​​✍🏻КРЕДИТОРОМ, НА ШКОДУ ЯКОМУ ВЧИНЕНИЙ ФРАУДАТОРНИЙ ПРАВОЧИН, НЕ МОЖЕ БУТИ СТОРОНА ОСПОРЮВАНОГО ДОГОВОРУ АБО ЇЇ СПАДКОЄМЕЦЬ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 544/1116/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 544/1116/22 від 26.03.2025

КЦС досліджував питання, чи можна визнати фраудаторними договори купівлі-продажу за позовом спадкоємиці продавця, яка надала останньому згоду на відчуження майна та стверджує, що вказані договори укладені з метою уникнути витребування цього майна іншою особою.

ВС надав заперечну відповідь на спірне питання вказавши, що позов сторони договору про визнання його недійсним як такого, що укладений із метою уникнення звернення стягнення на майно, не можна задовольнити, оскільки такий позов спрямований на одержання судового захисту права, яким особа зловжила.

Конструкція фраудаторного правочину (actio Pauliana) спрямована на захист прав та інтересів кредитора, на шкоду якому вчинений правочин. Цю конструкцію під час позаконкурсного оспорювання правочину не можна застосувати тоді, коли особа сама вчинила відповідний правочин для уникнення чи унеможливлення виконання її обов'язку (сплатити кошти, повернути майно, відшкодувати збитки тощо), зокрема на виконання судового рішення, що набрало законної сили, а згодом вона (чи її правонаступник) намагається оспорити такий правочин на тій підставі, що він був фраудаторним. Таке оспорення суперечить конструкції фраудаторного правочину та за змістом є зловживанням правом.

Відтак, кредитором, на шкоду якому вчинений фраудаторний правочин, не може бути сторона оспорюваного договору або її правонаступник, зокрема спадкоємець. Тому така сторона чи її правонаступник не може вимагати визнання договору недійсним як фраудаторного.

❓Поділяєте погляди ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

​​✍🏻НЕПРАВОМІРНИЙ ТИСК НА ОБВИНУВАЧЕНОГО З БОКУ СУДДІ З МЕТОЮ ВІДКЛИКАТИ ПОДАНУ НИМ ЗАЯВУ ДО ЄСПЛ Є ПОРУШЕННЯМ СТ.34 КОНВЕНЦІЇ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «BOGDAN SHEVCHUK v. UKRAINE» від 24.04.2025, заява № 55737/16

Заявник стверджував про тиск, який чинився на нього з боку органів влади з метою змусити його відкликати свою заяву до ЄСПЛ в порушення ст.34 Конвенції.

Суд наголосив, що надзвичайно важливо, щоб заявники або потенційні заявники мали можливість вільно спілкуватися з Судом, не зазнаючи жодного тиску з боку органів влади з метою відкликання або зміни їхніх скарг.

У цьому контексті «будь-яка форма тиску» включає не тільки прямий примус і кричущі акти залякування, а й інші неналежні непрямі дії або повідомлення, спрямовані на те, щоб переконати заявників відмовитися від подачі скарги за Конвенцією або мати «охолоджуючий ефект» на здійснення права на індивідуальну петицію заявників та їхніх представників.

У цій справі Суд встановив:

▫️участь того самого судді районного суду у первісному кримінальному провадженні проти заявника, що становило предмет його заяви до Суду, та у новому кримінальному провадженні проти нього;

▫️продовження розгляду нового провадження тим самим суддею, після того, як він дізнався про цю заяву;

▫️наявність достатніх непрямих доказів того, що заявник подав заяву про відкликання своєї заяви до Суду під неправомірним тиском з боку судді районного суду в новому кримінальному провадженні проти нього.

З огляду на наведе вище, Суд вважав, що існують вагомі підстави, які в сукупності роблять достовірним твердження заявника про «пропозицію вирішення» кримінального провадження проти нього в обмін на відкликання ним заяви, яка перебувала на розгляді в Суді.

Відповідно, має місце перешкоджання здійсненню заявником свого права на індивідуальну заяву всупереч ст. 34 Конвенції.

