НАБУ - прогресуюча від безконтрольності та непідзвітності злоякісна пухлина на тілі нашої держави. єдиний спосіб лікування - чимшвидша ампутація цієї «надбудови»:

«FakeAgent НАБУ або на що йдуть детективи заради справедливості

Що робить детектив здорової людини, коли йому потрібні показання однієї з фігуранток справи?

-- Зважує всі аргументи, викликає на ще один допит, обговорює з прокурором.
-- Дивиться кодекс, виписує підозру, допитує.
-- Тисне через адвокатів й натякає на можливий обмін умовної свободи на щиросердне зізнання.

Що робить детектив курця? Заводить роман зі свідком, бо так працює “спецоперація” НАБУ.

Ст…ні...лав Бр…ман – детектив, якого не навчали в академії ФБР, але якого надихали підручники з геополітики XVIII століття. Він вирішив не паритися традиційними методами розслідувань, а просто переспав із ключовою свідчинею у справі Одеського аеропорту. Вигідний контракт: їй – відсутність підозри та арешту, йому – стабільні потрібні відповіді на кожному допиті. Ну а нам -- новина.

Це не сюжет нового трешового серіалу на Netflix, це, судячи з кількох наших джерел в самому НАБУ та серед міжнародників, реальна практика НАБУ. Причому не вперше.

Що тут не так?

-- Це неетично, незаконно та порушує всі можливі стандарти розслідувань.
-- Це створює очевидний конфлікт інтересів – відносини між правоохоронцем і свідком = тиск і маніпуляція.
-- Це рівноцінно примусу: жертва в уразливому становищі, навіть якщо не усвідомлює цього.

Такі методи – не винахід слідчого НАБУ. Honey traps використовували у спецслужбах СРСР, США, Британії – при вербуванні агентів і дипломатів. Але НАБУ – це, здається, не КДБ 70-х.

У цивілізованих країнах давно зрозуміли, що такі практики треба забороняти.

-- Великобританія після скандалу у 2012 чітко заборонила undercover officers вступати у сексуальні стосунки.
-- ФБР, Скотланд-Ярд і Європол мають аналогічні інструкції.
-- У Німеччині після справи про “Ромео-операції” Штазі (вербування через секс) внесли відповідні обмеження.

А що в Україні? А в Україні ми поки що спостерігаємо, як детективи браверманять своїх свідків з процесуальною метою».

Джерело - https://www.facebook.com/share/p/13owxCAqVf/?mibextid=wwXIfr

Вища кваліфікаційна комісія суддів 5 березня рекомендувала голові ВККС Андрію Пасічнику залучити експертів проектів міжнародної технічної допомоги та представників громадянського суспільства для «розвитку корпоративної культури» в Комісії, «культури дотримання професійної етики» та для підвищення «професійного та особистісного росту» членів ВККС та працівників Секретаріату Комісії.

Відповідне рішення ВККС ухвалила за наслідками історії, пов’язаної із звинуваченнями заступника голови Комісії Олексія Омельяна у цькуванні керівника Юридичного управління Секретаріату ВККС Наталі Кідіної.

P.S. Друзі, цей сюр не закінчиться схоже ніколи. Подивіться чим займається наша потужна ВККС? Квантовий стрибок як він є!

гарно!

по суті і формі провокація підкупу, лише мета інша

не викрити, як в ст. 370 КК, а «заробити»

не рідко провокації підкупу мають і інші цілі та завдання, наприклад, звільнення «незручного» посадовця, усунення конкурента чи претендента на посаду, вербування для подальшої співпраці, примушування до участі у корупційних схемах, розголошення охоронюваної законом інформації, імітація бурхливої антикорупційної діяльності, вплив на ухвалення державних та інших рішень і багато ін.

ті, хто прикриваючись гаслами боротьби з корупцією, займається провокаціями підкупу, заслуговують на найсуворішу відповідальності.

https://www.tg-me.com/DBRgovua/5395

поки триває початковий етап конкурсу на посаду директора БЕБ, поцікавився у Секретаріаті КМУ про джерела, порядок та розмір фінансування діяльності у складі Конкурсної комісії 3-х іноземців, які делеговані міжнародними та іноземними організаціями.

питання актуальне тим більше з огляду на постійний потік новин про USAID, NED та ін. іноземних грантодавців.

