Telegram Web Link
Дозволити звільнення з війська після незаконного призову, створити Центри підготовки громадян до спротиву та збільшити штрафи за перевищення швидкості — такі ініціативи нещодавно зареєстрували у Верховній Раді.

Що саме пропонують змінити — коротко пояснюємо у картках.

📌 Детальний огляд — у матеріалі аналітика «Вокс Україна» Олега Іванова.
📲 Резерв+ уже має майже 4,5 мільйона користувачів. У застосунку можна подати заявку на службу — військові частини розмістили там близько 6 000 вакансій. Через Резерв+ згенеровано 200 тисяч електронних направлень на ВЛК, а кожна третя відстрочка оформлюється саме тут.

Невдовзі у додатку зʼявиться нова функція — сплата штрафів зі знижкою 50% у кілька кліків.

«Наше стратегічне бачення — перевести всю взаємодію з ТЦК у цифровий формат — від постановки на облік до демобілізації», — зазначила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко в ефірі Українського радіо.

Заступниця виконавчого директора ГО «Вокс Україна» Світлана Сліпченко наголосила: цифровізація робить послуги зручнішими і прозорішими для громадян і загалом громадськості. Водночас у секторі оборони особливо важливо дотримуватися правил безпеки, аби не дати ворогу зайвої інформації.

🎧 Детальніше — у записі ефіру Українського радіо.

👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
👩💼 Сьогодні — Міжнародний день жінок у дипломатії. І це гарний привід поглянути на цифри. Станом на кінець 2024 року Україну в світі представляли 85 послів і тимчасово повірених у справах. Серед них лише 15 жінок.

Але ще у 1998 році їх було всього 2%. У 2024-му — вже 19%. Прогрес є, однак до гендерного балансу ще далеко.

Для порівняння: у США станом на 2023 рік жінки займали 41% найвищих дипломатичних посад, у Європі — 28%.

Помітне зростання частки жінок в українській дипломатії почалося за президентства Віктора Ющенка, а наступний стрибок — за каденції Володимира Зеленського.

При збереженні поточних темпів та за умови впровадження додаткових стимулюючих механізмів Україна має потенціал досягти середньоєвропейського рівня в найближчі роки.

Дата-аналітикиня «Вокс Україна» Дарія Колодяжна проаналізувала, як змінюється обличчя української дипломатії та де працюють українські амбасадорки.

Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🇺🇦 Масштабну війну виграє не лише армія, а весь народ.

💬 «Ми хочемо жити, а наш ворог хоче нашої смерті. Тут не дуже широке поле для компромісу. І технології — це єдине, що нас рятує», — каже Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones.

На конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» вона нагадала: технологічна мілітаризація — шанс для виживання України.

Дрони, РЕБ, автономні системи дозволяють Україні тримати ворога на відстані та компенсувати нестачу ресурсів. Але війна XXI століття — це постійна гонка технологій. Для кожного засобу виникає контрзасіб. Тому в розвиток армії має вкладатися не лише держава, а й суспільство.

Victory Drones уже навчили понад 150 тисяч військових користуватися дронами і роботами, допомогли опанувати основи кібербезпеки. Та вчитися мають і цивільні. Маємо будувати «технологічний щит» — через освіту, залучення, інформаційну боротьбу.

Читайте ключові тези з виступу Марії Берлінської 👇

@MariaBerlinska
@VictoryDrones2023

Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🇪🇺 Чи зможе Україна вступити до ЄС до 2030 року? Ця дата звучить дедалі частіше, але що каже досвід інших країн?

Рік тому Україна офіційно розпочала переговори про вступ до Європейського Союзу. Попереду — довгий шлях. У середньому від заявки до членства минає близько 9 років.

Найтриваліший етап, на якому зараз перебуває Україна — переговори про вступ. Австрія, Фінляндія та Швеція пройшли його найшвидше — вони впоралися менше, ніж за 2 роки. Хорватії знадобилося понад 7 років. Проте є й ті, хто досі в процесі. Наприклад, переговори з Чорногорією йдуть уже тринадцятий рік, а з Сербією — одинадцятий.

Туреччина розпочала переговори ще у 2005 році, але з 2016-го діалог заморозили. Тобто офіційний старт — не гарантія приєднання у найближчій перспективі. Варто пам’ятати, що це не гра в дедлайни, а структурна трансформація країни.

Як вступали інші держави і чи справді ЄС того вартий — в статті аналітикині Марії Балицької. 👇

✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📲 Україна — серед світових лідерів за рівнем цифрових держпослуг. Як ми цього досягли?

Майже 22 млн користувачів порталу Дія, понад 15 млн е-рецептів, більше 55 млн використань Дія.Підпису — це лише частина змін. Вони відображають нову цифрову реальність, де взаємодія громадян із державою стала швидшою, зручнішою й прозорішою.