❓Порушено права заявника?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 684

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26100 правових позицій ВС
🇪🇺 3320 правових позицій ЄСПЛ

Щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи із 2021 року

📕Скасовані правові позиції: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22
Щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23
Щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24


Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, передане в іпотеку, у випадках, коли іпотекодержатель не є учасником справи

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 серпня 2022 року у справі № 361/3446/21

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 травня 2025 року у справі № 466/2651/23

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ПРИ ВИРІШЕННІ ПИТАННЯ ПРО РОЗІРВАННЯ КОНЦЕСІЙНОГО ДОГОВОРУ СЛІД З’ЯСУВАТИ, ЧИ НЕ ПОРУШУЮТЬСЯ ГАРАНТІЇ, НАДАНІ КОНЦЕСІОНЕРУ, ТА ПРИНЦИПИ КОНЦЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 922/639/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 922/639/23 від 06.05.2025

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України з позовом до ТОВ, в якому просив розірвати, укладений Міністерством і відповідачем, концесійний договір. Позов мотивовано тим, що відповідачем допущено істотне порушення умов концесійного договору.

КГС ВС, оцінюючи суть спору та доводи сторін, вказав на таке.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило ч.2 ст.651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну.

Законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов'язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Суд наголошує, що у ст.2 Закону України «Про концесії» визначено, зокрема основні принципи концесійної діяльності: взаємовигода сторін у концесійному договорі; стабільність умов концесійних договорів; розподіл ризиків між сторонами концесійного договору. Водночас, у ст.36 Закону України «Про концесію» законодавець означив гарантії прав концесіонера.

Отже, при вирішенні спору про розірвання концесійного договору, ураховуючи критерій істотності необхідно з'ясувати: чи не суперечить розірвання Договору, з визначених Прокурором підстав, інтересам як концесієдавця, так і концесіонера; чи розірвання Договору є максимально збалансованим і відповідає тяжкості допущеного порушення; чи не порушує розірвання Договору гарантії надані концесіонеру та принципи концесійної діяльності.

❓Підтримуєте висновок ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція

​​✍🏻ВЛАСНИК ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ МОЖЕ ЗВЕРНУТИСЯ З ПОЗОВОМ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ОХОРОННОЇ ЗОНИ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ СУМІЖНИМ ВЛАСНИКОМ ЗА УМОВИ ЗАВДАННЯ ШКОДИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 372/4262/21
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 372/4262/21 від 26.03.2025

ВС мав відповісти на питання про те, чи має право власник однієї земельної ділянки на позов, який стосується забезпечення дотримання охоронної зони ліній електропередачі суміжним власником на іншій ділянці.

КЦС ВС вказав, що відповідь на це питання може бути позитивна за деяких умов, аргументувавши свою позицію так.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.2 ст.152 ЗК України).

В охоронних зонах кабельних ліній електропередачі власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам забороняється, зокрема, зводити будинки, споруди будь-якого призначення (ч. 4 ст. 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів»).

Власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон об'єктів енергетики без письмової згоди підприємств енергетики, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об'єктів електричних мереж (ч.5 ст.32 Закону).

Тобто, власник земельної ділянки має право на позов, який стосується забезпечення дотримання охоронної зони ліній електропередачі суміжним власником на іншій ділянці, за умови, що використання суміжним землевласником його права може завдати шкоди правам та інтересам позивача і впливає на безпечне користування останнім його земельною ділянкою.

❓Підтримуєте підхід ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

​​✍🏻З 2021 РОКУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОСАДОВОГО ОКЛАДУ СУДДІВ У ЗАКОНАХ ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ ВСТАНОВЛЕНО ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БАЗОВОГО РОЗМІРУ ПОСАДОВОГО ОКЛАДУ СУДДІ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 240/9028/24
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 240/9028/24 від 24.04.2025

Позивачка звернулася до суду з позовом до ВС, у якому оскаржила дії ВС щодо виплати суддівської винагороди зі здійсненням розрахунку без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ВП ВС не погодилася з доводами позивачки з огляду на таке.

Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум». Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.

Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Отож, починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

❓Підтримуєте аргументацію ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

📁Добірка 685

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26110 правових позицій ВС
🇪🇺 3335 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 лютого 2025 року у справі № 537/1473/20(2))
Щодо доказового значення повідомлень засобів масової інформації стосовно обставин дорожньо-транспортної пригоди

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 619/4355/23
Щодо відсутності у діях особи, яка вчинила ДТП, щирого каяття

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 березня 2025 року у справі № 208/1752/21(1))
Щодо підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 березня 2025 року у справі № 208/1752/21
Щодо відшкодування шкоди потерпілій як підстави для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 759/23571/19
Щодо відсутності у діях співвласника транспортного засобу складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2025 року у справі № 475/1388/23
Щодо призначення судово-медичної експертизи для визначення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ ЩОДО МАЙНА, ПЕРЕДАНОГО В ІПОТЕКУ, У СПРАВАХ, ДЕ ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ НЕ Є УЧАСНИКОМ СПРАВИ, НЕ СКАСОВУЄ ПРАВИЛ ПРІОРИТЕТНОСТІ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 466/2651/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 466/2651/23 від 05.05.2025

В межах цієї справи перед ВС постало питання: чи є порушенням прав іпотекодержателя забезпечення позову на передане в іпотеку майно, шляхом арешту такого майна, за умови, що останній не є учасником справи.

КЦС ВС надав заперечну відповідь на це питання з огляду на таке.

За правилом ст.3 Закону України «Про іпотеку» - якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У ст.1 Закону України «Про іпотеку» закріплено такі визначення: пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно (абз.11); вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна (абз.12); нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна (абз.13). Конструкція пріоритету спрямована на вирішення колізії прав (як цивільних, так і публічних) на той же самий предмет іпотеки. Особа, право якої виникло раніше, має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, перед іншими суб'єктами. Пріоритет є втіленням ще римського принципу - qui prior est tempore, potior eat jure (перший в часі - сильніший по праву).

Таким чином, у випадку забезпечення позову у справі, де іпотекодержатель не є учасником справи, та в якій забезпечується позов щодо майна, переданого в іпотеку, та право іпотекодержателя ця особа набула до забезпечення позову, права та інтереси іпотекодержателя захищені правилами пріоритетності іпотеки, й потреби в оскарженні будь-якого забезпечення позову, з огляду на порушення прав іпотекодержателя, немає.

❓Погоджуєтеся з доводами ВС?

👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

​​Асоціація адвокатів України запрошує на XVI Kyiv Criminal Law Forum — масштабний професійний захід у сфері кримінального права та процесу, що відбудеться 13 червня 2025 року у Києві та онлайн.

Дата: 13 червня 2025 року
Час: 09:00 – 18:00
Формат: Offline & Online
Програма та реєстрація: https://cutt.ly/DrxnCyU4

Цьогоріч Форум об’єднає лідерів юридичної спільноти, представників влади, суддівського корпусу та бізнесу для фахової розмови про виклики, що постали перед кримінальною юстицією в умовах воєнного стану.

У фокусі дискусій:

Сучасна кримінально-правова політика:
▫️Реформа управління арештованими активами
▫️Укладення угод про визнання винуватості: необхідність чи компроміс?
▫️Нова редакція Кримінального кодексу: концепція та перспективи

Бізнес і кримінальне право:
▫️Захист інвестицій та протидія силовому тиску на бізнес
▫️Баланс між переслідуванням економічних злочинів і захистом підприємницької діяльності
▫️Практика арештів активів: що важливіше — суспільний інтерес чи права бізнесу?

Стратегії захисту:
▫️Межі допустимості та етики в захисті
▫️Провокація злочину й допустимість доказів
▫️Європейські стандарти прав на захист і справедливий суд

Серед спікерів:
▫️Лев Кишакевич, суддя Великої Палати Верховного Суду
▫️Олена Дума, голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА)
▫️Катерина Широка, суддя Вищого антикорупційного суду
▫️Денис Гюльмагомедов, перший заступник директора НАБУ
▫️Олександр Іванов, заступник керівника підрозділу детективів НАБУ
▫️Сергій Фомін, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
▫️Олександр Максименко, начальник управління захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора
▫️Валерій Жидков, прокурор Офісу Генерального прокурора
▫️Андрій Свінцицький, в.о. директора НДЦ незалежних судових експертиз Мін’юсту України

Долучайтеся до події, що формує актуальний порядок денний кримінального правозастосування в Україні!

