не маєте планів на вихідні? Тоді пропонуємо зробити їх пізнавальними. У неділю, в Києві співзасновниця нашого аналітичного центру "Ximera" Ярослава Бірюк проведе лекцію на тему:
"Історія НАТО. Pax Atlantica: страхи, кризи та міфи"

Цього року 4 квітня НАТО відзначає 75 річницю з дня свого заснування. НАТО було засновано у важкі часи як спробу подолати страхи, що панували після двох кривавих світових війн.

Фельдмаршал Бернард Монтгомері влучно визначив роль Альянсу: “У післявоєнному світі всі держави понад усе бажали миру. Але мир у сучасному світі не можна забезпечити без військової сили, і це коштує грошей. Цей факт, можливо, сумний, але то правда. Мир, власне кажучи, був побічним продуктом.”

Всю історію Альянсу його існування супроводжували кризи. Постійно виникали сумніви у його доцільності. Неодноразово поставали ситуації, які здавалося б мали призвести до його неминучого розпаду. Проте після 75 років потрясінь Альянс досі живий і готовий зустрічати нові випробовування.

Про те навіщо та як створювалося НАТО, які труднощі було подолано та до чого вони призвели дізнаєтеся у лекції.

📌Лекція відбудеться у Києві,
7 квітня, о 14:00
вул. Половецька 14-а, у бібліотеці ім. Т. Шевченка для дорослих

Подробиці події у Facebook

Пропонуємо відеозапис лекції, яка пройшла з нагоди 75 річниці заснування НАТО:
"Історія НАТО. Pax Atlantica: страхи, кризи та міфи"

Поговорили про те
🔹 навіщо було створено НАТО
🔹 що значить знаменита сентенція першого генсека Гастінгса Ісмея “keep the Soviet Union out, the Americans in, and the Germans down”
🔹 про що доповіли три мудреці
🔹 до чого призвів маніфест де Голля
🔹 про "підрив" Європи Кіссінджером
🔹 і як зробити міцний Альянс ще міцнішим

@ximer_a

https://youtu.be/oxUtuMXNxtU?si=HqvBKisLp5IOKZrR