Ярослав Івановичу, до вашого сьогоднішнього емоційного виступу з трибуни.

питання про те, що чиновники не приходять на виклики ВР, далеко не сьогоднішнє.

свого часу мав можливість спостерігати офлайн за засіданням однієї ТСК ВР цього скликання, куди запрошувалися в т.ч. деякі представники правоохоронних органів, їм ставили якісь питання, ті в свою чергу щось відповідали.

знаєте як все те дійство виглядало зі сторони?

вони, ті кого запитували, не приховано знущалися на тими депутатами, які ставив їм питання.

бо ті, хто ставили питання, і близько не розуміли про що запитували, не розуміли як реагувати на відповіді тих правоохоронців, не могли поставити питання в продовження, уточнююче, додаткове, зрозуміти де у відповіді правда, де фантазія, відреагувати на відповідь і т.д.

одним словом, предмет розгляду знали в кращому випадку на 2 по 10-ти бальній шкалі.

як результат, ті над ким знущалися, цього навіть не зрозуміли.

і це лише один серед багатьох інших прикладів і випадків, що мали місце починаючи з серпня 2019 і які планомірно щоденно вели до теперішнього стану.

ви хоч пожиттєве позбавлення волі проголосуйте за неявку до ВР, але це в принципі з таким вашим підходом нічого не змінить.

…

ні, це не знімає відповідальності з тих, хто не приходить до ВР на виклик. повага до ВР як інституції, як єдиного законодавчого органу, має бути, бо це про нашу державу, про нашу Конституції.

але то дещо інша історія.

«Як може скаржитися на суд людина, яка перебуває у розшуку? Це нонсенс», - суддя АП ВАКС, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення права на захист.

Дозволю собі відповісти:

1) громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;

2) усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк;

3) кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;

4) кожен має право на професійну правничу допомогу.

якщо що, то це норми ст. ст. 24, 40, 55 та 59 Конституції України, які є нормами прямої дії.

дуже цікавий розвиток справи судді Тандира, який в травні 2023-го, перебуваючи у стані алкогольного спʼяніння, збив на блокпосту військовослужбовця Нацгвардії, внаслідок чого 23-річний військовий загинув на місці.

https://zib.com.ua/ua/pda/166056.html

думки вголос

як оцінити, точніше правильно кваліфікувати дії прокурорів, вибачте «законників», які у кримінальному провадженні ряду осіб в листопаді 2024 повідомили про підозру про події 2017-2018 р.р. та затримали їх в порядку ст. 208 КПК, далі ініціювали тримання під вартою, з чим слідчі судді погодились, декому без права застави,

через 2 місяці відкрили стороні захисту матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК, під час вивчення яких з’ясувалося,

що за тими ж самими фактами, за якими обласні «законники» повідомили про підозру в листопаді 2024, ще в 2018-2020 розслідувалося ряд кримінальних провадження, які давно закриті (в 2021-2022).

і рішення про їх закриття на час повідомлення про підозру, затримання, тримання під вартою, скерування до суду обвинувального акту і до сьогодні не скасовувалися,

про що «законникам» було достовірно відомо.

питання загалом риторичне, але нехай і вони подумають.

що ще цікаво в попередній історії, про яку пишу з початку грудня

в групі прокурорів у цьому провадженні є цілий керівник обласної прокуратури.

хоча він і не призначив себе старшим групи прокурорів, але ж він точно не міг не знати про існування закритих за тими ж фактами провадження, остаточні рішення в яких не скасовані.

ще цікавішим є те, що це провадження після повідомлення про підозри і застосування запобіжних заходів їздило в Офіс Генпрокурора, а перший заступник Генпрокурора О. Хоменко приймав у ньому процесуальне рішення щодо підслідності.

у зв’язку з цим ще питання:

обласні прокуратури приховали від О. Хоменка та прокурорів ОГП наявність закритих проваджень за тими ж фактами чи

підлеглі з Офісу не доповіли О. Хоменку чи умисно приховали від нього цей факт чи

перший заступник Генпрокурора закрив на нього очі?

будемо зʼясовувати

перепрошую (насправді, ні), але покарання за корупційні злочини дещо інші, ніж звільнення. зовсім інші.

правильно ж?!

і забезпечити притягнення до відповідальності за такі суми, якщо корупційний злочин мав місце, є виключною відповідальністю НАБУ та САП. і нікого іншого.

цитувати Закон про НАБУ та відповідні норми КПК зайве.

якщо все ж таки звільнення, як стверджує цей «доброчесний» антикорупціонер/реформатор, тоді навіщо нам всі ті НАБУ/САП, до створення та кадрового наповнення якого він має саме безпосереднє відношення?

потрібна логіка і ясність

з цього місця чекаємо подробиць

невже тести на загальні здібності бувають різними за складністю в залежності від того, кого відбирають, на яку посаду?

наприклад, для кандидатів на посаду директора БЕБ одні і «справді дуже складні», для директора НАБУ інші, окремі для керівника САП, інші для голови НАЗК, для загальних суддів і для ВАКС, спеціальні для прокурорів?

чи то може підбірка «системою» питань залежить від кандидата: для одних дуже складні, для других не дуже, для третіх наперед визначений результат незалежно від наданих відповідей?

поділіться будь-ласка ;)

«Хай якою могутньою була Росія, її ахіллесовою пʼятою була відсутність незамерзаючих портів, окрім чорноморських. А Чорне море зʼєднується із Середземним спочатку через Босфорську протоку, а потім — через Дарданелли. Це вузькі смужки води, що відокремлюють Європу від Азії з обох країв Мармурового моря. Протоки були фактично «дорогою життя».
…
Лише через лічені місяці після початку війни країни Антанти вже планували бенкет над тілами своїх переможених ворогів.

У цьому контексті йшлося про дещо більше, ніж просто вимахування приманкою у вигляді Константинополя й Дарданелл перед носом росіян, оскільки на початку 1915 року було створено комісію на чолі із сером Морісом де Бансеном, яка мала напрацювати пропозиції щодо майбутнього Османської імперії після перемоги союзників.

Почасти штука була в тому, щоб розділити все так, аби це влаштовувало тих, хто був союзником нині, але суперником у минулому та потенційно міг ним стати й у майбутньому».

П. Франкопан. Великі шовкові шляхи.

«Перси й інші спостерігачі побачили іншу мораль цієї історії: попри всі гучні слова, переговорна позиція Заходу є слабкою. Ті, хто володіє ресурсами, врешті можуть навʼязати свою волю тим, хто має концесію, і змусити їх до переговорів. Захід міг як завгодно розлючено нарікати, але насправді все було зроблено за принципом «хто володіє, той і право має».
…
Однією з гостей була діяльна й надзвичайно розумна Гертруда Белл, яка ще на ранніх етапах Першої світової війни пішла працювати на британську розвідку й прекрасно розумілася на арабській політиці. Будьте певні, — сказала вона Джафару аль-Аскарі, якого ось-ось мали призначити премʼєр-міністром новоствореного Іраку, що «повна незалежність — це саме те, що ми, (британці), врешті хочемо дати». «Моя дорога пані, повної незалежності ніколи не дають, її завжди беруть», — відповів він».

П. Франкопан. Великі шовкові шляхи.

сьогодні у ВАКС призначили до розгляду чергові «здобутки» НАБУ/ САП, отримані в результаті т.з. моделювання злочину, що, навідміну від їх методичок, згідно нашого національного законодавства (яке їм лише перешкоджає) має цілком точне визначення у Кримінальному кодексі - провокація підкупу.

однак, навіть на такій давно відпрацьованій ними схемі «моделювання» та наступної імітації бурхливої діяльності, наш «доброчесний та професійний» антикор спіткала біда: все пішло не так, зовсім, оскільки їх «обʼєкт» не вимагав, не прохав, не одержував і навіть не думав одержувати жодної неправомірної вигоди, не вчиняв і не збирався вчиняти жодних дій ні в інтересах того, хто сам запропонував хабар, ні в інтересах будь-яких інших осіб.

як наслідок, в цьому випадку правильніше говорити про закінчений замах на провокацію підкупу.

деякі деталі.

щоб приховати факт «співпраці» заявника з НАБУ, до того ж довготривалої та «плідної», до нього застосували заходи безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності відомостей про особу. іншими словами, змінили його П.І.Б. у всіх процесуальних документах.