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ВІЙСЬКОВИХ ПИТАНЬ

📁Добірка 686

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26155 правових позицій ВС
🇪🇺 3342 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2025 року у справі № 573/406/24
Щодо виконання військовозобов'язаним громадянином України, який належить до релігійного об'єднання «Свідків Єгови в Україні», свого обов'язку по мобілізації під час воєнного стану

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 квітня 2025 року у справі № 160/331/23
Щодо можливості позбавлення (невиплати) додаткової винагороди у разі притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за військово-адміністративне правопорушення

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 07 травня 2025 року у справі № 902/111/24
Щодо повноважень ОВА вимагати припинення права тимчасового користування лісовою ділянкою шляхом розірвання договору в судовому порядку

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 травня 2025 року у справі № 520/9626/24
Щодо наявності дискреційних повноважень селищної військової адміністрації на визнання земельних ділянок потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та надання пільги з місцевих податків і зборів

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24
Щодо підстави для зняття з обліку військовозобов'язаних за п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 травня 2025 року у справі № 160/30873/23
Щодо права дитини військовослужбовця, яка народилась після загибелі батька військовослужбовця, на отримання одноразової грошової допомоги

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻ВІДСУТНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИСНОВКУ ПРО ТЕ, ЩО ДО ПОЛОЖЕНЬ СТ.75 КК УКРАЇНИ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ ПРИПИСИ СТ.69-1 ЦЬОГО КОДЕКСУ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 636/5272/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 636/5272/23 від 08.05.2025

У касаційній скарзі захисник, указуючи на положення ч.1 ст.69-1, ч.4 ст.75 КК України, вважає, що наведене свідчить про можливість визначення засудженій іспитового строку не більше як на 2 роки.

ККС ВС не погодився з позицією сторони захисту, вказавши, що питання щодо покарання та його призначення врегульовано розділами Х-ХІ КК (ст.ст.50-73 цього Кодексу).

Види покарань чітко врегульовані ст.51 КК України.

Положення ст.69-1 КК України регламентують строк або розмір покарання, який, з урахуванням наведених у цій статті обставин, не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Водночас питання про звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням врегульовано розділом ХІІ КК (ст.ст.74-87 цього Кодексу).

Ч.4 ст.75 КК України передбачено, що іспитовий строк установлюється судом тривалістю від 1 до 3 років.

Таким чином, законодавець чітко відмежовує поняття інституту призначення покарання від поняття інституту звільнення від відбування вже призначеного покарання, які не ототожнюються та врегульовуються різними нормами закону України про кримінальну відповідальність.

Отже, відсутні підстави для висновку про те, що до положень ст.75 КК України можуть застосовуватися приписи ст.69-1 цього Кодексу, а отже, і про можливість визначення іспитового строку не більше як на 2 роки.

❓Підтримуєте доводи ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ВІДСУТНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИСНОВКУ ПРО ТЕ, ЩО ДО ПОЛОЖЕНЬ СТ.75 КК УКРАЇНИ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ ПРИПИСИ СТ.69-1 ЦЬОГО КОДЕКСУ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 636/5272/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 636/5272/23 від 08.05.2025

У касаційній скарзі захисник, указуючи на положення ч.1 ст.69-1, ч.4 ст.75 КК України, вважає, що наведене свідчить про можливість визначення засудженій іспитового строку не більше як на 2 роки.

ККС ВС не погодився з позицією сторони захисту, вказавши, що питання щодо покарання та його призначення врегульовано розділами Х-ХІ КК (ст.ст.50-73 цього Кодексу).

Види покарань чітко врегульовані ст.51 КК України.

Положення ст.69-1 КК України регламентують строк або розмір покарання, який, з урахуванням наведених у цій статті обставин, не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Водночас питання про звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням врегульовано розділом ХІІ КК (ст.ст.74-87 цього Кодексу).

Ч.4 ст.75 КК України передбачено, що іспитовий строк установлюється судом тривалістю від 1 до 3 років.

Таким чином, законодавець чітко відмежовує поняття інституту призначення покарання від поняття інституту звільнення від відбування вже призначеного покарання, які не ототожнюються та врегульовуються різними нормами закону України про кримінальну відповідальність.

Отже, відсутні підстави для висновку про те, що до положень ст.75 КК України можуть застосовуватися приписи ст.69-1 цього Кодексу, а отже, і про можливість визначення іспитового строку не більше як на 2 роки.

❓Підтримуєте доводи ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻СПРАВИ ЗА ПОЗОВАМИ ДПС ПРО ВИЗНАННЯ ПРАВОЧИНІВ, УКЛАДЕНИХ ПІДПРИЄМСТВАМИ, ФІКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНА ВИРОКОМ СУДУ, НЕДІЙСНИМИ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ СУДАМИ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 420/12471/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 420/12471/22 від 08.05.2025

ДПС звернулося до адміністративного суду з позовом до АТ та ТОВ, в якому просило визнати недійсними правочини, укладені між ними, за результатами яких складені податкові накладні. ДПС стверджує, що оскільки вирок суду підтверджує фіктивний характер діяльності ТОВ, тому правочини, які уклали відповідачі, в розумінні ч.3 ст.228 ЦК України є недійсними.

ВП ВС зазначила, що відповідна категорія спорів виникає не із самих норм цивільного чи господарського права. Тобто відсутній юридичний факт, який би призводив до виникнення будь-яких цивільних прав та обов'язків між контролюючими органами та платниками податків.

Втручання у відносини між учасниками правочину можливе лише тоді, коли існування відповідного правочину порушує публічний порядок у галузі оподаткування, якщо спірний правочин створює об'єктивні перешкоди в здійсненні функцій органів ДПС України - заважає правильно встановити розмір податкового обов'язку, унеможливлює чи ускладнює стягнення податкового боргу тощо.

Отже, справи за позовами контролюючого органу про визнання правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, недійсними та застосування визначених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такі спори пов'язані з реалізацією органами ДПС компетенції щодо здійснення податкового контролю, а отже, є публічно-правовими.

❓Згодні з доводами ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻НЕНАЛЕЖНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СУДАМИ ВІДХИЛЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ АДВОКАТА ПРОТИ ПОЛІЦІЇ ЗА НЕЗАКОННУ ЗЙОМКУ ПІД ЧАС ЗУПИНКИ ЙОГО АВТОМОБІЛЯ Є ПОРУШЕННЯМ СТ.8 КОНВЕНЦІЇ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «BAYRAMOV v. AZERBAIJAN» від 06.05.2025, заява № 45735/21

Адвокат скаржився, що національні суди необґрунтовано відхили його позов про відшкодування шкоди, завданої поліцією внаслідок незаконної, на думку заявника, зйомки факту зупинення його транспортного засобу за нібито водіння у нетверезому стані та проведення огляду заявника на встановлення стану сп’яніння з подальшою публікацією цих відеоматеріалів на телевізійних каналах та в мережі Інтернет.

ЄСПЛ вважав, що публікація вказаних вище відеоматеріалів вплинула на приватне життя адвоката настільки, що порушила ст.8 Конвенції.

Так, незважаючи на визнання того, що відповідні веб-сайти дійсно вказували прес-службу Міністерства внутрішніх справ як джерело інформації про нібито водіння заявника в нетверезому стані, національні суди відхилили позов заявника, визнавши, що він не довів, що поліція поширила цю інформацію в медіа.

Відмовляючи у задоволенні позову заявника, національні суди також посилалися на листи поліції та телеканалу. У зв'язку з цим Суд зазначив, що національні суди лише покладалися на лист поліції, в якому заперечувалося будь-яке правопорушення, і не надали належного обґрунтування щодо аргументів заявника з цього приводу. Вони також не пояснили, яким чином лист від телеканалу мав відношення до визначення того, чи були відеоматеріали заявника опубліковані поліцією. З огляду на це, що національні суди відхилили скаргу заявника щодо стверджуваних дій з боку поліції - а саме, незаконної зйомки його та подальшої публікації цих відеоматеріалів - без достатнього обґрунтування.

Отже, Суд зробив висновок, що держава-відповідач не виконала своїх позитивних зобов'язань за ст.8 Конвенції.

❓Порушено права адвоката?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 687

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26125 правових позицій ВС
🇪🇺 3340 правових позицій ЄСПЛ

Щодо відсутності у роботодавця права зменшувати заробітну плату до моменту внесення відповідних змін до трудового контракту

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 серпня 2023 року у справі № 757/42192/20-ц
Щодо обмеження розміру винагороди і заробітної плати членів правління державних банків

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 травня 2025 року у справі № 757/36687/21-ц


Щодо врахування добудов, прибудов або будь-яких поліпшень житлового будинку, які зробив один із його співвласників без згоди іншого (інших), при поділі будинку

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц(1)
Щодо порядку виділу частки з нерухомого майна, яке є об’єктом спільної сумісної власності

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ДОБУДОВИ, ЯКІ ЗРОБИВ ОДИН ІЗ СПІВВЛАСНИКІВ БЕЗ ЗГОДИ ІНШИХ, НЕ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА РОЗМІР ЧАСТОК СПІВВЛАСНИКІВ ПРИ ПОДІЛІ БУДИНКУ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 357/3145/20
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 357/3145/20 від 23.04.2025

Відповідач у касаційній скарзі вказав, що суд першої інстанції виснував про можливість виділення позивачеві частки в натурі без урахування площі та вартості прибудови (веранди), збудованої без дозвільних документів, через яку позивач влаштував вхід до частини будинку, яку йому виділив суд.

Оцінюючи доводи касанта ВП ВС вказала на таке.

Суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Крім того, слід пам'ятати, що згідно з ч.ч.4,5 ст.357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Таким чином, добудови, прибудови або будь-які поліпшення житлового будинку, які зробив один із його співвласників без згоди іншого (інших), не можуть впливати на розмір часток співвласників при поділі цього будинку, а відтак і їх вартість, проте, якщо це технічно можливо, залишаються у володінні того, хто їх збудував.

❓Поділяєте думку ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ЯКЩО ПРЕДМЕТОМ ІПОТЕКИ Є БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ЯК ОБ’ЄКТ БУДІНИВЦТВА, ТО ІПОТЕКОЮ ТАКОЖ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ ВСІ ОБ‘ЄКТИ ІНВЕСТУВАННЯ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/13019/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 910/13019/22 від 12.05.2025

Перед ВС у цій справі постало, зокрема, таке питання: чи передбачає передання в іпотеку багатофункціонального комплексу, який будується, те, що на майнові права на квартири в ньому також розповсюджується іпотека?

КГС ВС надав ствердну відповідь на це питання, вказавши на таке.

Передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них (ч.1 ст.16 Закону "Про іпотеку" в редакції станом на дату укладення договору іпотеки).

З умов договору іпотеки вбачається, що в іпотеку були передані належні іпотекодавцю майнові права на весь об'єкт будівництва, що споруджується на підставі договору на будівництво житлового будинку.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" виконання зобов'язань забудовника за договором, укладеним між ним та управителем, забезпечується встановленням іпотеки. Предметом іпотеки за іпотечним договором є об'єкт будівництва, всі об'єкти інвестування, які є складовими частинами об'єкта будівництва, та земельна ділянка, на якій розташований об'єкт будівництва. Предметом іпотеки додатково можуть бути інше нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, які належать забудовникові на праві власності. Іпотечний договір укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується відповідно до закону.

Отже, визначаючи предметом іпотеки багатофункціональний комплекс як об'єкт будівництва, іпотекою також були забезпечені всі об'єкти інвестування (майнові права на об'єкти нерухомості).

❓Підтримуєте доводи ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція