❗️Шукаєм ❗️ у групу спецпризначення:

- Помічник начальника розвідки
- Офіцер РЕР
- Аналітик
- Логістів
- Звʼязківців
- Інженерів-вибухотехніків (БПЛА)
- Головного сержанта
- Саперів-розвідників

Перевод, прикомандирування, на деякі посади візьмем і научим цивілів. На тилові посади беремо списаних по здоровʼю, в тому числі інвалідів 2-3 групи.

Умови служби найкращі, служба цікава, команда професіонали.

Писати сюди: @Redowl83

Угу, коли танкові колони перетнуть польський кордон о 6-ій ранку, побачу як можна політично гарантувати безпеку…

І вобше😁😁😁

Інші досвідчені підрозділи, без відновлення і ротацій впродовж вже більше ніж трьох років, мають здатність за*обуватись.
Важко сказати від чого більше, бойових дій чи «стратегій» різних ОТУ)
🫡

Правильний розподіл ваги у рюкзаку. Із статті Crossfirepacks

🟩 Зелена зона — легкі предмети: спальник, куртки, шапки, термобілизна, аптечка. Зверніть увагу, що верх рюкзака теж зелений — хоча це суперечить законам центру маси у сагітальній площині (збоку), у фронтальній площині (спереду) це може викликати ефект маятника на нерівній місцевості. Це гарне місце для рукавичок, шапки, ліхтаря — речей, які мають бути під рукою, але не зсуватимуть баланс.

🟨 Жовта зона — середньої щільності речі: їжа, легкі інструменти тощо.

🟥 Червона зона — найважчі й найщільніші речі: гідраційна система, набої, акумулятори, важкі інструменти, тринога (зовні рюкзака) тощо.

Генерал Залужний:
«Війна - це твій вибір прийняти два важливих рішення. Не злякатися померти, а значить бути готовим до самопожертви. Таке рішення кожен має прийняти, хто долучається до збройної боротьби. Але померти за Україну - цього мало. Потрібно ще прийняти друге рішення - бути готовим убити»

Пане Генерале, за всієї поваги.
За Україну треба жити.
За Україну треба берегти кожного солдата.
Тільки зберігаючи своє життя, можна виконати ваше друге побажання - знищувати ворога.
На війні смерть можлива. Але не обов'язкова. І обов'язок кожного командира зробити все, щоб його підлеглий вижив. Тому що сьогодні він солдат, а після миру - це батько і чоловік. Це сім'я. Це продовження роду. А значить і продовження України.

А закликати вмирати - це совок. Тим більше, коли на горизонті замаячив мир. Слабка надія, але вона є. І сьогодні хочемо побажати всім на фронті - берегти себе і вижити.

Наші посадки нагадують філіал пекла.
На цій війні не буває такого що вороги дохнуть пачками, а у вас лише 1 легкий 300й. Буває, звісно, й таке, але потім удача відвертається від тебе і твоїх пацанів, і вони гинуть. Багатьох з тих кого я завіз на позиції вже немає в живих. Хтось засцявся, а хтось дуже дорого продав своє життя.

Зараз тут складно пройти бодай 100м і не нарватись на жмура. Свого чи чужого. Чужих більше. Але легше від того не стає. Багато здібного народу пропало. Багато безтолочів вже в землі. І лише сцикуни і ухилянти своїм існуванням казять мене. Вони своїм засциканством продовжили своє життя. А оплатили їхні бездарні життя ті, хто навіки лишився в цих посадках.

Я вже й сам їбав туди зайвий раз їздити. Рятівних туманчиків вже/поки немає. І кожен заїзд це лотерея.

Кацапські штурмовики нахабні і вперті. Арта - точна. Дронарі - толкові.
Але і ми - не гірші. А в дечому і кращі.

А ось цей паря згорів на роботі. Земля йому скловатою. Підару єбаному.

Будь які суміжники, в рандомний момент😁

1 червня 2025 року. Або посібник, як треба готуватись до перемовин.
Я впевнений, що ця операція відбулася б незалежно від наявності перемовного процесу, проте зазначу, що такі спеціальні операції ставлять українську сторону в сильну позицію — і за це однозначно велика повага та подяка Службі безпеки України, яка вкотре демонструє ювелірну роботу зі знищення цілей високої значущості.
Мабуть, якби система управління військами була кращою, тоді б достойні командири не писали рапорти на зняття їх з посади. У цьому разі ситуація на фронті була б набагато продуктивнішою для України — що зробило б українську позицію ще більш вагомою. І концептуально низку проведених одночасно військових та спеціальних операцій можна було б назвати загально — операцією з примусу до миру.
Але живемо в сьогоднішніх реаліях, тому сьогодні, вже не вперше, СБУ показує, що таке справжнє мистецтво війни.
Спробуємо розібратись, що відбулося, зібравши до купи інформацію з відкритих джерел.
Підготовка операції під назвою «Павутина» почалася півтора року тому. За однією інформацією, в Росію були переправлені окремо FPV-дрони, окремо модульні дерев’яні будинки, після чого ударні FPV-дрони були інтегровані в дах будинків, який мав змогу відкриватися (скоріше навіть відкидатися) дистанційно.
Щодо переправки FPV-дронів у росію — інформація з великою ймовірністю правдива, бо складність цієї операції — це саме наявність стабільного зв’язку з дронами. Як ми бачимо, керувалися вони з території України, ймовірно з Києва. Тобто, простими словами, дрони мали особливості в конструкції, як і модульні будинки, які, ймовірно, і були умовним ретранслятором сигналу.
Замовити абсолютно непричетні компанії до перевезення модульних будинків — проблем, думаю, не склало. Чому я акцентую увагу на непричетності водіїв: на відео різних спостерігачів та цивільних з різних місць атаки багато коментарів — що водії бігали навколо фур зі словами: «Нам сказали приїхати сюди, ми не знаємо, що відбувається». І знаючи підхід СБУ до своєї агентурної мережі, вони не відправляють своїх агентів як «смертників», тим паче, знову ж таки, найняти перевізника, щоб доставити модульний будинок до умовної точки — це не проблема.
Але на одному з відео ми бачимо задушеного стяжкою водія вантажівки (ймовірно, робота ФСБ), що насправді не дивно — росіяни часто вбивають росіян, винних або ні — їм байдуже.
Далі: одночасно будинки з ударними дронами були доставлені приватними перевізниками в умовні точки недалеко від аеродромів. Цілі: «Оленья» (Мурманська область), «Бєлая» (Іркутська область), «Іваново» (Івановська область) і «Дягілєво» (Рязанська область), імовірно також Українка (Амурська область).
Після зупинки на умовних точках, з мобільних будинків почали вилітати дрони в напрямку аеродромів та вражати стратегічну авіацію противника. Всі спостерігаючі цивільні бігали навколо та знімали це на телефони — тому відеопідтверджень в інтернеті достатньо.
Кількість фур та будинків наразі точно невідома, оскільки є непідтверджена інформація, що деякі фури не доїхали. На одному з відео ми бачимо, як будиночок горить (зазначається, що не доїхав до умовної точки), проте цивільні росіяни, як їм притаманно, полізли мародерствувати ці будинки, після чого відбулася детонація боєприпасу від вогню. Саме цей вантаж, за інформацією з відкритих джерел, мав відпрацьовувати по аеродрому Українка.
Після запуску всіх дронів зазначається, що будинки самоліквідувалися шляхом детонації, задля знищення ймовірних наявних будь-яких «улик». СБУ заявила, що всі, хто брав участь в операції, знаходяться на території України — що достатньо логічно, коли ти цінуєш виконавців поставлених задач.
Результат: 41 літак уражено. Думаю, зовсім скоро побачимо не тільки відео підтвердження, але також супутникові знімки.
У плануванні й виконанні операції задіяні майже всі принципи війни: вибір пріоритету цілей, безпека операції, концентрація сил, несподіванка. Зазначається, що контроль ходу операції відбувався під керівництвом Президента України Володимира Зеленського, контроль за реалізацією та виконанням здійснював голова СБУ Василь Малюк.

І чому ця операція важлива сьогодні — не тільки тому, що росіяни набагато менше матимуть змогу обстрілювати цивільних зі стратегічної авіації крилатими ракетами.
На перших перемовинах, за інформацією з декількох джерел, було відомо, що мединський погрожував українській делегації, що росія начебто «забере Сумську та Харківську області». Також він, начебто, казав, що «той, хто сидить за столом перемовин, втратить більше своїх рідних».
Втім, незважаючи на перемовини та обмін полоненими, росія почала найбільш масовані обстріли по українських містах, вбиваючи цивільних — це не атака по військових об’єктах, це масовий терор, бо росія — це терористична держава.
Втім, Україна показала, що не просто не піддається на провокації — Україна зі свого боку примушує Росію до миру через знищення військових об’єктів. І на наступних перемовинах неповажний мединський буде мовчати та слухати, що йому скаже міністр оборони Умєров. Бо мединський знає, що він — це абсолютно законна військова ціль, яка підлягає ліквідації за погрози цивільним українцям і за підтримку міжнародного тероризму. Якщо ж він забуде це, то в перемовній групі знаходиться заступник голови СБУ Олександр Поклад, який, я впевнений, здатен краще за будь-кого пояснити помилковість дій російської сторони.
Тому російській стороні варто пам’ятати, що якщо російська делегація не здатна домовлятись, деякі українські спецслужби можуть її замінити — шляхом виключення тих чи інших фігурантів.
У варварській війні дуже важко залишатись цивілізованим, проте Україна показує, що буде продовжувати воювати проти військових, а не цивільних. І міжнародна спільнота просто зобов’язана підтримати цю позицію.

#Мудрі_мислі

Це не кулсторіз. Прост рефлексія на тему. Не люблю писати такий контент.

****


Бачу що це зараз модно і актуально, хайпово майже. То і я висру... висловлю свою думку з приводу звірств страшних ТЦК.

ТЦК це галіма шляпа як і ВСП. Зазвичай служити туди йдуть далбайоби (ну чи відправляють). Так як це тилова служба, то там ще є когорта примазаних і обісцяних. Звісно, це все розбавлене нормальними пацанами які чесно тягнуть лямку. Також ТЦК співпрацює з мєнтами, а цей вплив ще нікого до добра не довів. Ну і саме головне - робота така. Бо коли тебе тільки бачать - тікають, то хош не хош, а почнеш бігати. А якщо всі тебе називають козлом то ще й мекати.

Тому на виході маєм що маєм. Звісно, є адекватні ТЦК, є неадекватні. І за діч яку вони, неадекватні, творять - там посадових осіб по тюрмам кидати треба. Але у нас ворона вороні гоко не вийме.
Можна довго розпинатись що законність там... права і свободи людини. Але згадайте будь ласка що у нас тут війна (причому нормальна така війна, де люди пачками гинуть) і йде якби боротьба за виживання країни і народу. Друге що варто згадати - Україна ніколи не була взірцем правової держави. І дивуватись що влада творить хуйню - не варто.

Я ще хуй зна коли (в 22м) казав що коли війна, то ти або приймаєш в ній участь або тікаєш від неї. Бо тебе як не ракетой заш'є, так в армію загребуть. І внєзапно це все стане твоєю проблемою.

Можна скільки завгодно скулить про командірів м'ясників, тримання економічного фронту і взагалі шо хай хуй президента воює, диви в нього їх скільки!!! Але це все галімі відмазки таких же обісцяних як і тих хуїв президента мудаків, які на війну нєнєнє бо я ж у мами бубачка. Тому ви або воюєте, або пливете через Тису, ну або даєте хабарі або йдете працювати хуєм президента.

Не хочеш потрапити в мнясну контору номер 8? Йди в армію сам. І ніхто тебе не бусифікує. Зараз хіба лінивий не набирає беспілотчиків. Он мені нада оператори БПЛА, вчим з нуля. Приходь і їбаш. Воділи нада. Всі нада.
Мене раза 2 намагались бусифікувати. Показуєш їм посвідчення офіцера чи воєннік - і від тебе відйобуються. Всьо. Проблеми ухилянта ветерана не їбуть.

Набридло служить? Пішов в сзч. Відпочив і повернувся назад. Посадять? Ну то в ССБ послужиш все одно)

У нас є купа проблем. І в армії (командири дебіли, бюрократія, нестача всього на світі), і в тилу (епічні міни 82мм які не працюють, корупція (хтось бере, а хтось, сука така, дає), одне зелене нещастя).
От мені вже все це остопиздило, наприклад, я хочу сісти і півроку почілити. Наче поки ще тримаюсь, але рано чи пізно переведусь в якусь тилову залупу, або піду в СЗЧ. Почілю і назад вернусь. А може і притрьохсочусь десь на евакі якомусь та й спишусь. Я ніколи не вважав що я дахуя ваювавший, але я вже підзайобся. Он у Францію і Чехію кликали. Жити дадуть де, а там і роботу знайду.

Але саме головне - харош скулить. Воювати доведеться всім (крім хитровиєбаних, але це не точно). Донбас вам був не такий - та пажалста. Йдіть захищайте Сумщину, Запоріжжя, Дніпро. Це війна, ви або воюєте, або тікаєте. І не дивуйтесь якщо хтось вас буде ловити щоб запхати в армію. Мобілізація вона така.

Відсутність After Action Review(аналізу після бою)на тактичному рівні, призводить до повторення помилок,що в свою чергу з часом призведе до безповоротних чи санітарних втрат.
В наших реаліях, найкорисніше цим займатись самому ж підрозділу(відділеня/взвод), бо далеко не всі ротні/взводні цим займаються.
Свого часу,ми колективом сідали за стіл, брали матеріали, і за стейками 🥩наданими нам міністерством оборони, обговорювали всі нюанси того,що відбулось)
Що зайве,а що необхідне з майна,які помилки були допущені при переміщені чи висуванні в район, на стільки реалії місцевості відрізнялися від того,що було на плануванні, яка зброя доцільніша і тд.
Не чекайте поки родіна видасть вам притомного офіцера,що буде це все контролювати,з високою ймовірністю не видасть.Як і таких як ви більше не буде, тож бережіть себе і займайтесь самоаналізом🫡