таке рішення дозволило їм приховувати провокацію і від сторонніх спостерігачів, і від слідчих суддів, а зараз і суду, бо сам «обʼєкт» особисто знайомий із «заявником» понад 10 років, знає його справжні анкетні дані та його історію життя. до того ж, тим самим були створені штучні перешкоди стороні захисту на збирання доказів, що викривають факт провокацій, зокрема відомості що стосуються особи заявника (судимості, борги, кримінальні та інші провадження, що перебувають на розгляді у судах т.д.).

до речі, справжні анкетні дані цього «заявника» озвучувалися в судових засіданнях ВАКС у одному провадженні ще в серпні 2023, в іншому - в кінці лютого - на початку березня цього, за результатами судових засідань публікувалися у відомих інтернет-виданнях, як то «Судовий репортер», «Грати» та ін., тобто вони давно відомі широкому та невизначеному колу осіб.

не менш цікавим є і те, що задля приховування факту далеко не першої провокації з цим «заявником», в обвинувальному акті зазначили, що викривач у провадженні в розумінні ЗУ «Про запобігання корупції» відсутній, тоді як повинне застосовуватися визначення викривача, передбачене в ст. 3 КПК, тобто інше і більш широке.

одним словом, маніпуляції, фальсифікації, махлювання, інтриги, скандали, гучні заяви про боротьбу з корупцією, за ширмою яких морок і пустота.

далі буде.

було б добре, аби заодно провели аудит і одержувачів грантів, оприлюднили їх повний перелік, розмір отриманих грантів, звіти щодо отриманих коштів та їх здобутки

поки прокурор САП готується оголошувати обвинувальний акт у справі, про яку вчора написав, є декілька суто професійних питань, щоб у нього був час підготуватися:

з якого моменту прохання неправомірної вигоди є закінченим складом злочину?

прохання неправомірної вигоди це триваючий, продовжуваний злочин?

коли інкриміноване вами прохання неправомірної вигоди стало закінченим складом злочину і де про це вказано у обвинувальному акті?

дякую

тобто, заступник голови ВККС інші члени цієї комісії у нас недоторканні і незамінні?

слідчим та прокурорам заборонено розслідувати факт надання ним неправдивих показань в суді, допомагаючи особі, яка є суддею і обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, уникнути відповідальності за злочин, вчинений у стані сп’яніння?

відколи у нас журналісти вирішують, коли слідчим та прокурорам краще та зручніше для фігурантів приходити на обшуки, щоб часом не порушити їх звичний та зручний розпорядок?

ви справді вважаєте, що така особа має хоч якесь право перебувати на посадах в органах судової влади, тим більше у складі ВККС та здійснювати оцінювання суддів, вирішувати їх долі?

мені здається, в демократичній та цивілізованій країні, якою ми б хотіли бачити і нашу Україну, після таких звинувачень заступник голови ВККС в той же день мав би подати заяву на звільнення, а не ганьбити себе і судову гілку влади.

поправте, якщо помиляюсь.

до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на фото цитата із вашої постанови від 16.01.25 про відому у задоволенні скарги, яку ви в силу вимог ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру» не мали права розглядати, у зв’язку з чим до КДКП направив дисциплінарну скаргу.

але питання в іншому.

як правильно розуміти наведену цитату:

- ви надурили захисника, зазначивши у постанові завідомо недостовірні відомості,

- чи вас надурили ваші підлеглі прокурори?

бо в матеріалах кримінального провадження, з яким захист ознайомлений відповідно до ст. 290 КПК, не має жодного сліду про те, що прокурорами групи прокурорів, до якої входите і ви, чи слідчими, вживались хоч якісь, найменші заходи для допиту потерпілих за моїм клопотанням.

більше того, старший групи прокурорів та ви як прокурор групи прокурорів не виконали і письмові вказівки свого заступника, надані ним як керівником органу прокуратури за результатами розгляду моєї скарги в порядку ст. 308 КПК, в яких вам були встановлені процесуальні строки, зокрема і для допиту потерпілих.

що з цим робити?

відповідь Секретаріату Кабміну на запит стосовно джерел, порядку та розміру фінансування діяльності у складі Конкурсної комісії з обрання директора БЕБ 3-х іноземців, які делеговані міжнародними та іноземними організаціями.

цікаво. скористався рекомендацією та направив аналогічний запит до Конкурсної комісії.