📈 За даними E-Government Development Index, Україна стрімко піднялася зі 102-го в 2018 році на 5-те місце в 2024-му у світі за рівнем розвитку цифрових держпослуг. Попри війну, ми продовжуємо рух уперед — від появи військових сервісів до платформ для соцпідтримки українців.

📘 Вокс Україна та Global Government Technology Centre in Kyiv презентують дослідження «Радар реформ: відстеження цифрової трансформації України».

У звіті — аналіз понад 100 нормативно-правових актів, ухвалених у 2019–2024 роках, та огляд реформ у 15 ключових сферах: від е-урядування та освіти до армії та фінансів.

📥 Читайте звіт та діліться ним з колегами.

Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📊 Підтримка волонтерства серед молоді та єдина платформа про громадське здоров’я — дві ініціативи у фокусі нового випуску Індексу реформ.

🤝 Закон 4186-IX зобов’язує керівників шкіл та вишів підтримувати волонтерську діяльність учнів і студентів. Студентам волонтерство зараховуватимуть як один із різновидів неформальної освіти або навчальної практики, якщо воно дотичне до спеціальності. А учні зможуть описати цей досвід у мотиваційному листі при вступі.

Водночас закон не врегульовує участь у волонтерстві дітей молодшого віку. А чинне законодавство дозволяє залучати до цієї діяльності лише з 14 років за згодою батьків, що не відповідає міжнародним стандартам і суперечить національній молодіжній політиці.

🩺 Також в Україні запрацює інформаційна онлайн-платформа про громадське здоров’я, де будуть зібрані дані про хвороби, профілактику, ліки та фактори ризику. Порядок її роботи ухвалив Кабмін. Це дозволить фахівцям швидше реагувати на проблеми й зробить систему більш зрозумілою та прозорою для пацієнтів.

Що про нововведення кажуть експерти — читайте у 263 випуску Індексу реформ 👇

Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💥 У світі одночасно відбуваються кілька збройних конфліктів. І поки всі стежать за ескалацією на Близькому Сході, зростає ризик втрати фокуса на Україні. Але така стратегічна помилка матиме довгострокові наслідки для всього демократичного світу, пише Тетяна Дерюгіна, професорка Університету Іллінойсу (Урбан-Шампейн).

Кількість конфліктів у 2024 році — найвища з 1946-го. Авторитарні режими стають зухвалішими, а альянси між ними — тіснішими. Розпорошення уваги лише підштовхне росію, Китай та Іран до нових агресивних дій.

Україна має отримати більше озброєння. Також слід посилити санкції та позбавити рф можливості фінансувати війну, зокрема через зниження цінової стелі на нафту.

Це не лише про допомогу Україні — це про демонстрацію сили, рішучості та здатності Заходу діяти на кількох фронтах. Підтримка Києва зараз — це сигнал, який агресори в усьому світі не зможуть проігнорувати. Більше — в статті 👇

☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🏅 В Україні понад 2 мільйони людей мають статус учасника бойових дій або пов’язаний статус. Як зазначив в ефірі Українського радіо Руслан Приходько, заступник міністра у справах ветеранів, сьогоднішній портрет ветерана дуже різний — від 18-річного хлопця до пенсіонера. Але найпоширеніша вікова категорія — 35–45 років.

Однак закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ухвалили ще у 1993 році. Він був створений для підтримки людей старшого віку і більше не відповідає реаліям.

Наприкінці минулого року уряд схвалив Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року, яка визначила цілі, мету і засади сучасної ветеранської політики. А Міністерство у справах ветеранів за участі представників громадських об'єднань розробило новий фундаментальний закон, який має змінити чинну систему. Його незабаром зареєструють в парламенті. Сьогодні в центрі ветеранської політики — не пільги за шаблоном минулого, а відновлення здоров’я, реабілітація і повернення до цивільного життя. Адже більшість ветеранів — працездатні люди, які можуть реалізуватися в професійному й суспільному житті.

Як наголосила Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна», сучасна й зрозуміла підтримка з боку держави — це ще й додаткова мотивація для проходження служби. Людина має розуміти: після демобілізації її не залишать наодинці.

🎧 Про нову філософію ветеранської політики — у розмові на Українському радіо.
🔍 «Вокс Україна» на найбільшому в світі саміті фактчекерів GlobalFact 12 в Ріо-де-Жанейро

25 червня Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна», взяла участь в панельній дискусії «Об'єднані у відповіді: Яку роль відіграють організації громадянського суспільства та фактчекінгові мережі у протидії FIMI». Панель відбулась за підтримки та сприяння European External Action Service (EEAS).

Разом із виконавчою директоркою Faktoje Клодіаною Капо та головним стратегом Code for Africa Джастіном Аренштейном говорили про те:
🔸 як громадянське суспільство, фактчекери та державні інституції можуть ефективніше об’єднувати зусилля у протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню в інформаційний простір (FIMI),
🔸 як підвищити суспільну обізнаність про ці загрози,
🔸 як реагувати на них, особливо у вразливі моменти — під час виборів, криз, воєн.

Клодіана Капо розповіла про їхній досвід протидії дезінформації в Албанії та специфіку FIMI в регіоні. Світлана Сліпченко розповіла про український контекст — зокрема, як працювати з аудиторією в умовах сильного емоційного впливу дезінформації та середовища, і як у таких умовах важливо не лише спростовувати фейки, а пояснювати суть того, що відбувається.

У підсумку — цікава та важлива розмова про те, що, можливо, час переосмислити сам фактчекінг: відійти від моделі «дебанкінг заради дебанкінгу» до формату глибшого пояснення, діалогу та довіри. Все має працювати разом — і фактчекінг, і медіаграмотність, і амбасадори правди в суспільстві. Лише у взаємодії всіх учасників можна ефективно протидіяти FIMI.

Дякуємо Poynter Institute та International Fact-Checking Network за цю важливу подію та можливість говорити про досвід України на глобальній платформі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📘 Сьогодні більшість країн мають конституцію — але не всі. У п’яти державах, зокрема у Великій Британії та Ізраїлі, досі немає єдиного Основного закону.

В Україні Конституцію ухвалили 29 років тому, відтоді до неї вносили зміни сім разів. Це зовсім небагато, якщо порівняти з рекордсменкою-Індією, де за менш ніж 80 років внесли 106 змін. Проте деякі країни взагалі не торкалися своїх конституцій з моменту ухвалення. Наприклад, Японія з 1946 року жодного разу не вносила правки.

Конституція України містить приблизно 16 000 слів — це середній обсяг. Для порівняння: індійська — найдовша у світі, понад 146 000 слів, а найкоротша — у Монако, менш ніж 4 000 слів.

Цікаво, що в Україні майже 90% громадян ніколи не читали Конституцію повністю. А ті, хто читав, здебільшого робили це через робочу потребу.

Коли ухвалювали свої конституції різні країни? Яка держава мала понад 3 десятки Основних законів? І які слова найчастіше трапляються в Конституціях України, США та Індії? Аналітикині «Вокс Україна» Марія Балицька та Дарія Колодяжна зібрали найцікавіше 👇

Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📊 142 реформи ринку праці та соціальної сфери — саме стільки було впроваджено в Україні з 2014 року. Серед них — старт пенсійної реформи, монетизація субсидій, цифровізація соціальних послуг, наближення українського ринку праці до європейського, посилення захисту прав працівників і підтримка бізнесу під час війни.

Утім, після повномасштабного вторгнення багато проблем лише загострилися: зросла потреба в соціальній допомозі, поглибилася демографічна криза й посилилося структурне безробіття.

Як держава змінювала соціальну політику, що вдалося, а що — ні, читайте в розділі 12 Білої книги реформ «Ринок праці та соціальна політика»:
Українська версія
Англійська версія

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🤝 «Ми не повинні сприймати Україну як загрозу — ми маємо бачити в ній можливість, стимул, а також щит і каталізатор», — зазначила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард під час виступу в Києві на конференції НБУ «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації».

Вона наголосила: регіональна економічна інтеграція може стати міцною основою для відбудови України та її виходу з кризи ще сильнішою. Європейський досвід показує: глибші зв’язки з сусідами — запорука стійкого зростання.

Але якщо інтеграція не супроводжується належними реформами, вона може створити нові вразливості, особливо у фінансовій сфері. Інтеграція має бути не лише глибокою, а й усвідомленою — з чіткими правилами, сильними інституціями та реальними змінами.

Україна вже демонструє прогрес: реформи у фінансовому секторі, сильний ІТ-сектор, динамічна екосистема оборонних технологій. Проте реформаторський курс має бути безперервним упродовж тривалого часу — щоб люди бачили й відчували зміни. Лише тоді інтеграція дасть стійкий результат.

Читайте промову Крістін Лагард 👇

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📢 VoxUkraine та Global Government Technology Centre Kyiv формують незалежну експертну раду для GovTech Reform Index 📄 📈 — інструменту, що вимірює прогрес цифрової трансформації держави.

👩‍💻 Якщо ви працюєте на перетині технологій, права, економіки чи публічних інновацій — долучайтесь!

Навіщо це?
👉 Оцінювати закони та політики у сфері цифровізації
👉 Відстежувати зміни в е-уряді, освіті, охороні здоров’я, кібербезпеці тощо
👉 Забезпечувати прозору й об’єктивну аналітику впровадження технологій в урядові процеси

Кого шукаємо?
Представників бізнесу, ГО, медіа чи академічної спільноти
Освіта у сфері права, ІТ, економіки або суспільних наук
3+ роки досвіду та незалежну експертну позицію

📩 Заповнюйте анкету тут.
2025/07/04 07:08:41
Back to Top
HTML Embed Code: